Постанова

від 06.03.2012 по справі 2а-15282/11/0170/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2012 р. Справа №2а-15282/11/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі Сидельової М.В.,

за участю представників:

від позивача - Шнурков Ю.А., паспорт НОМЕР_4;

представник позивача, Петрук В.В., паспорт НОМЕР_5;

від відповідача - Малишева Т.В., довіреність №97/10/10-0 від 03.03.12, паспорт НОМЕР_6;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтсеррат-Крим"

до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтсеррат-Крим" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 04.08.2011р №0000102304 .

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу про нікчемність правочинів укладених позивачем із ТОВ "БМ Технологія", на підставі яких сформований податковий кредит ТОВ "БМ Технологія" за жовтень 2009р, лютий 2010р на загальну суму ПДВ 3372,98 гривень. Позивач зазначає, що господарські операції, про які вказано в акті перевірки, виконані реально, оформлені усі необхідні документи податкового і бухгалтерського обліку, придбані послуги призначені для використання в подальшої господарській діяльності.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.01.2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 06.03.2012р. за клопотанням відповідача проведено заміну відповідача - Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні 06.03.12 року наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові, та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 04.08.2011р №0000102304 в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Монтсеррат-Крим" з податку на додану вартість в розмірі 4216,25 грн, з яких основного платежу 3372,98грн та фінансових санкцій 843,25грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, також зазначив, що сума податку на додану вартість була нарахована позивачу у зв'язку з виявленням під час перевірки нікчемністю правочинів між контрагентом позивача ТОВ "БМ Технологія" та внаслідок допущених порушень податкового законодавства а саме п.п.7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було занижено суми ПДВ.

На підставі зазначеного вище, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007р. № 778 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, одним з завдань якої відповідно до абз.1 п. 3 цього Положення є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів)

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, Державна податкова інспекція у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби є територіальним органом виконавчої влади, яка реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п. 1 ст. 3 КАС України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтсеррат-Крим" у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 34969255, що підтверджується Довідкою АБ №053807 з ЄДРПОУ, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість (свідоцтво 100156014, видане 01.01.2009р.), перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Євпаторії АР Крим.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що посадовими особами податкового органу з 18.07.2011 року по 22.07.2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "БМ Технологія" за жовтень 2009р, лютий 2010 року, за результатами перевірки складено акт від 22.07.2011 року №1498/23-4/34969255. Згідно із висновками даного акту встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2009р, лютий 2010р на загальну суму ПДВ 3372,98 грн.

Крім того, проведено розрахунок штрафних санкцій з податку на додану вартість який склав 4216,25 гривень, у тому числі основного платежу 3373,00грн та фінансових санкцій 843,25грн

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 04 серпня 2011 року №0000102304 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Монтсеррат-Крим" з податку на додану вартість на 3373,00 гривень за основним платежем та 843,25гривень за штрафними (фінансовими) санкціями. Прийняте рішення отримане позивачем 03.08.2011, про що свідчить корінець податкового повідомлення-рішення, копія якого є в матеріалах справи.

Позивачем 11.08.2011 року було подано скаргу на прийняте податкове повідомлення- рішення від 04.08.2011р №0000102304. За результатами розгляду первинної скарги прийнято рішення № 3304/10/25-023 від 05.09.11 року, відповідно до якого Державною податковою адміністрацією в АР Крим залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторії від 04.08.2011р №0000102304 прийнятого відповідно позивача.

Позивачем 05.09.2011 року подано повторну скаргу до ДПА України на прийняте податкове повідомлення рішення від 04.08.2011р №0000102304 . За результатами розгляду повторної скарги прийнято рішення №5734/6/10-2115 від 17.11.11 року, відповідно до якого Державною податковою адміністрацією України залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторії 04.08.2011р №0000102304 та рішення ДПА в АР Крим від 05.09.11 року № 3304/10/25-023, прийняте за розглядом скарги, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись з прийняттям податкового повідомлення-рішення від 04 серпня 2011 року №0000102304, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Монтсеррат-Крим" з податку на додану вартість на 3373,00 гривень за основним платежем та 843,25гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до частин першої і третьої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок проведення позапланових документальних виїзних перевірок визначено статтею 78 Податкового кодексу України, якою передбачається, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. У даному випадку відповідний наказ був виданий начальником ДПІ в м. Євпаторії 18.07.11 року за № 084.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини.

Перевіркою встановлено, що податковий кредит позивача за жовтень 2009р, лютий 2010 року, частково (на суму 3372,98 грн.) завищений тому, що сформований на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "БМ Технологія".

В ході перевірки встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ «Монтсеррат-Крим" не підтверджується документально та відповідними обставинами (про що викладено у п.3.1.1. акта перевірки), то відповідно підприємство ТОВ "БМ Технологія" не могло поставити товар , послуги на адресу покупця. Таким чином, операції купівлі-продажу з ТОВ "БМ Технологія" не спричиняють реального настання наслідків, а отже- є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». В ході перевірки встановлено, що д\ані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставки та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит- не є дійсним. На думку перевіряючих у ТОВ "БМ Технологія" відсутні достатні трудові та матеріальни ресурси, виробнича база, складськи приміщення, що унеможливлює здійснення господарської діяльності. Виходячи з вищенаведеного, ТОВ "БМ Технологія" здійснювало діяльність спрямовану на отримання податкової вигоди третіми особами.

Таким чином, ТОВ «Монтсеррат-Крим" у жовтні 2009р, лютому 2010р безпідставно сформовано податковий кредит на загальну суму 3372,98грн за рахуном відносин з підприємством-постачальником ТОВ "БМ Технологія".

Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 7.2.1, п. 7.2.6 п.7.2,, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", підприємством завищено податковий кредит з ПДВ за жовтень 2009р, лютий 2010 року в сумі 3372,98грн по операціях з придбання товарів, послуг від ТОВ "БМ Технологія" внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, не підтвердженими податковими накладними, за правочинами, які за результатами перевірки визнано нікчемними, та порушення п.1,п.5 ст 203, п.1, п.2 ст 215, п.1 ст. 216, ст..228, ст..626, ст..629, ст..650, ст..655, ст..658, ст.. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Монсерат-Крим» з зазначеним у акті перевірки постачальником.

Таким чином відповідач дійшов висновку, що при формуванні податкового кредиту з ПДВ ТОВ "Монтсеррат-Крим" з ТОВ "БМ Технологія" за жовтень 2009р, лютий 2010р встановлено завищення податкового кредиту по факту взаємовідносин з вказаним підприємством на загальну суму ПДВ 3372,98 грн.

Надаючи оцінку вказаним висновкам відповідача судом встановлено:

19.10.2009р Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (замовник), в особі директора Кримської філії ВАТ «Укртелеком» Клименка В.В. та ТОВ «Монтсеррат- Крим»(підрядник), в особі директора Шнуркова Ю.А., укладен договір підряду №372вх-06, у якому підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи з ремонту м'якої покрівлі споруди дизельної по вул..Дьомишева, 102 у м.Євпаторії, в межах договірної ціни власними силами, здати в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію Замовнику, усунути на протязі гарантійного періоду експлуатації об'єкту недоробки, викликані неякісним виконанням робіт. Договором обумовлено вартість проведених робіт у сумі 2228,60 гривень.

Для виконання договору ТОВ «Монтсеррат- Крим» придбало у ТОВ "БМ Технологія" матеріали, про що свідчить видаткова накладна№171 від 19.10.2009р (а.с.58).

Сплата ТОВ «Монтсеррат- Крим» вартості отриманих матеріалів за накладною №171 від 19.10.2009р. підтверджується копією рахунку на оплату №221 від 19.10.2009р у сумі 5737,84 гривень.

Зазначену операцію з ТОВ "БМ Технологія", позивачем у жовтні місяці 2009р було віднесено до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від зазначеного контрагенту.

Позивачем із ТОВ "БМ Технологія" 05.01.2010 року укладений договір на надання маркетингових послуг № 5/01 на проведення консультационно-маркетингового дослідження «Імовірність, доцільність і рентабельність впровадження в крімскіе лечебніе установи теплогенераторніх і мінікотелен, потреба рінка і черговість реалізації проектів». Договором обумовлено вартість проведених робіт у сумі 14500,00 гривень.

Факт виконання, передачі виконаних робіт та отримання послуг підтверджується актом зданя-приймання робіт від 28.02.10 року, а також податковими накладними, виданими ТОВ "БМ Технологія" № 290 від 26.02.10 року .

Сплата позивачем вартості отриманих послуг за договором на надання маркетингових послуг № 5/01 від 05.01.2010р. підтверджується копією рахунку на оплату №330 від 26.02.201р. - ТОВ "Монтсеррат-Крим" про перерахування коштів на користь ТОВ "БМ Технологія" у сумі 14500,00 гривень.

Зазначену операцію з ТОВ "БМ Технологія", позивачем у лютому місяці 2010р було віднесено до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від зазначеного контрагенту.

Слід зазначити, що відповідно до довідки з ЄДРПОУ АБ№ 053807 видамі діяльності позивача, зокрема, є: код 45.21.4 Будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, 40.30.0 Постачання пари та гарачої вод 45.22.0 Виготовлення каркасних конструкцій і покрівель. Крім того ТОВ "Монтсеррат-Крим" має діючи ліцензії: на будівельну діяльність АВ № 316985, виробництво теплової енергії АВ № 487281, постачання теплової енергії АВ № 487282. Таким чином позивач мав правові підставі як для проведення будівельних робіт так і для замовлення консультационно-маркетингового дослідження, повязанного з його господарською діяльністю, з яких був сформований податковий кредит

Судом досліджені податкові накладні які стали підставою для внесення сум ПДВ до податкового кредиту, їх копії долучено до матеріалів справи і порушень щодо їх форми та порядку заповнення судом не встановлено, відповідач про такі порушення не зазначає.

Вартість отриманих послуг віднесено позивачем до складу валових витрат за відповідний звітний податковий період.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 (чинного до 01.01.2011 року) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктами 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпункт 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" N334/94-ВР (чинного до 01.01.2011 року) встановлює, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у пункту 1.32 ст. 1 цього Закону, а саме: "будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи".

Згідно ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на податковий кредит виникає з дати наступної події: придбання товару, що підтверджується видатковими і податковими накладними. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Вона одночасно є звітним та розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. В п. 10.1 ст. 10 Закону прямо зазначено, що особами відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є продавці.

В податковому кодексі України містяться аналогічні положення.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України, якою ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, формально право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України, визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Твердження відповідача про порушення вказаних норм пов'язується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод із ТОВ "БМ Технологія".

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Більш того, жодних доказів невиконання обов'язків по сплаті податку ТОВ "БМ Технологія" відповідач не наводить ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи. Зазначений суб'єкт господарювання є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100236337 виданого 17.07.2009 року.

Слід зазначити, що відповідно до довідки з ЄДРПОУ АБ№ 053807 видамі діяльності позивача, зокрема, є: код 45.21.4 Будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, 40.30.0 Постачання пари та гарачої вод 45.22.0 Виготовлення каркасних конструкцій і покрівель. Крім того ТОВ "Монтсеррат-Крим" має діючи ліцензії: на будівельну діяльність АВ № 316985, виробництво теплової енергії АВ № 487281, постачання теплової енергії АВ № 487282. Таким чином позивач мав правові підставі як для проведення будівельних робіт так і для замовлення консультационно-маркетингового дослідження, повязанного з його господарською діяльністю, з яких був сформований податковий кредит

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до ч. 5 статті 17 цього Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Порядок внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру врегульований статтею 19 цього Закону.

Таким чином, дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи, є обов'язковими для врахування як податковим органом так і іншими особами, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем також не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань ТОВ "БМ Технологія", доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб. Жодного доказу несплати суми податку на додану вартість та податку на прибуток ТОВ "БМ Технологія" або не відображення отриманих від позивача коштів у складі валових доходів та отриманих у ціні послуг сум ПДВ - у складі податкового зобов'язання не наведено ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи, тому висновки відповідача про отримання позивачем виключно "податкової вигоди" позбавлені належного обґрунтування.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм підрядником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Також суд зазначає, що законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим кодексом. Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Суд зазначає, що перелік податкової інформації та порядок ії отримання визначено ст.ст. 72,73 Податкового Кодексу, серед якої відсутнє визначення як податкової інформації даніх програмного продукту - інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, про розходження в яких зазначено в Акті перевірки від 11.05.2011 року № 5828/23-4.

Програмні продукти, про які йдеться в зазначеному Акті створені для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (п.1.3. рекомендацій):

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Вказані програмні продукти є способом обробки інформації, та розроблені для аналітичного обліку даних органами ДПС, проте їх зміст не може слугувати підтвердженням наявності порушень в сфері податкового законодавства окремих платників податків.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність та використання на час проведення перевірки позивача будь-якої належної податкової інформації про порушення позивачем податкового законодавства.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, не були підтверджені відповідачем у встановленому законом порядку, тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000102304 від 04.08.2011 року про і збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Монтсеррат-Крим" з податку на додану вартість в розмірі 3373,00 грн. за основним платежем та 843,25 гривень за штрафними санкціями підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 06.03.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим від 04.08.2011р №0000102304, якім Товариству з обмеженою відповідальністю "Монтсеррат-Крим" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4216,25 грн, з яких основного платежу 3372,98 грн. та фінансових санкцій 843,25 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтсеррат-Крим" (код ЄДРПОУ 34969255, юридична адреса: 97401, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 60 років жовтня, буд.22-А, кв. 58) з Державного бюджету України в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 28,23 грн, шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.