Постанова

від 08.06.2012 по справі 2а-4002/12/0170/27

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 червня 2012 р. (13:04) Справа №2а-4002/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Карпенко Л.П., за участю представників сторін:

від позивача - Брюховецького В.А., довіреність № 03/13 від 10.01.12р.; Шатунова С.В., довіреність від 03.03.12р. № 2

від відповідачів - Лукпанової К.В., довіреність 28/9/5/10 від 01.03.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Олєгор"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

Обставини справи: Приватне підприємство "Олєгор" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262301 від 19 березня 2012 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 58 631,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 29 315,75 грн.

Ухвалою суду від 23.04.12р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав, на вимогу суду надав додаткові докази на підтвердження заявлених вимог. В обґрунтування позовних вимог послався на обставини викладені в позовній заяві.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті безпідставно, з порушенням норм чинного податкового законодавства України, що завдає шкоди його охоронюваним законом правам та інтересам, а відтак підлягають скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, проти його вимоги заперечив, обґрунтовуючи свої доводи відповідно до підстав та обставин, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивач є юридичною особою ЄДРПОУ 36825747, перебуває на податковому обліку в Джанкойській об'єднаній державній податковій інспекції в АР Крим Державної податкової служби.

Посадовою особою податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку суб'єкта господарювання ПП "Олєгор" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2011 року, згідно з наказом ДПС України 08.08.2011р. № 475 ДСК, за результатами якої складено акт від 13.03.2012 року № 336/23-01/36825747.

Перевіркою встановлено порушення ПП "Олєгор" пунктів 198.2, 198.3 статті 198, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 58 631,50 грн., у тому числі за грудень 2011 року у сумі 58 631,50 грн.

На підставі зазначеного акту в.о. заступника начальника Джанкойської ОДПІ АРК ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2012 № 0000262301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 58 631,50 грн., збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 29 315,75 грн.

Як убачається з вказаного податкового повідомлення-рішення, його прийнято на підставі акту перевірки від 13.03.2012 року № 336/23-01/36825747. Відповідно до змісту акту, його висновки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, зроблено податковим органом відповідно до встановлених під час перевірки обставин стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "ТРЕЙД ТРАСТ", згідно бази даних АІС "Контрагенти", та податкової звітності "ТРЕЙД ТРАСТ", останнє не має власних засобів 1 групи, тобто у підприємства відсутні необхідні умови для збереження ПММ, його транспортування, відсутні достатнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

В ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарські відносини, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. ТОВ "ТРЕЙД ТРАСТ" здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Як зазначено податковим органом в акті перевірки, товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків на перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

До перевірки не надано повного пакету документів, які б дали можливість зробити висновок про фактичне здійснення господарської операції. На підставі викладеного, податковим органом встановлена відсутність техніко-економічних умов для виконання вищевказаних господарських операцій (зберігання, транспортування ПММ). Зазначені факти свідчать про неможливість виконання даних операцій. Тому в порушення п. 198.2 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ПП "Олєгор" зависило податковий кредит у грудні 2011р. на суму 58 631,50 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "ТРЕЙД ТРАСТ". За вказаний період перевіркою не встановлений факт здійснення операції (постачання товару ПММ) ПП "Олєгор".

Так, висновок про порушення позивачем відповідних норм Податкового кодексу відповідач обґрунтовує посиланням на неправомірність включення ПП "ОЛЄГОР" сум ПДВ, його завищення, за отриманими від контрагента податковими накладними, внаслідок відсутності техніко-економічних умов для виконання господарських операцій із зберігання, транспортування паливно-мастильних матеріалів, відсутності (ненадання) товарно-транспортних накладних.

Проте, в ході розгляду справи, судом встановлено, що правових підстав для визнання неправомірними дій із формування ПП "Олєгор" податкового кредиту за рахунок суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП "ТРЕЙД ТРАСТ" розміром 58 631,50 грн. на момент проведення перевірки не було, що підтверджується первинною документацією та іншими доказами по справі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.11р. регулює Податковий кодекс України від 02.12.10р. № 2755-VI, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу - Податок на додану вартість.

Зі змісту п. 198.2 ст. 198 ПК України убачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У свою чергу, на вимогу приписів статті 198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно статті 201 ПК України податкова накладна, видана продавцем покупцю (отримувачу), підписана уповноваженою платником особою та скріплена печаткою (за наявності), що має в окремих рядках визначені п. 201.1 вказаної статті обов'язкові реквізити, виписана на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), є податковим документом, що одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, яка, виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу, надає право не тільки на її складання, але і на нарахування податку, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.14, 201.15 ст. 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Насамперед висновок відповідача про неправомірність включення ПП "Олєгор" суми ПДВ розміром 58 631,50 грн. спростовується тим фактом, що згідно укладених між ПП "Олєгор" та ПП "ТРЕЙД ТРАСТ" договорів від 04.11.11р. № 20, від 06.12.11р. № 47, від 19.12.11р. № 66, останнім дійсно продано позивачу паливно-мастильні матеріали, що були передбачені вказаним договорами. Видано паливно-мастильні матеріали за видатковими накладними від 07.12.2011р. № РН-0000080, від 10.12.2011р. № РН-0000091, від 12.12.2011р. № РН-0000092, від 16.12.2011р. № РН-0000108, від 20.12.2011р. № РН-0000112, надано ПП "Олєгор" податкові накладні від 16.12.2011р. № 27 на суму 70 830,00 грн., з яких ПДВ - 11 805,00 грн., від 06.12.2011р. № 6 на суму 210 129,00 грн., з яких ПДВ 35 021,50 грн., від 20.12.2011р. № 31 на суму 70 830,00 грн., з яких ПДВ - 11 805,00 грн., що досліджені податковим органом під час перевірки.

Відповідно до платіжних доручень від 19.12.2011р. № 60 на сумою 70 830,00 грн. з яких ПДВ - 11 805,00 грн., від 06.12.2011р. № 61 на суму 210 129,00 грн., з яких ПДВ 35 021,50 грн., від 15.12.2011р. № 76 на суму 70 830,00 грн. перераховано ПП "Олєгор" на рахунок ПП "ТРЕЙД ТРАСТ" відповідну суму, у тому числі ПДВ у повному обсязі.

Придбані паливно-мастильні матеріали транспортовано вантажоодержувачу - ПП "Олєгор", автомобілем "МАЗ" НОМЕР_1, водій ОСОБА_4, про що свідчать товарно-транспортні накладні від 07.12.2011р. № 833783, від 12.12.2011р. № 833821, від 16.12.2011р. № 835981, від 20.12.2011р. № 833813., які також були дослідженні під час перевірки податковим органом, про що зазначено в акті.

Надходження і оприбуткування товарно-матеріальних цінностей підтверджується також наданою позивачем карткою рахунку 281 за грудень 2011 року.

Факт наявності первинних документів не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і відображення її результатів в податковій та бухгалтерській звітностях, тому суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу стосовно того, що позивачем не надано доказів на підтвердження між ним та його контрагентом господарських операцій. Зазначені доводи є ні чим іншим як припущеннями відповідача, які ні чим не підтверджені.

Встановлені судом з матеріалів справи обставини, за вимог, визначених податковим законодавством, надають платнику податку право на формування податкового кредиту за отриманими у відповідний податковий період податковими накладними, що засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та відповідають вимогам встановленим приписами ст. 201 ПК України, а також право відображення відповідних відомостей у податковій звітності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Податковим Кодексом України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п. 201.4. та п. 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Отже, факт виконання відповідних послуг зафіксований належним чином, податкові накладні виписані у відповідності до вимог чинного законодавства, сума податку на додану вартість у розмірі 58 631,50 грн., віднесено ПП "Олєгор" до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ "ТРАСТ ТРЕЙД" підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України, то підстав для не включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, про які зазначено відповідачем в акті перевірки, відсутні.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відтак, з огляду на вищезазначене, підстав для збільшення суми грошових зобов'язань платнику податків по податку на додану вартість по його взаємовідносинах з ПП "ТРЕЙД ТРАСТ" щодо придбання паливно-мастильних матеріалів на суму 58 631,50 грн. на момент проведення перевірки не було, а їх нарахування вчинено податковим органом протиправно. Оскільки збільшення суми грошових зобов'язань за податком є протиправним, то нарахування штрафних санкцій сумою 29 315,75 грн. також здійснено неправомірно.

Слід зазначити, що встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, прийняте податкове повідомлення-рішення, зважаючи на приписи статті 162 КАС України, як акт індивідуальної дії, підлягає визнанню судом протиправним.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 08.06.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 13.06.2012 року.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 97, 128, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби № 0000262301 від 19 березня 2012 року.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства "Олєгор" (код ЕДРПОУ 36825747, адреса: АР Крим, Красногвардійський район, с. Восход, вул. Миру, буд. 8, кв. 26) судовий збір у розмірі 879 (вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 47 копійок із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.