Постанова

від 07.06.2012 по справі 2а-1983/12/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2012 р. (10:50) Справа №2а-1983/12/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Павленко Н.О.,

за участю представників:

позивача - Сиротини О.Г., довіреність № 3 від 11.01.2012 року,

Зубехіної Н.М., довіреність № 2 від 11.01.2012 року,

відповідача - Кирюхіної Я.М., довіреність № 3308/9/10 від 18.05.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Алушта»

до Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Алушта» до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082304 від 09.02.2012 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.05.2012 року провадження по справі зупинялось до 07.06.2012 року.

Представники позивача, присутні у судовому засіданні 07.06.2012 року, наполягали на задоволенні позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача щодо завищення позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна компанія «Євробуд». ТОВ «Санаторій «Алушта» при проведенні господарської операції з вказаним контрагентом оформлені всі необхідні первинні документи, які стали підставою для відображення операції у податковому обліку позивача та формування складу податкового кредиту.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем необґрунтовано до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість, сплаченого по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна компанія «Євробуд», оскільки вказаний правочин має ознаки нікчемності. Так, за наслідками зустрічної перевірки встановлено, що у ТОВ «Будівельна компанія «Євробуд» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, що свідчить про здійснення господарських операцій з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим 07.11.2003 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Алушта», що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 050697 від 20.05.2008 року (а.с.27).

Посадовими особами ДПІ в м. Алушті АР Крим в період з 16.01.2012 року по 20.01.2012 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Санаторій «Алушта» (ЄДРПОУ 02651032) з питання достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період вересень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (ЄДРПОУ 33499358).

За результатами перевірки складено акт № 65/23/02651032 від 25.01.2012 року (а.с.11-21), в якому зафіксовано порушення позивачем п.198.1, п.198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України.

Документальна позапланова перевірка ТОВ «Санаторій «Алушта» по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» та СП АК «Київенерго» проведена у зв'язку з отриманням інформації від ГВПМ ДПІ у м. Ялта про порушення податкового та іншого законодавства - неможливість фактичного здійснення ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій.

Враховуючи те, що у ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається ведення транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального характеру, а отже, відповідно до ч.ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України мають ознаки нікчемності.

На підставі зазначеного вище, податковим органом зроблено висновок про завищення ТОВ «Санаторій «Алушта» податкового кредиту за вересень 2011 року в сумі 62193,33 грн. по підприємству ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» по податковій накладній № 38 від 26.09.2011 року.

На підставі даних акту перевірки податковим органом 09.02.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082304 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 62193,33 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 31096,67 грн. (а.с.23).

Не погодившись з названим податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Під час розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість та встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.п.201.8-201.9 ст. 201 ПК України).

Проаналізувавши наведені вище норми податкового законодавства, суд дійшов висновку, що достатньою підставою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Судом було перевірено наявність у позивача відповідних документів для формування складу податкового кредиту вересня 2011 року по контрагенту ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» та було встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 25.02.2011 року між ТОВ «Санаторій «Алушта» (довірителем) та ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (повіреним) укладено договір доручення № б/н на реалізацію путівок (а.с.63-64).

Відповідно до умов вказаного договору довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання та повноваження від імені та за рахунок довірителя вчиняти дії, спрямовані на реалізацію путівок довірителя (п.1.1 Договору).

Строк дії договору встановлений до 31.12.2011 року (п.8.1 Договору).

Додатковою угодою від 25.02.2011 року, що є додатком № 1 до договору № б/н від 25.02.2011 року, визначено графік заїздів до санаторію «Алушта», наявність номерів та їх вартість (а.с.65).

З метою виконання умов договору № б/н від 25.02.2011 року повіреним ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» було вчинено дії, спрямовані на реалізацію путівок ТОВ «Санаторій «Алушта».

Наслідком цих дій стало укладення договору № 9 від 25.03.2011 року між ТОВ «Санаторій «Алушта» та Радою профкомів АК «Київенерго» щодо надання путівок (а.с.68-72).

За вказаною господарською операцією позивачем реалізовано Раді профкомів АК «Київенерго» 352 путівки до санаторію «Алушта» у період з травня по вересень 2011 року на загальну суму 2008340,00 грн., що підтверджується актами прийняття-передачі виконаних робіт від 30.09.2011 року, № 18 від 31.05.2011 року, № 38 від 01.06.2011 року, № 87 від 30.06.2011 року, № 129 від 30.07.2011 року, № 130 від 09.08.2011 року, № 175 від 31.08.2011 року, № 187 від 01.09.2011 року, та № 212 від 30.09.2011 року (а.с.91, 93-100).

Наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку ТОВ «Санаторій «Алушта» № 26008000088946 у Алуштинському відділенні № 460 ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) підтверджується проведення Радою профкомів АК «Київенерго» оплати за отримані путівки (а.с.74-90).

За результатами виконаних ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» робіт щодо реалізації путівок ТОВ «Санаторій «Алушта» відповідно до умов договору № б/н від 25.02.2011 року складено акт від 30.09.2011 року (а.с.92).

Згідно з вказаним актом загальна вартість наданих ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» робіт становить 373160,00 грн.

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» 30.09.2011 року виписано податкову накладну № 823 на суму 373160,00 грн., з них 62193,33 грн. ПДВ.

Факт сплати позивачем коштів за договором доручення, укладеним з ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ «Санаторій «Алушта» № 26008000088946 у Алуштинському відділенні № 460 ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) від 29.09.2011 року (а.с.105).

З урахуванням суми податку на додану вартість, сплаченого за податковою накладною № 823 від 30.09.2011 року, позивачем сформовано податковий кредит вересня 2011 року в сумі 62193,33 грн.

Суд зауважує, що Податковим кодексом України передбачені певні обмеження щодо формування податкового кредиту. Так, згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України суми, віднесені до складу податкового кредиту, мають бути обов'язково підтверджені відповідними документами, в тому числі податковими накладними. В разі недотримання цього правила платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна № 823 від 30.09.2011 року має всі необхідні реквізити, передбачені п.201.1 ст. 201 ПК України. Складена податкова накладна ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», яке зареєстроване платником податку на додану вартість згідно з свідоцтвом № 100256005 від 24.11.2009 року (а.с.67), а отже, у відповідності до п.201.8 ст. 201 ПК України має право на виписку податкових накладних.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Так, згідно даних акту перевірки, відповідачем не заперечується факт дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту за вересень 2011 року на підставі податкової накладної, отриманої від ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд». Висновок щодо завищення суми податкового кредиту заснований на тому, що у контрагента відсутні виробничі потужності для проведення господарської операції, що свідчить про нікчемність даного правочину.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цьому, відповідачем не було надано суду належних доказів, які б вказували на те, що господарська операція, проведена між ТОВ «Санаторій «Алушта» та ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», має ознаки нікчемності.

Натомість, документами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу в цій частині.

Так, судом з метою підтвердження дійсності правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» щодо реалізації путівок, було направлено відповідний запит до Ради профкомів Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго».

Згідно з відповіддю, отриманою на запит (вих.№ 021/08 від 25.05.2012 року, а.с.147), 25.03.2011 року між ТОВ «Санаторій «Алушта» та Радою профкомів АК «Київенерго» був укладений договір на реалізацію путівок за № 9.

Договір був укладений за допомогою ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», яке виступило комерційно-посередницьким агентом ТОВ «Санаторій «Алушта» при укладенні договору. У ході переговорів з ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» з питань організації туристичних послуг останнім була проведена переддоговірна робота, яка висловлювалась у вигляді надання інформації щодо переліку послуг, які включаються до складу туристичного продукту ТОВ «Санаторій «Алушта», узгодження цінової пропозиції у випадку укладання договору купівлі путівок санаторію з урахуванням графіків заїзду та кількості відпочиваючих, надання консультативної допомоги при укладанні договору на реалізацію путівок з ТОВ «Санаторій «Алушта».

Отже, матеріалами справи підтверджується реальний характер правочину, укладеного між ТОВ «Санаторій «Алушта» та ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд».

Відтак, правомірним є відображення позивачем вказаної господарської операції у податковому обліку та формування за її наслідками податкового кредиту вересня 2011 року.

Приймаючи до уваги зазначене вище, враховуючи, що під час розгляду справи спростовано висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд вважає необґрунтованим донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 62193,33 грн. та застосування до нього фінансових санкцій у розмірі 31096,67 грн.

Відтак, податкове повідомлення-рішення № 0000082304 від 09.02.2012 року є таким, що прийнято Державною податковою інспекцією в м. Алушті АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 932,90 грн. судового збору, що становить 1% суми заявлених майнових вимог згідно з п.3.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

У судовому засіданні, яке відбулось 07.06.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 08.06.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим № 0000082304 від 09.02.2012 року.

3.Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Алушта» витрати зі сплати судового збору у розмірі 932,90 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.