Постанова

від 31.05.2012 по справі 2а-11021/11/0170/9

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2012 р. Справа №2а-11021/11/0170/9

(14:56)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача - Алексєєв В.В., довіреність №260 від 27.04.2012 р.;

від відповідача - Тарасенко О.В., довіреність №14/10-0 від 01.03.2012 р.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000700700 від 28.03.2011р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 114331,00 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач безпідставно зменшив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок позивача у банк за січень, серпень, вересень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалась у грудні 2009 р., липні 2010 р. з врахуванням додаткових матеріалів, отриманих в ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування сум ПДВ з бюджету.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.09.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.02.2012 р. зупинено провадження у справі до зміни підпорядкованості позивача іншій податковій службі.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.04.2012 р. поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позові та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» є юридичною особою, яке зареєстроване 30.05.1997 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК за реєстраційним номером 18821050010000647, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №630353.

Позивач зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, про що видане Свідоцтво №100336917, дата реєстрації як платника податку на додану вартість- з 19.09.1997 року.

Відповідно до статуту ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА», затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» №1 від 08.04.2011 року ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» створено шляхом зміни найменування ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» на ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА».

Судом встановлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби ІІ рангу відділу контролю за відшкодуванням ПДВ СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим Барієвою Е.А. була проведена документальна невиїзна перевірка ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за січень, серпень, вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалась у грудні 2009 р., липні 2010 р., серпні 2010 р. з врахуванням додаткових матеріалів, отриманих в ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування сум ПДВ з бюджету.

За результатом перевірки було зроблено висновок про неправомірність віднесення ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» до податкового кредиту суму в розмірі 114331,09 грн, в тому числі:

- за грудень 2009 року - 30844,96 грн.;

- за липень 2010 року - 47037,69 грн.;

- за серпень 2010 року - 36448,44 грн.

На думку відповідача у зв'язку з неможливістю підтвердити взаємовідносини ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» з ТОВ АПФ «Слабода - 92» і ТОВ «Пульсар-Люкс» та сплату ними ПДВ до Державного бюджету у сумі 30844,96 грн. у ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» відсутнє право на бюджетне відшкодування у вказаній сумі за січень 2010 року.

Також відповідач вважає, що у ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» відсутнє право на бюджетне відшкодування у сумі 47037,69 грн. за серпень 2010 року та у сумі 36448,44 грн. за вересень 2010 року у зв'язку з неможливістю підтвердити взаємовідносини ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» з НВФ «Профіко» і Фірмою «Олівер» та сплату ними ПДВ до Державного бюджету у вказаних сумах.

За результатом перевірки відповідачем складено акт №103/07-0/20732066 від 26.03.2011 р. (а.с. 8-21, т. 1).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000700700 від 28.03.2011 р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 114331,00 грн., в тому числі за січень 2010 року в розмірі 30844,00 грн., за серпень 2010 року в розмірі 47037,69 грн. та за вересень 2010 року в розмірі 36448,44 грн. (а.с. 7, т.1).

Не погодившись з висновками перевірки та з прийнятим СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до Державної податкової адміністрації в АР Крим зі скаргою від 29.03.2011 року №656 про перегляд податкового повідомлення-рішення №0000700700 від 28.03.2011 р. в адміністративному порядку (а.с.22-24, т.1).

Рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим від 24.05.2011 року №1947/10/25-023 податкове повідомлення-рішення №0000700700 від 28.03.2011 р. залишено без змін, а первинна скарга - без задоволення (а.с.26-33, т.1).

Не погодившись з рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим від 24.05.2011 року №1947/10/25-023 позивач звернувся з повторною скаргою від 06.06.2011 року № 411 до Державної податкової служби України (а.с. 34-37, т.1).

Рішенням Державної податкової служби України 04.08.2011 року №14074/6/25-0115 залишено без змін податкові повідомлення-рішення №0000700700 від 28.03.2011 р., №0000960700 від 28.04.2011 року, з урахуванням рішень Державної податкової адміністрації в АР Крим від 24.05.2011 року №1947/10/25-023 і від 23.05.2011 року №1908/10/25-023, а повторну скаргу позивача - без задоволення (а.с. 39-46, т.1).

Позивач не погодившись з результатом адміністративного оскарження рішень СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим звернувся до суду.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим є суб'єктом владних повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому, вирішуючи справу стосовно законності прийняття рішення про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 114331,00 грн. СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснювалася перевірка позивача відповідачем на підставі закону, чи діяли посадові особи СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно у зв'язку з проведенням перевірки, та чи мали місце порушення, встановлені перевіркою.

Перевіряючи правомірність проведення СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим документальної невиїзної перевірки ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за січень, серпень, вересень 2010 року, судом встановлено наступне.

У період з 24.03.2011 року по 26.03.2011 року відповідачем здійснено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за січень, серпень, вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалась у грудні 2009 р., липні 2010 р., серпні 2010 р.

За результатами вказаної перевірки СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим складено акт №103/07-0/20732066 від 26.03.2011 р., яким встановлено порушення позивачем вимог п. 1.8, 1.3 ст. 1, п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, що спричинило завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 114331,09 грн. та відповідно завищено бюджетне відшкодування ПДВ на 114331,09 грн.

В акті перевірки відображено, що згідно з поданою ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» до СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим податковою декларацією з ПДВ за січень 2010 р. (вх. №900377818 від 19.02.1010 р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 216503,00 грн. Звітний період у якому виникла сума - грудень 2009 року.

З метою підтвердження права Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» на отримання бюджетного відшкодування було направлено запити на проведення зустрічних перевірок з контрагентами, які мали фінансово-господарські взаємовідносини з перевіряємим підприємством.

За результатами перевірки було встановлено, що до складу бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010 року включено від'ємне значення податку за грудень 2009 року, яке склалося за рахунок податкового кредиту по ТОВ АПФ «Слабода-92» (ЄДРПОУ 14111795).

З метою підтвердження правомірності формування податкового кредиту було направлено запити на проведення зустрічних перевірок, в тому числі до Харківської ОДПІ щодо проведення зустрічної перевірки з питань правових відносин ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» з ТОВ АПФ «Слабода-92» на суму 30844,96 грн.

У відповіді, отриманої від Харківської ОДПІ (вих. №2192/7 від 21.05.2010 року, №2342/7/07-15/1103 від 18.05.2010 року) вказано, що ТОВ АПФ «Слабода-92» (ЄДРПОУ 14111795) є посередником.

Постачальником реалізованої продукції є ТОВ «Пульсар-Люкс» (ЄДРПОУ 36178749).

СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим направлені запити по ланцюгу постачання, зокрема, до Бориспольської ОДПІ м. Київ, щодо проведення зустрічної перевірки з питань правових відносин ТОВ «Пульсар-Люкс» з ТОВ АПФ «Слабода-92 (вих. №1823/40-01 від 06.08.2010 року, №3611/0700 від 21.10.2010 року) на суму ПДВ 14243,50 грн., у тому числі за грудень 2009 року - 103300,98 грн.

СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим отримано відповідь Бориспольської ОДПІ м. Київ (вих. №3055/7/23-2 від 27.10.2010 року), згідно якої проведення перевірки контрагента ТОВ «Пульсар-Люкс» з питань підтвердження отриманих від платника податків ТОВ АПФ «Слабода-92» неможливо у зв'язку з тим, що стан платника 12 - «припинено, але не знято з обліку».

СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим було спрямовано вдруге запит до Бориспольської ОДПІ м. Київ за №1823/7/07-00 від 06.06.2010 року та отримано відповідь №1878/7/07-00 від 08.07.2010 року, в якої повідомлено, що посадові особи ТОВ «Пульсар-Люкс» за перевіряємий період звіти до Бориспольської ОДПІ м. Київ не подавали, додатково повідомлено про неможливість проведення перевірки ТОВ «Пульсар-Люкс» на підставі довідки від 19.07.2010 року №296/23-2/32782244 та службової записки відділу податкової міліції Бориспольської ОДПІ м. Київ від 15.11.2010 року №4464/7/26-31, в який також зазначено про не встановлення місцезнаходження даного підприємства).

Згідно з наданими ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» до СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим податковими деклараціями з ПДВ за серпень 2010 року (вх.. №9003848935 від 17.09.2010 року) та за вересень 2010 року (вх. №9004467830 від 20.10.2010 року) і розрахунками суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за серпень 2010 року складає 138475,00 грн., за вересень 2010 року - 795375,00 грн.

З метою підтвердження ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» до СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим на отримання бюджетного відшкодування було направлено запити на проведення зустрічних перевірок з контрагентами, які мали фінансово-господарські взаємовідносини з перевіряємим підприємством.

За результатами перевірки було встановлено, що до складу бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2010 року включено від'ємне значення податку на додану вартість за липень 2010 року, яке склалося за рахунок податкового кредиту по НВФ «Профіко» (ЄДРПОУ 22303066).

З метою підтвердження правомірності формування податкового кредиту було направлено запити на проведення зустрічних перевірок, в тому числі до ОДПІ у м. Євпаторії АР Крим, щодо проведення зустрічної перевірки з питань правових відносин ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» з НВФ «Профіко» (вих. №3479/7/07-00 від 11.10.2010 року) за липень 2010 року на суму ПДВ 47037,69 грн. та серпень 2010 року на суму ПДВ 36448,44 грн.

У відповіді, отриманої від ОДПІ у м. Євпаторії АР Крим (вих. №1965/23-4 від 27.10.2010 року, довідка №1869/23-4 від 27.10.2010 року) вказано, що НВФ «Профіко» (ЄДРПОУ 22303066) є посередником.

Постачальником реалізованої продукції є Фірма «Олівер» (ЄДРПОУ 30689361).

СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим направлені запити по ланцюгу постачання, зокрема, до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, щодо проведення зустрічної перевірки з питань правових відносин Фірма «Олівер» (ЄДРПОУ 30689361) з НВФ «Профіко» (ЄДРПОУ 22303066) (вих. №338/7/07-00 від 31.01.2011 року) на суму 173982,14 грн.

Згідно наданої службової записки №709 від 02.03.2011 року ВПМ ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, встановлено, що підприємство протягом грудня 2010 року не здійснювало фінансово-господарську діяльність, складських приміщень не має, основні засобі відсутні, чисельність працюючих - 5 чоловік, що свідчить про неможливість здійснення господарських договорів на постачання товарів та послуг.

Згідно отриманої відповіді ДПІ в м. Сімферополі АР Крим (вих.. №2226/7/15-2 від 11.03.2011 року), в ході перевірки Фірми «Олівер» встановлено відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах.

Відповідачем зроблено висновок, що позивачем відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Таким чином, на підставі вказаного, СДПІ ВПП в м. Сімферополі зменшило суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за січень, серпень, вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалась у грудні 2009 року, липні, серпні 2010 року.

Суд зазначає, що спеціальним Законом з питань оподаткування податком на додану вартість, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин є Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/07-ВР.

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначене поняття бюджетного відшкодування, яке є сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Прицьому, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податків на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст. 7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, стає зрозумілим, що згідно Закону України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язанням та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, підчас проведення перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за січень, серпень, вересень 2010 року, з урахуванням висновків акту, відповідачем було встановлено, що не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року в розмірі 30844,00 грн., за серпень 2010 року в розмірі 47037,69 грн. та за вересень 2010 року в розмірі 36448,44 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей по зустрічним перевіркам по ланцюгу до виробника.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ АПФ «Слабода-92» укладено договір постачання №80-06/07 від 30.10.2007 року, копія якого з додатковими угодами залучена до матеріалів справи. На виконання вказаного договору позивач у грудні 2009 року придбав кабельно-проводникову продукцію у ТОВ АПФ «Слабода-92» на загальну суму 185089,76 грн.

Судом також встановлено, що між позивачем та НВФ «Профіко» укладено договір постачання товару №5 від 01.04.2010 року, копія якого залучена до матеріалів справи. На виконання вказаного договору позивач придбав продукти харчування у липні-серпні 2010 року на загальну суму 1043892,79 грн.

Судом встановлено реальність здійснення вказаних господарських операцій, що підтверджується платіжними дорученнями, видатковими накладними, прибутковими накладними, на підставі яких позивачу видані податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

Отже, позивачем надані всі необхідні документи, які свідчать про те, що він в повному обсязі сплатив на користь постачальників товарів (послуг) податок на додану вартість разом з ціною товару (послуг).

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова і податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податкова звітність з податку на додану вартість контрагентів позивача - ТОВ АПФ «Слабода-92» та НВФ «Профіко» не належить до первинних документів підприємства, в зв'язку з чим не допускається їх врахування позивачем.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем або особа, яка імпортує товару на митну територію України.

У зазначених відносинах позивач є покупцем, ТОВ АПФ «Слабода-92» та НВФ «Профіко» - продавцями, в зв'язку з чим обов'язок внесення податку до бюджету покладений саме на ТОВ АПФ «Слабода-92» та НВФ «Профіко».

Таким чином, якщо продавець не виконав свого обов'язку по сплаті податку до бюджету, елементом чого є включення відповідних показників по податкових зобов'язань, негативні наслідки (відповідальність) наступають тільки для нього. В зв'язку з чи, зазначена обставина не є підставою для позбавлення позивача права на його відшкодування, якщо він виконав всі передбачені законом умови по отриманню такого відшкодування і має відповідні документи підтвердження.

Згідно п. 6.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» (який діяв до 01.01.2011 року) податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних та отримання зазначених податкових накладних позивач є платником податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примирниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, законодавством встановлені лише вимоги до часу складення податкової накладної - вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Частиною 5 п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Пунктом 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використуваватися в оподаткованихї операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних цеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що сума податку на додану вартість включена за фактом отримання від постачальника податкових накладних, які є належним чином оформленими.

Судом досліджені та залучені до матеріалів справи податкові накладні отримані позивачем від ТОВ АПФ «Слабода-92» та НВФ «Профіко», при дослідженні яких не встановлено порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, висновки відповідача не відповідають зазначеним приписам Закону України «Про податок на додану вартість».

Закон України «Про податок на додану вартість», а саме п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 визначає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Суд зазначає, що вказаних підстав відповідачем під час перевірки встановлено не було - в акті перевірки відсутні посилання та не надано доказів допущення порушень при складенні вказаних податкових накладних.

В силу ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти задоволення позову.

Всупереч вимогам даної норми відповідачем правомірності свої дій суду не доведено.

Суд зазначає, що діючим законодавством на платника податку не покладений обов'язок здійснювати при отриманні податкових накладних, та включенні на їх підставі сум ПДВ до податкового кредиту, контроль за наданням контрагентами до органів ДПІ податкової звітності або таких фактів, як визнання або невизнання ДПІ податкової звітності контрагентів, наявність або відсутність включення контрагентами сум ПДВ до податкових зобов'язань, а також контролю за фактичним перерахуванням сум податку до бюджету. Невиконання продавцем - платником ПДВ своїх зобов'язань по сплаті ПДВ до бюджету, неподачі податкової звітності або невірного відображення в ній показників, не є підставою для позбавлення покупця - платника ПДВ права на включення до складу податкового кредиту ПДВ, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з придбанням послуг у платника податку на підставі належним чином оформленої податкової накладної, якщо покупець виконав всі передбачені законом умови і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту, а також права на відповідне бюджетне відшкодування.

Необхідно також врахувати, що чинним законодавством позивач не зобов'язаний і не має права перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по операціях, правильність сплати ним податків, а також наміри контрагентів щодо здійснення діяльності.

З урахуванням викладеного, суд приходить зазначає, що висновки відповідача зроблені в акті перевірки про завищення суми податкового кредиту з ПДВ за грудень 2009 року та липень-серпень 2010 року на 114331,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, серпень, вересень 2010 року у розмірі 114331,00 грн. є необґрунтованими, в зв'язку з чим, прийняте на їх підставі податкове повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача права на бюджетне відшкодування по ПДВ, надання ним податкових накладних на товар, отриманий у вказаного постачальника, суд вважає, що позивач правомірно включив 31 343,00 грн. до суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000700700 від 28.03.2011 року не може бути визнане таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 31.05.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 05.06.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0000700700 від 28.03.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі у загальній сумі 114331,00 грн.

3. Стягнути судовий збір в розмірі 3,40грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на користь Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.