Постанова

від 10.07.2012 по справі 5016/3505/2011(15/69)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р. Справа № 5016/3505/2011(15/69)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіХандуріна М.І., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я. розглянувши касаційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року у справі № 5016/3505/2011(15/69) господарського суду Миколаївської області за заявою доУправління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус" про банкрутство за участю представників: не з'явилися

в с т а н о в и в :

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.10.2011 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області (далі - УПФУ в Казанківському районі Миколаївської області) порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус" (далі - ТОВ "Ельбрус") в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 06.12.2011 року у справі № 5016/3505/2011 (15/69) (суддя - Ржепецький В.О.) визнано безспірні грошові вимоги УПФУ в Казанківському районі Миколаївської області до боржника у сумі 29 402,43 грн., ТОВ "Ельбрус" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора, якого зобов'язано здійснити ліквідаційні заходи, передбачені Законом про банкрутство.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року у справі № 5016/3505/2011 (15/69) (судді -Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л., Лашин В.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Ельбрус" на постанову господарського суду Миколаївської області від 06.10.2011 року у справі № 5016/3505/2011 (15/69) задоволено. Постанову господарського суду Миколаївської області від 06.12.2011 року у справі № 5016/3505/2011 (15/69) скасовано. Провадження у справі 5016/3505/2011 (15/69) припинено.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року у справі № 5016/3505/2011 (15/69), УПФУ в Казанківському районі Миколаївської області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати, а постанову господарського суду Миколаївської області від 06.12.2011 року у справі № 5016/3505/2011 (15/69) залишити в силі. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. ст. 17, 18, 19 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

На думку скаржника, апеляційним господарським судом не взято до уваги, що матеріалами справи підтверджується відсутність боржника за місцезнаходженням та нездійснення ним будь-якої господарської діяльності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постанова суду першої інстанції вмотивована тим, що заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором є безспірною та підтвердженою виконавчими листами господарського суду Миколаївської області, а також рішенням УПФУ в Казанківському районі Миколаївської області про застосування до ТОВ "Ельбрус" фінансових санкцій, і у боржника відсутнє майно, за рахунок якого можна було б погасити цю заборгованість. При цьому, ТОВ "Ельбрус" за місцем реєстрації (Миколаївська обл., Казанківський р-н, с. Володимирівка, вул. Радянська, 111) не знаходиться, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також довідкою Володимирівської сільської ради Казанківського району № 504/03-07 від 21.11.2011 року про те, що ТОВ "Ельбрус" на території сільської ради не знаходиться та підприємницьку діяльність не здійснює.

Скасовуючи вказану постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ "Ельбрус" не має встановлених законом ознак відсутнього боржника, і у місцевого господарського суду не було достатніх правових підстав для застосування до нього положень ст. 52 Закону про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками Одеського апеляційного господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, заява про порушення справи про банкрутство ТОВ "Ельбрус" була подана в порядку ст. 52 Закону про банкрутство .

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

При встановленні факту відсутності боржника за його місцезнаходженням, суд першої інстанції керувався довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, яка містить запис про відсутність боржника за його місцезнаходженням (а.с. 9 -12, том 1).

Чинне законодавство передбачає певний порядок внесення такого запису до бази реєстру.

Так, відповідно до ст. 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (у редакції Закону України від від 17.11.2009 року № 1720-VI, ) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 11263155 від 29.09.2011 року, державна реєстрація ТОВ "Ельбрус" відбулася 22.02.2006 року. При цьому, місцезнаходженням боржника вказано наступну адресу: 56000, Миколаївська обл., Казанківський р-н, смт. Казанка, вул. Миру, буд.189.

02.07.2007 року державним реєстратором проведено реєстраційну дію "внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" та змінено адресу ТОВ "Ельбрус" (56065, Миколаївська обл., Казанківський р-н, с. Володимирівка, вул. Радянська, буд.111).

При цьому, останній запис про підтвердження відомостей про юридичну особу внесений до Єдиного державного реєстру 03.02.2011 року, а запис про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням (56065, Миколаївська обл., Казанківський р-н, с. Володимирівка, вул. Радянська, буд. 111) був зроблений вже 31.05.2011 року, тобто до настання передбаченого ч. 11 ст. 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" строку подачі боржником реєстраційної картки.

Господарський суд першої інстанції, в порушення ст. 43 ГПК України, зазначених обставин не перевірив та не дав їм належної оцінки.

В матеріалах справи міститься лист Казанківського відділення Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції № 980/10-00 від 23.06.2011 року, в якому зазначається, що ні Казанківське відділення Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції, ні безпосередньо Новобузька міжрайонна державна податкова інспекція до Державного реєстратора Казанківської райдержадміністрації з питання скасування державної реєстрації ТОВ "Ельбрус" (ЄДРПОУ 31368132) не звертались, заяв відповідного характеру не надсилали (а.с. 79, т.2).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що внесення державним реєстратором відомостей до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність ТОВ "Ельбрус" за місцезнаходженням є передчасним та таким, що не відповідає приписам ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в частині порядку та строків внесення запису до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Як видно з матеріалів справи, в подальшому 05.04.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був внесений запис № 15 про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ "Ельбрус" (а.с. 61-62, т.2).

Крім того, господарським судом першої інстанції, при винесенні постанови, не було належним чином досліджено факт здійснення (нездійснення) боржником підприємницької діяльності та подання до органів ДПІ звітності, хоча дослідження цих обставин має істотне значення для правильного вирішення питання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі в порядку ст. 52 Закону про банкрутство.

Зокрема, за приписами ст. 52 Закону про банкрутство для порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника, необхідною умовою є те, щоб строк ненадання боржником до органів державної податкової служби податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності становив щонайменше один рік. У даному випадку, з моменту подання ТОВ "Ельбрус" останньої податкової декларації (02.07.2011 року) до дати порушення провадження у справі (18.10.2011 року) пройшло всього три з половиною місяці.

Також, господарським судом апеляційної інстанції правомірно враховано надані до суду апеляційної інстанції копії декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2011 року, а також податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, які 04.08.2011 року, 10.01.2012 року та 04.04.2012 року подавались ТОВ "Ельбрус" до Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками Одеського апеляційного господарського суду та вважає, що зазначеним спростовуються доводи заявника про нездійснення боржником підприємницької діяльності у 2011 році.

Крім того, судом апеляційної інстанції правомірно було взято до уваги, що представники боржника з'являлись в судові засідання господарського суду апеляційної інстанції та наголошували на тому, що отримують кореспонденцію за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі (56065, Миколаївська обл., Казанківський р-н, с. Володимирівка, вул. Радянська, буд.111), а посилання заявника на відсутність ТОВ "Ельбрус" за вказаною адресою є безпідставними.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд апеляційної інстанції правомірно припинив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ельбрус", оскільки ТОВ "Ельбрус" не має встановлених законом ознак відсутнього боржника, і у господарського суду першої інстанції не було достатніх правових підстав для застосування до нього положень ст. 52 Закону про банкрутство.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення, як це передбачено ст. 111 9 ГПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку господарського суду, у зв'язку з чим підстав для скасування вказаної постанови не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року у справі № 5016/3505/2011(15/69) залишити без змін.

Головуючий М.І. Хандурін

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк