Постанова

від 06.07.2012 по справі 2а-3238/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2012 р. № 2а-3238/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Костів М.В.

при секретарі судового засідання Билень Н.С.

з участю представників:

від позивача : Ковальчук О.Я.;

від відповідача: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області до Приватного підприємства «Віта Лайт»про стягнення 21 230, 89 грн. боргу,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області звернулось із позовом до Приватного підприємства «Віта Лайт»про стягнення 21 230, 89 грн. боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2012 р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов у повному обсязі. Ствердив, зокрема, що у відповідності до ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", станом на 30.03.2012 р. заборгованість відповідача становить 21189,19 грн., які підлягали сплаті не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Відповідач також має борг по сплаті страхових внесків у сумі 41, 70 грн. Просить позов задовольнити.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, заперечень по справі не надав, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач є платником єдиного внеску як роботодавець, визначений як підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із ч. ч. 1, 5 ст. 8 вказаного закону розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування. Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 9 вказаного закону єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Відповідно до ч. 2 ст. 9 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього закону нараховується єдиний внесок. Відповідно до ч. 12 ст. 9 закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 9 закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску становить 21 189,19 грн., по сплаті страхових внесків 41, 70 грн.

Належних доказів сплати зазначеної суми чи наявності передбачених законодавством підстав для звільнення відповідача від її оплати, суду не надано. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Віта Лайт»(82086, Львівська обл., Старосамбірський район, с. Топільниця; ЄДРПОУ 34259642) на користь Управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області 21 189, 19 грн. заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та 41, 70 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11.07.2012 року.

Суддя Костів М.В.