Рішення

від 10.07.2012 по справі 19/43/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 липня 2012 р.

Справа 19/43/2012/5003

за позовом :Заступника прокурора м. Вінниці (вул. Ватутіна,10, м. Вінниця) в інтересах держави - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ( вул. Б. Хмельницького,6, м. Київ, 01001) уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації " Вінницягаз" ( пров. Щорса,24, м. Вінниця, 21012)

до :Приватного підприємства "Альтаміра" ( вул. Київська,78, м. Вінниця, 21032)

про стягнення 3718,38 грн. заборгованості за природний газ

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.

Представники

прокурора : не з"явився,

позивача : Бобко Т. Є.,

відповідача : Сулімов А. Г.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов заступником прокурора м. Вінниці в інтересах держави - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації " Вінницягаз" до приватного підприємства "Альтаміра" про стягнення 3718,38 грн., в тому рахунку: 3 493,10 грн. основного боргу, 180,00 грн. пені, 34,80 грн. 3% річних, 10,48 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 20.06.2012 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 10.07.2012 року.

Представником позивача в судовому засіданні 10.07.2012 року подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 3493,10 грн., оскільки останнім борг у цій частині сплачено, що підтверджується копією платіжним дорученням № 974 від 06.07.2012 року. Цим же клопотанням позивач просив стягнути з відповідача 180,00 грн. пені, 34,80 грн. 3% річних, 10,48 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.07.2012 року надав відзив на позов, в якому зазначив що позовні вимоги визнає, але просить суд не стягувати з останнього штрафні санкції.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, по що свідчить поштове повідомлення № 5046 від 27.06.2012 року.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

01.01.2012 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (в договорі "постачальник") та приватним підприємством "Альтаміра" було укладено договір № ВК-12-212 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг в розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.3. договору постачальник забезпечує постачання газу в пункти призначення в обсягах, підтверджених оператором, де передає газ споживачу.

Відповідно до п. 2.6 договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 2.7 договору постачальник до 5 числа, наступного за звітним за місяцем, направляє Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Відповідно до п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем 100% авансовим платежем, який має бути здійснений споживачем не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. У раз збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Відповідно до п. 6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В березні місяці 2012 року відповідачем спожито 1475 куб.м газу, загальною вартістю 5888,36 грн. Ціна за 1000 куб.м. природного газу в березні складала 3992,10 грн.

Тобто, свої зобов'язання позивач виконав, даний факт підтверджується актом № УГГ - 03821 від 30.03.2012 року подачі-прийому природного газу, який обопільно підписаний сторонами та скріплений мокрими печатками.

Станом на 01.03.2012 року за відповідачем рахувалась попередня оплата в розмірі 2395,26 грн., що підтверджується випискою банку, яка наявна в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача за спожитий природний газ становила 3493,10 грн.

Відповідач свої договірні зобов'язання стосовно повних та вчасних розрахунків не виконав.

19.04.2012 року на адресу відповідача було направлено лист № 07-15-1174 з вимогою сплатити заборгованість, яка залишена останнім без задоволення.

Внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань відповідачу згідно п.6.2.2. договору та ст. 625 ЦПК України нараховано 180,00 грн. пені, 34,80 грн. 3% річних, 10,48 грн. інфляційних втрат.

На день розгляду справи в суді відповідач сплатив позивачу суму основного боргу в розмірі 3 493,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 974 від 06.07.2012 року.

При цьому, як зазначалось вище, представником позивачем подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 3493,10 грн., оскільки останнім борг у цій частині сплачено, що підтверджено матеріалами справи.

Суд, дослідивши вищевказане клопотання, дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення основної заборгованості в сумі 3493,10 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зміст договору, взяті в ньому зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються ст. 712 ЦК України.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Провадження в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3 493,10 грн. підлягає припиненню згідно п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку із сплатою останньої, що підтверджується платіжним дорученням № 974 від 06.07.2012 року.

Крім суми основного боргу позивач пред'явив до стягнення 180,00 грн. пені, 34,80 грн. 3% річних, 10,48 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення пені підтверджуються договором № ВК-12-212 від 01.01.2012р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані представником позивача докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача слід стягнути 180,00 грн. пені, 34,80 грн. 3% річних, 10,48 грн. інфляційних втрат. Слід припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 3493,10 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49,п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Альтаміра" ( вул. Київська,78, м. Вінниця, 21032, р/р 26002219772900 в Укрсиббанк м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32754505 ) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації " Вінницягаз" ( пров. Щорса,24, м. Вінниця, 21012, р/р 260383033194 ПАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 302076, код ЄДРПОУ 03338649) 180,00 грн. пені, 34,80 грн. 3% річних, 10,48 грн. інфляційних втрат., 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3493,10 грн.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Повне рішення складено 12 липня 2012 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокурору: (вул. Ватутіна,10, м. Вінниця),

3 - позивачу: ( вул. Б. Хмельницького,6, м. Київ, 01001),

4- позивачу : ( пров. Щорса,24, м. Вінниця, 21012),

5 - відповідачу : ( вул. Київська,78, м. Вінниця, 21032).