Постанова

від 15.06.2012 по справі 2а-4820/12/0170/28

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

15 червня 2012 р. (15:30) Справа №2а-4820/12/0170/28

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., при секретарі Кириченко Ю.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Військового прокурора Сімферопольського гарнізону, діючого в інтересах особи ОСОБА_1

до Військової частини А1346

про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1;

від відповідача - ОСОБА_2 довіреність№473 від 14.06.2012 року;

від прокурора - не з'явився

Суть спору: Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону, діючий в інтересах особи ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Військової частини А1346 (далі - відповідач) суми боргу по виплаті грошової компенсації за речове майно, не отримане позивачем під час проходження військової служби у розмірі 2008, 87 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що Наказом командира Військової частини А 1346 від 30.06.2011 року № 128 позивач виключена зі списків особового складу частини, у зв'язку зі звільненням у відставку за ст.. 26 п. 6 підпунктом «в» (за віком - у разі досягнення граничного віку на військовій службі). Згідно з п. 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань у вільний час він має право на одержання грошової компенсації замість речового майна, сума якої на день виключення його зі списків особового складу становить 2008,87 грн.

Прокурор у судове засідання, яке відбулось 15.06.2012 року, явку свого представника не забезпечив, про час дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Позивач у судовому засіданні, яке відбулось 15.06.2012 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши надані докази, вислухавши позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом командира Військової частини А 1346 від 30.06.2011 року № 128 старший матрос - оператор інформаційно-аналітичної групи, звільнений з військової служби у відставку за наказом Командира Військової частини А2542 від 02.06.2011 року 15-кс, за ст..26 п. 6 пп. «в» (за віком - у разі досягнення граничного віку на військовій службі), справи та посаду здав.

З 30 червня 2011 року позивач виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлений для постановки на військовий облік до Сімферопольського РВК АР Крим.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у Військовій частині А 1346 на посаді оператора інформаційно-аналітичної групи у військовому званні старшого матроса проходила військову службу. На речовому забезпеченні позивач перебувала у Військовій частині А 1743, проте на грошовому забезпечені перебувала у Військовій частині А1346, яка здійснювала усі виплати, у тому числі і соціальні.

Відповідно до листа № 1966 від 08.07.2011 року Військової частини А 1743 позивачу згідно з наказом командира військової частини нарахована грошова компенсація замість невикористаного речового майна у сумі 2008,87 грн. Проте командир Військової частини А 1743 запропонував позивачу звернутись з відповідними вимогами до суду для отримання грошової компенсації заміть речового майна до Військової частини А 1346.

Відповідно до листа № 298 від 13.04.2012 року Військова частина А 1346 відмовляє позивачу виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно посилаючись на те, що Військова частина А 1346 знаходиться на речовому забезпеченні у військовій частині А 1743 на підставі розпорядження заступника Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України з берегової оборони - начальника військ берегової оборони від 30.07.2008 року №1805. Всі розрахунки з речового забезпечення військовослужбовців військової частини А1346 здійснює Військова частина А1743, Військова частина А1346 ніяких розрахунків з речового забезпечення не проводить, ніяких документів з речового забезпечення не має, довідка про розмір суми грошової компенсації за недотримане речове майно у фінансову службу Військової частини не надходила.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними.

Згідно з ст. ст. 2, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, які стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначених законодавством України.

П. 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою КМ України от 28 жовтня 2004 року № 1444, встановлено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Відповідно до довідки Військової частини А 1743 від 14.06.2012 року № 1766 вартість речового майна, що підлягає видачі при звільнені ОСОБА_1 складає 2008, 87 грн.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати ним заборгованості в розмірі 2008,87 грн.

Приймаючи до уваги, що вимоги позивача про стягнення з Військової частини А 1346 заборгованості з компенсації за речове майно в сумі 2008,87 грн. засновані на законі, суд вважає їх такими, що належить задовольнити.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.06.2012р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова оформлена та підписана 20.06.2012 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А1346 (95051, м.Сімферополь, вул. Калініна, 4) на користь ОСОБА_1 (97541, АДРЕСА_1) заборгованість з грошової компенсації за речове майно в сумі 2008,87 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Калініченко Г.Б.