Постанова

від 18.06.2012 по справі 2а-4614/12/0170/1

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2012 р. Справа №2а-4614/12/0170/1

(16:44) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю

представника позивача - Маркова Д.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Еллада-Плюс» до Відділу Державного комітету по земельним ресурсам в Ленінському районі АР Крим

про визнання протиправною відмову та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Приватне підприємство «Еллада-Плюс» до Відділу Державного комітету по земельним ресурсам в Ленінському районі АР Крим про визнання протиправною відмову відділу Держкомзему у Ленінському районі АР Крим, оформлену листом № 141/10-09 від 24.01.2012 року, в видачі нового державного акту на право постійного користування землею замість державного акту на право постійного користування землею серії I - КМ № 000463, у якому була допущена технічна помилка при його оформленні; зобов'язання відділ Держкомзему у Ленінському районі АР Крим видати Приватному підприємству «Еллада-Плюс» новий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою розміром 2,0 га для розміщення бази відпочинку «Рига» та здійснити його державну реєстрацію.

Адміністративний позов мотивований тим, що 10.05.2001 року відповідно до рішення Мисовської сільської ради від 21.02.2001 року «Про надання земельної ділянки ПП «Еллада плюс» позивачу видано державний акт на право постійного користування землею серії I - КМ № 000463.

Позивач зазначає, що при оформленні державного акту була допущена технічна помилка, а саме, помилково зазначено розмір земельної ділянки 2,09 га, яка надана для розміщення бази відпочинку «Рига», тоді як, відповідно до рішення Мисовської сільської ради від 21.02.2001 року позивачу надавалась у постійне користування земельна ділянка розміром 2,00 га.

Позивач пояснює, що він звертався до відділу Держкомзему у Ленінському районі АР Крим із заявою від 12.01.2012 року з проханням замінити державний акт серії I - КМ № 000463 та видати новий державний акт на право постійного користування землею під існуючу базу відпочинку «Рига».

Позивач зазначає, що відповідач листом від 24.01.2012 року № 141/10-09 відмовив у видачі нового державного акту та з посиланням на п.п.2 п.17 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, затвердженого постановою КМ України від 18.08.2010 року № 749, повідомив про необхідність розробки технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Позивач пояснює, що відповідач протиправно відмовив йому в видачі нового державного акту.

Позивач зазначає, що наявність технічної помилки при визначенні розміру земельної ділянки в державному акті встановлена постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 року у справі № 5002-19/3632-2011, якою з зазначених підстав визнаний недійсним акт на право постійного користування землею серії I - КМ № 000463.

Позивач пояснює, що відповідачем протиправно відмовлено у видачі нового державного акту з посиланням на необхідність розробки технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), оскільки п.4.19 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року № 325, заборонено вимагати розроблення нової документації із землеустрою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2012 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008 року (яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин), Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що Відділ Державного комітету по земельним ресурсам в Ленінському районі АР Крим є органом виконавчої влади АРК, який входить до єдиної системи державних органів земельних ресурсів.

Оскільки Відділ Державного комітету по земельним ресурсам в Ленінському районі АР Крим є територіальним органом Державного комітету земельних ресурсів, підзвітний і підконтрольний Державному комітету земельних ресурсів України, здійснюючи свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами, він є суб'єктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Повноваження в даній частині розмежовані п.12 розділу X Земельного Кодексу України, в якому вказано, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що ПП «Еллада - Плюс» є юридичною особою, зареєстрованою 26.01.1996 року Ленінською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 441830.

21.02.2001 року рішенням Мисовської сільської ради Ленінського району 14 сесії 23 скликання припинено право користування земельною ділянкою Державному Акціонерному товариству Ризький радіозавод під базою відпочинку «Рига», розташовану на території Мисовської сільської ради Ленінського району АР Крим; затверджено проект відведення земельної ділянки ПП «Еллада-Плюс» під існуючу базу відпочинку «Рига» та надано в постійне користування земельну ділянку площею 2,0 га з земель Мисовської сільської ради АР Крим; зобов'язано ПП «Еллада-Плюс» виконувати обов'язки землекористувача згідно вимог ст.40 Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що відповідно до рішення 14 сесії 23 скликання Мисовської сільської ради від 21.02.200

1 року ПП «Еллада - Плюс» 10.05.2001 року видано державний акт серії I - КМ № 000463 на право постійного користування землею під базою відпочинку «Рига», площею 2,09 га. Зазначений акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 18.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду АР Крим від 20.10.2011 року у справі № 5002 -19/3632-2011 визнано недійним державний акт серії I - КМ № 000463 від 10.05.2001 року на право користування землею на земельну ділянку площею 2,09 га, який видано Приватному підприємству «Еллада плюс» під базу відпочинку «Рига» в частині визначення площі земельної ділянки, а саме: 0,09 га.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 року по справі № 5002 -19/3632-2011 рішення Господарського суду АР Крим від 20.10.2011 року у справі № 5002 -19/3632-2011 скасовано; прийняте нове рішення, яким визнано недійсним державний акт серії I - КМ № 000463 від 10.05.2001 року на право користування землею на земельну ділянку площею 2,09 га, виданий приватному підприємству «Еллада плюс» під базу відпочинку «Рига».

Судом встановлено, що позивач 13.01.2012 року звернувся до начальника відділу Держкомзему в Ленінському районі АР Крим Бойкова М.Ю. з заявою від 12.01.2012 року, в якій просив замінити отриманий державний акт серії I - КМ № 000463 від 10.05.2001 року площею 2,09 га під існуючу базу відпочинку «Рига» та видати новий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою під існуючу базу відпочинку «Рига».

З заяви позивача вбачається, що ПП «Еллада-Плюс» в 2001 році на підставі рішення Мисовської сільської ради 14 сесії 23 скликання від 14.01.2001 року про виділення земельної ділянки під існуючу базу відпочинку «Рига» в постійне користування з земель Мисовської сільської ради АРК отримав державний акт I - КМ № 000463 від 10.05.2001 року з зазначенням площі 2,09 га.

Позивач в заяві зазначає, що з моменту отримання державного акту протягом 10 років ПП «Еллада-Плюс» добросовісно користується вказаною земельною ділянкою 2,09га.

Позивач в заяві пояснює, що рішення про передачу у власність земельної ділянки було прийнято у відповідності до діючого законодавства, державний акт заповнено, підписано та зареєстровано у відповідності до вимог діючого законодавства. Державний акт у відповідності з діючим законодавством підписано начальником органу земельних ресурсів, зазначений державний акт виготовлявся на підставі кадастрової зйомки, вносився до електронного реєстру.

З заяви позивача вбачається, що згідно роз'яснення Держкомзему України: «Пунктом 2 Постанови КМ України «Про затвердження форм державного акту на право власності на земельну ділянку та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою» від 02.04.2002 року передбачено, що раніш видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право постійного користування землею залишаються дійсними та підлягають заміні у випадку добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

З відповіді Відділу Держкомзему у Ленінському районі АР Крим від 24.01.2012 року № 141/10-09 на лист позивача від 12.01.2012 року вбачається, що земельну ділянку, розташовану на території Мисовської сільської ради під існуючою базою відпочинку «Рига», надано в постійне користування ПП «Еллада-Плюс» на підставі державного акту серії I - КМ № 000463 від 10.05.2001 року, до набрання чинності чинним законодавством, тобто, без присвоєння кадастрового номеру та відкриття Поземельної книги.

В відповіді відповідач зазначає, що в архіві відділу відсутня документація з землеустрою на земельну ділянку, передану в постійне користування ПП «Еллада-Плюс» (зокрема: відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки в системі координат СК-1963, документація з землеустрою, що містить графічне зображення земельної ділянки).

Відповідач в відповіді зазначив про необхідність розроблення позивачем технічної документації з встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності дій відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, який є суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснено такі дії на підставі закону, в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

Згідно з п.п.7 п.4 Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 червня 2008 р. N 123, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 р. за N 626/15317, Управління (відділ) відповідно до покладених на нього завдань організовує видачу і збереження бланків державних актів на право власності на земельну ділянку та державних актів на право постійного користування земельною ділянкою.

Суд зазначає, що пунктом 2 постанови КМ України від 2 квітня 2002 р. N 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» передбачено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Порядок заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, форму яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2008 року N 1019), встановлено Інструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22 червня 2009 р. N 325, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 серпня 2009 р. за N 735/16751 (надалі - Інструкція).

Відповідно до п.4.4 Інструкції у разі виявлення у виданому державному акті орфографічних або технічних помилок землевласником (землекористувачем) такий землевласник (землекористувач) звертається до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою (клопотанням) про видачу нового державного акта. У заяві (клопотанні) відображається суть виявлених помилок.

До заяви (клопотання) додаються: копія такого державного акта, копія акта приймання-передавання межових знаків на зберігання; копія акта перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; копія документа, на підставі якого набуто право на землю.

Згідно з п.4.5 Інструкції новий державний акт видається протягом 15 робочих днів з дати надходження вищезазначених документів до територіального органу Держкомзему за рахунок органу, який здійснив реєстрацію такого державного акта.

Відповідно до п.4.6 Інструкції при видачі нового державного акта державний акт, у якому було допущено помилку, повертається до відповідного територіального органу Держкомзему і вважається зіпсованим.

Пунктом 4.19 Інструкції передбачено, що для заповнення бланків державних актів взамін зіпсованих, втрачених або пошкоджених державних актів забороняється вимагати від землевласника (землекористувача) або спадкоємця будь-які документи, довідки та інші матеріали, які не передбачені пунктами 4.4 та 4.8, абзацом першим пункту 4.11 та пунктом 4.15 цієї Інструкції, а також вимагати розроблення нової документації із землеустрою.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, суд зазначає, що Інструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою передбачено право землевласника (землекористувача) у разі наявності у виданому державному акті орфографічних або технічних помилок звернутися до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою (клопотанням) про видачу нового державного акта. При цьому, для отримання в такому випадку нового державного акту забороняється від землевласника (землекористувача) вимагати розроблення нової документації із землеустрою.

Крім того, згідно п.п. 5.5, 5.6 Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 "У справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками)" зазначено, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 2 квітня 2002 року N 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Приписи пункту 6 Перехідних положень Земельного Кодексу є нормами процесуального права і тому не повинні обмежувати норми матеріального права щодо права власності на землю та його набуття громадянами.

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Кодекс серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності на землю та суб'єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг:

- право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;

- права та обов'язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

- постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати;

- земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою; оплаті має підлягати лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що здійснюється на договірних засадах із уповноваженою землевпорядною організацією.

Кодексом не встановлено чітких матеріально-правових і процесуальних гарантій зміни громадянами юридичного титулу права постійного користування земельною ділянкою на право власності чи право оренди. Переоформлення відповідних прав включає також земельно-кадастрові роботи та інші послуги, які суб'єкти підприємницької діяльності надають на платній основі, встановлюючи їх розцінки на свій розсуд. Таким чином, постійним землекористувачам не гарантована можливість зміни законно набутого права за сприяння і за рахунок держави, яка є ініціатором таких змін.

Згідно з частиною п'ятою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

На підставі наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції України.

Зазначена позиція Конституційного суду України також підтверджує відсутність обов'язку у громадян та юридичних осіб при заміни держаного акту, здійснювати додаткові земельно-кадастрові та інші послуги, до яких належить розроблення технічної документації.

Як встановлено вище, відповідач причиною відмови в видачі позивачеві нового державного акту в листі від 24.01.2012 року № 141/10-09 зазначив необхідність розроблення позивачем технічної документації з встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Суд зазначає, що наявність технічної помилки при визначенні у державному акті розміру земельної ділянки 2.09 га замість 2,00 га підтверджена постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 року по справі № 5002 -19/3632-2011, якою з зазначених підстав було визнано недійсним державний акт серії I - КМ № 000463 від 10.05.2001 року на право користування землею на земельну ділянку площею 2,09 га, виданий приватному підприємству «Еллада плюс» під базу відпочинку «Рига».

Так, з постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 року по справі № 5002 -19/3632-2011 вбачається, що надання спірної земельної ділянки Приватному підприємству «Еллада плюс» проводилось саме у розмірі 2,00 га, а зазначення у акті розміру 2,09 га є помилковим.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що для отримання нового державного акту на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою у випадку наявності в виданому орфографічних або технічних помилок забороняється від землевласника (землекористувача) вимагати розроблення нової документації із землеустрою, враховуючи, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 року по справі № 5002 -19/3632-2011 підтверджено наявність технічної помилки в виданому позивачеві державному акту серії I - КМ № 000463 від 10.05.2001 року на право користування землею на земельну ділянку щодо розміру земельної ділянки 2.09 га замість 2,00 га, суд вважає необхідним визнати протиправною відмову відділу Держкомзему у Ленінському районі АР Крим, оформлену листом № 141/10-09 від 24.01.2012 року, в видачі Приватному підприємству «Еллада-Плюс» нового державного акту на право постійного користування землею замість державного акту на право постійного користування землею серії I - КМ № 000463, у якому була допущена технічна помилка при його оформленні; зобов'язання відділ Держкомзему у Ленінському районі АР Крим видати Приватному підприємству «Еллада-Плюс» новий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою розміром 2,0 га для розміщення бази відпочинку «Рига» та здійснити його державну реєстрацію.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку зі складністю справи судом 18.06.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 22.06.2012 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову відділу Держкомзему у Ленінському районі АР Крим, оформлену листом № 141/10-09 від 24.01.2012 року, в видачі Приватному підприємству «Еллада-Плюс» нового державного акту на право постійного користування землею замість державного акту на право постійного користування землею серії I - КМ № 000463, у якому була допущена технічна помилка при його оформленні.

3. Зобов'язати відділ Держкомзему у Ленінському районі АР Крим видати Приватному підприємству «Еллада-Плюс» новий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою розміром 2,0 га для розміщення бази відпочинку «Рига» та здійснити його державну реєстрацію.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства «Еллада-Плюс» (ЄДРПОУ 22268401) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.