Постанова

від 11.07.2012 по справі 2а/0570/7573/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/7573/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Федоровій А.О.

при секретарі Федоровій А.О.

представників позивача Черникової Т.О., Малєєвої Т.І.

представника відповідача Кузьмичової Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецького казенного підприємства пробірного контролю до Державної податкової інспекції м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2012 року № 0000361502, яким збільшено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на 2 876,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 719,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Донецьке казенне обласне підприємство пробірного контролю (далі - Донецьке КППК) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2012 року № 0000361502, яким збільшено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на 2 876,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 719,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку з питання дотримання Донецьким казенним підприємством пробірного контролю податкового законодавства по уточнюючим розрахункам з податку на додану вартість за грудень 2009 - січень 2010 року, поданих в лютому 2012 року. За результатами камеральної перевірки було складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 24.04.2012 року № 473/15-2/31872441.

Перевіркою були встановлені наступні порушення п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, а саме: методологічні порушення, що вплинули на розрахунки з бюджетом: підприємством була допущена помилка по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2009 року (від 17.02.2012 року вх. № 9006367536), а саме: підприємством до складу податкового кредиту включено податкову накладну, яка виписана більш ніж 365 днів тому (від листопада 2009 року по контрагенту з ІПН 33610705095); підприємством була допущена помилка по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2010 року (від 17.02.2012 року вх. № 9006347009), а саме: підприємством до складу податкового кредиту включено податкову накладну, яка виписана більш, ніж 365 днів тому (від грудня 2009 року по контрагенту з ІПН 85968312019).

Згідно висновків, викладених ДПІ у Київському районі м. Донецька в Акті від 24.04.2012 року № 473/15-2/31872441, позивачем було допущено заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2009 року та за січень 2010 року, що тягне за собою відповідальність, передбачену п. 123.1 ст. 123 розділу II Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного Акту податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.05.2012 року № 0000361502.

З податковим повідомленням-рішенням від 07.05.2012 року № 0000361502, яким збільшено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на 2 876,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 719,00 грн. позивач не згодний, вважає його таким, що суперечить законодавству України і підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Донецьке казенне підприємство пробірного контролю є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 28.03.2002 року, за адресою: 83048, Донецька область, м. Донецьк, пр. Титова, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 31872441, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 431708 та довідкою АА № 547116 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Перебуває на податковому обліку у ДПІ у Київському районі м. Донецька.

Керуючись п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

В п. 76.1 ст. 76 кодексу передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 визначено - за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимог ст. 42 кодексу, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Так керуючись вищевикладеними вимогами, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2009 - січень 2010 року, про що складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій заставі з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень) від 24.04.2012 року № 473/15-2/31872441.

За результатами камеральної перевірки була виявлена помилка, допущена підприємством по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2009 року (від 17.02.2012 року вх. № 9006367536), а саме: підприємством до складу податкового кредиту включено податкову накладну, яка виписана більш ніж 365 днів тому (від листопада 2009 по контрагенту з ІПН 33610705095) та уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2010 року (від 17.02.2012 року вх. № 9006347009), а саме: підприємством до складу податкового кредиту включено податкову накладну, яка виписана більш ніж 365 днів тому (від грудня 2009 року по контрагенту з ІПН 85968312019), чим порушено пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного податковим органом було встановлено заниження суми податкового зобов'язання заявленого в уточнюючому розрахунку з ПДВ за грудень 2009 року та за січень 2010 року, відповідальність за яке передбачено пунктом 123.1 ст. 123 розділу II Податкового кодексу України.

Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій заставі з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень) від 24.04.2012 року № 473/15-2/31872441 було направлено відповідачем разом із супровідним листом від 26.04.2012 року № 2827/10/15-312, який був отриманий Донецьким КППК 03.05.2012 року.

Пунктом 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

На виконання вищезазначеної статті Донецьким КППК 08.05.2012 року за № 201 було направлено заперечення до Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 24.04.2012 року № 473/15-2/31872441. Згідно з відповіддю ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 15.05.2012 року № 3717/10/15-2, яке було отримано Донецьким КППК 18.05.2012 року, заперечення позивача не були прийняті до уваги.

На підставі Акту перевірки від 24.04.2012 року № 473/15-2/31872441 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 0705.2012 року № 0000361502, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 та відповідно до п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмір 3 595,00 грн., в тому числі основний платіж - 2 876,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 719 грн., яке було отримано підприємством 15.05.2012 року.

22.05.2012 року за вих. № 219 Донецьким КППК було направлено до ДПС у Донецькій області скаргу на податкове повідомлення-рішення від 07.05.2012 року № 0000361502 щодо збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати ПДВ на 3 595,00 грн.

31.05.2012 року позивачу було направлено рішення про залишення скарги без розгляду.

Судом встановлено, що 30.11.2009 року за № 2952/11 на підставі договору 06-324-09/кб 06/222тр Продавцем - ОАО по газоснабжению и газификации «Донецкоблгаз» Краматорское УГГ, індивідуальний порядковий номер 033610705095, була виписана податкова накладна на загальну суму 8 327,79 грн., в тому числі сума ПДВ у розмірі 1 359,46 грн., яка була включена до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року від 19.01.2010 року. Відповідно до Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість - розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2012 року податкова накладна № 2952/11 по постачальнику № 033610705095 на суму без ПДВ у розмірі 6 977, 33 грн. та ПДВ у розмірі 1 359,46 виписана в грудні 2009 року.

У лютому 2012 року позивачем був поданий уточнюючий розрахунок від 17.02.2012 року № 9006367536 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, відповідно до якої у Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість в Розділі II «Податковий кредит» запис № 7 по постачальнику ОАО по газоснабжению и газификации «Донецкоблгаз» Краматорское УГГ, індивідуальний податковий номер 033610705095, у графі 3 «Період виписки податкових накладних» не вірно вказана дата виписки податкової накладної, а саме вказана дата 12.2009, треба було вказати 11.2009 року. Сума податкового кредиту складає 1 395,46 грн.

Крім того, Продавцем - УДСО при ГУМВС України в Луганській області, індивідуальний податковий номер 085968312019, були виписані наступні податкові накладні:

- податкова накладна від 24.12.2009 року № ГР-0028444 на підставі договору № 18-ВТ/9695 від 2 квітня 2008 року на загальну суму 667,80 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 111,30 грн.;

- податкова накладна від 24.12.2009 року № ГР-0028445 на підставі договору № 18-А/9694 від 2 квітня 2008 року на загальну суму 699,08 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 116,51 грн.;

- податкова накладна від 24.12.2009 року № ГР-0028466 на підставі договору № 5-М/145 від 1 січня 2009 року на загальну суму 6 785,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 1 130,83 грн.;

- податкова накладна від 24.12.2009 року № ГР-0028448 на підставі договору № 18-А/9693 від 2 квітня 2008 року на загальну суму 736,70 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 122,70 грн.

Вищезазначені податкові накладні були включені до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року від 19.02.2010 року.

Відповідно до Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість - розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2010 року податкові накладні від 24.12.2009 року № ГР-0028444, № ГР-0028445, № ГР-0028466, ГР-0028448 на загальну суму без ПДВ у розмірі 7 406,74 грн. (556,50 + 582,57 + 5 654,17 + 613,50) та ПДВ у розмірі 1 481,34 грн. (111,30 + 116,51 + 1 130,83 + 122,70).

У лютому 2012 року позивачем був поданий уточнюючий розрахунок від 17.12.2012 року № 9006347009 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року, відповідно до якої у Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість в Розділі II «Податковий кредит» запис № 20 по постачальнику УДСО при ГУМВС України в Луганській області, індивідуальний податковий номер 085968312019, у графі 3 «Період виписки податкових накладних» не вірно вказана дата виписки податкової накладної, а саме вказана дата 01.2010 року, повинно бути 12.2009 року. Сума податкового кредиту складає 1 481,34 грн.

Посилання відповідача на п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України суд не приймає до уваги, оскільки вона регламентує саме випадки збереження за платниками податку на додану вартість права на податковий кредит на підставі податкових накладних протягом 365 днів з дати їх виписки. В спірних відношеннях податкова накладна вже була врахована при визначенні податкового кредиту по податку на додану вартість за грудень 2009 року та січень 2010 року вищезазначеними податковими деклараціями. Крім того, норма податкового кодексу викладена в п.198.6 ст.198 набрала чинності з 01.01.2011 року, тобто дії за спірною податковою накладною відбулися в грудні 2009 року, січні 2010 року.

Пунктом 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами те, що документи, які містяться у матеріалах справи, є такими, що не відповідають дійсності та акт перевірки складений у відповідності до вимог діючого законодавства.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накланими або оформлені з порушенням вимог.

Пунктом 201.1 ст. 201 кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, в поданих уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2009 року та січень 2010 року, до яких були надані додатки 5 повторювалися помилкові записи періоду виписки, при цьому вартісні показники вказані зі знаком «-» та вказувався правильний запис періоду виписки, при цьому вартісні показники вказані зі знаком «+».

Суд, зазначає, що вищезазначені помилки не вплинули на вартісні показники податкових декларацій з ПДВ за грудень 2009 року та січень 2010 року, тобто подані уточнюючі розрахунки не призвели до заниження сум податкових зобов'язань, що вбачається з уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

З цього приводу податковим органом було застосовано спірним податковим повідомленням-рішенням штрафну санкцію у розмірі 719,00 грн.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.05.2012 року № 0000361502, яким збільшено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на 2 876,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 719,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Донецького казенного підприємства пробірного контролю до Державної податкової інспекції м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2012 року № 0000361502, яким збільшено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на 2 876,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 719,00 грн. - задовольнити.

Визнати неправомірним податкове повідомлення-рішення від 07.05.2012 року № 0000361502, яким збільшено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на 2 876,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 719,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2012 року № 0000361502, яким збільшено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на 2 876,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 719,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Донецького казенного підприємства пробірного контролю витрати по сплаті судового збору у розмірі 107 гривень 30 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 11 липня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 16 липня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.