Постанова

від 09.07.2012 по справі 2а-1670/1894/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1894/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.

при секретарі - Чухліб Г.О.

за участю: представника позивача - Ступніка С.В.

представника відповідача -Омельченка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Крафт-Компані" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2012 року позивач Приватне підприємство "Крафт-Компані" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцію (далі - Кременчуцька ОДПІ) була проведена документальна позапланова перевірка Приватне підприємство "Крафт-Компані" (далі - ПП "Крафт-Компані") з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість за 2010 рік та січень 2011 року. За результатами перевірки був складений акт № 759/23-35091180 від 14.04.2011 року. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2011 року № 007132301 яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27503,75 грн. (за основним платежем - 21509,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5994,75 грн.) Як зазначає позивач спірне рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Державним податковим ревізором-інспектором Лубенської ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Крафт-Компані" (код за ЄДРПОУ 35091180) з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість за 2010 рік та січень 2011 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- п.п. 2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1, п. 3.1 ст.3 та п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.4 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями та п.187.1 ст.187, ст.198, п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756- VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 21509 грн., шляхом його заниження на 23979 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року на суму 20565 грн., за листопада 2010 року на суму 3214 грн., за грудень 2010 року на суму 200 грн. та завищення на суму 2470 грн., в т.ч. за січень 2010 року на суму 2470 грн.

- ч.1,5 ст.203 ч.1,2 ст.215 та ст.228 Цивільного кодексу України, угоди укладені між позивачем та ПП "Влад-буд -2007" та ПП "Пирятинжутлобуд" мають ознаки нікчемності.

За результатами перевірки складено акт № 759/23-35091180 від 14.04.2011 року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.05.2011 року № 007132301, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27503,75 грн.

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

Приватне підприємство "Крафт-Компані" (код 35452264) зареєстровано виконавчим комітетом Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області.

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1, п. 3.1 ст.3 та п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.4 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.187.1 ст.187, ст.198, п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756- VI, а саме позивачем в серпні 2010 року перевищено обсяг оподаткованих операцій, сума перевищення становить 202874,05 грн. та не подано заяву на реєстрацію платником ПДВ у встановлені строки в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 21509 грн., шляхом його заниження на 23979 грн. в тому числі за жовтень 2010 року на 20565 грн. за листопад 2010 року на 3214 грн., за грудень 2010 року на 200 грн. та завищення на 2470 грн. в тому числі за січень 2011 року на 2470 грн.

Згідно поданої Приватним підприємством "Крафт-Компані" звітності загальна сума доходу від продажу товарів (робіт, послуг) за останні 12 календарних місяців складає 550969 грн. та перевищує обсяг оподатковуваних операцій, визначених п.п. 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року (вх. 10046 від 05.05.2010 року) дохід від продажу товарів (робіт, послуг) становить 36975 грн.; декларація з податку на прибуток за півріччя 2010 року (вх.18760 від 09.08.2010 року) дохід від продажу товарів (робіт, послуг) становить 68192 грн.; декларація з податку на прибуток за три квартали 2010 року (вх.27236 від 09.11.2010 року) дохід від продажу товарів (робіт, послуг) становить 412897 грн.; декларації з податку на прибуток за 2010 рік (вх.35155 від 09.08.2010 року) дохід від продажу товарів (робіт, послуг) становить 550969 грн.

Відповідно до п.п. 2.3.1. ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на момент виникнення порушення) (далі-Закон), особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Абзац б п.п. 2.1 ст.2 Закону передбачає, що платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку.

Згідно з п.п. 9.4 ст.9 Закону, - якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Відповідно до наданих позивачем документів встановлено, що підприємством досягнуто обсяги оподатковуваних операцій: січень 2010 року -0,00 грн., лютий 2010 року -1700,00 грн., березень 2010 року - 35275,00 грн., квітень 2010 року - 13572,00 грн., травень 2010 року -400,00 грн., червень 2010 року - 17244,55 грн., липень 2010 року - 131203,12 грн., серпень 2010 року - 176421,03 грн., вересень 2010 року 54078,90 грн., жовтень 2010 року - 48747,40, листопад 2010 року -16072,07 грн., грудень 2010 року - 83975,68 грн.

Таким чином, сума перевищення становить 202874,05, що виникла в серпні 2010 року.

Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 9.3 ст. 9 Закону, особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 9.5 ст. 9 Закону, заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу.

З урахуванням положень пункту 9.5 цієї статті заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом: (абз. а) пп. 9.6, ст.9 Закону).

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач здійснював діяльність та перебувала на загальній системі оподаткування, та заяву на реєстрацію платника ПДВ необхідно було подати до 20 вересня 2010 року, разом з тим, ПП "Крафт-Компані" зареєстроване платником ПДВ 21.12.2010 року .

Щодо порушення ч.1,5 ст.203 ч.1,2 ст.215 та ст.228 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.

Між позивачем та ПП "Влад - буд - 2007" (код ЄДРПОУ 35452264) укладено договір від 01 грудня 2010 року та №11 від 01 січня 2011 року про надання послуг з перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами (а.с.76).

Відповідно до даних договорів виконавець (ПП "Крафт-Компані") зобов'язується за завданням замовника (ПП "Влад - буд - 2007") надати послуги з перевезення вантажів в порядку та на умовах визначених договором.

ПП "Крафт-Компані" виписано податкові накладні №3 від 31.12.2011 року на загальну суму 570,82 грн. №1 від 31.12.2011 року на загальну суму 99000,00 грн та №2 від 31.01.2011 року на загальну суму 28500,00 грн. Сума ПДВ в розмірі 21345 грн. платником відображена в реєстрі виданих видаткових накладних за січень 2011 року та включена до складу податкового зобов'язання декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року в повному обсязі.

Позивачем до суду не надано доказів на підтвердження оплати наданих послуг, згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства розрахунки між сторонами договору по вищезазначеним податковим накладним не проводились.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Зазначена норма Закону містить лише реквізити податкової накладної, закріпляючи за податковою накладною статус звітного податкового документа і одночасно розрахункового документа та пов'язуючи з датою її отримання дату виникнення у платника податку права на податковий кредит.

Таким чином враховуючи що позивачем не надано жодних документів на підтвердження господарських операцій не надано доказів відвантаження ТМЦ та надання автотранспортних послуг від продавця до покупця, відсутність актів про надання послуг з зазначенням всіх необхідних данних про особу, яка отримує послуги, відсутність факту передачі товару, відсутність документів на підтвердження оплати, не можливо втановити реальність даних договорів.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тому оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте в межах та у спосіб передбачений законодавством України, а позовні вимоги -є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Крафт-Компані" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2012 року.

Суддя Г.В. Костенко