Ухвала

від 31.10.2012 по справі 2а-1670/1894/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/1894/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Крафт - Компані" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2012р. по справі № 2а-1670/1894/12

за позовом Приватного підприємства "Крафт - Компані"

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

про скасування податкового повідомлення-рішеня,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2012 року приватне підприємство «Крафт-Компані» (надалі за текстом - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі за текстом - відповідач), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.05.2011 року № 007132301, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27503,75 грн. (за основним платежем - 21509,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5994,75 грн.).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2012р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 204, 215, 219-221, 224, 228, 234 Цивільного кодексу України та ст. 2, 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча був належним чином сповіщені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У відповідності до положень п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що державним податковим ревізором-інспектором Лубенської ОДПІ в період з 01.04.2011 року по 07.04.2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Крафт-Компані» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість за 2010 рік та січень 2011 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- п.п. 2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1, п. 3.1 ст.3 та п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями та п.187.1 ст.187, ст.198, п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756- VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 21509 грн., шляхом його заниження на 23979 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року на суму 20565 грн., за листопада 2010 року на суму 3214 грн., за грудень 2010 року на суму 200 грн. та завищення на суму 2470 грн., в т.ч. за січень 2010 року на суму 2470 грн.

- ч.1,5 ст.203 ч.1,2 ст.215 та ст.228 Цивільного кодексу України, угоди укладені між позивачем та ПП «Влад-буд -2007» та ПП «Пирятинжитлобуд» мають ознаки нікчемності.

За результатами перевірки складено акт № 759/23-35091180 від 14.04.2011 року.

На підставі висновків вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.05.2011 року № 007132301, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27503,75 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем в межах та у спосіб, передбачений законодавством України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Щодо порушення позивачем п.п. 2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1, п. 3.1 ст.3 та п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.4 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.187.1 ст.187, ст.198, п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756- VI колегія суддів зазначає наступне.

Приватне підприємство «Крафт-Компані» (код 35452264) зареєстровано виконавчим комітетом Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював діяльність та перебував на загальній системі оподаткування.

Згідно поданої Приватним підприємством «Крафт-Компані» звітності загальна сума доходу від продажу товарів (робіт, послуг) за останні 12 календарних місяців складає 550969 грн. та перевищує обсяг оподатковуваних операцій, визначених п.п. 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року (вх. 10046 від 05.05.2010 року) дохід від продажу товарів (робіт, послуг) становить 36975 грн.; декларація з податку на прибуток за півріччя 2010 року (вх.18760 від 09.08.2010 року) дохід від продажу товарів (робіт, послуг) становить 68192 грн.; декларація з податку на прибуток за три квартали 2010 року (вх.27236 від 09.11.2010 року) дохід від продажу товарів (робіт, послуг) становить 412897 грн.; декларації з податку на прибуток за 2010 рік (вх.35155 від 09.08.2010 року) дохід від продажу товарів (робіт, послуг) становить 550969 грн.

Відповідно до п.п. 2.3.1. п.2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі-Закон), особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно з п. 9.4 ст.9 Закону, - якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Як вбачається з наданих позивачем документів, підприємством досягнуто обсяги оподатковуваних операцій: січень 2010 року -0,00 грн., лютий 2010 року -1700,00 грн., березень 2010 року - 35275,00 грн., квітень 2010 року - 13572,00 грн., травень 2010 року -400,00 грн., червень 2010 року - 17244,55 грн., липень 2010 року - 131203,12 грн., серпень 2010 року - 176421,03 грн., вересень 2010 року 54078,90 грн., жовтень 2010 року - 48747,40, листопад 2010 року -16072,07 грн., грудень 2010 року - 83975,68 грн.

По бухгалтерському обліку вказані операції відображені по Дебету рахунків 301 «Каса» та 311 «Поточні рахунки в національній валюті», а також відображені по Кредиту рахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Таким чином, сума перевищення становить 202874,05, яка виникла в серпні 2010 року.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону, особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 9.5 ст. 9 Закону, заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу.

З урахуванням положень пункту 9.5 цієї статті заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом: (абз. а) пп. 9.6, ст.9 Закону).

Таким чином, позивачу необхідно було подати заяву про реєстрацію платником ПДВ до 20 вересня 2010 року.

Проте, ПП «Крафт-Компані» зареєстроване платником ПДВ 21.12.2010 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення позивачем п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо порушення ч.1,5 ст.203 ч.1,2 ст.215 та ст.228 Цивільного кодексу України колегія суддів зазначає наступне.

Між позивачем та ПП «Влад - буд - 2007» (код ЄДРПОУ 35452264) укладено договір б/н від 01 грудня 2010 року та договір №11 від 01 січня 2011 року про надання послуг з перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами (а.с.76,79).

Відповідно до умов зазначених договорів виконавець (ПП «Крафт-Компані») зобов'язується за завданням замовника (ПП «Влад - буд - 2007») надати послуги з перевезення вантажів в порядку та на умовах визначених договором.

В грудні 2010 року та січні 2011 року позивачем виписані податкові накладні №3 від 31.12.2011 року на загальну суму 570,82 грн., №1 від 31.12.2011 року на загальну суму 99000,00 грн. та №2 від 31.01.2011 року на загальну суму 28500,00 грн. Сума ПДВ в розмірі 21345 грн. платником відображена в реєстрі виданих видаткових накладних за січень 2011 року та включена до складу податкового зобов'язання декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час спірних правовідносин, визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, який вступив в дію з 01.01.2011 року, визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Колегія суддів зазначає, що у ПП «Крафт-Компані» при взаємовідносинах з ПП «Влад - Буд- 2007» в грудні 2010 року та січні 2011 року не відбулась жодна з перелічених подій, матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати наданих послуг та згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства позивача розрахунки між сторонами договору по вищезазначеним податковим накладним не проводились.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції, яка була чина на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Тобто, фактичне реальне здійснення конкретної операції у межах господарської діяльності платника податку повинно підтверджуватися належними та допустимими доказами, визначеними в статті 70 КАС України.

На спростовування доводів відповідача про відсутність поставок товарів (надання послуг) ПП «Крафт-Компані» та укладення угод з метою настання реальних наслідків, позивачем не надано належних доказів на підтвердження господарських операцій, зокрема, не надано доказів відвантаження ТМЦ та надання автотранспортних послуг від продавця до покупця, відсутність актів про надання послуг з зазначенням всіх необхідних даних про особу, яка отримує послуги, відсутність факту передачі товару, відсутність документів на підтвердження оплати.

Таким чином, за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність господарських операцій з поставки товару товарні та податкові накладні не можуть бути підставою для віднесення до валових витрат та для включення до податкового кредиту вартості товару та сум ПДВ.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході розгляду справи було доведено правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Крафт-Компані», вірно встановив обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1ч.1 ст.198,ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Крафт - Компані" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2012р. по справі № 2а-1670/1894/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.