Постанова

від 23.05.2012 по справі 2а-3147/12/0170/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

23 травня 2012 р. (11:20 год.) Справа №2а-3147/12/0170/18

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

представники сторін: не з'явились.

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

представники сторін: не з'явились.

Суть справи: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" (далі-Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби (далі- Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби № 0000162200 від 01.03.2012р. у сумі 1079,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийняте оскаржуване податкове повідомлення -рішення, відповідач дійшов неправильних, необґрунтованих та недостовірних висновків щодо заниження суми податку на додану вартість.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.03.2012 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання 23.05.2012р. представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надіслав до суду додаткові матеріали по справі.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких клопотань до суду не надіслав. У попередньому судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що податкове повідомлення -рішення було прийнято за результатами проведеної перевірки, у зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для його скасування не має.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін на підставі наявних в справі матеріалів, оскільки по справі достатньо доказів для вирішення її по суті.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи -03759079), зареєстрованою Красногвардійською районною державною адміністрацією АР Крим 01.03.1995 року, що підтверджується довідкою про державну реєстрацію серії юридичної особи серія АБ №055160.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на додану вартість.

Таким чином, позивач являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаній виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що посадовими особами Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби була проведена документальна невиїзна перевірка СТОВ "Дружба Народів" з питаньдотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ"Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки", код ЄДРПОУ 34268050 за січень-лютий 2009 року, з ТОВ "Торгбудсервіс", код за ЄДРПОУ 32319175 з ПП "Альянс-СД", код за ЄДРПОУ 36573507 та з ТОВ "Батив", код за ЄДРПОУ 37104788 за лютий 2011р.

За результатами перевірки складений акт №550/23-1/03759079 від 03.02.2012 року, за висновками якого встановлено порушення:

1. ч.1,ч. 5 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 656, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обмовленні ними:

- угода між ТОВ"Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки" та СТОВ "Дружба народів" (загальна сума угоди 8190,00 грн., в т.ч. 1365,00 грн, договір №178/01/09/Х/63-1901 від 15.01.2009р.);

- угода між ПП "Альянс-СД" та СТОВ "Дружба народів" (загальна сума угоди 63029,78 грн., в т.ч. ПДВ10504,96 грн., договір №0102/114 від 01.02.2011р.);

- угода між ТОВ "Батив" та СТОВ "Дружба народів" (загальна сума угоди 127716,00 грн., в т.ч. ПДВ21286,00 грн., договір №229-0303/220211 від 22.02.2011р.);

- угода між ПП "Торгбудсервіс" та СТОВ "Дружба народів" (загальна сума угоди 33666,42 грн., в т.ч. ПДВ5611,07 грн., договір №711-01/06/112 від 06.01.2011р.).

2. п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI в наслідок чого в Декларації з ПДВ (скорочена) по спеціальному режиму оподаткування занижено суму ПДВ, яка у поточному звітному періоді підлягає відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства у розмірі 38767,03 грн., в т.ч.:

- у січні 2009р. у розмірі 452,00 грн.,

- у лютому 2009р. у розмірі 913,00 грн.,

- у лютому 2011р. у розмірі 37402,03 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000162200 від 01.03.2012 р. про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1709,25 грн.

Перевіряючи правомірність прийняття Джанкойською ОДПІ в АР Крим Державної податкової служби податкового повідомлення -рішення № 0000162200 від 01.03.2012 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи прийняти вони на підставі, у межах повноважень податкового органу, з дотриманням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час проведення позивачем господарської діяльності у січні - лютому 2009 р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту -Закон № 168)..

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Законом України "Про податок на додану вартість"передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі по тексту -Наказ № 165).

Пунктом 18 Наказу № 165 передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168)

Згідно з п. 7.4.1 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства на момент 2009 року суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Матеріали справи свідчать про те, що 15.01.2009 року між ТОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки" (продавцем) та СТОВ "Дружба народів" (покупцем) було укладено договір про поставку товару №178/01/09/Х/63-1901 (а.с.28). Згідно договору Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.(п.1.1 Договору). Продавець самостійно, та за свій рахунок здійснює поставку товару до місця складу в с. Петрівка. (п.3.3 Договору).

Згідно п. 6.1 Договору датою поставки вважається дата доставки Продавцем товару до пункту призначення згідно умов поставки вказаних в п. 3.3 Договору, що підтверджується підписом Покупця у видаткових накладних.

Так, відповідно до видаткових накладних №ВЕТ-0166 від 21.01.2009р. та №ВЕТ- 0413 від 04.02.2009р. Продавець поставив, а Покупець прийняв Ветеринарний антибіотик "Кобактан" 2,5%, 100 мл. Усього було поставлено 30 флаконів на загальну суму 8190,00 грн.

За результатами проведеної господарської операції ТОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки" були складені податкові накладні (а.с. 32-33):

№ 0166 від 21.01.2009 року на суму 2710,00 грн., з них ПДВ -451,67 грн.,

№ 0413 від 04.02.2009 року на суму 5480,00 грн., з них ПДВ -913,33 грн.

За результатами вивчення перелічених податкових накладних, судом встановлено їх повну відповідність вимогам п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення"від 30.05.2009 року № 165.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що згідно платіжних доручень №125 від 21.01.2009р. на суму 2719,00 грн. у т.ч. ПДВ 451,67 грн. (призначення платежу - згідно рахунку 102 від 15.01.09р. оплата за ветпрепарат) та №154 від 03.02.2009р. на суму 5480,00 грн. у т.ч. ПДВ 913,33 грн. (призначення платежу - згідно рахунку 210 від 26.01.2009р. за оплату за ветпрепарати), була здійснена оплата за товар.

Що стосується доводів відповідача про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки" та позивачем, у зв'язку з не встановленням факту передачі товарів від продавця до покупця, тому що відсутні акти приймання-передачі товару, довіреностей документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, то суд зазначає наступне.

Проведеною перевіркою встановлено, що згідно даних Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а саме схеми руху сум ПДВ розбіжності не встановлено.

Одним з видів діяльності позивача по КВЕД є 15.13.0 "Виробництво м'ясних продуктів", про що свідчить довідка АБ №055160 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. СТОВ "Дружба народів" має Філію "М'ясокомбінат -СООО "Дружба народів", який займається виробництвом м'ясних виробів. Сировиною для переробки є м'ясо свинини та ВРХ. Також, до структури позивача входить ветеринарна аптека.

Отже, отриманий товар був переданий на прихід на ветеринарну аптеку згідно складських накладних №20880 від 24.01.2009р. та №2496 від 04.02.2009р. Отриманий препарат використовується для лікування інфекції респіраторного тракту у ВРХ або свиней, інфекції копит у ВРХ, гострих маститів і септицемії у корів, синдрому ММА у свмней.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку відповідача про те, що позивач діяв виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, тому що його доводи зроблені на підстав припущень.

На час проведення позивачем господарської діяльності у лютому 2011 р., проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Матеріали справи свідчать про те, що 01.02.2011 року між ПП "Альянс СД" (продавцем) та СТОВ "Дружба народів" (покупцем) було укладено договір куплі-продажу №0102/114 (а.с.113-116). Згідно умов договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а саме пакети поліетиленові у кількості , в одиницях виміру, асортименті, упаковці, за ціною та вартості, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а також Покупець обв'язується оплатити вартість товару т прийняти цей товар.

Так, відповідно до видаткової накладної №285 від 17.02.2011р. на суму 63029,78 грн. у т.ч. ПДВ 10504,96 грн. Продавець поставив, а Покупець прийняв пакети поліетиленові у кількості 72444 шт.

За результатами проведеної господарської операції ПП "Альянс СД" була складена податкова накладна № 285 від 17.02.2011 року на суму 63029,78 грн., з них ПДВ -10504,96 грн.

Оплата за поставлений товар здійснювалась СТОВ "Дружба народів", на підставі виставленого ПП "Альянс СД" рахунку №239/02 від 17.02.2011р. на суму 63029,78 грн., згідно платіжного доручення №619 від 24.02.2011р. на суму 63029,78 ут.ч. ПДВ 10504,96 грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товару від ПП "Альянс СД" у лютому 2011 року.

Що стосується доводів відповідача про нікчемність правочину, укладеного між ПП "Альянс СД" та позивачем, у зв'язку з не встановленням факту передачі товарів від продавця до покупця, тому що відсутні акти приймання-передачі товару, довіреностей документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, то суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що доказом поставки товару є видаткова накладна №285 від 17.02.2011р. та довіреність на отримання ТМЦ №136806 від 17.02.2011р. на ім'я ОСОБА_1

Отже отриманий товар був переданий на прихід на матеріальний склад в підзвіт зав. складом ОСОБА_4 згідно складської накладної №08213 від 18.02.2011р. (а.с. 110).

Також , в акті перевірки зазначено, що на момент вчинення правочинну ПП "Альянс СД" було відсутнє за місцем реєстрації, а тому не мала права виписувати податкову накладну, але дане зауваження відповідача не відповідає дійсності, тому що судом встановлено згідно довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ 665568 (а.с.80-84) на момент вчинення правочину ПП "Альянс СД" знаходилось по місцю реєстрації, про що є відповідний запис.

Одним з видів діяльності СТОВ "Дружба народів" по КВЕД є 15.13.0 "Виробництво м'ясних продуктів", про що свідчить довідка АБ №055160 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України має Філію "М'ясокомбінат"-СООО "Дружба народів", який займається виробництвом м'яснихвиробів, отже отриманий товар було використано для виробництва ковбасних виробів.

Матеріали справи також свідчать про те, що 22.02.2011 року між ТОВ "Батив" (Постачальник) та СТОВ "Дружба народів" (покупцем) було укладено договір поставки №220211/229/030 (а.с.98-99). Згідно умов договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а саме жмих соєвий, кількість, ціна та умови постачання якого визначені в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а також покупець зобов'язуєтьсяоплатити вартість товару та прийняти цей товар.

Згідно п. 3.1 Договору доставка продукції здійснюється транспортом постачальника за рахунок продавця.

Так, відповідно до видаткової накладної №РН_0025 від 24.02.2011р. на суму 127716,00 грн. у т.ч. ПДВ 21286,00 грн. Постачальник поставив, а Покупець прийняв жмих соєвий у кількості 29,36 т.

За результатами проведеної господарської операції ТОВ "Батив" була складена податкова накладна № 25 від 24.02.2011 року на суму 127716,00 грн., з них ПДВ -21286,00 грн.

Оплата за поставлений товар здійснювалась СТОВ "Дружба народів", на підставі виставленого ТОВ "Батив" рахунку-фактура №СФ-02025 від 24.02.2011р. на суму 127716,00 грн., згідно платіжного доручення №139 від 15.03.2011р. на суму127716,00 у т.ч. ПДВ 21286,00 грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товару від ТОВ "Батив" у лютому 2011 року.

Також судом вбачається, що поставка була поставлена позивачу відповідно до товаро-транспортної накладної серії 12ААА (а.с. 94 ).

Отриманий товар був переданий на прихід на кормоце-склад в підзвіт ОСОБА_3 згідно складських накладних.

Отже отриманий жмих відображається в накопичувальній відомості та використовується для виготовлення кормосумішней згідно рецептів кормосумішей.

Матеріали справи також свідчать про те, що 06.01.2011 року між ПП "Торгбудсервіс" (Виконавець) та СТОВ "Дружба народів" (Замовник) було укладено договір№711-01/06/112. (а.с.72-78). Згідно умов договору Виконавець зобов'язується виконати роботи по виготовленню меблі, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 2.1 Загальна сума договору складає суму вартості робіт виконаних протягом діє договору. Ціна на матеріали, роботи, послуги по поставці, підйому, установці визначаються за діючим в момент укладення договору прейскуранту цін виконавця.

Так, відповідно до актів виконаних робіт №б/н від 13.01.2011р. на суму 22281,60 грн. у т.ч. ПДВ 3713,60грн. та №б/н від 13.01.2011р. на суму 6004,80 грн. ут.ч. ПДВ 1000,80 грн. Виконавець поставив, а Покупець прийняв шафа купе -4 шт, стіл письмовий - 6 шт, пенал в нішу - 4 шт., стіл -1 шт., дошка підвісна - 1шт., стіл приставний - 1 шт., шафа гардеробна -1 гш.

За результатами проведеної господарської операції ПП "Торгбудсервіс" була складена податкова накладна № 198 від 22.02.2011 року на суму 33666,42 грн., з них ПДВ -5611,07 грн.

Оплата за поставлений товар здійснювалась СТОВ "Дружба народів" відповідно платіжних доручень від 22.02.2011р. №1131, від 03.02.2009р. №86, від 03.02.2011р. №87, від 03.02.3011р. №85.

Отже із матеріалів справи вбачається, що отриманий товар був переданий на прихід на матеріальний склад в підзвіт зав. складом ОСОБА_4 згідно складських накладних №08282 від 23.02.2011р., №08281 від 23.02.2011р., №08414 від 23.02.2011р.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товару від ПП "Торгбудсервіс" у лютому 2011 року.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані товари, що підтверджено податковою накладною, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Вказані суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними були включені СТОВ "Дружба народів" до податкового кредиту відповідно періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, яки відповідають даним додатку 2 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даними декларації з ПДВ лютий 2011р.

Також слід зазначити, що згідно довідки про результати звірки податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011р. розбіжностей між вказаними контрагентами не встановлено (а.с. 55-56).

Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України є лише підставою для визнання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин дійсність якого заперечується, або стороною, або іншою заінтересованою особою може бути визнаний недійсним тільки судом.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, тому доводи відповідача щодо порушення позивачем правил оподаткування не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що, зокрема ТОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки", ТОВ "Торгбудсервіс", ПП "Альянс-СД", ТОВ "Батив" були відображенні податкові зобов'язання у податковому обліку по взаємовідносинам з позивачем, що спростовує висновки податкового органу, викладені в акті.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з отримання послуг від контрагентів позивача, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1709,25 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби №0000162200 від 01.03.2012 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" 107,30 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.