Рішення

від 12.07.2012 по справі 29/143-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/143-10 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ    03.04.12р. Справа № 29/143-10 За позовом  Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ  до  Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ  про стягнення 3 342 799 грн. 54 коп.                         Суддя  Полєв Д.М. Представники: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився   СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство "Теплоеного"Дніпропетровської міської ради звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" 2831036 грн. 71 коп. заборгованості за договором про відшкодування витрат з експлуатації електронасосних агрегатів №1/06-07 від 01.06.2007р., 88 796 грн. 19 коп. 3% річних, 422 966 грн. 64 коп. інфляційних витрат та судових витрат по справі. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що, відповідачем не виконано зобов`язання за вищезазначеним договором, з дати укладання договору по 31.03.2010р. не здійснив відшкодування витрат позивача, пов'язаних з експлуатацією насосних станцій, які знаходяться на балансі позивача. Відповідач у відзиві проти позову заперечує мотивуючи наступним. За умовами спірного договору вартість послуг складається з декількох складових та розраховується позивачем самостійно без надання відповідачу будь-яких підтверджуючих документів, у зв'язку із чим МКВП «Дніпроводоканал», не маючи можливості перевірити нарахування та виставлені до сплати суми, змушене було повертати рахунки та вимагати надати підтверджуючі документи та допуск на об'єкти підприємства для перевірки нарахувань.  При розгляді актів фактичного споживання електроенергії відповідачем встановлено, що в актах не зазначений тариф на електроенергію, що не дає змоги перевірити суму, нараховану до сплати за спожиту електроенергію; до акту фактичного споживання повинен додаватися акт на відшкодування витрат по витратам електроенергії на підкачування холодної води, де актив та реактив помножується на тариф та виводиться загальна сума до відшкодування витрат за споживання електроенергії; виставлені години роботи більше, ніж насосний агрегат може відпрацювати за місяць, завищений актив та реактив. Крім того, при перевірці журналів роботи насосних агрегатів по підкачуванню холодної води на об'єктах відповідачем встановлено, що працював насосний агрегат з меншою потужністю, ніж зазначено в актах, що при розрахунку збільшує споживання; невірно виставлені години роботи насосних агрегатів –в журналах на об'єктах години роботи менші, ніж пред'явлені в актах для розрахунку за електроенергію, що завищує споживання кВт/год. на користь КП «Теплоенерго». Відповідач вважає нарахування, здійснені позивачем, необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами та просить в позові відмовити.   Ухвалою суду від 31.08.2010р. за клопотанням позивача провадження у справі зупинено та призначено по справі судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Справу повернуто на адресу суду з повідомленням експерта № 1366/1367-10 від 08.07.11р. про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи, у зв'язку із ненаданням на вимогу експерта від 05.05.11р. додаткових матеріалів, оригіналів первинних документів і даних бухгалтерського обліку, які відображають проведення господарських операцій між сторонами за період з 01.06.07р. по 31.03.10р. Справу повторно направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи та зобов'язано позивача терміново надати витребувані експертом первинні бухгалтерські документи. Справу повернуто до суду на адресу суду з повідомленням експерта № 3251/3252-11 від 02.03.12р. про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи, у зв'язку із ненаданням на вимогу експерта додаткових матеріалів, зазначених в ухвалі господарського суду від 01.08.11р. та заявлені в клопотання експерта від 05.05.11р.           Представники сторін в судове засідання не з"явились.           Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявним матеріалами через закінчення строку вирішення спору у відповідності до  ст. 69 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, - встановив: 01.06.07р. між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради та Міським комунальним виробничим підприємством "Дніпроводоканал" укладено договір відшкодування витрат з експлуатації електронасосних агрегатів № 1/06-07 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався здійснювати експлуатацію та поточний ремонт насосного обладнання підкачки холодної води, а відповідач здійснювати відшкодування витрат, пов'язаних з експлуатацією насосних станцій, які, знаходяться на балансі позивача. Згідно п. 2.1 Договору, щомісячна ціна Договору складає, орієнтовно, 190 934,76 грн. з ПДВ (Додаток №1) та складається з: 2.1.1 Вартості виконаних робіт, пов'язаних з поданням питної води споживачу, що включають в себе: - основну та додаткову заробітну платню персоналу з нарахуваннями; - амортизаційні відрахування; - цехові витрати. 2.1.2 Вартості використаної активної та реактивної електроенергії електрообладнанням насосних агрегатів підкачки питної води (Додаток №2). За умовами п. 2.2 Договору, кількість використаної активної електроенергії визначається за показами електролічильників, встановлених безпосередньо для обліку електроенергії, що споживається насосними станціями підкачки. Монтаж приладів обліку зобов'язаний здійснити власник станції підкачки підприємство КП "Теплоенерго". У випадку відсутності приладів обліку підприємство КП "Теплоенерго" зобов'язано скласти та узгодити з МКВП "Дніпроводоканал" графік їх монтажу та приймання метрологічною службою. На час відсутності приладного обліку електроенергії кількість використаної активної електроенергії визначається за кількістю часу роботи насосних агрегатів (з урахуванням коефіцієнту навантаження –0,75), зафіксованому в журналі обліку роботи насосних агрегатів Кількість активної електроенергії, визначеної як приладними засобами, так і розрахунковим методом, використаної насосними станціями, що здійснюють підкачку, як холодної, так і гарячої води, зменшується на коефіцієнт розділу холодної та гарячої води, який дорівнюється 0,6 в період здійснення гарячого водопостачання. В інших випадках приймати коефіцієнт, який дорівнюється 1. Кількість реактивної електроенергії визначається за величиною активної з коефіцієнтом –0,8. Згідно п. 2.3 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. За умовами п. 2.4 Договору, облік води, спожитої системами холодного та гарячого водопостачання повинен здійснюватися приладними засобами, встановленими на вводах ТРП. У випадку відсутності зазначених приладів обліку КП "Теплоенерго" зобов'язується їх встановити, попередньо склавши та узгодивши з МКВП "Дніпроводоканал" графік монтажу та приймання метрологічною службою. Кошторис витрат з урахуванням встановлених тарифів та індексації цін по узгодженню обома сторонами. На підставі виставленого позивачем відповідачу рахунку до 7 числа місяця, наступного за звітним, відповідач здійснює оплату на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. Рахунки виписуються на підставі понесених позивачем у звітному періоді фактичних витрат, зазначених в п. 2.1 даного Договору. Відповідно до додаткової угоди № 1, укладеної сторонами 01.06.07р., п. 2.1 Договору викладено в наступній редакції: «Щомісячна ціна Договору складає, орієнтовно, 64 986,00 грн., з урахуванням ПДВ (Додаток №1) та складається з: 2.1.1 Вартості виконаних робіт, пов'язаних з поданням питної води споживачу, що включають в себе: - основну та додаткову заробітну платню персоналу, її розмір в кошторисі складає 5% від загального фонду оплати праці, оскільки обслуговування агрегатів холодної води працівникам складає 5% робочого часу; - нарахування на заробітну плату; - амортизаційні відрахування; - цехові витрати; - нарахувань на заробітну плату». Відповідно до додаткової угоди № 2, укладеної сторонами 04.01.10р., п. 2.1 Договору викладено в наступній редакції: «Щомісячна ціна Договору складає, орієнтовно, 145 446,20 грн., з урахуванням ПДВ (Додаток №1) та складається з: 2.1.1 Вартості виконаних робіт, пов'язаних з поданням питної води споживачу, що включають в себе: - основну та додаткову заробітну платню персоналу, її розмір в кошторисі складає 5% від загального фонду оплати праці, оскільки обслуговування агрегатів холодної води працівникам складає 5% робочого часу; - нарахування на заробітну плату; - амортизаційні відрахування; - цехові витрати». Позивач зобов'язується підготувати та надати до 5 числа місяця, наступного за звітним, акт про витрати на експлуатацію насосного обладнання (Додаток №3). В акті про витрати на експлуатацію насосного обладнання повинен бути зазначений обсяг виконаних робіт за звітний період на підставі показників трудовитрат та амортизаційних відрахувань згідно п. 2.1.1 даного Договору (п. 3.1 Договору). Позивач зобов'язується підготувати та надати до 5 числа місяця, наступного за звітним акт фактичного споживання електроенергії (Додаток № 4). (п. 3.2 Договору). Відповідач зобов'язується прийняти до розгляду та підписати акти про витрати на експлуатацію насосного обладнання та фактичного споживання електроенергії протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання, з наступним поверненням одного екземпляра актів на адресу позивача. Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, "П «Теплоенерго" у період з 01.06.2007р. по 31.03.2010р. надавало обумовлені Договором послуги та своєчасно направляло на адресу відповідача рахунки на оплату відшкодування витрат з експлуатації електронасосних агрегатів, акти про витрати на експлуатацію насосного обладнання та фактичного споживання електроенергії (т. 1 а.с. 62-150, т. 2 а.с. 1-79). В порушення умов Договору, у встановлений термін, відповідач не виконав своїх зобов`язань по оплаті наданих позивачем послуг у вказаному періоді, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем з відшкодування витрат з експлуатації електронасосних агрегатів в сумі 2 831 036 грн. 71 коп. На підставі п. 4.4 Договору та положень ст. 625 ЦК України позивач нарахував додатково до суми боргу інфляційні втрати за період з 01.07.07р. по 22.04.10р. в сумі 422 966 грн. 64 коп., 3% річних за період з 12.07.07р. по 22.04.10р.  в розмірі 88 796 грн. 19 коп. Відповідно до умов п. 5.3 Договору, позивачем направлено відповідачу претензію від 26.04.2010р. № 1142, що отримана останнім згідно вхідного штампу 27.04.10р. (т. 1 а.с. 51-52), з вимогою сплатити заборгованість з відшкодування витрат з експлуатації електронасосних агрегатів в сумі 2 831 036 грн. 71 коп., інфляційні втрати в сумі 422 966 грн. 64 коп. та 3% річних в розмірі 88 796 грн. 19 коп. Згідно відповіді відповідача № 5808/28-06 від 27.05.10р. (т. 1 а.с. 58-59) останній відмовив в задоволенні претензії з підстав необґрунтованості сум, нарахованих до сплати позивачем. На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано. Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг. За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника) надати послугу, яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій. Ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що судочинство у  господарських  судах  здійснюється  на засадах змагальності. Сторони та  інші  особи,  які   беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд  створює  сторонам  та  іншим  особам,  які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами   та іншими учасниками судового процесу. За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог надані рахунки на оплату відшкодування витрат з експлуатації електронасосних агрегатів, виставлені до сплати відповідачу, акти про витрати на експлуатацію насосного обладнання та акти фактичного споживання електроенергії, складені позивачем у спірному періоді. Одночасно, відповідачем в матеріали справи надані письмові пояснення щодо невідповідності даних, зазначених позивачем у вказаних вище актах, даним, що містяться в  журналах обліку роботи насосних агрегатів по підкачуванню холодної води та фактичним даним; наявна різниця в часі роботи насосних агрегатів не лише в актах та журналах, й по відношенню до кількості годин в місяці; зазначена невірна потужність насосних агрегатів, що завищує показники споживання електроенергії на користь позивача тощо. Згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням обставин справи, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні даного господарського спору і потребують спеціальних знань, ухвалою господарського суду від 31.08.10р.  призначено судову експертизу. Відповідно до повідомлень експерта № 1366/1367-10 від 08.07.11р., № 3251/3252-11 від 02.03.12р. неможливо надати висновок судово-економічної експертизи, у зв'язку із ненаданням позивачем на вимогу експерта та на виконання ухвали господарського суду від 01.08.11р. додаткових матеріалів, оригіналів первинних документів і даних бухгалтерського обліку, які відображають проведення господарських операцій між сторонами за період з 01.06.07р. по 31.03.10р. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем на вимогу суду не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог, а саме: первинних та облікових бухгалтерських документів за період з 01.06.2007р. по 31.03.2010р. (журнали-ордери та аналітичні відомості), які підтверджують розмір витрат по експлуатації насосного обладнання для підкачування холодної води (щодо нарахування заробітної плати, нарахувань на заробітну плату, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат та амортизаційних відрахувань, які включено до ціни позову); документів, які необхідні для підтвердження даних розрахунку та ведення бухгалтерського обліку (системи внутрішнього обліку); документів, які підтверджують розмір понесених витрат, в частині вартості електроенергії спожитої  двигунами насосів (додатки №2,4),  а саме технічних та оперативних даних: книги, журнали та інші документи, в яких відображено такі дані: про потужність двигунів, тарифи на реактивну електричну енергію, про відпрацьований час двигунів тощо, у суду відсутня можливість визначити правильність здійснення позивачем нарахувань розміру відшкодування витрат з експлуатації електронасосних агрегатів  у спірному періоді тощо. Звірка взаєморозрахунків у спірному періоді на вимогу суду сторонами не здійснена. Одночасно, здійснений судом детальний аналіз матеріалів справи, з урахуванням позицій сторін, не дає змоги перевірити правильність нарахування позивачем вартості відшкодування витрат з експлуатації електронасосних агрегатів у спірному періоді та, відповідно, розміру штрафних санкцій.   На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача. Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, В И Р І Ш И В: У позові відмовити. Суддя                                                                                                      Д.М.Полєв