Рішення

від 09.07.2012 по справі 5017/1518/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2012 р.Справа № 5017/1518/2012

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"

до відповідачів: 1) Державного підприємства "Одеська залізниця"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інвестиційна компанія "Інтерком"

про стягнення 7 258,80 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача : не з'явився,

від відповідачів : 1) Гордієнко М.В. - довір. б/н від 03.01.2012р.,

2) не з'явився,

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо»звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Одеська залізниця та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інвестиційна компанія "Інтерком", в якій просить суд стягнути з відповідачів пропорційно ступеня їх вини вартість нестачі вантажу у розмірі 7 258,80 грн., а також судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 25.09.2011р. між ним та ПП «Камтопсервіс»було укладено договір поставки № 1.83, на підставі якого відправник - ТОВ «ПІК «Інтерком»відправив на адресу Піщанського районного паливного складу ПрАТ «Вінницяоблпаливо» по залізничній накладній №52616687 від 03.01.2012р., в напіввагоні №67193334 вугілля Антрацит марки АМ у кількості 69 000кг.

08.01.2012р. на проміжній станції Нижньодніпровськ-Вузол, на підставі актів загальної форми №№108/Г, 40/Б, згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України, було проведене комісійне переваження у вагоні №67193334. В ході перевірки у вагоні була виявлена недостача вантажу в розмірі 6 640 кг, у зв'язку з чим, згідно ст.129 Статуту залізниць України, був складений комерційний акт АА №042339/14/1 від 08.01.12р.

Виявлення вказаної недостачі зумовило звернення позивача до суду із вимогами про стягнення її вартості, розрахованої з урахуванням норм природної втрати.

Ухвалою суду від 24.05.2012р. було порушено провадження у справі №5017/1518/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 18.06.2012р.

Ухвалою суду від 18.06.2012р., приймаючи до уваги нез'явлення у судове засідання представників позивача, відповідача (ТОВ „Промислово-Інвестиційна компанія „Інтерком"), від яких не надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, представника відповідача (ДП „Одеська залізниця"), від якого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, невиконання сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 09.07.2012р.

21.06.2012р. до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву від ТОВ «Промислово-Інвестиційна компанія "Інтерком»(а.с.46-48), в якому останнє просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність своєї вини з огляду на вжиття усіх профілактичних заходів.

В обґрунтування відзиву на позов відповідач 2 посилався на те, що відповідно до залізничної накладної № 52616687 від 03.01.2012р. в напіввагоні №67193334 станцією Красний Луч Донецької залізничної дороги було прийнято вугілля марки АМ у кількості 69 тон (нетто), вагон № 67193334 переважено на станції Красний Луч і прийнято до перевезення після огляду вагону робітником вагонної служби, тобто в справному стані і залізниця - Перевізник - прийняла вантаж вагою, зазначеною в залізничній накладній без зауважень. Крім того, вантаж було завантажено рівномірно та повністю марковано вапном. За цю кількість вантажу видана квитанція про приймання вантажу, ця ж вага внесена у вагонній аркуш і відомість відвантажених вагонів за добу. Вказаний вагон з вугільною продукцією було відвантажено на адресу Піщанський районний паливний склад. Проте, як зазначено у комерційному акті АА № 042339/14/1 від 08.01.2012р., вагон завантажено нижче бортів на 10 см., вантаж не марковано, на поверхні вантажу маються воронкоподібне поглиблення над 2-3 люками довжиною 3.0 м., на всю ширину вагону, глибиною 0.6 м, що, за думкою відповідача 2, свідчить про розкрадання вантажу та наявність підстав для покладення відповідальності за виявлену нестачу на залізницю.

У судове засідання 09.07.2012р. представник позивача знов не з'явився, про поважність причини відсутності суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав. Про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових відправлень (а.с.40,56).

Представник ДП «Одеська залізниця»у судовому засідання 09.07.2012р. надав суду відзив (а.с.62-63) на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на ненадання, всупереч ст.114 Статуту Залізниць України, доказів, що підтверджують ціну вантажовідправника.

Відповідач - ТОВ „ПІК „Інтерком" у судове засідання 09.07.2012р., також не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ДП «Одеська залізниця», надані під час судового розгляду, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 27.09.2011 р. між ПрАТ «Вінницяоблпаливо»(Покупець) та ПП «Камтопсервіс»(Постачальник) укладено договір №1.83, згідно умов якого Постачальник зобов'язався відвантажити вугілля марок АМ, АС з якісними показниками, в асортименті та по цінах, визначених цим договором, а покупець зобов'язався прийняти його згідно існуючих нормативних документів та оплатити (а.с.8).

Відповідно до п. 2.1 договору, поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом по рознарядці, термінах та реквізитах, вказаних покупцем.

Відповідно до п. 2.2 договору, в графі 4 залізничної накладної вантажовідправник вугілля обов'язково фіксує причетність постачальника до даної відправки з метою зарахування її в виконання договору поставки по п.п. 1.1, 2.1.

Згідно п. 2.3 договору, у випадку виявлення недостачі вугілля постачальник зобов'язаний надати довідку або рахунок вантажовідправника про кількість та вартість відвантаженого вугілля, а також документи, які підтверджують власність постачальника на поставлене вугілля протягом 14 робочих днів з моменту отримання вимоги (претензії) від покупця. У випадку не представлення цих документів у вказаний термін, вантаж приймається по фактичній кількості, визначеній комерційним актом залізниці по встановленій формі. Якщо в залізничній накладній буде відсутнє посилання на причетність постачальника до даної відправки, розмір нестачі вугілля відшкодовується постачальником.

Пунктом 3.1 визначено, що ціна вугілля, що постачається за цим договором, встановлюється на умовах „станція перевізник": марка вугілля АМ 13-25 -1370 грн. за 1 тонну з ПДВ, АС 6-13 -1050,00 грн. за 1 тонну з ПДВ.

У відповідності до п. 5.1 договору, договір вступає в дію з дня його підписання і діє до повного виконання зобов'язань сторонами.

Як вбачається з залізничної накладної 03.01.2012р. зі станції відправлення Червоний Промінь ТОВ „ПІК „Інтерком" (відправник) у вагоні №67193334 відправило на адресу ст. Попелюхи Піщанського районного паливного складу ПрАТ «Вінницяоблпаливо»(одержувач) вантаж -антрацит у кількості 69000 кг, що підтверджується залізничною накладною №52616687 (а.с.9).

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що антрацит завантажений у вагони навалом засобами вантажовідправника, нижче бортів, Антрацит АМ 13-25, вологість 5,5%. Профілактика проведена шляхом пересипання сіллю п.196. Вантаж маркований шляхом нанесення вапняного розчину, по поверхні вантажу полосно, по периметру вагону з захватом бортів шириною 30-40 см та розпиленням по центру вагону. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п. 3,4, 7, 8 гл. 1 прил. 14 к СМГС гл. 2 пар. 3-5.

Як вбачається з матеріалів справи, при надходженні вагону №67193334 на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі актів загальної форми №108/Г та №40/Б від 8.01.2012р., вантаж був направлений на комісійне переважування, за результатами якого виявлений факт нестачі Антрациту марки АМ, про що складено комерційний акт АА №042339/14/1 від 8.01.2012р. (а.с.10).

Вказаним актом встановлено, що при зважуванні вагону №67193334 виявилося, що вага брутто складає 84860 кг, вага тари з документу -22250 кг, вага нетто -62360 кг, що менше ваги вказаної в документі, на 6640 кг. Навантаження нижче бортів на 10 см, не марковано. Наявне воронкоподібне поглиблення над 2-3 люками довжиною -3,0 м, по ширині вагону, глибиною -0,6м. Вагон у технічному відношенні справний. Наявні сліди старої течі вантажу. Ліворуч за рухом потяга наявний зазор між кришкою 3- го люка і поперечною балкою вагону, довжиною 250 мм, шириною -30 мм. Для запобігання подальшої втрати вантажу ущільнили за допомогою дошки. Торцеві двері цельнометалеві та розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу не має. При повторному переважуванні вага підтвердилася. Вантаж у вагоні вміститися міг.

12.01.2012р. вантаж виданий одержувачу, який в свою чергу звернувся до суду з даним позовом про стягнення вартості нестачі вантажу з вантажовідправника і вантажоперевізника.

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, маса відповідальної недостачі, з врахування норми недостачі 2% маси нетто вугілля, становить 5 260кг, а її вартість 7 258,80 грн., виходячи із вартості вантажу 1 380,00 грн. за 1 тону з урахуванням ПДВ та без врахування залізничного тарифу, що встановлена у рахунку ПП „Камтопсервіс" від 03.01.2012р. №СФ-00001/1, згідно з яким постачальником вантажу являється ПП «Камтопсервіс»на підставі договору №1.83 від 25.09.2011р. про поставку вугілля.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

При цьому, в силу вимог ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.307 Господарського кодексу України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ТОВ „ПІК „Інтерком" (відправник) і ДП "Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь позивача (вантажоодержувач).

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 Цивільного кодексу України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст.918 Цивільного кодексу України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.2. ст.32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Із залізничної накладної вбачається, що вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно до §3-5 розділу ІІ Технічних умов, глави 1 п.3,4,7,8 Додатку 14 СМГС та відправником вжиті заходи щодо пересипання вантажу та його маркування вапном.

Параграфи 3-5 розділу ІІ Технічних умов містять умови щодо вжиття заходів з розрівняння та ущільнення вантажів дрібних фракцій та умови щодо захисту сипучих вантажів від просипання у зазори кузову піввагону. Поряд з цим, вжиття заходів щодо маркування вантажу передбачено положеннями параграфу 9 розділу 2 ТУ, згідно з яким, при завантаженні вантажів мілких фракцій на відкритий рухомий склад відправник зобов'язаний прийняти міри, які запобігають видуванню мілких частин вантажу в процесі перевезення, а також вимогами п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987, згідно з яким, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать, що при завантаженні вантажу у вагони вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення, які передбачені вимогами Технічних умов та вимогами Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу. Водночас, жодних зауважень щодо неправильностей завантаження і кріплення вантажу Одеською залізницею не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Разом з тим у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Між тим, як свідчать матеріали справи, при перевезенні вантажу залізницею складені акти загальної форми та комерційний акт, в яких встановлені обставини щодо недостачі вантажу у кількості 6 640 кг, а також обставини щодо відсутності маркування та можливості вміщення цього вантажу у вагоні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що встановлені обставини справи є підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника і звільнення від відповідальності за цю недостачу вантажовідправника.

Загальна кількість вугілля, що була прийнята Одеською залізницею, складає 69 000 кг, про що зазначено у накладній № 52616687, яка по суті є договором перевезення вантажу та згідно умов якої відправником є ТОВ „ПІК „Інтерком".

Як встановлено судом, розрахунок вартості відповідальної нестачі вантажу здійснений позивачем виходячи із вартості вантажу 1150,00 грн. за 1 тону (без урахування ПДВ), що встановлена у рахунку-фактурі №СФ-00001/1 від 03.01.2012р., згідно з яким, постачальником вантажу являється ПП „Камтопсервіс", а одержувачем ПрАТ "Вінницяоблпаливо"

Суд, перевіривши розрахунок вартості недостачі вантажу в сумі 7 258,80 грн., вважає його обґрунтованим, проте зазначає наступне.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника , який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Отже, з огляду на ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином вартість недостачі вугілля, яка має бути відшкодована ДП „Одеська залізниця", оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази, зокрема документи, передбачені ст. 115 Статуту залізниць України, які б підтверджували кількість і вартість відправленого вантажу саме вантажовідправником - ТОВ „ПІК „Інтерком". В порушення вимог суду позивачем не надано договір №01/12-3 від 01.12.2011р., на який міститься посилання у залізничній накладній (а.с.9). Більш того, як свідчать умови договору №1.83 від 27.09.2011р., укладеного між ПрАТ «Вінницяоблпаливо»(Покупець) та ПП «Камтопсервіс» (Постачальник) (п.2.3), у випадку виявлення недостачі вугілля постачальник зобов'язаний надати довідку або рахунок вантажовідправника про кількість та вартість відвантаженого вугілля, а також документи, які підтверджують власність постачальника на поставлене вугілля протягом 14 робочих днів з моменту отримання вимоги (претензії) від покупця. У випадку не представлення цих документів у вказаний термін, вантаж приймається по фактичній кількості, визначеній комерційним актом залізниці по встановленій формі. Якщо в залізничній накладній буде відсутнє посилання на причетність постачальника до даної відправки, розмір нестачі вугілля відшкодовується постачальником.

Таким чином, суд доходить висновку про цілковиту обізнаність позивача щодо предмету доведення та необхідних документів (довідка або рахунок вантажовідправника).

При цьому, пунктом 3.1 договору №1.83 від 27.09.2011р., визначено, що ціна вугілля, що постачається за цим договором, встановлюється на умовах „станція перевізник": марка вугілля АМ 13-25 - 1370 грн. за 1 тонну з ПДВ , АС 6-13 -1050,00 грн. за 1 тонну з ПДВ.

З урахуванням встановлених обставин, за відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів, підтверджуючих кількість і вартість відправленого вантажу ТОВ „ПІК „Інтерком", як вантажовідправника, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Вінницяоблпаливо" заявлених до ДП „Одеська залізниця", як до перевізника спірного вантажу.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 12.07.2012р.

Суддя Щавинська Ю.М.