Рішення

від 12.07.2012 по справі 5019/680/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2012 р. Справа № 5019/680/12

Суддя Горплюк А.М . розглянувши матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетранслогістик"

про стягнення 10 969 грн. 67 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Розводовський В.Я. (довіреність № 672/12-11 від 29.12.2011р.).

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетранслогістик" про стягнення 10 600 грн. 00 коп. заборгованості, та 369 грн. 67 коп. пені.

Ухвалою суду від 29.05.2012р. за клопотання відповідача призначалася судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

20.06.2012р. до господарського суду Рівненської області, в зв'язку з ненаданням оригіналу документу, який підлягає дослідженню, вільних та експериментальних зразків, від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи № 5019/680/12 без проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 26.06.2012р. провадження по справі поновлено, справу призначено до слухання в судовому засіданні на 12.07.2012р..

В судовому засіданні 12.07.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 12.07.2012р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, вимог не заперечив, відзиву на позов не подав.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетранслогістик" (замовник) було укладено договір № 9/12-11 про транспортні перевезення (надалі - Договір; а.с. 16-18), відповідно до умов якого замовник доручив, а перевізник прийняв на себе зобов'язання надавати транспортні послуги по території України та за її межами. Перевезення виконується у відповідності до "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (пункти 1.3. та 1.4. Договору).

Пунктами 3.1. та 3.2. Договору визначено, що розрахунок за надані транспортні послуги здійснюється у безготівковій формі. Вартість наданих послуг визначається окремо перед кожним конкретним перевезенням, яка фіксується у замовленні. Платежі за виконанні перевезення проводяться в термін не пізніше 10-ти банківських днів з моменту надання перевізником оригіналів товарно-транспортної накладної, рахунку, податкової накладної та акту виконаних робіт.

13.12.2011р. на виконання умов Договору на підставі заявки № 09/12-11 від 09.12.2011р. (а.с. 15) позивач надав відповідачу транспортні послуги з перевезення вантажу маршрутом м. Новоград-Волинський - м. Луганськ на суму 10 600 грн. 00 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 6175 від 10.12.2011р., податковою накладною № 202 від 13.12.2011р. та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ФГ-0000120 від 13.12.2011р., (скріпленого підписами представників сторін та відтисками їх печаток), рахунком-фактурою № ФГ-002612 від 13.12.2011р. (а.с. 7-8, 24, 43-44).

12.01.2012р. позивач для здійснення оплати за надані транспортні послуги надіслав відповідачу перелік документів визначений пунктом 3.2. Договору (доказ направлення а.с. 25), тобто термін оплати визначено до 30.01.2012р., однак відповідач не оплатив за надані послуги.

24.03.2012р. позивач надіслав відповідачу вимогу № 122/03-12 від 21.03.2012р. (а.с. 13, доказ направлення а.с. 11-12), в якій просив оплатити заборгованість в повному обсязі до 30.03.2012р.. Дана вимога залишене відповідачем без задоволення та відповіді.

Таким чином, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість за надані транспортні послуги в сумі 10 600 грн. 00 коп..

Пунктом 5.4. Договору визначено, що за прострочення терміну оплати наданих послуг замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми провізної плати за кожен день прострочення оплати.

На підставі пункту 5.4. Договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 31.01.2012р. по 20.04.2012р. в розмірі 369 грн. 67 коп. (розрахунок а.с. 3).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

У відповідності до частини 1 статті 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 600 грн. 00 коп. заборгованості за надані транспортні послуги та 369 грн. 67 коп. пені стверджуються Договором, товарно-транспортною накладною, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунком-фактурою та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 612, 629, 909, 916 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 10 969 грн. 67 коп.. На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранслогістик" (33028, м. Рівне, вул. С.Петлюри, буд. 14, код ЄДРПОУ 37302166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 25, код ЄДРПОУ 33211353) -10 600 грн. 00 коп. заборгованості, 369 грн. 67 коп. пені та 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горплюк А.М.

Рішення підписане суддею "16" липня 2012р..