Постанова

від 04.07.2012 по справі 29/5005/631/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2012 року Справа № 29/5005/631/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді -Герасименко І.М., Прокопенко А.Є.,

секретар судового засідання -Єрьоміна К.В.,

за участю представників:

ДПІ -Немченко К.І., довіреність від 14 травня 2012 року №7857/10/10-051;

від боржника -Рибченко А.О., довіреність від 12 березня 2012 року б/н;

від ліквідатора Канівець Д.С.-не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2012 року у справі №29/5005/631/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод екологічних чистих продуктів харчування "Колобок", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2012 року у справі № 29/5005/631/2012 (суддя Полєв Д.М.) визнано банкрутом ТОВ "Завод екологічних чистих продуктів харчування "Колобок" в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 12 березня 2013 року; ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Канівець Д.С.

Не погодившись із вказаною постановою, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом суттєвих обставин справи, просить вказану постанову скасувати.

В апеляційній скарзі податкова інспекція, з посиланням на положення ст.ст.41, 78 Податкового кодексу України, ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів щодо обов'язкової перевірки органами державної податкової служби боржника, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство.

Представник ТОВ "Завод екологічних чистих продуктів харчування "Колобок", проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду -без змін.

Ліквідатор -Канівець Д.С. відзив на апеляційну скаргу не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином /а.с.79/, своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, явку представників в судове засідання не забезпечив. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної постанови, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність ліквідатора.

Вислухавши пояснення представника ДПІ та боржника, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод екологічних чистих продуктів харчування "Колобок" порушено на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як встановлено ч.1 ст.51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідне правило передбачено ч.3 ст.110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Особлива процедура банкрутства боржника, що ліквідується власником, яка передбачена ст.51 Закону України про банкрутство, випливає із процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Отже, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, закріплених у нормах ст.ст.105, 110, 111 ЦК України, ст.60 ГК України.

Так, ст.105 ЦК України передбачено:

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу; виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;

- з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;

- комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи; комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Як встановлено ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії встановлені законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Частиною 1 ст.111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Статтею 60 ГК України встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом; орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію; ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до Закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки; одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання; ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Отже, необхідними передумовами для звернення для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону банкрутство є: проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; публікація оголошення згідно з вимогами ст..105 ЦК України та ст.60 ГК України метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах); повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства; проведення аналізу активів та пасивів боржника зі складанням проміжного ліквідаційного балансу та його затвердження відповідно до ст.111 ЦК України. При цьому, звернення до суду з такою заявою можливе лише після закінчення наведеного вище строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.51 Закону про банкрутство та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм означеної статті.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2011 року єдиним учасником (власником) ТОВ "Завод екологічних чистих продуктів харчування "Колобок" Канівець Д.С. прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації, призначення на посаду ліквідатора Канівець Д.С. /а.с.20/.

У цей же день, 31 жовтня 2011 року, ліквідатором ТОВ "Завод "Колобок" Канівець Д.С. складено акт, в якому вказано, що ліквідатором проведені всі необхідні дії стосовно ліквідації /а.с.24/.

01 листопада 2011 року ліквідатором складено два проміжних ліквідаційних баланси станом на 31 жовтня 2011 року та 10 січня 2011 року /а.с.30, 31-32/.

Публікація оголошення про ліквідацію ТОВ "Завод екологічних чистих продуктів харчування "Колобок" здійснена в Бюлетені державної реєстрації від 08 листопада 2011 року №195 (30) /а.с.22/.

Також, в газеті "Народная Правда" від 17 листопада 2011 року №46 (501) опубліковано оголошення про прийняття рішення про припинення ТОВ "Завод екологічних чистих продуктів харчування "Колобок", код ЄДРПОУ 370006411, м.Дніпропетровськ, вул.Молодогвардійська,13-А, з повідомленням про прийняття заяв кредиторів протягом двох місяців з моменту опублікування оголошення /а.с.21/.

18 січня 2012 року ліквідатором ТОВ "Завод екологічних чистих продуктів харчування "Колобок" Канівець Д.С. до господарського суду Дніпропетровської області подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /а.с.2-4/.

Вказана заява обґрунтована недостатністю у підприємства ТОВ "Завод "Колобок" активів для задоволення кредиторської заборгованості.

Судова колегія вважає, що у господарського суду були відсутні підстави для порушення провадження у справі за вказаною заявою.

Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

До заяви ліквідатора про порушення справи про банкрутство в порядку ст.51 Закону мають бути додані докази додержання встановленого законом порядку ліквідацію юридичної особи та дотримання заявником необхідних передумов для звернення д господарського суду , передбачених ст.ст.105, 110, 111 ЦК України, ст.60 ГК України.

Разом з цим, при зверненні до господарського суду ліквідатором не додані докази проведення інвентаризації майна підприємства, що є головним елементом визначення активів підприємства та їх оцінки. Подання ж представником заявника матеріалів інвентаризації до суду апеляційної інстанції не може свідчити про правомірність порушення господарським судом провадження у даній справі, оскільки саме наявність вказаних доказів мала б підтверджувати факт недостатності у юридичної особи майна для задоволення вимог кредиторів та могла бути підставою для порушення провадження у справі.

До заяви додано два проміжних ліквідаційних баланси /а.с.30 та 31-32/: станом на 31 жовтня 2011 року та на 10 січня 2011 року, при цьому дата їх складання вказана 01 листопада 2011 року. На вказані суперечності господарський суд першої інстанції не звернув уваги.

Крім цього, ст.111 ЦК України встановлено, що проміжний ліквідаційний баланс складається після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів.

З урахуванням публікації оголошення в газеті "Народна Правда" про припинення підприємства 17 листопада 2011 року, складання проміжного ліквідаційного балансу навіть станом на 10 січня 2011 року є неправомірним.

Також, в матеріалах заяви відсутні докази інформування ліквідатором органів Державної податкової служби про ліквідацію підприємства в порядку та строки, передбачені п.111 Порядку обліку платників податків та зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 979, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1493/18734, а саме, за формою 8-0ПП у 3-денний термін з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про держану реєстрацію припинення юридичної особи.

У матеріалах справи міститься лист ліквідатора ТОВ "Завод екологічних чистих продуктів харчування "Колобок" Канівець Д.С. про повідомлення Лівобережної МДПІ про прийняття 31 жовтня 2011 року рішення про ліквідацію підприємства, який, згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції був поданий податковій інспекції лише 20 січня 2012 року /а.с.19/, тобто вже після подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду.

Відповідно до п.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство", якщо у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого порушено справу про банкрутство, то судам слід припиняти провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

З урахуванням вищенаведеного, оскаржувана постанова господарського суду, у зв'язку з неповним з'ясуванням суттєвих обставин справи, порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з припиненням провадження у справі як порушеної без належним правових підстав.

Керуючись п.11 ч.1 ст.80, ст.ст.103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2012 року у справі №29/5005/631/2012 скасувати.

Провадження у справі припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод екологічних чистих продуктів харчування "Колобок" в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 536,50 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено - " 09 " липня 2012р.

Головуючий О.В.Голяшкін

Судді І.М.Герасименко

А.Є.Прокопенко