Постанова

від 04.07.2012 по справі 5011-15/434-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2012 № 5011-15/434-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Доманської М.Л.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: Яцько Н.М. (довіреність б/н від 26.06.2012);

ліквідатор: не з'явився;

від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.05.2012

у справі № 5011-15/434-2012 (суддя Хоменко М.Г.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Стіл"

до приватного підприємства "Агробетон"

про визнання банкрутом

Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2012 порушено провадження у даній справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Стіл" про визнання банкрутом приватного підприємства "Агробетон".

Постановою господарського суду міста Києва від 24.01.2012 приватне підприємство "Агробетон" визнано банкрутом в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2012 затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс станом на 24.04.2012; ліквідовано банкрута - приватне підприємство "Агробетон"; дію мораторію припинено; провадження у справі припинено, інше.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та припинити провадження у справі.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 129 Конституції України, статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 36, 43 Господарського процесуального кодексу України, статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", тощо.

Скаржник зазначає, що приватне підприємство "Агробетон" проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Стіл" надало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Стіл" висловився за відхилення апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Наявні матеріали справи свідчать про те, що ліквідатор, керуючись вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон) провів ліквідаційну процедуру, направлену на виявлення активів боржника та формування ліквідаційної маси.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин - підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відсутність приватного підприємства "Агробетон" за місцезнаходженням підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 488985 від 06.01.2012, який містить запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням

Наявними матеріалами справи також підтверджується, що заборгованість приватного підприємства "Агробетон" утворилась внаслідок прострочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2011 про стягнення з приватного підприємства "Агробетон" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Стіл" 19 633,20 грн. боргу, 432 грн. судових витрат та виданого на підставі цього рішення наказу від 22.07.2011, що підтверджується постановою ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 07.09.2011 про відкриття виконавчого провадження та постановою ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 21.11.2011 про повернення стягувачеві зазначеного наказу у зв'язку з відсутністю боржника та майна, на яке можливо звернути стягнення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що справу про банкрутство приватного підприємства "Агробетон" порушено за наявності належних доказів безспірності вимог ініціюючого кредитора та відсутності боржника за місцезнаходженням, а тому твердження скаржника про допущення господарським судом порушення норм матеріального права, а саме ч. 1 ст. 52 Закону, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено обов'язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду міста Києва від 24.01.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Після затвердження ухвалою від 25.04.2012 реєстру вимог кредиторів приватного підприємства "Агробетон" ліквідатором до господарського суду на затвердження подано звіт ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційний баланс банкрута, в якому вказано, що в ході відповідних дій майнових активів банкрута, достатніх для задоволення кредиторських вимог, не виявлено.

Затверджуючи ухвалою від 30.05.2012 звіт та ліквідаційний баланс, місцевий господарський суд правильно виходив з відображених у них відомостей про те, що нерухомого майна та транспортних засобів за приватним підприємством "Агробетон" не зареєстровано, грошових коштів на рахунках банкрута немає, земельних ділянок за банкрутом не зареєстровано, а тому дійшов обґрунтованого висновку про погашення кредиторських вимог як безнадійних та ліквідацію підприємства.

Згідно з частини 2 статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вжиття ним заходів по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію та припинення провадження у справі.

У разі затвердження звіту ліквідатора в порядку, встановленому цією статтею Закону, господарський суд на підставі статті 40 вказаного Закону припиняє провадження у справі про банкрутство.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута як юридичної особи та припинення провадження у справі.

З урахуванням встановлених обставин справи та викладених норм Закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених в оскаржуваному судовому рішенні. До того, колегія суддів вважає непереконливим твердження скаржника про здійснення приватним підприємством "Агробетон" діяльності, спрямованої на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, оскільки ним не надано, а в матеріалах справи відсутні належні докази вчинення відповідних дій боржником.

При таких обставинах, колегія суддів доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали господарського суду відсутні, а мотиви позивача з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.05.2012 у справі № 5011-15/434-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва - без задоволення.

Справу № 5011-15/434-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Пантелієнко В.О.

Доманська М.Л.