Постанова

від 11.09.2012 по справі 5011-15/434-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. Справа № 5011-15/434-2012

головуючого Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 у справі господарського суду№ 5011-15/434-2012 міста Києва за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Стіл" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агробетон" про визнання банкрутом, за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.01.2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Стіл" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробетон" з урахуванням особливостей, визначених ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду м. Києва від 24.01.2012 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробетон", визнано кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Стіл" у сумі 19633,20 грн. Відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Стіл", якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом та письмова повідомити всіх відомих йому кредиторів боржника, надати суду ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.04.2012 визнано кредиторами боржника: ТОВ "Інтер-Стіл" на суму 20 065,грн., ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на суму 163,72 грн. та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 20229,27 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.05.2012 (суддя Хоменко М.Г.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробетон". Провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 (колегія суддів у складі: Гарник Л.Л. -головуючий, Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) ухвалу господарського суду м. Києва від 30.05.2012 залишено без змін.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція (далі ДПІ) у Голосіївському районі м. Києва просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 та припинити провадження у справі. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 36, 43 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та постанову суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 3 1 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Згідно зі ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

За приписами частин 1, 2, 6 ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів згідно з частиною 5 статті 52 подати свої грошові вимоги. Наслідком належного виконання ліквідатором зазначених обов'язків буде встановлення заставних, конкурсних кредиторів боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання постанови господарського суду м. Києва від 24.01.2012 ліквідатором боржника подано на затвердження господарського суду звіт ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційний баланс банкрута, в якому вказано, що майнових активів банкрута, достатніх для задоволення вимог кредиторів, не виявлено.

Затверджуючи ліквідаційний баланс господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що ліквідатор належним чином вжив усіх необхідних заходів для розшуку майна та коштів банкрута, зокрема були направлені запити про наявність (відсутність) заборгованості банкрута до Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києва, УПФУ в Голосіївському районі м. Києва, Голосіївського районного центру зайнятості м. Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. Від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надійшла відповідь, що банкрут має заборгованість перед бюджетом у сумі 163,72 грн., яка включена до реєстру вимог кредиторів.

З метою виявлення активів боржника ліквідатором було направлено запити до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Інспекції Державної технічного нагляду Київської міської держадміністрації, УДАІ ГУМВС України в м. Києві, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Київського МБТІ, головного управління статитстики у м. Києві, Державної авіаційної служби України, Державної служби інтелектуальної власності України, Державної митної служби, ДП "Центр державного земельного кадастру", Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, Філії"Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг" ДП "Український інститут промислової власності". Відповідно до довідок на вищевказані запити у ПП "Агробетон" відсутні будь-які активи ( в тому числі основні засоби), відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно.

В ході ліквідаційної процедури проведено інвентаризацію розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами, про що складено акт від 23.03.2012.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами, долученими ліквідатором до матеріалів справи із звітом ліквідатора про проведену роботу (а.с. 84-149 т. 1).

Тобто, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатором була проведена робота щодо виявлення товарно-матеріальних цінностей та інших активів, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського володіння, розрахункових рахунків боржника та грошових коштів на них.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які дослідивши звіт ліквідатора боржника, визнали його повним, виваженим, а дії ліквідатора такими, що здійснені у межах та відповідності до приписів ст.ст. 31, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому дійшли обґрунтованого висновку про його затвердження ухвалою від 30.05.2012.

Доводи скаржника про те, що ПП "Агробетон" проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вимоги для третіх осіб, колегією суддів відхиляються, оскільки жодних доказів на його підтвердження до касаційної скарги не додано, в матеріалах справи відсутні належні докази вчинення відповідних дій боржником.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи скаржника про неможливість проведення податкової перевірки органів управління боржника у зв'язку з відмовою в задоволенні клопотання податкового органу про зупинення провадження у справі колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими з огляду на те, що господарським процесуальним законодавством не передбачено такої підстави для зупинення провадження у справі як проведення податкової перевірки, а суб'єктивні фактори пов'язані з невиконанням (неналежним) виконанням податковими органами своїх повноважень у 2008-2010 роках (в той час коли у боржника були великі обороти грошових коштів) не можуть бути підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство, порушеного за спеціальною процедурою, передбаченою статтею 52 Закону.

Також колегія суддів касаційного суду зазначає, що орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника, який відповідно до частини 1 статті 25 Закону з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, та провести позапланову перевірку господарської діяльності суб'єкта господарювання згідно наданих ліквідатором документів, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати документи для проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора (інших посадових осіб боржника) до суду у справі про банкрутство або звернутися до правоохоронних органів з відповідними заявами про розшук, витребування (вилучення документів) від попередніх органів управління боржника, якими не передано ліквідатору всіх документів бухгалтерського обліку боржника.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування постанов немає.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 у справі № 5011-15/434-2012 залишити без змін.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Білошкап О.В.

Хандурін М.І.