Постанова

від 10.07.2012 по справі 5016/367/2012(6/21)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р.Справа № 5016/367/2012(6/21) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: О.Т. Лавренюк

суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої

при секретарі судового засідання: Будному О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Марьянко Ю.І., довіреність № 09/38 від 15.08.2011р.;

від відповідача : не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-СІ-ЕЛ Україна"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 23.05.2012 року

по справі № 5016/367/2012 (6/21)

за позовом Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-СІ-ЕЛ Україна"

про стягнення пені в розмірі 14 855, 72 грн.

Встановив:

27.12.2012 року Позивач -ДП "ММТП", звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ "АЙ-СІ-ЕЛ Україна" про стягнення пені в розмірі 14855,72 грн. з посиланням на те, що відповідно до договору № 3-Р, укладеним між сторонами 16.01.2008 року Позивач надав Відповідачу послуги з електрозабезпечення, однак відповідач за надані в період з 31.03.201о року послуги розрахувався лише 01.07.2011 року і тому повинен сплатити пеню у вказаному розмірі за порушення умов договору.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.05.2012р. по справі № 5016/367/2012 (6/21) (суддя Ткаченко О.В.)позовні вимоги задоволено частково в сумі 4185,00 грн. з посиланням на приписи ст. ст. 267 ч.2,3, 258 ч.1 610, 611 ЦК України, ст. 232 ГК України.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ "АЙ-СІ-ЕЛ Україна", в якій просить рішення суду скасувати та винести нове рішення про стягнення пені в розмірі 42, 40 грн., посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема на порушення приписів ст.ст. 253,254,255,258, 260,261 Цивільного кодексу України..

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду, як законне та обґрунтоване залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання представник відповідача не з"явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, своїм правом надати пояснення не скористався.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час розгляду справи, що наявних матеріалів достатньо для розгляду справи за відсутності представника відповідача, судова колегія ухвалила розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на підставі наступного:

Як встановлено матеріалами справи та судом першої інстанції, 16.01.2008 року між сторонами було укладено Договір №3-Р про спільне використання технологічних мереж у відповідності до якого Позивач зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок відповідача, а відповідач своєчасно сплачувати вартість послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та послуги з електрозабезпечення.

Порядок оплати за надані послуги, строки оплати за надані послуги передбачені п.п 4.1, 4.4 п.4 Договору, п.п.7.5 п.7 Договору.

На виконання умов Договору позивачем були надані послуги, які прийняті Відповідачем , що підтверджується наявними в матеріалах справи приймально-здавальними актами та актами виконаних робіт.

На підставі підписаних між сторонами актів, позивачем були виставлені та надані рахунки на оплату наданих послуг, які були оплачені відповідачем з простроченням строків, передбачених п. п.7.5 п.7 Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання визначені ст. 611 ЦК України.

Відповідно до умов Договору за порушення терміну оплати наданих послуг договором передбачено нарахування штрафних санкцій.

Підпунктом 8.2 п.8 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.4.1 договору з порушенням терміну, визначеного п.7.5 договору, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік встановлюється до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про стягнення пені за період з 13.04.2010 року по 01.07.2011 року за прострочення термінів оплати рахунків за надані послуги за договором № 3-Р від 16.01.2008 року, а відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

Враховуючи викладене суд першої інстанції прийшов до висновку про застосування , у відповідності до вимог п.1 ч.2 статті 258 ЦК України, спеціальної позовної давності в один рік і з врахуванням строків позовної давності, прийшов до висновку про стягнення пені, починаючи з 27.02.2011 року та враховуючи, , що 09.06.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 5 до Договору № 3-Р, якою домовились вважати договір розірваним з 09.06.2011 року суд першої інстанції прийшов до висновку, що з часу припинення дії договору, нарахування пені, передбаченої п.8.2 розділу 8 Договору є неправомірним та з урахуванням вищевказаного суд дійшов висновку щодо стягнення пені в розмірі 4185, 00 грн.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи, діючому законодавству.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм матеріального права та неправильного розрахунку пені, яка підлягає стягненню судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, в повній мірі дослідив матеріали справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, у зв"язку з чим рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 23.05.2012 року по справі № 5016/367/2012 (6/21) залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складений та підписаний 11.07.2012р..

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева