Постанова

від 10.07.2012 по справі 5011-15/3149-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2012 № 5011-15/3149-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дзюбка П.О.

суддів: Сотнікова С.В.

Разіної Т.І.

за участю секретаря: Волошиній З.В.

за участю представників сторін:

від ДПІ у Печерському районі міста Києва: Семенчик В.Ю. ( за довіреністю)

від ПП «Металлум»: Костін К.М. ( за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

на постанову Господарського суду міста Києва від 24.04.2012 р.

у справі № 5011-15/3149-2012 (суддя: Хоменко М.Г.)

за заявою Приватного підприємства «Металлум»

про банкрутство.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду міста Києва від 24.04.2012 року у справі №5011-15/3149-2012 визнано банкрутом ПП "Металлум". Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначино ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії ОСОБА_4. Зобов'язано ліквідатора у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України. Підприємницьку діяльність банкрута завершино. Скасовано арешт, накладений на майно банкрута, чи інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута. Відмовлено заявнику у задоволенні клопотання про призначення ліквідатором по справі арбітражного керуючого Філатова Владислава Арнольдовича.

Не погоджуючись з даною постановою, Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 24.04.2012 року у справі № 5011-15/3149-2012, та припинити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження, розгляд призначено на 10.07.2012 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України (Стаття 5 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Приватне підприємство "Металлум" зареєстроване як юридична особа Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 10.09.2007р. з присвоєнням ідентифікаційного коду 35427327.

Відповідно до поданих документів місцезнаходженням підприємства є: 01010, м. Київ, вул. Січневого повстання,3, літера "Б", офіс 197, основними видами діяльності -оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них.

Згідно з даними статуту установи її засновником і власником є громадянин України ОСОБА_4.

11.01.2011 р. власником ПП "Металлум" було прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з вказаним рішенням для ліквідації юридичної особи було призначено ліквідаційну комісію у складі однієї особи -голови ліквідаційної комісії ОСОБА_4

Відповідно до ч. 4 ст. 105 Цивільного Кодексу України оголошення про припинення підприємства шляхом ліквідації та відомості про ліквідатора були розміщені в друкованому засобі масової інформації, в якому публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, а саме: в Бюлетені державної реєстрації № 169 (4) за 2011 рік

11.03.2011 р. заявником (боржником) було подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП.

Як слідує з матеріалів справи, ліквідатором виявлено, що боржник має кредиторську заборгованість у розмірі 541 801,69грн.

Зазначені грошові вимоги кредитора відображені в бухгалтерському обліку боржника та визнані головою ліквідаційної комісії в повному обсязі.

Даними статуту підприємства стверджується, що у статутному капіталі Приватного підприємства "Металлум" частка державної власності відсутня.

Після спливу строку для звернення кредиторів з вимогами до Приватного підприємства "Металлум", передбаченого ч. 4 ст. 105 Цивільного Кодексу України, ліквідатором складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 31.12.2011р.

Оцінивши наявний фінансовий стан підприємства його власник прийняв рішення про звернення до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку, передбаченому ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції виніс постанову від 24.04.2012 року у справі №5011-15/3149-2012 про банкрутство ПП «Металлум» за особливостями передбаченими ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" в порушення вищенаведених норм законодавства, неповністю вивчивши матеріали справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно з ч. 2 зазначеної статті за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Суд першої інстанції при винесенні постанови від 24.04.2012 року виходив із того, що майна ПП «Металлум» недостатньо для задоволення вимог кредиторів у зв'язку з чим господарський суд визнає боржника банкрутом.

Проте, до таких висновків місцевий господарський суд дійшов передчасно без урахування того, що статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи встановлені у статті 105 Цивільного кодексу України, серед яких зазначено: негайне письмове повідомлення учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, органу, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення; призначення комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо), яка поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи. що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї.

Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Крім загальних правил щодо порядку припинення юридичних осіб, передбачених статтею 105 Цивільного кодексу України, цей Кодекс встановлює і спеціальні правила порядку ліквідації юридичної особи, які спрямовані на забезпечення прав та інтересів кредиторів.

Комісія з припинення юридичної особи (ліквідаційна комісія), яка створюється і діє на попередніх етапах відповідно до статей 105, 110 Цивільного кодексу України, обов'язково складає після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Відповідно до вимог частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасвиками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. На етапі затвердження проміжного ліквідаційного балансу з'ясовуються питання про достатність чи недостатність в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, у разі недостатності яких ліквідаційною комісією здійснюється продаж майна юридичної особи.

За недостатньої вартості майна ліквідаційна комісія має діяти відповідно до правил статті 110 Цивільного кодексу України, яка приписує в цьому випадку здійснювати ліквідацію в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначені норми цивільного законодавства кореспондуються і з приписами статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання. Зі змісту частини 5 цієї статті вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Тобто з'ясування питань про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" можливе лише після виконання у сукупності вищенаведених приписів законодавства. Дослідження вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення справи, проте суд на це уваги не звернув і залишив без належної правової оцінки, що свідчить про не встановлення судом першої інстанції обставин, які входять до предмету доказування у даній справі.

За таких обставин, судом першої інстанції передчасно визнано ПП «Металлум»

банкрутом.

Крім того згідно ст. 33 ГПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, заявник вважає, що ПП «Металлум» при зверненні до суду із заявою про визнання банкрутом на підставі ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не були дотримані вимоги ст.51 вищезгаданого Закону.

Зокрема, згідно поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкових декларацій ПП «Металлум» в звіті за 2009 ріо відображено валовий дохід 4 540 053,00 грн. та валові витрати 4 531 310,00 грн., за 2010 рік підприємством в звіті відображено валовий дохід 2 082 787,00 грн. та валові витрати 2 075 425,00 грн., у звіті за І квартал 2011року відображено валовий дохід 118 782,00 грн. та валові витрати 118 362,00 грн., тобто протягом своєї діяльності підприємство до ДШ звітувало вчасно, що свідчить про ведення товариством фінансово-господарської діяльності зі значними оборотними коштами.

Місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що на підставі пункту 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України постанова господарського суду міста Києва від 24.04.2012 року у справі №5011-15/3149-2012 підлягають скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову господарського суду міста Києва від 24.04.2012 року від у справі №5011-15/3149-2012 задовольнити частково.

Постанову господарського суду міста Києва від 24.04.2012 року у справі №5011-15/3149-2012 скасувати.

Матеріали справи № 5011-15/3149-2012 повернути господарському суду міста Києва для подальшого розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Дзюбко П.О.

Судді Сотніков С.В.

Разіна Т.І.