Ухвала

від 04.07.2012 по справі 2а-1106/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 р. Справа № 42667/11

Головуючий суддя: Дякович В.П..

Судді: Нос С.П.; Рибачук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика духових музичних інструментів" до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30.03.2011 року ТзОВ "Фабрика духових музичних інструментів" звернулась в суд з позовом до ДПІ в м.Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102303 від 18.02.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ДПІ в місті Івано-Франківську безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 13235,00грн., оскільки у нього наявні всі необхідні первинні документи на підтвердження правомірності дій щодо віднесення вказаних сум до відшкодування.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000102303 від 18.02.2010 року.

ДПІ в м.Івано-Франківську постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що надмірної сплати ПДВ товариством - «Фабрика духових музичних інструментів» до бюджету - не відбулось, оскільки, податкову накладну виписувало ВАТ «Індуктор», а кошти згідно такої накладної перераховано на розрахунковий рахунок філії Заводу «Оснастка» ВАТ «Індуктор», тому за результатами перевірки контролюючий орган правомірно зменшив суму бюджетного відшкодування платника податків на 13235грн.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та просив задоволити доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти них.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Фабрика духових музичних інструментів» зареєстровано виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 12.11.2007року та перебуває на податковому обліку ДПІ в м. Івано-Франківську з 13.11.2007року.

З 28.01.2010 року по 03.02.2010 року ДПІ в м. Івано-Франківську проводилась перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 року по 31.10.2010

року.

За результатами перевірки складено акт № 611/23-3/35516783 від 08 лютого 2011 року, яким зафіксовано наступні висновки перевірки: перевіркою підтверджено заявлену ТОВ «Фабрика духових музичних інструментів» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року в сумі 32551,00грн. В порушення пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 200.1.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «Фабрика духових музичних інструментів» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на суму 13235,00грн.

На підставі вказаних висновків 18 лютого 2011 року ДПІ в м. Івано-Франківську податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000102303, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 13235,00грн.

Як встановлено судом, підставою зменшення суми бюджетного відшкодування став факт виявлення податковим органом перерахування позивачем коштів як оплату за послуги - філії Завод «Оснастка» ВАТ «Індуктор». При перевірці встановлено, що свідоцтво платника ПДВ філії Завод «Оснастка» ВАТ «Індуктор» скасовано 18.02.1998року. Таким чином, на думку податкового органу, вищезазначені суми ПДВ сплачені за послуги не можуть бути включені до бюджетного відшкодування.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із внесеними змінами та доповненнями, платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари.

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" - "податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду..." Отже, наведена вище норма п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" крім обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до державного бюджету. Тобто чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до державного бюджету України. Встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку.

Виходячи зі змісту п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку.

Відповідно до п. 1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Судом встановлено, що вказані послуги фактично надані ВАТ «Індуктор» та філією заводу «Оснастка» ВАТ «Індуктор», за них в установленому договором порядку здійснено оплату, що підтверджується актом надання послуг № 334 від 29.10.2010 року, складеним між ВАТ «Індуктор» та ТОВ «Фабрика духових музичних інструментів», платіжними дорученнями №694 від 01.10.2010 року, №709 від 08.10.2010 року, №748 від 22.10.2010 року, №754 від 26 жовтня 2010 року. ВАТ «Індуктор» у встановленому законом порядку видано податкові накладні №377 від 29.10.2010 року та №378 від 29.10.2010 року.

Завод «Оснастка» діє як структурний підрозділ ВАТ «Індуктор» і відповідно до угоди між ним і ВАТ мав право отримувати кошти за оренду нежитлового приміщення, хоча податкову накладну видавало ВАТ.

Таким чином у ТОВ «Фабрика духових музичних інструментів» наявні всі первинні документи, які підтверджують виконання господарських операцій та нарахування податкового кредиту (договори, акти, платіжні доручення, податкові накладні).

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі № 2а-1106/11/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 09.07.2012 року.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук