Рішення

від 12.07.2012 по справі 819/2636/2012

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Оріхівський районний суд Запорізької області

21.06.2012 15:06:36 Справа № 2/819/696/2012

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

12.07.2012

рішення

Іменем України

12 липня 2012 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого судді Галчанського С.В.,

при секретарі Безштанківській О.Д.

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Мірошніченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок про визнання незаконним і скасування рішення про виключення з членів УТМР, поновлення в членстві та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

21 червня 2012 року позивач звернувся до суду з цим позовом в якому зазначив наступне.

З 1981 року позивач є членом товариства Українського товариства мисливців і рибалок. За весь цей час позивач жодного разу не порушував статут Українського товариства мисливців і рибалок, до позивача жодного разу не застосовувались заходи громадського впливу та взагалі не висувались жодні претензії щодо поведінки позивача, як члена Товариства.

15 лютого 2012 року, без повідомлення про засідання та запрошення на засідання позивача, в м. Оріхів відбулося засідання президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, через необізнаність про яке, позивач не з'явився на це засідання президії.

22 лютого 2012 року без повідомлення про засідання та запрошення на засідання позивача, в м. Оріхів відбулося засідання Преображенської первинної організації №299а, через необізнаність про яке, позивач не з'явився на це засідання первинної організації.

На цьому засіданні організації прийнято рішення Преображенської первинної організації №299а від 22 лютого 2012 року, протокол №1, про виключення позивача з членів товариства ПО №299а на три роки за діяння, яких позивач не вчинював, а саме за грубе порушення правил полювання в межах зеленої зони та масового відпочинку громадян м. Оріхів та прояви неповаги до керівного органу організації неявкою на засідання президії та на збори ПО №299а.

28 лютого 2012 року без повідомлення про засідання та запрошення на засідання позивача, в м. Оріхів відбулося нове засідання президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, через необізнаність про яке, позивач не з'явився на це засідання президії.

На цьому засіданні президією прийнято рішення затвердити рішення Преображенської первинної організації №299а від 22 лютого 2012 року, протокол №1, про виключення позивача з членів товариства ПО №299а на три роки за діяння, яких позивач не вчинював, а саме за грубе порушення правил полювання в межах зеленої зони та масового відпочинку громадян м. Оріхів та прояви неповаги до керівного органу організації неявкою на засідання президії та на збори ПО №299а.

Проте, про такі рішення президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенської первинної організації №299а позивач дізнався у червні 2012 року.

07 червня 2012 року позивач звернувся до голови Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Мірошніченко В.О. з проханням видати йому копії зазначених рішень для ознайомлення та оскарження.

12 червня 2012 року позивачу були надані копії зазначених рішень президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенської первинної організації №299а.

Ознайомившись з рішеннями президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенської первинної організації №299а, 12 червня 2012 року позивач звернувся до голови Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Мірошніченко В.О. з проханням видати йому копію заяви ОСОБА_3 Але копію заяви ОСОБА_3 позивачу не надали, було надано саму заяву ОСОБА_3 для ознайомлення, в якій були відсутні данні щодо скоєння позивачем будь-яких порушень правил полювання.

Посилаючись на зазначені обставини, вважаючи своє виключення з членів товариства порушенням свого особистого немайнового права на свободу об'єднання у громадські організації, а також вважаючи безпідставні, необґрунтовані та незаконні звинувачення у грубому порушенні правил полювання приниженням честі та гідності, а також ділової репутації, позивач просить суд:

1. Визнати незаконними та скасувати рішення зборів Преображенської первинної організації №299а від 22 лютого 2012 року, протокол №1, про виключення позивача з членів товариства ПО №299а на три роки, та рішення засідання президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок від 28 лютого 2012 року, протокол №2, яким затверджено рішення зборів Преображенської ПО №299а про виключення члена ПО №299а позивача з членів товариства на 3 роки.

2. Зобов'язати Оріхівську районну організацію Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенську первинну організацію №299а поновити позивача у членах Українського товариства мисливців і рибалок.

3. Стягнути з Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, ЄДРПОУ 25970343, на користь позивача 10000,00 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

4. Стягнути з Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, ЄДРПОУ 25970343, на користь позивача витрати за сплату судового збору за пред'явлення позову та заяви про забезпечення позову у розмірі 321,9 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої вимоги, надав суду пояснення про те, що він не вчинював браконьєрства та взагалі жодного разу не порушував статут Українського товариства мисливців і рибалок, до нього жодного разу не застосовувались заходи громадського впливу, та взагалі не висувались жодні претензії щодо його поведінки, як члена Товариства, у зв'язку з чим, його жодного разу не було притягнуто до адміністративної або іншої відповідальності за порушення правил полювання. Заява ОСОБА_3 є безпідставною. Його не повідомляли та не запрошували на засідання зборів Преображенської первинної організації №299а 22 лютого 2012 року та на засідання президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок 28 лютого 2012 року і саме через необізнаність він не з'являвся та не був присутній на цих засіданнях. Також позивач надав суду й інші пояснення, які повністю відповідають обставинам, зазначеним у позові.

У судовому засіданні представник відповідача голова Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців Мірошніченко В.О. позов не визнав, суду пояснив, що позивачем ОСОБА_1 вчинено браконьєрство.

15 лютого 2012 року, без повідомлення про засідання та запрошення на засідання позивача, в м. Оріхів відбулося засідання президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, на яке позивач не з'явився. На цьому засіданні президія розглядала заяву голови Преображенської первинної організації №299а ОСОБА_3 про браконьєрство, вчинене позивачем ОСОБА_1

22 лютого 2012 року, без повідомлення про засідання та запрошення на засідання позивача, в м. Оріхів відбулося засідання Преображенської первинної організації №299а, на яке позивач не з'явився. На цьому засіданні організації прийнято рішення про виключення позивача з членів товариства на три роки за браконьєрство.

28 лютого 2012 року, без повідомлення про засідання та запрошення на засідання позивача, в м. Оріхів відбулося нове засідання президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, на яке позивач також не з'явився. На цьому засіданні президією прийнято рішення затвердити рішення Преображенської первинної організації №299а від 22 лютого 2012 року, протокол №1, про виключення позивача з членів товариства на три роки за браконьєрство.

Немає жодних документальних підтверджень, про те, що про час і місце вказаних засідань президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенської первинної організації №299а позивач ОСОБА_1 повідомлявся, оскільки ані президія, ані товариство не знали, що позивача ОСОБА_1 можна так повідомити через пошту.

Не знає, чому в оскаржуваних рішеннях президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенської первинної організації №299а нічого не зазначено про час, місце, суть вчинення браконьєрства позивачем ОСОБА_1, обставини виявлення цього порушення та ким виявлено.

Факт вчинення браконьєрства позивачем ОСОБА_1 встановлено президією Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенської первинної організації №299а лише на підставі заяви голови Преображенської первинної організації №299 ОСОБА_3

Президія Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенська первинна організація №299а відомості зазначеної заяви голови Преображенської первинної організації №299 ОСОБА_3 про вчинення браконьєрства позивачем ОСОБА_1 вважають достовірними, оскільки ОСОБА_3 є «Почесним членом Українського товариства мисливців і рибалок». І саме тому відомості заяви голови Преображенської первинної організації №299 ОСОБА_3 беззаперечно прийняті як достовірні.

Не пам'ятає, які саме відомості про вчинення браконьєрства позивачем ОСОБА_1 зазначені в заяві голови Преображенської первинної організації №299 ОСОБА_3 і не може пояснити, чому цю заяву ОСОБА_3 не надано суду для ознайомлення з відомостями про вчинення браконьєрства позивачем ОСОБА_1

Ані президія Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, ані Преображенська первинна організація №299а не вказали у своїх рішеннях про те, які саме положення статуту Українського товариства мисливців і рибалок порушено позивачем ОСОБА_1, як членом товариства, оскільки особи, які входили до складу президії та первинної організації та приймали рішення, не знають, які саме положення статуту порушив або не дотримав позивач ОСОБА_1

Суд, вислухавши пояснення позивача і представника відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні, відповідно до відомостей позову, статуту, протоколу №1 засідання Преображенської первинної організації №299а від 22 лютого 2012 року, протоколу №2 президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок від 28 лютого 2012 року, копії паспорта, рибальського квитка, карток відстрілу, посвідчення мисливця, дозволу на право зберігання, носіння зброї, заяви про видачу копій оскаржуваних рішень та заяви ОСОБА_3, встановлено, що 21 червня 2012 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

З 1981 року позивач є членом товариства Українського товариства мисливців і рибалок. За весь цей час позивач жодного разу не порушував статут Українського товариства мисливців і рибалок, до позивача жодного разу не застосовувались заходи громадського впливу та взагалі не висувались жодні претензії щодо поведінки позивача, як члена Товариства.

15 лютого 2012 року, без повідомлення про засідання та запрошення на засідання позивача, в м. Оріхів відбулося засідання президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, через необізнаність про яке, позивач не з'явився на це засідання президії.

22 лютого 2012 року без повідомлення про засідання та запрошення на засідання позивача, в м. Оріхів відбулося засідання Преображенської первинної організації №299а, через необізнаність про яке, позивач не з'явився на це засідання первинної організації.

На цьому засіданні організації прийнято рішення Преображенської первинної організації №299а від 22 лютого 2012 року, протокол №1, про виключення позивача з членів товариства ПО №299а на три роки за діяння, яких позивач не вчинював, а саме за грубе порушення правил полювання в межах зеленої зони та масового відпочинку громадян м. Оріхів та прояви неповаги до керівного органу організації неявкою на засідання президії та на збори ПО №299а.

28 лютого 2012 року без повідомлення про засідання та запрошення на засідання позивача, в м. Оріхів відбулося нове засідання президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, через необізнаність про яке, позивач не з'явився на це засідання президії.

На цьому засіданні президією прийнято рішення затвердити рішення Преображенської первинної організації №299а від 22 лютого 2012 року, протокол №1, про виключення позивача з членів товариства ПО №299а на три роки за діяння, яких позивач не вчинював, а саме за грубе порушення правил полювання в межах зеленої зони та масового відпочинку громадян м. Оріхів та прояви неповаги до керівного органу організації неявкою на засідання президії та на збори ПО №299а.

Проте, про такі рішення президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенської первинної організації №299а позивач дізнався у червні 2012 року.

07 червня 2012 року позивач звернувся до голови Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Мірошніченко В.О. з проханням видати йому копії зазначених рішень для ознайомлення та оскарження.

12 червня 2012 року позивачу були надані копії зазначених рішень президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенської первинної організації №299а.

Ознайомившись з рішеннями президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенської первинної організації №299а, 12 червня 2012 року позивач звернувся до голови Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Мірошніченко В.О. з проханням видати йому копію заяви ОСОБА_3 Але копію заяви ОСОБА_3 позивачу не надали, було надано саму заяву ОСОБА_3 для ознайомлення, в якій були відсутні данні щодо скоєння позивачем будь-яких порушень правил полювання.

Відповідно до преамбули Закону України «Про об'єднання громадян»: Право громадян на свободу об'єднання є невід'ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією та законодавством України .

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про об'єднання громадян»: Об'єднання громадян несуть відповідальність, передбачену цим Законом та іншими законодавчими актами України .

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про об'єднання громадян» об'єднання громадян діє на основі статуту або положення (далі - статутний документ).

Відповідно до п.3.8. Статуту Українського товариства мисливців і рибалок:

3.8. За порушення Статуту до членів Товариства можуть застосовуватися такі заходи громадського впливу:

зауваження;

догана;

позбавлення права полювання і риболовлі в угіддях наданих в користування УТМР, або брати участь у змаганнях Товариства строком до двох років;

виведення із складу керівних органів Товариства;

позбавлення звання "Почесний член Українського товариства мисливців і рибалок";

виключення із членів Товариства за дії, які завдають морального та матеріального збитку Товариству або окремим її членам.

Рішення про виключення із членів Товариства приймається загальними зборами первинної організації і затверджується президією районної, міжрайонної, міської, Кримської республіканської, обласної ради УТМР. Рішення про виключення має право приймати президія районної, міжрайонної, обласної, Кримської республіканської, Всеукраїнської ради УТМР. Про це рішення інформується первинна, районна, міжрайонна, міська, обласна, Кримська республіканська організації УТМР.

Відповідно до п.3.10. Статуту Українського товариства мисливців і рибалок:

3.10. Виключені з Товариства за браконьєрство, та дії, які завдали Товариству матеріальної та моральної шкоди, можуть бути прийняті в члени УТМР через три роки на загальних підставах, без права обиратись до керівних органів УТМР.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України: 1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 ЦК України: 1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно ст.23 ЦК України:

Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

( Пункт 4 частини другої статті 23 в редакції Закону N 3261-IV від 22.12.2005 )

3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.280 ЦК України:

Стаття 280. Право фізичної особи, особисте немайнове право якої порушено, на відшкодування шкоди

1. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно ст.297 ЦК України:

Стаття 297. Право на повагу до гідності та честі

1. Кожен має право на повагу до його гідності та честі.

2. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.

3. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно ст.299 ЦК України:

Стаття 299. Право на недоторканність ділової репутації

1. Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.

2. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно ч.1 ст.1167 ЦК України: 1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд відхиляє пояснення представника відповідача Мірошніченко В.О. про те, що позивачем ОСОБА_1 вчинено браконьєрство, оскільки ці пояснення представника відповідача Мірошніченко В.О. спростовуються поясненнями позивача ОСОБА_1 про те, що він не вчинював браконьєрства.

Разом з цим, пояснення позивача ОСОБА_1 суд вважає достовірними, оскільки вони підтверджуються оскаржуваними рішеннями Преображенської первинної організація №299а від 22 лютого 2012 року та президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок від 28 лютого 2012 року в яких нічого не зазначено про браконьєрство.

Оскільки в оскаржуваних рішеннях нічого не зазначено про браконьєрство, отже, предметом розгляду та ухвалення рішень зборів та президії було питання не браконьєрства.

Суд відхиляє відомості рішень Преображенської первинної організації №299а від 22 лютого 2012 року та президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок від 28 лютого 2012 року про грубе порушення правил полювання в межах зеленої зони та масового відпочинку громадян м. Оріхів, оскільки ці відомості рішень первинної організації та президії спростовуються поясненнями позивача ОСОБА_1 про те, що він взагалі жодного разу не порушував статут Українського товариства мисливців і рибалок, до нього жодного разу не застосовувались заходи громадського впливу, та взагалі не висувались жодні претензії щодо його поведінки, як члена Товариства, у зв'язку з чим, його жодного разу не було притягнуто до адміністративної або іншої відповідальності за порушення правил полювання.

Разом з цим, пояснення позивача ОСОБА_1 суд вважає достовірними, оскільки вони підтверджуються оскаржуваними рішеннями Преображенської первинної організація №299а від 22 лютого 2012 року та президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок від 28 лютого 2012 року в яких нічого не зазначено про час, місце і суть порушення правил полювання в межах зеленої зони та масового відпочинку громадян.

Час, місце і суть -є обов'язковими ознаками порушення. Оскільки в оскаржуваних рішеннях нічого не зазначено про час, місце і суть порушення правил полювання в межах зеленої зони та масового відпочинку громадян, отже, вони не встановлювались, а рішення є безпідставними та необґрунтованими.

Суд відхиляє відомості рішень Преображенської первинної організації №299а від 22 лютого 2012 року та президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок від 28 лютого 2012 року про прояви неповаги до керівного органу організації неявкою на засідання президії та на збори ПО №299а, оскільки ці відомості рішень первинної організації та президії спростовуються поясненнями позивача ОСОБА_1 про те, що його не повідомляли та не запрошували на засідання зборів Преображенської первинної організації №299а 22 лютого 2012 року та на засідання президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок 28 лютого 2012 року і саме через необізнаність він не з'являвся та не був присутній на цих засіданнях.

Разом з цим, пояснення позивача ОСОБА_1 суд вважає достовірними, оскільки вони підтверджуються поясненнями представника відповідача Мірошніченко В.О. про те, що немає жодних документальних підтверджень, про те, що про час і місце вказаних засідань президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенської первинної організації №299а позивач ОСОБА_1 повідомлявся, оскільки ані президія, ані товариство не знали, що позивача ОСОБА_1 можна так повідомити через пошту.

Оскільки позивача ОСОБА_1 не повідомляли та не запрошували на жодне з засідань, і оскільки, саме через необізнаність позивач ОСОБА_1 не з'являвся та не був присутній на цих засіданнях, його неявка на засідання президії та на збори ПО №299а є не проявом неповаги до керівного органу організації, а результатом неналежного повідомлення та взагалі неповідомлення позивача про час і місце засідань.

Надає суд і належну оцінку поясненням представника відповідача Мірошніченко В.О. про те, що факт вчинення браконьєрства позивачем ОСОБА_1 встановлено президією та первинною організацією лише на підставі заяви голови Преображенської первинної організації №299 ОСОБА_3 Президія та первинна організація відомості зазначеної заяви ОСОБА_3 про вчинення браконьєрства позивачем ОСОБА_1 вважають достовірними, оскільки ОСОБА_3 є «Почесним членом Українського товариства мисливців і рибалок». І саме тому відомості заяви голови Преображенської первинної організації №299а ОСОБА_3 беззаперечно прийняті як достовірні.

Суд зазначає, що шанування та в інший спосіб добре ставлення членів товариства мисливців і рибалок до Почесного члена Українського товариства мисливців і рибалок ОСОБА_3 є правильним, відповідає принципам і засадам зазначеним у Статуті товариства, нормальним людським відносинам і діючому законодавству України.

Проте, не можна звинувачення однієї людини, навіть дуже шанованої, на адресу іншої людини, сприймати як такі, які є беззаперечними та не повинні перевірятися, бо це суперечить загальним принципам з'ясування дійсних обставин події - об'єктивності, всебічності, повноти.

Ці принципи об'єктивності, всебічності та повноти законодавство України зобов'язує застосовувати при з'ясуванні обставин скоєних злочинів та адміністративних правопорушень.

А саме адміністративним правопорушенням є порушення правил полювання і за його вчинення передбачені адміністративні стягнення статтею 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом з цим, ані Преображенська первинна організація, ані президія Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок не є органами, уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Тому беззаперечне прийняття як достовірних відомостей заяви ОСОБА_3 Преображенською первинною організацією №299а 22 лютого 2012 року та президією Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок 28 лютого 2012 року є ні чим іншим, як незаконним демонстративним перебиранням на себе не властивих їм повноважень органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Оцінює суд і пояснення представника відповідача Мірошніченко В.О. про те, що:

«…ані президія, ані товариство не знали, що позивача ОСОБА_1 можна повідомити через пошту»;

«Не пам'ятає, які саме відомості про вчинення браконьєрства позивачем ОСОБА_1 зазначені в заяві голови Преображенської первинної організації №299 ОСОБА_3 …»;

«Ані президія Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, ані Преображенська первинна організація №299а не вказали у своїх рішеннях про те, які саме положення статуту Українського товариства мисливців і рибалок порушено позивачем ОСОБА_1, як членом товариства, оскільки особи, які входили до складу президії та первинної організації та приймали рішення, не знають, які саме положення статуту порушив або не дотримав позивач ОСОБА_1.».

З цих пояснень суд констатує наявне, демонстративне, відверте, нехтування правами позивача ОСОБА_1 як Оріхівською районною організацію Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенською первинною організацію №299а так і безпосередньо головою Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Мірошніченко В.О.

Бо неможна собі уявити, щоб голові та членам товариства не було відомо про пошту, неможна собі уявити, щоб голова та члени товариства не пам'ятали та їм не було зрозуміло за що саме вони виключають з членів товариства позивача ОСОБА_1 і які положення статуту дають їм право так чинити.

Таким чином, судом встановлено наступне.

По-перше, позивач ОСОБА_1 не порушував Статуту Українського товариства мисливців і рибалок.

По-друге, за відсутності порушень Статуту Українського товариства мисливців і рибалок позивачем ОСОБА_1, у порушення п.3.8. Статуту Українського товариства мисливців і рибалок, без повідомлення про час і місце засідань позивача ОСОБА_1, 22 лютого 2012 року на засіданні Преображенської первинної організації №299а безпідставно, необґрунтовано та незаконно зборами Преображенської первинної організації №299а від 22 лютого 2012 року, протокол №1, прийнято рішення про виключення позивача ОСОБА_1 з членів товариства ПО №299а на три роки за діяння, яких позивач ОСОБА_1 не вчинював, а саме за грубе порушення правил полювання в межах зеленої зони та масового відпочинку громадян м. Оріхів та прояви неповаги до керівного органу організації неявкою на засідання президії та на збори ПО №299а.

По-третє, за відсутності порушень Статуту Українського товариства мисливців і рибалок позивачем ОСОБА_1, у порушення п.3.8. Статуту Українського товариства мисливців і рибалок, без повідомлення про час і місце засідань позивача ОСОБА_1, 28 лютого 2012 року на засіданні президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок безпідставно, необґрунтовано та незаконно президією Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок затверджено рішення Преображенської первинної організації №299а від 22 лютого 2012 року, протокол №1, про виключення позивача ОСОБА_1 з членів товариства ПО №299а на три роки за діяння, яких позивач ОСОБА_1 не вчинював, а саме за грубе порушення правил полювання в межах зеленої зони та масового відпочинку громадян м. Оріхів та прояви неповаги до керівного органу організації неявкою на засідання президії та на збори ПО №299а.

Зазначеними діями та рішеннями Оріхівська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенської первинної організація №299а порушили право позивача ОСОБА_1 на свободу об'єднання, яке є невід'ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією та законодавством України.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з зазначених вище положень ст.23 та ст.1167 ЦК України. Бере суд до уваги і те, що нічого не заважає відповідачу переглянути своє незаконне рішення та відновити становище позивача, яке існувало до порушення його прав. Проте відповідач наполегливо, відверто не бажає зупинення та усунення порушення прав позивача.

Тому вимога про стягнення моральної шкоди є обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 23, 280, 297, 299, 1167 ЦК України, ст.ст.60, 88, 169, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати рішення зборів Преображенської первинної організації №299а від 22 лютого 2012 року, протокол №1, про виключення ОСОБА_1 з членів товариства ПО №299а на три роки, та рішення засідання президії Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок від 28 лютого 2012 року, протокол №2, яким затверджено рішення зборів Преображенської ПО №299а про виключення члена ПО №299а ОСОБА_1 з членів товариства на 3 роки.

Зобов'язати Оріхівську районну організацію Українського товариства мисливців і рибалок та Преображенську первинну організацію №299а поновити ОСОБА_1 у членах Українського товариства мисливців і рибалок.

Стягнути з Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, ЄДРПОУ 25970343, на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з Оріхівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, ЄДРПОУ 25970343, на користь ОСОБА_1 витрати за сплату судового збору за пред'явлення позову та заяви про забезпечення позову у розмірі 321 (триста двадцять одну) грн. 90 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Складання повного рішення відкладено до 16 год. 00 хв. 16 липня 2011 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області С.В.Галчанський