Постанова

від 05.07.2012 по справі 12/221-3199

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 р. Справа № 33026/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Попка Я.С., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс" звернулося в суд з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000092306/0/16419 від 20.03.2006року щодо завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 36030 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 10566 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2005 року, січень-березень 2006 року, митні декларації, лист-звернення №127 від 10.02.2006 року, лист-відповідь № 9624/7/15-01 від 20.02.2006 року, прості векселі від 03 лютого 2006 року №793382441912, №793382441913, №793382441914, реєстр пред'явлених до авалювання векселів №1 від 03.02.2006року вказують на, що підприємством не порушено вимог п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2007 року позов частково задоволено, а саме скасувано податкове повідомлення-рішення від 20.03.2006р. №0000092306/0/16419 в частині застосування до товариства 10566 грн. штрафних санкцій, з тих підстав, що на момент перевірки позивач самостійно виявив допущену помилку, про що в подальшому подав уточнюючу декларацію.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Тернопільська ОДПІ подала апеляційну скаргу за якою просить постанову суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що суд без жодних правових обґрунтувань визначив, що позивач у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий місяць 2006 року самостійно виявив допущену помилку зроблену в декларації за грудень місяць 2005 року та вніс виправлення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити. Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

В період з 27.02.2006 року по 13.03.2006 року працівниками податкового органу проведено позапланову виїздну перевірку ТзОВ „Нечепорук Транс Сервіс" з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету суми ПДВ за період з 01.12.2005 року по 31.12.2005 року.

За результатами перевірки 17.03.2006 року складено акт №2640/23-06/7/32386922 за яким встановлено порушення товариством п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР, а саме факт заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2005 року в розмірі 183 грн. через не відображення у податковій накладній від 14.11.2005 року №11-11 податку на додану вартість за послугу по перевезенню (рейс Гамбург-Дніпропетровськ, СМК №0839733, вартість 1685 (дол. США.) надану на митній території України, оскільки у попередньому податковому періоді - листопад 2005 року, позивачем оплачено податкового кредиту 781 грн. При цьому, у декларації по ПДВ за грудень (рядок 25) проставлено суму до відшкодування 36811грн.

За висновками зазначеного акту перевірки Тернопільською ОДПІ 20.03.2006 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000092306/0/16419, яким згідно з п.п. «б», «в»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III та п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР, ТОВ „Нечепорук Транспорт Сервіс" нараховано суму завищення бюджетного відшкодування 36030 грн. та штрафні (фінансові) санкції 10566 грн..

Суд першої інстанції встановив і цього сторона позивач не спростовує жодними доказами, що товариством занижено суми податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2005 року в розмірі 183 грн. через не відображення у податковій накладній від 14.11.2005 року №11-11 податку на додану вартість за послугу по перевезенню (рейс Гамбург-Дніпропетровськ, СМК №0839733, вартість 1685 (дол. США.) надану на митній території України, оскільки у попередньому податковому періоді - листопад 2005 року, товариством оплачено податкового кредиту 781 грн., а у декларації по ПДВ за грудень (рядок 25) проставлено суму до відшкодування 36811грн.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума бюджетного відшкодування має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відтак, сума що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень місяць 2005 року повинна становити 781 грн., а залишок від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування повинен включатися до складу податкового кредиту наступного податкового періоду( рядок 26) декларації за грудень 2005р. повинен складати 36117грн.

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що податковим органом позивачу правомірно визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 35221 грн., оскільки одночасно останньому шляхом погашення податкових векселів, відповідно до взятих в лютому місяці 2006 року відшкодовано 13.02.2006 року в сумі 35221 грн.

Штрафні санкції до товариства застосовано відповідно до приписів п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III, що у разі коли контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпункт „б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III зазначає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Задовольняючи частково позовні вимоги, а саме в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, суд першої інстанції помилково, покликається на те, що на момент перевірки позивач самостійно виявив допущену помилку, подавши уточнюючу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2006 року, де в 26 рядок вніс суму 36502 грн.

Проте з цим висновком не можна погодитись, оскільки податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2006 року товариство подало 20.03.2006 року, а саме в день прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Більше цього, дане порушення працівниками податкового органу зафіксовано 17.03.2006 року в акті перевірки за №2640/23-06/7/32386922.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суд першої інстанції в частині протиправності податкового повідомлення - рішення щодо застосування до товариства 10566 грн. штрафних (фінансових) санкцій не відповідає обставинам справи, а тому постанову суду слід скасувати.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції - задовольнити.

Скасувати постанову Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2007 року у справі №12/221-3199 та прийняти нову.

Відмовити в позові товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000092306/0/16419 від 20.03.2006року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

Я.С.Попко

Повний текст виготовлено 07.07.2012р.