Ухвала

від 11.07.2012 по справі 2а-2910/09/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2012 р. Справа № 17370/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Кузьмича С.М. та Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глаша» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2010р. у адміністративній справі за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глаша» про стягнення коштів, виплачених як дотація на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, -

В С Т А Н О В И Л А:

28.10.2009р. позивач Івано-Франківський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Глаша» на його користь суму коштів в розмірі 4220 грн. 86 коп., виплачених як дотація на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних (а.с.2-3).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2010р. заявлений позов задоволено; стягнуто з відповідача ТзОВ «Глаша» на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості надану дотацію на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітної ОСОБА_4 в розмірі 4220 грн. 86 коп. (а.с.57-61).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ТзОВ «Глаша», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить в поданій апеляційній скарзі скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в позові відмовити (а.с.64-65).

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що умовами договору, укладеного між сторонами про працевлаштування безробітного з наданням дотації, не передбачено обмеження права працівника розірвати трудовий договір з роботодавцем; надана дотація являє собою кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що надаються роботодавцю для покриття витрат на заробітну плату осіб, які працевлаштовані на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості, тому порушенням використання дотації можуть бути виключно порушення, що пов'язані з виплатою заробітної плати.

Судом не враховано, що апелянтом не порушено гарантій зайнятості осіб, оскільки це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. 03.12.2008р. працівника звільнено за власним бажанням, а підстави звільнення не пов'язані із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату, за угодою сторін, невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору.

Поза увагою суду залишився факт відсутності порушення законодавства апелянта при використанні дотації, оскільки працівнику повністю виплачено заробітну плату, в тому числі за період звільнення.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, 12.06.2008р. між сторонами укладено договір № 090508061200090 про працевлаштування безробітного з наданням дотації, предметом якого є обов'язок відповідача працевлаштувати на постійну роботу за направленням Центру зайнятості безробітну ОСОБА_4, а центр зайнятості надає дотацію відповідачу на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітного у розмірі витрат на заробітну плату, прийнятого працівника за направленням позивача, відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 01 від 10.01.2001р.

Умовами вказаного договору передбачено обмеження в праві працівника розірвати трудовий договір з роботодавцем за згодою сторін. Даним договором також передбачені права та обов'язки сторін; гарантії зайнятості особи, яка була працевлаштована; умови та порядок надання дотацій; відповідальність сторін; строки дії договору, підстави припинення договору та вирішення спорів (а.с.17-18).

20.06.2008р. на виконання умов укладеного договору позивачем направлена безробітна ОСОБА_4 для працевлаштування відповідачем на роботу на посаду машиніста вишивальної машини.

Згідно направлення центру зайнятості, наказом відповідача за № 34 від 20.06.2008р. на підставі заяви ОСОБА_4 її прийнято на посаду машиніста вишивальної машини з 23.06.2008р. з посадовим окладом в розмірі 525 гривень на місяць, згідно штатного розкладу (а.с.11).

02.12.2008р. ОСОБА_4 подала заяву про звільнення з роботи з 03.12.2008р. за згодою сторін у відповідності до ст.36 КЗпП України; 25.12.2008р. остання відкликала свою попередню заяву про звільнення з роботи за згодою сторін, однак відповідач відмовив їй у поновленні на роботі за відсутності вільних робочих місць. Оскільки вищевказаним договором забороняється звільнення з роботи ОСОБА_4 за згодою сторін та всупереч поданої нею заяви про відкликання заяви про звільнення, відповідачем наказом за № 53 від 03.12.2008р. у відповідності до ст.38 КЗпП України було звільнено її з роботи за власним бажанням під час її перебування на лікарняному (а.с.12).

ОСОБА_4 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської обл. із позовом до відповідача про поновлення її на роботі та відшкодування моральної шкоди; за наслідками розгляду вказаної справи рішенням суду від 19.03.2009р. у справі № 2-1759/2009 останню поновлено на посаді машиніста вишивальної машини та стягнуто на її користь моральну шкоду.

Наказом за № 9 від 20.03.2009р. ОСОБА_4 на підставі рішення суду поновлено на роботі з 19.03.2009р.

Вищевказані обставини виявлені позивачем під час проведення перевірки достовірності поданих роботодавцем даних, що є підставою для визначення розміру дотації та порядку її використання, за результатами якої складено Акт перевірки від 10.09.2009р. (а.с.4-5).

Також встановлено, що за період з 12.06.2008р. до 03.12.2008р. позивач надав відповідачу дотацію на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітної ОСОБА_4, розмір якої з урахуванням індексації на рівень інфляції, становить 4220 грн. 86 коп.; наведені обставини підтверджуються платіжними дорученнями та розрахунком наданої дотації відповідачу, що підлягає стягненню (а.с.6-10, 14).

Розглядувані правовідносини регулюються ч.1 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно приписів якої Фондом може надаватися дотація роботодавцям для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце, у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік.

Відповідно до вказаного Закону наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 1 від 10.01.2001р. затверджено Порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, яким визначені умови, механізм надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та відповідальність за порушення умов порядку її надання та використання.

Відповідно до п.8 вказаного Порядку в разі розірвання трудового договору з працівником, працевлаштованим за направленням державної служби зайнятості, до закінчення двох років з дня працевлаштування у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату, за угодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП України), через невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (ч.3 ст.38 КЗпП України), а також у разі встановлення недостовірності поданих роботодавцем даних, використання дотації з порушенням законодавства центр зайнятості припиняє виплату дотації

У разі порушення гарантій зайнятості осіб (розірвання трудового договору з працівником, працевлаштованим за направленням державної служби зайнятості, до закінчення двох років з дня працевлаштування у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату, за угодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП України), через невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (ч.3 ст.38 КЗпП України) та використання дотації з порушенням законодавства роботодавець повертає суму одержаної дотації в повному обсязі з урахуванням індексації на рівень інфляції (обчислюється шляхом множення суми отриманої дотації на добуток індексу зростання цін на споживчі товари від місяця початку отримання дотації до місяця, що передує місяцю її повернення, поділених на 100) (щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом) (ч.5 п.15 Порядку).

Аналогічні положення щодо повернення дотації у випадку порушення гарантій зайнятих осіб передбачені умовами договору № 090508061200090 від 12.06.2008р. про працевлаштування безробітного з наданням дотації.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про підтвердження наявності порушення зі сторони ТзОВ «Глаша» гарантій зайнятих осіб, направлених позивачем для працевлаштування, що встановлені рішенням суду (а саме, незаконне розірвання із ініціативи роботодавця трудового договору з працівником, працевлаштованим за направленням державної служби зайнятості, до закінчення двох років з дня працевлаштування).

Наведені підстави є безумовною підставою для повернення позивачу наданої дотації в розмірі 4220 грн. 86 коп. за період з 12.06.2008р. (дата укладення відповідного договору) до 03.12.2008р. (час звільнення працівника).

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому такий підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глаша» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2010р. у адміністративній справі № 2а-2910/09/0970 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: С.М.Кузьмич

І.І.Запотічний