Рішення

від 07.11.2008 по справі 38/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

07.11.08

р.                                                                                                      

Справа № 38/151                              

Господарський

суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при

секретарі судового засіданні 

розглянув

у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за

позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1м.Макіївка Донецької області

до

відповідача: Приватного підприємства “Тімоті-фарм” м.Донецьк

про

стягнення  21 977,84 грн.

за

участю

представників

сторін:

від

позивача: не з”явився

від

відповідача: не зявився

У судовому засіданні оголошувалася

                                                                      перерва

03.11.2008р. згідно вимог

ст.77 ГПК України

Суть

спору:

Позивач,

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1м.Макіївка Донецької області, звернувся до

господарського суду з позовом до Приватного підприємства “Тімоті-фарм”

м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 21 977,84 грн.      

 В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на договір поставки медичного обладнання № 28/08 від 28.08.2007р.

25.09.2008р.

на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики

у Донецькій області від 22.09.2008р. № 14/4-20/1325,  відповідно до якого Приватне підприємство

“Тімоті-фарм” м. Донецьк значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний

код 33109960) та знаходиться за адресою: 83108, м. Донецьк, пр. Партизанський,

1А. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів

справи. 

Відповідач

у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані

документи не представив, але на адресу суду надіслав листа від 26.09.2008р. №

27, в якому просив відкласти розгляд справи, посилаючись на поважну причину,

який судом розглянутий,  прийнятий до

уваги та залучений до матеріалів справи.

03.11.2008р.

представник позивача усно у судовому засіданні повідомив, що має намір заявити

судді відвід. Розгляд справи було відкладено на 07.11.2008р.

У

судове засідання 07.11.2008р. позивач та його представник не з”явилися, про

причину неявки суд не повідомили, документи, витребувані судом не представили.

Письмова  мотивована заява про відвід

судді до суду не находила.

Відповідач

у судове засідання 07.11.2008р. не з”явився, про причину неявки суд не

повідомив, витребувані документи не представив.

Справу

розглянуто за наявними в ній документами згідно ст. 75 ГПК України

Перед

початком розгляду справи по суті 

позивача  було ознайомлено з

правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У

судовому засіданні позивач надав 

клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними

засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно

до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до

матеріалів справи.

Розглянувши

матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши   позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2007р.

між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1(за договором -  постачальник, далі - позивач) та Приватним

підприємством “Тімоті-фарм” м.Донецьк ( за договором -  замовник, далі - відповідач)  було укладено договір № 28/08, предметом

якого передбачено, що постачальник зобов”язується поставити, а замовник

прийняти товар та сплатити суму за відвантажений товар за узгодженими сторонами

цінами, вказаними у накладних. Доставка товару здійснюється силами

постачальника ( п.1.1 договору).

Пунктом

2.2 договору встановлено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються

шляхом безготівкового розрахунку згідно дати, вказаний в накладній. Строк дії

договору з моменту укладання до 31.12.2007р. ( п.6.1 договору).

Договір

підписаний сторонами у встановленому порядку.

                Суд вважає договір  № 28/08 від 28.08.2007 р. укладеним згідно

вимог ст.638  ЦК України.

На

виконання вимог договору позивачем був поставлений товар відповідачу, що

підтверджено накладними від 28.08.2007р. № РН-0000281  на суму 17173,22 грн., № РН-0000282 на суму

12754,76 грн., № РН-0000283 на суму 1312,87 грн., № РН-0000284 на суму 736,99

грн., а всього на загальну суму 31977,84 грн.

Відповідач

отримав товар, що підтверджено наданою у судовому засіданні 03.11.2008р.

оригіналом довіреності серії ЯНП № 584074 від 28.08.2007р., але свої

зобов”язання щодо оплати товару виконав частково. Платіжним дорученням № 582

від 27.12.2002р. відповідач перерахував позивачеві 10 000 грн. з посиланням на

накладну               № 281 від

28.08.2007р.

Таким

чином, залишок суму заборгованості у розмірі 

21977,84 грн. до теперішнього часу не сплачений.

Позивач

звернувся до відповідача із грошовою вимогою від 12.05.2008р. № 34/01, в якій

пропонував у добровільному порядку сплатити залишок заборгованості, але вимога

позивача була залишена без відповіді та реагування.

Таким

чином, позивач просить суд стягнути з відповідача залишок заборгованості у сумі

21977,84 грн. та віднести на відповідача судові витрати, а також витрати за

правові послуги у розмірі 1800 грн.

Відповідно

вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається  як на підставу своїх

вимог і заперечень.

Позивач

у підтвердження позовних вимог посилається на договір № 28/08 від 28.08.2007р.,

накладні від 28.08.2007р. № РН-0000281, № РН-0000282,  № РН-0000283              № РН-0000284, довіреність серії

ЯНП № 584074 від 28.08.2007р., вимогу від 

12.05.2008р. № 34/0,  договір про надання

юридичних послуг від 08.09.2008р., розрахункову квитанцію № 30611,

правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно

до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки

між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського

кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право

відношення у господарській сфері.

Господарські

зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з

господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не

передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174

ГК України).

Суб'єкти

господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати

господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових

актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК

України).

Кожна

сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею

зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення

загальногосподарського інтересу.

До

виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення

Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1

ст. 193 ГК України.

Частиною

2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та

обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного

законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків

може бути настання або не настання певної події.

Ст.509

ЦК України передбачено, що у силу зобов”язання одна особа (боржник) зобов”язана

здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати

майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а

кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Відповідно

до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною

2 статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником

обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор

має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати

такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок

негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач

звернувся до відповідача із грошовою вимогою від 12.05.2008р. № 34/01, в якій

пропонував у добровільному порядку сплатити залишок заборгованості, але вимога

позивача була залишена без відповіді та реагування.

Покупець

зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття

товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного

законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст. 692 ЦК

України).

Суд

вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за отриманий

товар у сумі 21977,84 грн., вимога позивача про стягнення цієї суми з

відповідача є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні

вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не

спростовуються  відповідачем.

Судові

витрати за правові послуги у розмірі 1800 грн., які позивач просить стягнути з

відповідача, не підлягають стягненню, оскільки статтею 44 ГПК України не

передбачений такий вид судових витрат як витрати за правові послуги.

Стаття

44 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з державного мита,

сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної

господарським судом, витрат, пов”заних з оглядом та дослідженням речових

доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов”язаних

з розглядом справи.

Договором

про надання юридичних послуг від 08.09.2008р. передбачено, що підтвердженням

оплати гонорару є банківське платіжне доручення або квитанція встановленого

зразка ( п.2.3 договору).

Суд

вважає, що надана суду квитанція № 306117 від 08.09.2008р. в якості оплати за

надання правової допомоги не  може

вважатися документом, який підтверджує її сплату.  Інших доказів 

у підтвердження оплати послуг суду надано не було.

Крім

того, представник позивача у судовому засіданні представив нотаріально

посвідчену довіреність б/н від 20.10.2008р., 

що відображено у протоколі судового засідання від 03.11.2008р., але її

копію у матеріали справи не надав.

З

урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на

відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи

викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 692 ЦК України,

ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, п.5 ст. 83, 82, 84, 85, 90 Господарського

процесуального кодексу України, 

господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні

вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1м.Макіївка Донецької області до

Приватного підприємства “Тімоті-фарм” м.Донецьк про стягнення заборгованості у

розмірі 21 977,84 грн.  

задовольнити.  

Стягнути

з Приватного підприємства “Тімоті-фарм” м.Донецьк (83108, м. Донецьк,

пр.Партизанський, 1А, р/р 26005301768090 у філії Головного управління

Промінвестбанку у Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ  33109960) на користь   Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1м.

Макіївка Донецької області (АДРЕСА_1, 

р/р НОМЕР_1 у Ворошиловському відділенні Приватбанку м.Донецька, МФО

335496, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) заборгованість у сумі 21 977,84 грн.,

держмито у сумі 220грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Стягнути

з Приватного підприємства “Тімоті-фарм” м.Донецьк (83108, м.Донецьк,

пр.Партизанський, 1А, р/р 26005301768090 у філії Головного управління Промінвестбанку

у Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 

33109960) у доход Державного бюджету (Отримувач УДК у Київському районі

м. Донецька, банк отримувача: ГУ ДГУ у Донецькій області,   р/р 31118106700006, МФО 834016, ОКПО

34687001, код класифікації 21081100, символ звітності 106) штраф у розмірі 200

грн. за невиконання вимог господарського суду та непредставлення відзиву на

позов.

У

адресу Приватного підприємства “Тімоті-фарм” м. Донецьк винести окрему ухвалу.

Повернути

позивачеві  зайве сплачене держмито у

сумі 0,23 грн.

Видати

довідку.

Рішення

оголошено у судовому засіданні 07.11.2008року.

Видати

накази після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку

з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника:

1 - до справи

2-сторонам у справі