Рішення

від 25.09.2008 по справі 30/186-08-3642

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2008 р.

Справа  № 30/186-08-3642

Позивач:  Фізична особа -підприємець ОСОБА_1

Відповідач: Товариство

з обмеженою відповідальністю  „ ІЗЮМ ЛТД”

                     Товариство з обмеженою

відповідальністю  АДОЛЬФ ЛТД”

Про   стягнення 

                                                                                                         Суддя                 Рога Н.В.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_2.-

згідно  довіреності від 26.02.2008р.

Від відповідача:  не з'явився;

Від відповідача:  не з'явився;

Суть спору: Позивач,

фізична особа -підприємецьОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської

області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „ІЗЮМ

ЛТД” та ТОВ „АДОЛЬФ ЛТД”   про

відшкодування збитків у сумі 74 500 

грн., моральної шкоди у сумі 50 000 грн. , судових витрат. 

Представник позивача позовну заяву

підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач -ТОВ  „ІЗЮМ ЛТД” про місце та час судових засідань був

повідомлений за адресою, що визначена ним як юридична адреса у наявних у справі

матеріалах, але, згідно повідомлення пошти за цією адресою такої організації не

має.

Відповідач -ТОВ  „АДОЛЬФ ЛТД” про місце та час судових

засідань був повідомлений за адресою, що визначена ним як юридична адреса у

наявних у справі матеріалах, але, згідно повідомлення пошти за цією адресою

такої організації не має.

Згідно інформаційного листа Вищого

господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8\1228 „Про деякі питання

практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України,

порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005р.” до

повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного

місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників

судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

За таких обставин, справа

розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК

України.  

Розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали

справи, заслухавши  пояснення

представника позивача сторін, суд встановив:

15 жовтня 2006р. між ТОВ „АДОЛЬФ

ЛТД” (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір

користування приміщенням №САД5-П\2, згідно якого Орендодавець тимчасово

передає  Орендарю за плату на певний

строк в користування приміщення, розташоване 

уАДРЕСА_1, площею 100,7 кв.м, з метою 

використання під кафе-бар. Строк дії Договору -з 15.10.2006р. до

15.10.2007р. У той же день був складений Акт приймання - передачі приміщення.

22 листопада  2006р. між ТОВ „ІЗЮМ ЛТД” (Орендодавець) та

підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір користування приміщенням

№САД5-П\2 , згідно якого Орендодавець тимчасово передає  Орендарю за плату на певний строк в користування

приміщення, розташоване  у м. Одесі по

вул..Дерибасівській, 5, площею 100,7 кв.м, з метою  використання під кафе-бар. Строк дії Договору

-з 15.10.2006р. до 15.10.2007р. У той же день був складений Акт приймання -

передачі приміщення.

Таким чином, у користуванні

позивача знаходилося все підвальне приміщення загальною площею 201,4 кв.м, що

знаходиться за адресою: м. Одеса, вул..Дерибасівська, 5, яке підприємець

ОСОБА_1 мала використовувати під кафе-бар.

З метою найкращого використання

об'єкту оренди  у господарській

діяльності, відповідно до п.4.2.2. Договорів 

користування приміщенням, підприємець ОСОБА_1  оформила внутрішню частину приміщення  за власним розсудом, для чого  замовила барну стойку,  танцювальну сцену з шестом, фальшстойку бару,

на загальну суму 19 500 грн. Роботи по виготовленню барних меблів були

виконані, що підтверджується  Договорами

та актами приймання-передачі. 

Крім того, з метою обладнання

об'єкту оренди позивачем було придбано матеріальні цінності на загальну

суму  54 959 грн. 08 коп.   

Після закінчення строку дії

зазначених вище Договорів користування приміщенням  позивач 

продовжував користування об'єктом оренди 

та мав намір  на продовження

орендних відносин, але, 1 листопада 2007р. представник відповідачів в усній формі,

без визначення причин, повідомив позивача про звільнення об'єкту оренди у строк

до 01.12.2007р.  При цьому, будь-яких

письмових повідомлень про не продовження строку дії Договорів відповідачі на

адресу позивача не надсилали.

Крім того, раніше встановленого для

звільнення об'єкту оренди строку (ще у середині листопада 2007р.)  відповідачі застосували до позивача

оперативно-господарські санкції у вигляді 

притримання майна орендаря, про що в порушення умов Договорів  позивача не повідомили, а належне позивачу

майно та обладнання передали у користування третій особі.

Позивач по справі зазначив, що

відповідно до ст.ст.595, 596   Цивільного

кодексу України  кредитор, який притримує

у себе річ, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника та не має права користуватися

річчю, яку він притримує у себе.  До

кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на

неї.

Згідно ст.224 Господарського

кодексу України  учасник господарських

відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані

цим збитки  суб'єкту, права або законні

інтереси якого порушено . При цьому, під збитками розуміються витрати ,

зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані

нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання

зобов'язання  або додержання правил

здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до ст.225 цього

ж кодексу до складу збитків , що підлягають відшкодуванню особою , яка

допустила господарське правопорушення , включається крім вартості втраченого ,

пошкодженого або знищеного майна, 

матеріальна компенсація моральної шкоди. 

Позивач зазначив, що у зв'язку із обставинами, що сталися,

неправомірними діями відповідачів щодо позбавлення позивача його майна,

роботи,  вона та її малюк  зазнали 

фізичних та моральних страждань, в результаті чого позивачка  втратила грудне молоко та була вимушена

звернутися до лікаря невропатолога. 

Моральну шкоду позивачка оцінює в 50 000 грн.

Крім того,  позивач зазначив, що відповідно до ч.2 ст.237

Господарського кодексу України  у разі

незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції  заінтересована сторона може звернутися до

суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих

її застосуванням.

Позивач вважає, що застосування

відповідачами  оперативно-господарські

санкції у вигляді  притримання майна  позивача, вчинено з грубим порушенням його

прав та охоронюваних законом інтересів як власника майна,  у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом,

та просить суд стягнути з відповідачів збитки у сумі 74 500  грн., моральну шкоду у сумі 50 000 грн.

Розглянув матеріали справи, на

підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ст.ст.15, 16

Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного

права у разі його порушення, невизнання або оспорювання,  кожна особа має право звернутися до суду за

захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одними

із способів захисту є  відшкодування

збитків  та інші способи відшкодування

майнової шкоди, а також  відшкодування

моральної (немайнової ) шкоди.

Відповідно до ст. 177 Цивільного

кодексу України  об'єктами цивільних прав

є речі, у тому числі гроші, цінні 

папери,  інше  майно, 

майнові  права,  результати 

робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності,

інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст. 41 Конституції України

та ст. 321 Цивільного кодексу  України,

право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього

права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається з матеріалів справи,

відповідно до умов  Договору користування

приміщенням №САД5-П\2 від 15 жовтня 2006р., укладеного між ТОВ „АДОЛЬФ ЛТД” (Орендодавець)

та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар), та Договору користування приміщенням

№САД5-П\2 від 22 листопада  2006р.,

укладеного  між ТОВ „ІЗЮМ ЛТД”

(Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар), у користуванні позивача

знаходилося все підвальне приміщення загальною площею 201,4 кв.м, що

знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 5, яке підприємець

ОСОБА_1 мала використовувати під кафе-бар.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного

кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на

встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За

умовами  п.4.2.2. зазначених вище

Договорів підприємець ОСОБА_1  мала право

оформляти внутрішню частину приміщення (без реконструкції) за власним

розсудом.  За таких обставин. дії

позивача щодо обладнання об'єкту оренди 

своїм майном  (придбаним за свої

кошти) є правомірними.

Відповідно до ст.ст.595, 596  Цивільного кодексу України  кредитор, який притримує у себе річ,

зобов'язаний негайно повідомити про це боржника та не має права користуватися

річчю, яку він притримує у себе.  До

кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на

неї. Згідно п.п.2 п.5.4.1.3. Договорів Орендодавець письмово попереджує

Орендаря листом, який направляється (цінний з описом та повідомленням про

вручення) або доставляється кур'єром на адресу Орендаря  про притримання майна орендаря  не менш ніж як 3 календарних дні до дій по

притриманню майна Орендаря.  Але , як

вбачається з матеріалів справи, відповідачі умов цього пункту Договорів не

виконали, про при тримання майна Орендаря не повідомили, що призвело до

порушення прав та інтересів позивача, та спричинення йому матеріальної шкоди у

розмірі вартості неправомірно вилученого майна, а саме на суму 74 459 грн.  08 коп.

Відповідно до ст.224 Господарського

кодексу України  учасник господарських

відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані

цим збитки  суб'єкту, права або законні

інтереси якого порушено . При цьому, під збитками розуміються витрати, зроблені

управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею

доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання

зобов'язання  або додержання правил

здійснення господарської діяльності другою стороною. За таких обставин,  правомірною є вимога позивача щодо стягнення

збитків у сумі  74 459 грн. 08 коп.

Згідно  ст.225 Господарського кодексу України  до складу збитків, що підлягають

відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається

крім вартості втраченого, пошкодженого або знищеного майна,  матеріальна компенсація моральної шкоди. 

Відповідно до ст.23 Цивільного

кодексу України  особа має право на

відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому,

моральна шкода полягає у душевних стражданнях , яких фізична особа зазнала у

зв'язку  з протиправною поведінкою  щодо неї самої, а також у душевних

стражданнях, яких фізична особа зазнала 

у зв'язку із знищенням, чи пошкодженням її майна.

Як вбачається з матеріалів справи,

позивач зазначив, що у зв'язку із обставинами, що сталися, неправомірними діями

відповідачів щодо позбавлення позивача його майна, роботи,  вона та її малюк  зазнали 

фізичних та моральних страждань, в результаті чого позивачка  втратила грудне молоко та була вимушена

звернутися до лікаря невропатолога.  За

таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідачів

моральної шкоди.  Але, на думку суду, виходячи

з матеріалів справи, ця вимога підлягає частковому задоволенню у сумі 5 000  грн.

Судові витрати по сплаті державного

мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрат на

послуги адвоката покласти на відповідачів 

згідно ст.ст.44, 48, 49 ГПК України.

           На підставі зазначеного, керуючись

ст.ст. 44, 48,49,  82-85 ГПК України, суд

-

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву фізичної особи

-підприємцяОСОБА_1 -задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю „ІЗЮМ ЛТД” (м. Одеса, вул. Успенська, 13,  код 31253463, р\р 26008313780  в АБ „Південний” , МФО 328209) на користь

фізичної особи -підприємцяОСОБА_1(м. Одеса, вул..Моторна, 9, код ЄДРПОУ

2985221863) збитки у сумі 37 179 грн. 54 коп., моральну шкоду у сумі 2 500

грн., витрати на послуги адвоката у сумі 1 500 грн., державне мито у сумі 117

грн.  та витрати на ІТЗ судового процесу

у сумі 59  грн.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю  „АДОЛЬФ ЛТД” (м. Одеса,

вул..Катерининська, 48, код ЄДРПОУ 33314251, п\р 26008313780 в АБ „Південний” ,

МФО 328209) на користь фізичної особи -підприємцяОСОБА_1                   (м. Одеса, вул. Моторна, 9,

код ЄДРПОУ 2985221863) збитки у сумі 37 179 грн.                      54 коп., моральну шкоду у

сумі 2 500 грн., витрати на послуги адвоката у сумі 1 500 грн., державне мито у

сумі 117 грн.  та витрати на ІТЗ судового

процесу у сумі 59  грн.

4.          У задоволенні іншої частини позову

відмовити.

Рішення суду набирає законної сили

після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

           Накази видати після набрання

рішенням законної сили.

                      Рішення підписане 26

вересня 2008р.

               Суддя                                                                                      

Рога Н. В.