Постанова

від 16.12.2008 по справі 30/186-08-3642

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" грудня 2008 р.

Справа № 30/186-08-3642

Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів:

Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання:

Волощук О.О.

за участю представників сторін:

від підприємця ОСОБА_1: не

з'явився    

ТОВ „Ізюм ЛТД”: не з'явився

ТОВ „Адольф ЛТД”: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства

з обмеженою відповідальністю „Ізюм ЛТД”, м. Одеса та Товариства з обмеженою

відповідальністю „Адольф ЛТД”, м. Одеса

на рішення господарського суду

Одеської області

від  25 вересня 2008 року                   

у справі №

30/186-08-3642                                                                                                                                                  

за позовом

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Одеса

до

- Товариства з обмеженою

відповідальністю „Ізюм ЛТД”, м. Одеса;

- Товариства з обмеженою

відповідальністю „Адольф ЛТД”, м. Одеса

про

відшкодування збитків у сумі 74 500 грн. та 

моральної шкоди у сумі 50 000 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

28.08.2008 р. фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, СПД)

звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з

обмеженою відповідальністю „Ізюм ЛТД” (далі ТОВ) та Товариства з обмеженою

відповідальністю „Адольф ЛТД” (далі Товариство) про відшкодування збитків у

сумі 74500 грн. та  моральної шкоди у

сумі 50000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.10.2005 р. між СПД та Товариством

був укладений договір користування приміщенням за № САД5-П/2, за умовами якого

Товариство передало, а СПД прийняв у тимчасове, платне користування нежиле

приміщення площею 100,7 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 для

використання під кафе-бар, який був пролонгований через рік, тобто 15.10.2006

р.

22.11.2006 р., у зв'язку зі зміною власника вищеназваного нежилого

приміщення, відповідно до договору купівлі-продажу від 03.11.2006 р., між СПД

та ТОВ був укладений договір користування приміщенням за № САД5-П/2, за умовами

якого ТОВ передало, а СПД прийняв у тимчасове, платне користування нежиле

приміщення площею 100,7 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 для використання

під кафе-бар.

З метою облаштування приміщення кафе-бару для своєї господарської

діяльності СПД придбав та встановив в орендованому приміщенні: барну стійку,

бойлер, вивіску, козирок над входом, меблі, музичну, світлозвукову апаратуру,

декорації, побутову техніку, фальш-стійку зі стільцями, прожектор, дзеркальній

шар, танцювальний подіум для стриптизу та обладнав туалет для відвідувачів,

витративши на ці цілі 74500 грн.

Після закінчення терміну дії договору оренди, тобто після 15.10.2007 р.

СПД продовжував використовувати орендоване приміщення, але 01.11.2007 р.

директор ТОВ попередив СПД про необхідність звільнення орендованого приміщення

в строк до 01.12.2007 р. В середині листопада 2007 р. СПД стало відомо, що

приміщення кафе-бару ТОВ здало в оренду іншій особі, яка і розпоряджається

вищеназваним майном СПД, а охорона кафе повідомила останнього, що до нього

застосовані оперативно-господарські санкції у вигляді  притримання майна орендаря. Внаслідок зазначених

неправомірних дій ТОВ позивачеві були завдані збитки в розмірі 74500 грн., які

останній просить стягнути з ТОВ на свою користь. Крім того, з ТОВ на користь

СПД підлягає стягненню заподіяна моральна шкода в сумі 50000 грн., так як

незаконними діями ТОВ -СПД був позбавлений свого майна та роботи та йому були

заподіяні фізичні та моральні страждання, в результаті чого позивачка втратила

грудне молоко та була вимушена звернутися до лікаря невропатолога. Також, з ТОВ

на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по справі: 3000

грн. -на послуги адвоката, 234 грн. -на сплату держмита та 118 грн. -на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відзив на позов не надходив.

Направлені місцевим судом Товариству та ТОВ судові ухвали про

призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи повернуті

органами зв'язку з відміткою, що адресати за зазначеною адресою не знаходяться.

Справа розглянута судом першої інстанції за відсутністю представників

Товариства і ТОВ.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.09.2008 р. (суддя

Рога Н.В.) позов задоволений частково. З Товариства та ТОВ, з кожного, на

користь позивача стягнуто: по 37179 грн. 54 коп. -заподіяних збитків; по 2500

грн. -заподіяної моральної шкоди; по 1500 грн. -понесених витрат на послуги

адвоката; по 117 грн. -понесених витрат на сплату держмита та по 59 грн.

-понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В

решті частині заявленого позову -відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачі умови укладених договорів не

виконали, про притримання майна орендаря не повідомили, що призвело до

порушення прав та інтересів позивача та спричинення йому матеріальної шкоди у

розмірі вартості неправомірно вилученого майна в сумі 74459 грн.  08 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги, в

цій частині, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок

порушення її прав. При цьому, моральна шкода полягає у душевних стражданнях,

яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,

а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із

знищенням, чи пошкодженням її майна. Як вбачається з матеріалів справи, позивач

зазначив, що у зв'язку із обставинами, що сталися, неправомірними діями

відповідачів щодо позбавлення позивача його майна, роботи, вона та її малюк

зазнали фізичних та моральних страждань, в результаті чого позивачка  втратила грудне молоко та була вимушена

звернутися до лікаря невропатолога.  За

таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідачів

моральної шкоди.  Але, на думку суду,

виходячи з матеріалів справи, ця вимога підлягає частковому задоволенню у сумі

5000  грн.

В апеляційній скарзі Товариство і ТОВ просять рішення місцевого суду

скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає

фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального та

процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені

позовних вимог СПД.

На час розгляду справи апеляційним судом відзив на апеляційну скаргу не

надходив.

Про день, час і місце розгляду справи сторони були своєчасно та належним

чином повідомлені, але їх представники в судове засідання не з'явились та не

скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку

обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність

застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права

при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна

скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Скаржники стверджують, що вони не були належним чином та своєчасно

повідомлені судом першої інстанції про день, час і місце розгляду справи та в

апеляційній скарзі зазначили, що їх юридичною адресою є: Товариства -АДРЕСА_2,

а ТОВ -АДРЕСА_3. Адреса представника для повідомлень: АДРЕСА_4 -п'ятий поверх.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали місцевого суду від 29.08.2008

р. про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду на

16.09.2008 р. о 14:30 та від 16.09.2008 р. про відкладення розгляду справи на

25.09.2008 р. о 16:30 направлені судом першої інстанції за юридичною адресою

відповідачів, а саме: Товариству за адресою АДРЕСА_2, а ТОВ за адресою

АДРЕСА_3. 

Зазначені поштові відправлення повернуті органами зв'язку до суду першої

інстанції з відміткою, що адресати за зазначеною адресою не знаходяться.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення

фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб

-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то

місцевий суд примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції,

повернуті органами зв'язку з позначкою „адресат за зазначеною адресою не

знаходяться”, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, правомірно визнав

належним доказом виконання судом обов'язку щодо повідомлення відповідачів про

вчинення певних процесуальних дій, а тому підставне розглянув справу за

відсутністю представників Товариства і ТОВ, внаслідок чого протилежні доводи

скаржників до уваги прийнятими бути не можуть.

Доводи СПД про те, що між ним та Товариством 15.10.2005 р. був укладений

договір користування приміщенням за № САД5-П/2 до уваги прийнятими бути не

можуть, так як є голослівними та не підтверджуються жодним доказом, що

містяться в матеріалах справи.

Як правильно встановив суд першої інстанції 15.10.2006 р. між СПД та

Товариством був укладений договір користування приміщенням за № САД5-П/2, за

умовами якого Товариство передало, а СПД прийняв у тимчасове (з 15.10.2006 р.

до 15.10.2007 р.), платне користування нежиле приміщення площею 100,7 кв. м.,

розташоване за адресою: АДРЕСА_1 для використання під кафе-бар. В цей же день

між СПД та Товариством був підписаний акт приймання -передачі орендованого

майна.  

Підпунктом „в” п. 6.9 договору користування приміщенням № САД5-П/2 від

15.10.2006 р. сторонами погоджено, що договір припиняється у разі відчуження

власником приміщення, що є предметом цього договору.

Згідно нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу від 03.11.2006

р. право власності на нежилі підвальні приміщення загальною площею 201, 4 кв.

м. розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі і на орендоване приміщення

СПД за договором № САД5-П/2 від 15.10.2006 р., 

перейшло до ТОВ.

У зв'язку з відчуженням об'єкту оренди, відповідно до під. „в” п. 6.9

договору користування приміщенням № САД5-П/2 від 15.10.2006 р. цей договір

припинив свою дію з 03.11.2006 р., тому є безпідставним стягнення з Товариства

будь-яких грошових сум на користь СПД відповідно до припиненого договору.

Крім того, в позовній заяві СПД просив стягнути збитки, моральну шкоду

та понесені судові витрати по справі лише з ТОВ та не заявляв будь-яких вимог

до Товариства, внаслідок чого вважати судове рішення щодо стягнення з

останнього на користь СПД: 37179 грн. 54 коп. -заподіяних збитків; 2500 грн.

-заподіяної моральної шкоди; 1500 грн. -понесених витрат на послуги адвоката;

117 грн. -понесених витрат на сплату держмита та 59 грн. -понесених витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу законним та обґрунтованим

-неможливо.

22.11.2006 р. між СПД та ТОВ був укладений договір користування

приміщенням за № САД5-П/2, за умовами якого ТОВ передало, а СПД прийняв у

тимчасове (з 22.11.2006 р. до 15.10.2007 р.), платне користування нежиле

приміщення площею 100,7 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 для використання

під кафе-бар. В цей же день між СПД та ТОВ був підписаний акт приймання

-передачі орендованого майна.

В позовній заяві СПД не спростовує та зазначає, що 01.11.2007 р. він був

попереджений директором ТОВ про необхідність звільнити орендоване приміщення.

Ці дії ТОВ не суперечать умовам укладеного договору № САД5-П/2 від

22.11.2006 р. та свідчать про те, що СПД, в строк передбачений ч. 1 ст. 764 ЦК

України, був попереджений ТОВ про те, що договір оренди пролонгований не буде,

а тому цей договір слід вважати припиненим внаслідок спливу строку на який він

був укладений.

Згідно ч. 1 ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є

предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ згоду на поліпшення предмету

договору оренди СПД не давав та з цього питання останній до ТОВ не звертався,

тому вважати, що під час дії договору оренди СПД здійснив будь-які поліпшення

орендованого майна, які не можна відокремити без шкоди для речі -неможливо.

Відповідно до п. п. 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 договору № САД5-П/2 від

22.11.2006 р. після закінчення строку дії договору орендар зобов'язаний

звільнити приміщення і належним чином підготувати приміщення до повернення

орендодавцю. Про повернення приміщення складається акт здачі-прийому, який

підписується уповноваженими представниками сторін. Приміщення вважається

повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту здачі-прийому

приміщення.

Вищенаведене однозначно свідчить про те, що за умовами укладеного

договору саме на СПД покладений обов'язок щодо звільнення орендованого

приміщення та підготовки його для повернення орендодавцю за відповідним актом

здачі-прийому. Тобто саме СПД повинний звільнити орендоване приміщення від

всього свого майна у вигляді устаткування та обладнання і повернути об'єкт

оренди орендодавцю за відповідним актом здачі-прийому. З моменту підписання

акту здачі-прийому об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю.

Жодного доказу, що свідчить про те, що СПД повернув орендоване

приміщення або намагався його повернути за актом здачі-прийому ТОВ, а останній

передав об'єкт оренди іншій особі та здійснив притримання будь-якого майна СПД

в матеріалах справи не міститься та їх, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України,

позивачем суду не надано, внаслідок чого вважати, що протиправними діями ТОВ

позивачеві були заподіяні будь-які збитки та моральна шкода -неможливо, у

зв'язку з чим позовні вимоги позивача задоволені бути не можуть, так як є

необґрунтованими та недоведеними.

Крім того, якщо позивач вважає, що належне йому майно перебуває в чужому

незаконному володінні ТОВ або іншої особи він не позбавлений можливості

звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, але

в порядку окремого судового провадження. 

Оскільки, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував

обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають

фактичним обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне рішення суду

першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у

задоволенні позовних вимог позивача.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України з СПД на користь Товариства і ТОВ

підлягає стягненню по 117 грн. понесених судових витрат на сплату держмита за

подані апеляційні скарги (на користь кожного).  

                                  Керуючись ст.

ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:   

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізюм ЛТД”, м.

Одеса та Товариства з обмеженою відповідальністю „Адольф ЛТД”, м. Одеса

-задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 25.09.2008 року у

справі № 30/186-08-3642 -скасувати.

У задоволенні позову фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Одеса до

Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізюм ЛТД”, м. Одеса та Товариства з

обмеженою відповідальністю „Адольф ЛТД”, м. Одеса про відшкодування збитків у

сумі 74500 грн. та моральної шкоди у сумі 50000 грн. -відмовити.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Одеса на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізюм ЛТД”, м. Одеса та Товариства з

обмеженою відповідальністю „Адольф ЛТД”, м. Одеса (на користь кожного): по 117

грн. понесених судових витрат на сплату держмита за подані апеляційні

скарги. 

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази

та припинити стягнення за скасованим рішенням господарського суду Одеської

області від 25.09.2008 року у справі № 30/186-08-3642.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена

у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.  

            Головуючий суддя                                                        

В. В. Шевченко

            Судді                                                                              

В. В. Бєляновський

М. А. Мирошниченко

Постанову підписано 17.12.2008 р.