Ухвала

від 01.11.2006 по справі 1/578-15/163а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/578-15/163а

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

01.11.06                                                                                           Справа  № 1/578-15/163а

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого –судді  -  М.В.Юркевича          

суддів                           -  М.І.Городечна

                                         В.Л.Кузь

Розглянув апеляційну скаргу Львівської міської ради

на постанову господарського суду Львівської області від 21.06.2006 року

в адміністративній справі № 1/578-15/163а

за позовом ЗАТ Львівський м'ясокомбінат»м. Львів

до відповідача-1 Львівської міської ради

до відповідача-2 Шевченківської районної державної адміністрації м. Львів

Про спонукання до вчинення дій

З участю представників :

Від позивача –Олексів Н.М. –предст.

Від відповідача-1 – Партика Н.С. –гол.спец.

Від відповідача-2 –Цибух Я.В. –гол.спец.ю/в.

Представникам сторін роз‘яснено їх права і обов‘язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу про адміністративне судочинство України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Постановою Господарського суду Львівської області від 21.06.2006 року у справі № 1/578-15/163а (суддя Костів Т.С.) задоволено частково позовні вимоги ЗАТ «Львівський м‘ясокомбінат»та зобов‘язано Шевченківську районну адміністрацію вжити необхідні дії для прийняття виконавчим комітетом Львівської міської ради у комунальну власність територіальної громади міста Львова житлових будинків за адресою м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 119, 223 згідно із діючим законодавством, а Львівській міській раді прийняти у комунальну власність територіальної громади міста Львова житлові будинки за адресою м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 119, 223 згідно із діючим законодавством. В частині решти вимог –у позові відмовлено.  

Постанова місцевого господарського суду мотивована нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та Постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06.11.1995 року «Про затвердження Положення про порядок передачі у комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організації», які передбачають обов‘язок підприємства, в разі його банкрутства, передати до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов об‘єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки та об‘єкти комунальної інфраструктури, та обов‘язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об‘єкти до комунальної власності без будь-яких додаткових  умов.

Львівська міська рада з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, з підстав наведених у апеляційній скарзі.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав повністю. При цьому, зазначив, що зобов‘язання Львівської міської ради прийняти в комунальну власність житлові будинки № 119, 223 на вул. Б.Хмельницького, є безпідставним, і таке зобов‘язання порушує права територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради. Необхідною умовою для розгляду на сесії Львівської міської ради питання прийняття будинків до комунальної  власності є підготовка всіх необхідних документів та проекту ухвали, що належить до компетенції відповідача-2.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у якому проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує, вважає, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення.

Позивач, відстоюючи свою позицію, покликається на те, що його визнано банкрутом та введено щодо нього ліквідаційну процедуру. На балансі позивача обліковуються два житлові будинки, які відповідно до ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не включаються до ліквідаційної маси, а підлягають передачі до комунальної власності відповідної територіальної громади без додаткових умов.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив з мотивів, наведених у письмовому запереченні на апеляційну скаргу.

Крім цього зазначив, що ухвалою господарського суду Львівської області від 07.07.2006 року по справі № 7/38-21/11 ЗАТ «Львівський м‘ясокомбінат»ліквідовано, а 04.08.2006 року виконавчим комітетом Львівської міської ради припинено державну реєстрацію позивача як юридичної особи.

У зв‘язку з тим, що зазначені обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, виникли після ухвалення оскаржуваного рішення, просив постанову господарського суду Львівської області від 21.06.2006 року, в порядку ч.2 ст. 203 КАС України, визнати нечинною і закрити провадження у справі.

Відповідач-2 письмових заперечень по справі не надав, направив у судове засідання повноважного представника.

Представник відповідача -2 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з мотивів, які наведені відповідачем -1.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заперечення позивача, наведені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи та перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова місцевого господарського суду є законною та обґрунтованою, правові підстави для її скасування відсутні.

Однак, оскільки ліквідація юридичної особи, яка була стороною у справі, є підставою для закриття провадження у справі, тому постанову господарського суду Львівської області від 21.06.2006 року слід визнати нечинною і закрити провадження у справі.

При цьому апеляційний суд виходив з наступного.

ЗАТ «Львівський м‘ясокомбінат»визнано банкрутом та введено щодо нього ліквідаційну процедуру постановою господарського суду Львівської області від 24.06.2004 року у справі № 7/38-21/11.

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, як приймає до свого відання майно боржника, здійснює його інвентаризацію та оцінку, формує ліквідаційну масу, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, здійснює інші повноваження, передбачені Законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, на балансі ЗАТ «Львівський м‘ясокомбінат», перебувають два житлові будинки № 119 та № 223 по вулиці Богдана Хмельницького міста Львова.

У відповідності до п. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», об‘єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об‘єкти комунальної інфраструктури, які належать підприємству на праві власності або повного господарського відання, не включаються до складу ліквідаційної маси, і в разі банкрутства підприємства передаються до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов.

У зв‘язку з цим, з метою належного виконання повноважень ліквідатора та завершення ліквідаційної процедури, останнім на адресу Львівської міської ради 28.04.2006 року та 16.05.2006 року було надіслано лист про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста Львова житлових будинків за адресою м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 119 та 223, що перебувають на балансі ЗАТ «Львівський м‘ясокомбінат».

Листом № 2-5897/16 від 12.05.2006 року Управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради повідомило позивача, що питання щодо передачі будинків у комунальну власність знаходиться у компетенції Шевченківської районної адміністрації та зобов‘язало ЗАТ «Львівський м‘ясокомбінат»передати на вимогу Шевченківської районної адміністрації відповідні документи.

У травні 2006 року ЗАТ «Львівський м‘ясокомбінат»звернулось до суду з вимогою зобов‘язати відповідачів прийняти житлові будинки до комунальної власності без додаткових умов.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.05.2006 року позовну заяву ЗАТ «Львівський м‘ясокомбінат»було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Попереднє засідання по справі призначено на 13.06.2006 року, про що сторони було своєчасно та належно повідомлені шляхом надіслання їм ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі відповідно до ст. 107 КАС України.

Після відкриття провадження в справі за адміністративним позовом ЗАТ «Львівський м‘ясокомбінат», відповідач-2 листом № 3501/736/0-226 від 02.06.2006 року запропонував позивачу для передачі будинків у комунальну власність передати в ЛКП «Підзамче-404»наступні документи: технічні паспорти та поверхові плани будинків, паспортизацію димовентканалів, залишкову балансову вартість будинків, % зносу /згідно актів авізо/, будинкові книги з реєстрацією мешканців, список мешканців-пільговиків, прибиральна площа при будинкової території, акти границь розмежування та балансової незалежності електромереж, протоколи вимірів опору ізоляції кабелю, внутрішньої проводки та опору контуру заземлення, акти про поквартирний розпуск та облік електроенергії, акти /висновки/ про технічний стан конструкцій будинків та інженерних мереж.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2006 року та 19.06.2006 року на виконання зазначеного вище листа відповідача-2, позивач передав ЛКП «Підзамче-404»наявні у нього документи, а саме були передані оригінали інвентаризаційних справ по будинках (поверхові плани), оригінали будинкових книг, копії свідоцтв про право власності та реєстраційних посвідчень на квартири.

Порядок передачі в комунальну власність житлового фонду, що перебуває у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі - відомчий житловий фонд), у разі банкрутства цих підприємств, визначається Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого Постановою КМУ від 6 листопада 1995 р., N 891 (далі Положення).

В силу п. 3 та п. 5 Положення відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безоплатно. Передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями або виконкомами відповідної Ради.

Порядок передачі житлового фонду у комунальну власність територіальної громади міста Львова встановлений Положенням про порядок передачі державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, у власність територіальної громади м. Львова, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради № 1245 від 29.04.2004 року (далі –Положення 1).

Відповідно до п. 8, 14-16 Положення 1 передача будинків відомчого житлового фонду у власність територіальної громади м. Львова проводиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду у власність територіальної громади м. Львова, яка утворюється відповідною районною адміністрацією.

До складу цієї комісії входять представники відповідних комунальних підприємств: МКП “Львівводоканал“, ВАТ “Львівгаз“, ВАТ “Львівенерго“, МКП “Львівтеплоенерго“, МКП “Залізничнетеплоенерго“, житлово-експлуатаційної організації, на баланс якої передаються будинки відомчого житлового фонду, регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області, управління комунального майна міської ради, фінансового відділу районної адміністрації, Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, НДІ “Проектреконструкція“, підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд, та представники інших зацікавлених підприємств, установ та організацій. Комісію очолює заступник голови районної адміністрації.

Комісія з питань приймання відомчого житлового фонду у власність територіальної громади м. Львова визначає технічний стан житлового будинку та об'єктів комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до правил оцінки фізичного зносу житлових будинків, затверджених Держжитлокомунгоспом.

Районною адміністрацією складається у 4-х примірниках акт приймання-передачі відомчого житлового фонду у власність територіальної громади м. Львова, який підписується членами комісії з питань приймання відомчого житлового фонду у власність територіальної громади м. Львова, та разом з пропозицією виноситься на розгляд виконавчого комітету міської ради. При прийнятті виконавчим комітетом рішення щодо готовності приймання-передачі відомчого житлового фонду у власність територіальної громади м. Львова районною адміністрацією готуються матеріали та проект ухвали з цього питання на розгляд міської ради.

Після ухвалення міською радою рішення щодо прийняття відомчого житлового фонду у власність територіальної громади м. Львова голова районної адміністрації затверджує акт приймання-передачі.

У відповідності до п. 5. Положення 1 передача житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, які визнані у встановленому порядку банкрутами, у власність територіальної громади м. Львова, здійснюється відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“, тобто у порядку, який визначений статтею 26 цього Закону.

Згідно статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», як уже зазначалось, об‘єкти житлового фонду, які належать підприємству на праві власності або повного господарського відання, в разі банкрутства підприємства передаються до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Таким чином, враховуючи, що житловий фонд у разі банкрутства підприємства передається до комунальної власності без додаткових умов, то вимоги відповідача 2 до позивача, пов‘язані з покладенням на нього додаткових умов, пов‘язаних з передачею житлових будинків, а саме щодо подання документів, які відсутні у нього та для виготовлення яких потрібне додаткове фінансування, є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.

Чинне законодавство передбачає обов‘язок органу місцевого самоврядування прийняти об‘єкти житлового фонду до комунальної власності без будь-яких додаткових умов, у разі банкрутства підприємства.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі докази, з огляду на вищевикладене в сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарський суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ст.ст.70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна належними та допустимими доказами довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Однак, як вбачається з поданих представником позивача документів, що ухвалою господарського суду Львівської області від 07.07.2006 року юридичну особу –банкрута ЗАТ «Львівський м‘ясокомбінат»ліквідовано, а провадження у справі № 7/38-21/11 про банкрутство позивача припинено.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, виданої державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради Кіх С.Б., 04.08.2006 року виконавчим комітетом Львівської міської ради припинено державну реєстрацію ЗАТ «Львівський м‘ясокомбінат», як юридичної особи, про що зроблено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Дані обставини, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 157 КАС України є підставою для закриття провадження у справі, виникли після ухвалення постанови господарського суду Львівської області від 21.06.2006 року, а тому, з огляду на викладене, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає визнанню нечинним, а провадження у справі слід закрити.

Керуючись ст.ст.157, 195, 196, 198, 200, ч.2 ст. 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Постанову господарського суду Львівської області від 21.06.2006 року у справі №1/578-15/163а визнати нечинною.

Провадження в справі закрити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 212 КАС України.

3. Матеріали справи № 1/578-15/163а направити в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя                                                      М.В.Юркевич

Суддя                                                                                    М.І.Городечна

Суддя                                                                                     В.Л. Кузь