Рішення

від 31.10.2008 по справі 17/340-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                    

тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

31.10.08                                                                                        

Справа №  17/340-07

За

позовом  Товариства з додатковою відповідальністю

“Страхова компанія “Індіго”,

                     м. Київ

до    

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Вишневе

третя особа без

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

         Товариство з обмеженою відповідальністю “АЛЯСКА ТРЕЙД”

про 

стягнення 603 683,52 грн.

                                           Суддя  Суховий В.Г.

Представники:

згідно протоколу

судового засідання.

СУТЬ

СПОРУ:

В

господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з

додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Індіго” (далі -Позивач) до

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач) про стягнення 603 683,52

грн як відшкодування шкоди.

Ухвалою

суду від 01.10.2007р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду.

Представник

позивача позовні вимоги обґрунтовує наступним. 4 вересня 2006 року між ТОВ

“АЛЯСКА ТРЕЙД” (третя особа) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1.

(відповідач) було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування

№ М 04/09/06. Також 8 червня 2007р. між позивачем і ТОВ “АЛЯСКА ТРЕЙД” було

укладено генеральний договір страхування вантажів № 2009-01120-07. У зв'язку з

настанням страхового випадку (зникнення застрахованого вантажу) позивачем було

сплачено ТОВ “АЛЯСКА ТРЕЙД” страхове відшкодування у сумі 603 683,52 грн. Таким

чином, у відповідності зі ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993

Цивільного кодексу України до страховика (позивача), який виплатив страхове

відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат

переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове

відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідач

у відзиві на позовну заяву (Вх. № 17566 від 14.11.2007р.) проти позовних вимог

заперечив, посилаючись на те, що ОСОБА_1. не може бути відповідачем по даній

справі, з огляду на те, що в даних цивільно-правових відносинах ОСОБА_1.

виступав як експедитор, який за дорученням ТОВ “АЛЯСКА ТРЕЙД” організовує

виконання транспортно-експедиторських послуг. За посиланням відповідача, на

виконання договору на транспортно-експедиторське обслуговування № М 04/09/06.

ОСОБА_1. уклав договір на транспортно-експедиторське обслуговування з ТОВ

“Карго Брідж Україна”. В свою чергу ТОВ “Карго Брідж Україна” уклав договір на

транспортно-експедиторське обслуговування з ТОВ “ОДРІ”. Оскільки відповідно до

п.1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення

вантажів за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися

з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за

будь-яку затримку доставки відповідальність перед замовником несе перевізник,

то відповідальність за втрату вантажу повинно нести ТОВ “ОДРІ”.            

У

зв'язку з цим, відповідачем заявлено клопотання про заміну неналежного

відповідача  - фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1. на належного відповідача ТОВ “ОДРІ”. Представник позивача проти заміни

відповідача ОСОБА_1. на відповідача ТОВ “ОДРІ” заперечив.

Відповідно

до ч.3 ст. 27 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що

позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом,   може за згодою позивача, не

припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача

належним відповідачем.

Таким

чином, оскільки позивач заперечив проти заміни ОСОБА_1. на належного

відповідача ТОВ “ОДРІ”, господарський суд відмовляє в задоволенні поданого

ОСОБА_1. клопотання.

Ухвалою

суду від 21.11.2007р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на

стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою

відповідальністю “АЛЯСКА ТРЕЙД”.

В

процесі розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про залучення до

участі у справі в якості третіх осіб: ТОВ “Карго Брідж Україна”, ТОВ “ОДРІ” та

іноземну фірму “RICO INTERN TRANSPORTE UND LOGISTIK GMBX”, оскільки, на думку

відповідача, у випадку задоволення позову у позивача може виникнути право

регресу до зазначених осіб. Суд відмовив в задоволенні даного клопотання з

огляду на його необгунтованість. Відповідачем також було подано доповнення до

відзиву.

У

зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, клопотаннями

відповідача про відкладення та необхідністю витребування додаткових доказів,

розгляд справи неодноразово відкладався. В судових засіданнях 24.12.2007р. та

21.01.2008р. оголошувались перерви.

Представником

позивача в процесі розгляду справи було надано усні пояснення щодо письмового

відзиву відповідача, в яких позивач не погоджується з висновками у зазначеному

відзиві, посилаючись на те, що договір про транспортно-експедиторське

обслуговування № М04/09/06 від 4 вересня 2006 року є двостороннім договором,

укладеним між відповідачем та третьою особою, і він передбачає, що саме

експедитор (відповідач) несе відповідальність за втрату вантажу під час

перевезення, такий самий обов'язок експедитора передбачений положеннями

Цивільного та Господарського кодексів України, а також Законом України “Про

транспортно-експедиторську діяльність”.

Ухвалою

господарського суду Київської області від 18.02.2008 року  зупинено провадження  у справі № 17/340-07 до вирішення пов'язаної

з нею справи № 19/438-07 господарського суду Київської області за позовом ТОВ

“Аляска Трейд” до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1.

Ухвалою

Господарського суду Київської області від 08.10.2008 року поновлено провадження

у справі № 17/340-07 та її розгляд призначено на 29.10.2008р.

24.10.2008р.

позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої

позивач просить стягнути з відповідача 603 983,52 грн. основного боргу, 155

146,66 грн - інфляційних за період з 01.07.2007 року по 01.10.2008 року та 21

186,81 грн. - 3% річних за період з 01.07.2007 року по 01.10.2008 року. Таким

чином позовні вимоги збільшилися з 603 983,52 грн. до 780 017,00 грн.

29.10.2008р.

в судовому засіданні була оголошена перерва в розгляді справи до 31.10.2008р.

В

судовому засіданні 31.10.2008р. позивачем заявлено клопотання про накладення

арешту на майно відповідача. Відповідач заперечив. Суд відхилив клопотання,

оскільки позивачем не надано доказів того, що зазначене ним майно належить

відповідачу. Представники позивача позовні вимоги  підтримали, вважають їх обґрунтованими та

такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники

відповідача проти позовних вимог заперечили.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представників

відповідача та третьої особи суд

в с т а н о в и в:

4

вересня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “АЛЯСКА ТРЕЙД”

(за договором -замовник) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1(за договором

-експедитор) укладено договір                                   № М 04/09/06

на транспортно-експедиторське обслуговування (далі -Договір,                        а.с. 20-22). За умовами

Договору  замовник доручає, а експедитор

зобов'язується від свого імені та за рахунок замовника організувати перевезення

вантажів замовника та здійснювати розрахунки з транспортними організаціями за

перевезення вантажів замовника (п. 1.2 договору). На кожні окремі

транспортно-експедиційні послуги оформлюється заявка, в якій містяться

відомості про умови та особливості конкретного перевезення, яка є невід'ємною

частиною договору (п. 2.2 договору). Замовник інформує експедитора про об'єми

необхідних транспортно-експедиторських послуг, про кількість та потрібний вид

транспорту не пізніше 48 годин до початку перевезення. Інформація передається у

вигляді заявки (п. 3.1 договору). Експедитор несе відповідальність за часткове

або повне пошкодження чи втрату вантажу під час перевезення (п. 6.10 договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31 грудня 2007 року (п.

9.1 договору).

8

червня 2007 року між Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова

компанія “Індіго” та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЛЯСКА ТРЕЙД”

укладено генеральний договір страхування вантажів № 209-01120-07 (а.с. 5-17),

згідно умов якого (п.2) об'єктом страхування є майновий інтерес Страховика

(позивач), пов'язаний з володінням, користуванням та розпорядженням заявленими

на страхування вантажами. Відповідно до п. 3 договору № 209-01120-07

“Застраховані вантажі” зазначається: вантажі/товари, які складаються з:

морожені морепродукти, риба, свіжі морепродукти, ікра лосося.

Згідно

заявок № 197/07 та № 198/07 (а.с. 23-24), на виконання умов Договору                          № М 04/09/06 на

транспортно-експедиторське обслуговування, відповідач зобов'язаний був

здійснити перевезення вантажу позивача, а саме рибу морожену за маршрутом

Норвегія-Київ, за заявкою № 197/07, дата завантаження -4 липня 2007 року,

реєстраційний номер машини, якою здійснювалось перевезення,НОМЕР_2, та за

заявкою № 198/07, дата завантаження -6 липня 2007 року, реєстраційний номер

машини, якою здійснюється перевезення,НОМЕР_3 .

У

відповідності з абз. 4 п. 16 договору страхування вантажів № 209-01120-07 ТОВ

“АЛЯСКА ТРЕЙД” надіслав позивачу (ТДВ “Страхова компанія “Індіго”) заявки на

страхування вантажу № 008-07t від 05.07.2007р. та № 012-07t від 06.07.2007р.

(а.с. 18-19).

Таким

чином, ТОВ “АЛЯСКА ТРЕЙД” (третя особа) доручила ФОП ОСОБА_1. (відповідач)

організувати перевезення вантажів відповідно до заявок № 197/07 та № 198/07, а

позивач (ТДВ “Страхова компанія “Індіго”) здійснив страхування зазначеного

вантажу.

12.07.2007р.

ТОВ “АЛЯСКА ТРЕЙД” направлено на адресу позивача (ТДВ “Страхова компанія

“Індіго”) претензію про страхове відшкодування вартості вантажу, який втрачено,

на загальну суму 609 781,30 грн (а.с. 26). 12 липня 2007 року було складено заяву

про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 25).

Постановою

прокуратури Львівської області від 08.08.2007р. (а.с. 29) порушено кримінальну

справу за ознаками складу злочину передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, за

фактом заволодіння товаром “лосось морожений, патраний з головою” загальною

вартістю 609 783,29 грн.

Оскільки

втрата вантажу в процесі перевезення згідно положень пункту                            а) частини 1 статті

17 Договору страхування є страховим випадком, з метою здійснення страхового

відшкодування позивачем, на виконання вимог частини 1 статті 25 Закону України

“Про страхування” були складені Страховий акт № 289/209/201 від 23 серпня 2007

року на виплату страхового відшкодування у розмірі 311 348,65 грн та Страховий

акт  №  

313/209/201 від 23 серпня 2007 року на виплату страхового відшкодування

у розмірі 292 334,87 грн. Загальна сума страхового відшкодування склала: 603

683,52 грн.

Підтвердженням

виплати страхового відшкодування є платіжні доручення                   № 1412 від 27 серпня 2007 року на

суму 250 000,00 грн., № 1424 від 28 серпня 2007 року на суму 61 348,65 грн., №

1456 від 30 серпня 2007 року на суму 100 000,00 грн., № 114 від 31 серпня 2007

року на суму 192 334,87 грн. (копії у справі).

Також

судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від

29.11.2007р. у справі 19/438-07 позовні вимоги ТОВ “АЛЯСКА ТРЕЙД” задоволені,

стягнуто з ОСОБА_1 кошти у сумі 6 097,82 грн, за втрачений товар, які не

ввійшли до суми страхового відшкодування.

Позивачем

пред'явлено даний позов з тих підстав, що у відповідності зі ст. 27 Закону

України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика

(позивача), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового

страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке

страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи,

відповідальної за завдані збитки.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представників

відповідача, третьої особи та подані докази, суд дійшов висновку, що позовні

вимоги позивача є обґрунтованими та 

підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно

до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за

договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право

вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування,

має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно

зі ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив

страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних

затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала

страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже,

у відповідності з зазначеними приписами закону до страховика (в даному випадку

позивача), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового

страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке

страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи,

відповідальної за завдані збитки.

Як

вбачається з положень Договору про транспортно-експедиторське обслуговування №

М 04/09/06 від 04 вересня 2006 року, даний договір є договором транспортного

експедирування в розумінні Глави 65 Цивільного кодексу України, статті 316

Господарського кодексу України, а також Закону України “Про

транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року, № 1955-IV.

Відповідно

до положень статті 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську

діяльність” за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені

договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт

несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та

договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії

та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного

експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Згідно

пункту 6.10 Договору про транспортно-експедиторське обслуговування                    № М 04/09/06 від 04 вересня

2006 року експедитор несе відповідальність за часткове або повне псування або

втрату вантажу під час перевезення, за виключенням внутрішнього псування, недостачі

або пересортиці.

Суд

вважає необґрунтованим посилання відповідача на п.1 ст. 17 Конвенції про

договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956),

оскільки згідно з п.1 ст. 1 названої Конвенції вона застосовується до

будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів, проте, у даних спірних

правовідносинах вимоги ТОВ “Аляска Трейд” до експедитора ОСОБА_1., які перейшли

до позивача (страхувальника), виникли не з договору перевезення, а з договору

на транспортно-експедиторське обслуговування, яким не передбачено безпосередньо

обов'язку відповідача перевезти вантаж.

Суд

також враховує те, що 29.11.2007 року господарським судом Київської області

(Суддя Карпечкін Т.П.) було прийнято рішення по справі № 19/438-07 за позовом

ТОВ “Аляска Трейд” до ФОП ОСОБА_1про відшкодування шкоди внаслідок втрати

вантажу, яким позов задоволено повністю та з ОСОБА_1 . стягнуто 6 097,82 грн

вартості вантажу, що дорівнює розміру франшизи, передбаченої Генеральним

договором страхування вантажів  № 209-01120-07.

Постановою

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.02.2008р.

рішення господарського суду Київської області від 29.11.2007р. залишено без

змін.

Постановою

Вищого господарського суду України від 28.05.2008 року у справі                    № 19/438-07 в задоволенні касаційної

скарги відмовлено, постанову Київського міжобласного господарського суду від

19.02.2008 року залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду України від

07.08.2008 року відмовлено в порушенні касаційного провадження та справа №

19/438-07 повернута до господарського суду Київської області.

Зазначеними

судовими рішеннями у справі № 19/438-07 також підтверджується, що ОСОБА_1. є

особою відповідальною за завдані збитки перед страхувальником ТОВ “Аляска

Трейд”, право вимоги якого перейшло до страховика ТДВ “Страхова компанія

“Індіго”.

Згідно

зі статтею 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного

експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51

цього Кодексу.

У

відповідності зі статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають

правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування

збитків та моральної шкоди.

Згідно

статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати

кредиторові завдані цим збитки.

Згідно

ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин

відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання

чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним

вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського

правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт

господарювання за порушення господарського зобов'язання несе

господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання

виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і

невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що

відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким

чином, чинним цивільним та господарським законодавством України встановлена

презумпція винності особи, що порушила зобов'язання. Тобто, обов'язок доводити

відсутність своєї вини повинен саме відповідач. При цьому, в своїх доводах

відповідач не може посилатися на те, що причиною невиконання ним своїх

зобов'язань є порушення зобов'язань його контрагентами.

Стаття

224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських

відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо

здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки

суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками зокрема

розуміється втрата або пошкодження майна.

Отже,

суд дійшов висновку, що відповідальність за договором експедирування та в

даному випадку за втрату вантажу в повному обсязі має нести Відповідач.

Згідно

статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім цього

відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3 %

річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший

розмір відсотків.

Оскільки

вимогу про відшкодування шкоди пред'явлено в грошовому виразі, нарахування

позивачем 155 146,66 грн інфляційних та 21 186,81 грн трьох процентів річних за

період з 01.08.2007р. по 01.10.2008р. є обґрунтованим.

З

урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та

підлягають задоволенню.

          Судові (господарські) витрати

відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись

ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити повністю.

2.

Стягнути з Фізичної особи -підприємець ОСОБА_1(код НОМЕР_1 ) на користь

Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Індіго” (код

33831166)  603 683,52 грн -

відшкодування шкоди, 155 146,66 грн - інфляційних та 21 186,81 -

3 % річних, а також судові витрати: державне мито в розмірі  7 800,17 грн та 118,00 грн

витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в розмірі.

             Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

Суддя