Постанова

від 23.10.2008 по справі 10/503/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У

к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.10.08                                                                                              

Справа №10/503/07

Колегія суддів

Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

   , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі Лолі Н.О.

за участю представників:

позивача:         ОСОБА_1., довіреність від

06.06.2008р.;

відповідача:    ОСОБА_2, паспортНОМЕР_1 від 31.10.1997р.;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу      Приватного підприємця ОСОБА_2

                                       м.

Оріхів Запорізької області

на рішення                   господарського суду

Запорізької області від 30.10.2007р.

у справі                         № 10/503/07

за позовом                    Товариства з обмеженою

відповідальністю «ФОЗІ ОСТ»,

                                      м.

Дніпропетровськ

до відповідача             Приватного підприємця ОСОБА_2

                                       м.

Оріхів Запорізької області

про                                 стягнення

16.567,52 грн. боргу

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою

відповідальністю «ФОЗІ ОСТ», м. Дніпропетровськ було подано позов до Приватного

підприємця ОСОБА_2 м. Оріхів Запорізької області про стягнення суми 16.567,52

грн. боргу за договорами купівлі-продажу №124 від 15.04.2002р. та №101/12-04

від 18.02.2004р.

Розглянувши справу по

суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 30.10.2007р. у

справі №10/503/07 (суддя Алейнікова Т.Г.) позов задовольнив: стягнув з

відповідача на користь позивача суму 16.567,52 грн. основного боргу.

Рішення суду мотивоване

обґрунтованістю позовних вимог та доведеністю наявності заявленої до стягнення

суми боргу за видатковими накладними №211985 від 26.08.2004р. та №212187 від

28.08.2004р.

Не погоджуючись з

прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ППОСОБА_2,

відповідач у справі, вказує на те, що рішення суду першої інстанції є

незаконним. Зазначає, що при прийнятті рішення було порушено право відповідача

на судовий захист; відповідач дізнався про наявність судової справи лише

12.11.2007р. після отримання рішення суду. Відповідач за весь час здійснення

підприємницької діяльності жодного разу не вступав в будь-які договірні

відносини з позивачем, жодних документів з цим товариством ніколи не підписував

і видаткових накладних не отримував. Відповідач просить рішення господарського

суду Запорізької області від 30.10.2007р. у справі №10/503/07 скасувати і

відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Запорізького

апеляційного господарського суду від 17.12.2007р. апеляційна скарга ППОСОБА_2

прийнята до розгляду.

ТОВ «ФОЗІ ОСТ», позивач у

справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржуване рішення

господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства та складено з

дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначає зокрема, що

наявність договірних відносин між сторонами підтверджується договорами №124 від

15.04.2002р. та №101/12-04 від 18.02.2004р., які скріплені підписами та

печатками сторін. Відповідно до видаткових накладних позивачем було передано

відповідачу в період з 17.04.2002р. по 28.08.2004р. товар на суму 102.479,77

грн., а відповідачем оплачено суму 85.912,25 грн., у зв'язку з чим

заборгованість складає 16.567,52 грн. Позивач просить рішення господарського

суду Запорізької області від 30.10.2007р. у справі №10/503/07 залишити без

змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судових засіданнях

30.01.2008р. і 27.02.2008р. на підставі ст.77 ГПК України оголошувалася

перерва. В судових засіданнях 06.02.2008р., 26.03.2008р., 16.04.2008р.,

01.10.2008р. розгляд апеляційної скарги відкладався.

Ухвалою Запорізького

апеляційного господарського суду від 21.05.2008р. провадження по розгляду

апеляційної скарги на підставі ст.79 ГПК України зупинялось, у зв'язку з

надсиланням судом матеріалів справи №10/503/07 до слідчих органів, згідно заяви

ПП ОСОБА_2від 21.05.2008р. про вчинення злочину. Ухвалою суду від 02.09.2008р.

провадження по розгляду апеляційної скарги поновлено.

В судових засіданнях

представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у

відзиві і поясненнях на неї.

В судових засіданнях

21.05.2008р., 01.10.2008р. і 23.10.2008р. запис розгляду справи здійснювався за

допомогою технічних засобів, а саме, програмно-апаратного комплексу

«Діловодство суду».

Розпорядженням голови

Запорізького апеляційного господарського суду №2023 від 23.10.2008р. справу

призначено до розгляду у складі колегії - Коробки Н.Д. (головуючий), суддів

Мойсеєнко Т.В., Шевченко Т.М.

В ході судового розгляду

справи відповідачем було заявлено декілька клопотань. Так, 26.02.2008р. від

відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи

стосовно справжності підпису ПП ОСОБА_2на договорах та видаткових накладних, які

покладені позивачем в підставу позову. Вказане клопотання колегією суддів

залишено без задоволення, оскільки з матеріалів справи не вбачається наявності

обставин, з якими закон пов'язує необхідність призначення судом проведення

почеркознавчої експертизи, згідно зі ст.41 ГПК України, з урахуванням тих

обставин, на які посилається позивач в підставі позову.

26.02.2008р. від

відповідача до суду надійшло клопотання про направлення запиту до Оріхівського

РВ УМВС України в Запорізької області відносно отримання ППОСОБА_2 дозволу на

виготовлення печатки. Вказане клопотання колегією суддів було задоволено, у

зв'язку з чим було направлено відповідний запит. За станом на час прийняття

постанови суду апеляційної інстанції відповіді на вказаний запит не надходило.

26.02.2008р. і

25.03.2008р. від відповідача надійшли клопотання про витребування від позивача

довіреностей, виданих ПП Олійником О.О. на ім'я осіб на отримання

товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ФОЗІ ОСТ». Вказані клопотання колегією

суддів залишені без задоволення, оскільки ухвалою Запорізького апеляційного

господарського суду від 06.02.2008р. від позивача вже витренувались довіреності

на отримання товару особами, зазначеними у видаткових накладних. Позивачем

відповідні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей суду не

надано, з посиланням на відсутність у товариства таких документів; позивач

пояснив, що довіреності на отримання товару у спірних правовідносинах не

складались і не видавались.

В судовому засіданні

23.10.2008р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини

постанови суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів,

проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм

матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення,

знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних

підстав.

Як випливає з матеріалів

справи, 15.04.2002р. між ТОВ «ФОЗІ ОСТ» (продавець) і ППОСОБА_2 (покупець) був

укладений договір продажу №124, згідно з п.1 якого продавець зобов'язується

передати товар покупцю, а останній зобов'язується прийняти його і оплатити в

строки і на умовах, передбачених цим договором.

Узгодження асортименту,

ціни і кількості товару здійснюється у письмовому вигляді шляхом зазначення у

додатковій угоді або накладній на товар (п.2.2 договору).

Приймання товару по

кількості і якості здійснюється на складі покупця у відповідності з діючим

законодавством (п.2.4 договору).

Покупець при отриманні

товару та/або документів на товар зобов'язується надати довіреність на

отримання товарно-матеріальних цінностей або іншого цивільно-правового

документу. При відсутності зазначених документів продавець має право не

відпускати товар та/або відмовити у видачі документів на товар покупцю (п.2.6

договору).

Умовами оплати визначена

відстрочка платежу у 5 банківських днів з моменту передачі товару від продавця

покупцю (п.3.1 договору).

Асортимент, кількість і

ціна товару на кожну конкретну партію відображується у накладних на поставлений

товар (п.4.2 договору).

Договір набирає чинності

з моменту підписання його сторонами і діє на протязі одного року з моменту його

підписання сторонами. У випадку, якщо зобов'язання за договором будуть не

виконані сторонами або однією із сторін, то дія договору продовжується до

повного виконання зобов'язань за цим договором (п.8.1 договору).

Також, 18.02.2004р. між

ТОВ «ФОЗІ ОСТ» (продавець) і ППОСОБА_2 (покупець) був укладений договір продажу

№101/12-04 згідно з п.1 якого продавець зобов'язується передати товар покупцю,

а останній зобов'язується прийняти його і оплатити в строки і на умовах,

передбачених цим договором.

Узгодження асортименту,

ціни і кількості товару здійснюється в письмовій формі шляхом зазначення у

накладній на товар або у замовленні покупця (п.2.2 договору).

Покупець при отриманні

товару та/або документів на товар зобов'язується надати довіреність на

отримання товарно-матеріальних цінностей або іншого цивільно-правового

документу. При відсутності зазначених документів продавець має право не

відпускати товар та/або відмовити у видачі документів на товар покупцю (п.2.7

договору).

Умовами оплати визначена

відстрочка платежу у 5 банківських днів з моменту передачі товару від продавця

покупцю (п.3.1 договору).

Асортимент, кількість і

ціна товару на кожну конкретну партію відображується у накладних на поставлений

товар (п.4.2 договору).

Договір набирає чинності

з моменту підписання його сторонами і діє на протязі одного року. У випадку,

якщо зобов'язання за договором будуть не виконані сторонами або однією із

сторін, то дія договору продовжується до повного виконання зобов'язань за цим

договором (п.8.1 договору).

В обґрунтування позовних

вимог позивач посилається на те, що на виконання вищевказаних договорів в

період з 17.04.2002р. по 28.08.2004р. за видатковими накладними позивачем було

передано відповідачу товар на суму 102.479,77 грн., з якої відповідачем було

оплачено лише 85.912,25 грн., у зв'язку з чим залишок боргу складає суму

16.567,52 грн. Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від

16.03.2007р. за вих. №100 про сплату суми боргу у розмірі 16.567,52 грн.

Оскільки відповідач на претензію не відреагував, позивач звернувся з позовом в

господарський суд про стягнення з відповідача суми 16.567,52 грн. боргу.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 232

ГК України.

Колегія суддів зазначає,

що в основу спірних правовідносин сторін покладені договори №124 від

15.04.2002р. та №101/12-04 від 18.02.2004р., які за своїм змістом є договорами

купівлі-продажу.

У відповідності зі ст.655

ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або

зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а

покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього

певну грошову суму.

Згідно ст. 662 ЦК України,

продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором

купівлі-продажу.

За змістом ст.691 ЦК

України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі

купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до

договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться,

необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України

встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або

прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами

цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний

сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи

вбачається, що в якості доказів наявності у відповідача перед позивачем боргу

за товар, останній посилається на договори №124 від 15.04.2002р. та №101/12-04

від 18.02.2004р., видаткові накладні за період з 17.04.2002р. по 28.08.2004р.,

акт звірки взаємних розрахунків за станом на 01.01.2005р. Згідно тверджень позивача,

в період з 17.04.2002р. по 28.08.2004р. за видатковими накладними позивачем

було передано відповідачу товар на суму 102.479,77 грн., з якої відповідачем

було оплачено лише 85.912,25 грн., у зв'язку з чим залишок боргу складає суму

16.567,52 грн.

Відповідач заперечує

існування між ним та позивачем будь-яких договірних відносин, а також заперечує

підписання зі свого боку вищевказаних договорів, видаткових накладних та акту

звірки. Відповідач зазначив, що вказані документи він ніколи не підписував і

нічого не знає про осіб, які зазначені у видаткових накладних в графі про

прийняття товару.

На вимогу суду позивачем

були надані наступні видаткові накладні на отримання товару: №200727 від

17.03.2004р. на суму 7819,14 грн.; №201330 від 24.03.2004р. на суму 10.233,30

грн.; №203867 від 28.04.2004р. на суму 9056,37 грн.; №205364 від 19.05.2004р.

на суму 1906,92 грн.; №206268 від 02.06.2004р. на суму 5893,16 грн.; №206834

від 09.06.2004р. на суму 2353,50 грн.; №207498 від 16.06.2004р. на суму 2120,98

грн.; №208896 від 08.07.2004р. на суму 799,24 грн.; №209995 від 23.07.2004р. на

суму 786,66 грн.; №210816 від 05.08.2004р. на суму 1219,20 грн.; №211060 від

11.08.2004р. на суму 327,18 грн.; №211510 від 18.08.2004р. на суму 3900,00

грн.; №211600 від 18.08.2004р. на суму 96,24 грн.; №211985 від 26.08.2004р. на

суму 1650,60 грн.; №212187 від 28.08.2004р. на суму 15.593,50 грн. Всього за

вказаними видатковими накладними підтверджується передача товару на загальну

суму 63.755,99 грн.

В судових засіданнях

колегією суддів оглянуті та досліджені надані позивачем оригінали договорів

№124 від 15.04.2002р. та №101/12-04 від 18.02.2004р., а також оригінали

вищевказаних видаткових накладних на суму 63.755,99 грн. Після розгляду справи

зазначені оригінали документів повернуті позивачу.

Інших видаткових

накладних позивачем суду надано не було. Представником позивача в судовому

засіданні 23.10.2008р. зазначено, що решта видаткових накладних у товариства не

збереглася і документально підтвердити передачу товару на решту суми не

уявляється можливим.

З викладених вище

обставин справи вбачається, що матеріалами справи підтверджується передача

позивачем товару на загальну суму 63.755,99 грн. Передача позивачем товару на

решту суми у розмірі 38.723,78 грн. (102.479,77 грн. - 63.755,99 грн. = 38.723,78

грн.) документально не підтверджується.

Представник позивача в

судових засіданнях пояснив, що заборгованість в сумі 16.567,52 грн., яка

заявлена до стягнення, виникла за договором №101/12-04 від 18.02.2004р. та за

видатковими накладними, складеними у 2004р. Проте, колегією суддів не можуть

бути прийняти до уваги вказані доводи позивача, оскільки з наданих суду

видаткових накладних, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не

вбачається того, на виконання якого саме договору складені такі накладні. В

накладних відсутні будь-які посилання на номер або дату договору. Не надано

суду і доказів того, що дія договору №124 від 15.04.2002р. припинилась згідно з

п.8.1 цього договору, і що невиконаними залишились лише зобов'язання за

договором №101/12-04 від 18.02.2004р.

Ухвалами від

17.12.2007р., 06.02.2008р. і 26.03.2008р. суд апеляційної інстанції

зобов'язував позивача надати детальний обґрунтований розрахунок суми позовних

вимог з відображенням стану розрахунків між сторонами - окремо по договору №124

від 15.04.2002р. і окремо по договору №101/12-04 від 18.02.2004р. Позивачем

вказані вимоги суду виконані не були, без обґрунтування причин.

Отже, позивачем не

доведено того, на підставі якого саме договору виник борг відповідача.

Посилання суду першої

інстанції в оскаржуваному рішенні на виникнення у відповідача перед позивачем

боргу в сумі 16.567,52 грн. саме за накладними №211985 від 26.08.2004р. та

№212187 від 28.08.2004р., є безпідставним, оскільки вартість товару за

вказаними накладними складає суму 17.244,10 грн., тобто іншу суму, аніж

заявлено до стягнення.

На вимогу суду про

надання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, позивачем

відповідні довіреності надані не були, з посиланням на відсутність таких

довіреностей. Відповідач також зазначив, що він не видавав будь-яким особам

довіреності на отримання товару від ТОВ «ФОЗІ ОСТ». В той же час, згідно п.2.6

договору №124 від 15.04.2002р. і п.2.7 договору №101/12-04 від 18.02.2004р.

покупець при отриманні товару та/або документів на товар зобов'язується надати

довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей або іншого

цивільно-правового документу.

Як вбачається з

матеріалів справи і на чому наполягає сам позивач, останньому було перераховано

суму 85.912,25 грн. за товар. Позивачем надані суду банківські виписки по

рахункуНОМЕР_2 згідно яких перерахування грошових коштів здійснювалось шляхом

прийняття платежів від фізичної особи, згідно заяви на перерахування готівки.

На запит суду апеляційної

інстанції, Філією АБ «Південний» в м. Дніпропетровськ були надані виписки по

рахункам №29024908 та 02902690101, згідно яких на рахунок позивача в період з

26.04.2002р. по 10.05.2002р. і в період з 05.09.2002р. по 28.09.2004р. було

перераховано суму 85.912,25 грн.

На інший запит суду,

Філією АБ «Південний» в м. Дніпропетровськ листом від 09.10.2008р. за

№11/03/2209 також було повідомлено, що Олійник Олег Олександрович не відкривав

рахунку у даному банку.

Згідно повідомлення

Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області від

09.10.2008р. за №13740/10/29-011, ППОСОБА_2 має рахунки у наступних банках: ЗОД

«Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя і Запорізьке РУ Приватбанку, м.

Запоріжжя.

Як вказувалось вище,

наданими позивачем видатковими накладними підтверджується передача товару на

суму 63.755,99 грн. Оскільки оплата товару була здійснена на суму 85.912,25

грн., тобто у більшому розмірі, то відсутні підстави вважати, що у відповідача

перед позивачем існує борг в сумі 16.567,52 грн. Наявність боргу в сумі

16.567,52 грн. позивачем документально не підтверджено і не доведено.

Ухвалою Запорізького

апеляційного господарського суду від 21.05.2008р. провадження по розгляду

апеляційної скарги ППОСОБА_2 на підставі ст.79 ГПК України зупинялось, у

зв'язку з надсиланням судом матеріалів справи №10/503/07 до слідчих органів. В

порядку ст.90 ГПК України судом на адресу Оріхівського РВ УМВС України в

Запорізькій області було направлено повідомлення для проведення перевірки

викладених в заяві ПП ОСОБА_2про вчинення злочину обставин стосовно можливості

наявності в діях невідомих осіб ознак злочину, передбаченого ст.358 КК України.

На підставі проведеної

перевірки Оріхівським РВ УМВС України в Запорізькій області була прийнята

постанова від 07.06.2008р. про відмову в порушенні кримінальної справи на

підставі ст.6 п.2 КК України. Постанова мотивована тим, що на момент проведення

перевірки відсутні оригінали договорів купівлі-продажу і розрахункових

накладних, без яких неможливо провести почеркознавче дослідження, а керівництво

ТОВ «ФОЗІ ОСТ» на момент перевірки їх не надало.

В подальших судових

засіданнях позивачем були надані суду для огляду оригінали договорів №124 від

15.04.2002р. і №101/12-04 від 18.02.2004р., а також оригінали видаткових

накладних за 2004р. на суму 63.755,99 грн. Разом з тим, колегія суддів не

вбачає наявності достатніх підстав для повторного зупинення провадження у

справі, у зв'язку з повторним направленням матеріалів справи №10/503/07 до

слідчих органів, оскільки матеріалами господарської справи не підтверджується

наявність боргу, який позивачем заявлено до стягнення з відповідача, з підстав,

що викладені вище.

Колегією суддів також не

приймаються до уваги посилання позивача на те, що сума боргу підтверджується

актом звірки взаємних розрахунків за станом на 01.01.2005р., оскільки акт

звірки розрахунків є документом, за яким бухгалтерія підприємств проводять

звірку бухгалтерського обліку операцій, а наявність або відсутність зобов'язань

повинні підтверджуватись первинними документами бухгалтерського обліку. Акт

звірки є бухгалтерським документом і відображує тільки данні бухгалтерського

обліку, не містить в собі будь-яку їх юридичну кваліфікацію або оцінку, і не

тягне за собою виникнення будь-яких цивільних прав та обов'язків. Отже, сам по

собі акт звірки не є беззаперечним доказом наявності боргу. До того ж, в

наданому позивачем акті звірки не вказано, за якими саме договорами проводилась

звірка між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525,

526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна

його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться.

Аналогічне положення

містить ст.193 ГК України.

Статтею 629 ЦК України

передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем, всупереч

вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України не були доведені ті обставини, на які він

посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме, неналежне виконання

відповідачем своїх договірних зобов'язань та наявності у відповідача перед

позивачем боргу в сумі 16.567,52 грн. Таким чином, позов є необґрунтованим і не

підлягає задоволенню.

Вищенаведених обставин

справи судом першої інстанції не з'ясовано, що свідчить про неповне з'ясування

обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм

матеріального права і неправильного вирішення спору, у зв'язку з чим

оскаржуване рішення суду слід скасувати.

У відповідності зі ст.49

ГПК України, судові витрати по розгляду справи в суді першої та апеляційної

інстанції покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 101-105

Господарського процесуального кодексу України, 

Запорізький апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Оріхів Запорізької області задовольнити.

Рішення господарського

суду Запорізької області від 30.10.2007р. у справі №10/503/07 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю «ФОЗІ ОСТ», м. Дніпропетровськ на користь Приватного

підприємця ОСОБА_2 м. Оріхів Запорізької області суму 82,84 грн. державного

мита по розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Видати наказ.

Видачу відповідного

наказу доручити господарському суду Запорізької області.

 Мойсеєнко Т. В.