Рішення

від 28.05.2012 по справі 1314/253/2012

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 1314/253/2012

Провадження № 2/1314/91/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28.05.2012 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:

головуючого судді -Білоус Ю. Б., при секретарі -Крив’як О.В. , за участю: позивача ОСОБА_3 - не з'явився, представника позивача - ОСОБА_4 (договір №108 від 20.03.2012року), представника відповідача Довгомостиської сільської ради - не з'явився, представника третьої особи садово-кооперативного товариства «Княжий міст» - не з'явився, представника третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори - не з'явився, третьої особи ОСОБА_6 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Довгомостиської сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи - Садово-кооперативне товариство «Княжий міст», Мостиська державна нотаріальна контора, ОСОБА_6, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 15.02.2012р. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що його дядько ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та тітка ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали без реєстрації разом із ним та його дружиною за адресою: АДРЕСА_1, з 1999року, з того часу коли стан здоров'я дядька та тітки погіршився.

Вказує, що дядько і тітка були особами похилого віку і не мали змоги самі себе забезпечувати всім необхідним у повному обсязі, їм потрібен був догляд, опіка. Різні захворювання, часті серцеві напади, виклики лікарів не давали можливості їм проживати окремо. Перебуваючи у шлюбі дітей у дядька і тітки не було. Квартира в якій вони разом проживали належить йому та його дружині на праві власності. Він та його дружина матеріально підтримували своїх рідних, купували ліки, продукти харчування, постійно опікувалися. Пенсію, яку отримували померлі та їхні доходи були спільні та використовувались спільно. На земельній ділянці, яка належала померлим вирощували овочі, фрукти, які в подальшому споживалися їх родиною. Обслуговування даної земельної ділянки полягало виключно на його дружину. Також ними сплачувались всі витрати по даній земельній ділянці. Після смерті тітки дядько продовжував проживати з ними. Витрати пов'язані з похованням рідних здійснювалися ними. Після смерті дядька ОСОБА_7 та тітки ОСОБА_8 залишилось майно, яке складається з земельної ділянки площею 0,12 га, яка знаходиться в садівничому кооперативному товаристві «Княжий міст» в с.Княжий міст, Мостиського району Львівської області. Він як спадкоємець вступив у фактичне володіння даним майном з 2005року. Документи, які підтверджують право власності на дану земельну ділянку відсутні. Заповіт не складався, тому відкрилась спадщина за законом. Інших спадкоємців, які окрім неї фактично вступили в управління спадковим майном немає. Ніхто жодних дій по прийняттю спадщини чи її частини не вчиняли, ні фактично, ні юридично її не прийняли. У померлих окрім нього та його родини рідних не було.

Зазначає, що він проживав із спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, тому відноситься до четвертої черги спадкоємців за законом. Після смерті ОСОБА_8 дядько у зв'язку з погіршенням стану здоров'я не мав можливості прийняти спадщину. Наведені обставини позбавляють його можливості впорядкувати документи, тому змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

З огляду на наведене просить встановити факт проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 однією сім'єю з померлою ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1999року, та визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 0,12 га, які знаходяться в садівничому кооперативному товаристві «Княжий міст» у с.Княжий міст, Мостиського району Львівської області, в порядку спадкування за законом як спадкоємцем четвертої черги після смерті - ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

10.04.2012року позивач подав до суду уточнену позовну заяву в якій просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, площею 0,06 га та земельну ділянку НОМЕР_2, площею 0,06 га, які знаходяться в садівничому кооперативному товаристві «Княжий міст» у с.Княжий міст, Мостиського району Львівської області, в порядку спадкування за законом як спадкоємцем четвертої черги після смерті - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте він бере участь у справі через представника.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник відповідача - Довгомостиської сільської ради, Мостиського району Львівської області, в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву в якій позов підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати у його відсутності.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори, у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву в якій зазначає, що спадкова справа після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в нотаріальній конторі не заводилась, а після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкова справа знаходиться у Другій Львівській державній нотаріальній конторі. Справу просить розглядати у його відсутності.

Представник третьої особи - садово-кооперативного товариства «Княжий міст», в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву в якій позов підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати у його відсутності.

Третя особа - ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву в якій позов підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати у його відсутності.

Згідно із ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування одержують спадкоємці за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_8

До маси спадкового майна, що належало спадкодавцю ОСОБА_8 входять дві земельні ділянки, які знаходяться в садово-кооперативному товаристві «Княжий міст» (юр.адреса - с.Княжий Міст, Мостиський район Львівська області; код - 22365707) - земельна ділянка за НОМЕР_1 площею 0,06 га та земельна ділянка за НОМЕР_2 площею 0,06 га.

Із матеріалів спадкової справи №519 за 2005рік заведеної у Другій Львівській державній нотаріальній конторі, вбачається, що за свого життя ОСОБА_8 своїм майном не розпорядилась. Спадкоємцями за законом першої черги спадкування майна ОСОБА_8 були її чоловік - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_6 - третя особа у справі, які спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняли подавши до нотаріальної контори, у встановлений строк та порядок, заяву про прийняття спадщини.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця. У відповідності до ч.5 ст.1268 незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_7

За свого життя ОСОБА_7 заповіту не складав. Спадкоємцем першої черги спадкування за законом майна ОСОБА_7 є його син - ОСОБА_6 - третя особа у справі, однак спадщину він не прийняв, оскільки не вчинив жодних дій які б свідчили про прийняття ним спадщини.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представника позивача та наявними у справі письмовими доказами: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_8 серії НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7); копією свідоцтва про смерть ОСОБА_7 серії НОМЕР_4 від 21.09.2009року (а.с.6); копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 (а.с.4); копією довідки садово-кооперативного товариства «Княжий міст» від 07.02.2012року (а.с.8).

На підставі ч.1,2 ст. 1258 спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 ЦК України.

Відповідно до повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори від 26.03.2012року вих.№247/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в нотаріальній конторі не заводилась, що свідчить про те, що спадщина спадкоємцями першої, другої, третьої черги спадкування не приймалась.

В силу ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно роз'яснення пункту 21. Пленум Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», «при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо».

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1999року до дня смерті, спільно проживали однією сім'єю разом зі своїм племінником ОСОБА_3 - позивачем у справі, за адресою: АДРЕСА_1, без реєстрації, що підтверджується актом ЛКП «Граніт» від 22.03.2012року.

За таких обставин позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом майна ОСОБА_7, оскільки проживав зі спадкодавцем однією сім`єю більше п'яти років до часу відкриття спадщини, та, у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявив про відмову від неї.

З огляду на наведене, оскільки право власності на спірні земельні ділянки, які знаходяться в садово-кооперативному товаристві «Княжий міст», після смерті ОСОБА_8 перейшло в порядку спадкування до її чоловіка ОСОБА_7, та враховуючи те, що позивач - ОСОБА_3 є спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом майна ОСОБА_7 та прийняв спадщину, у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, інші спадкоємці за законом майна ОСОБА_7 спадщину не прийняли та на неї не претендують, суд приходить до висновку, що є всі підстави для визнання за позивачем права власності на спірні земельні ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7.

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до положень ст.ст. 81, 131 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Разом із цим, відповідно до вимог ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вищезазначених положень ЦК України та ЗК України право власності на земельні ділянки слід визнати за позивачем із збереженням їх цільового призначення.

Таким чином визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує, права свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 30, 57 - 60, 174, 208, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю з ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на дві земельні ділянки, які знаходяться в садово-кооперативному товаристві «Княжий міст» (юр.адреса - с.Княжий Міст, Мостиський район Львівська області; код - 22365707) - земельна ділянка за НОМЕР_1 площею 0,06 га та земельна ділянка за НОМЕР_2 площею 0,06 га.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяБілоус Ю.Б.