Рішення

від 04.07.2012 по справі 2029/2-250/11

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

04.07.2012

справа №2029\2-250\11,

н\п2\2029\193\2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого -судді Глібко О.В., при секретарі -Яценко У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Велта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Граніт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-агро», третя особа -ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,

ВСТАНОВИВ:

В 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Граніт», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальних та моральних збитків, що спричинені джерелом підвищеної небезпеки.

Зазначила, що 17 травня 2009 року приблизно о 01:00 годині ночі громадянин ОСОБА_2, керуючи автомобілем ДЕУ «Ланос», номерний знак НОМЕР_1 по проспекту Московський в м. Харкові, порушив Правила дорожнього руху та допустив наїзд на пішохода -ОСОБА_1, чим спричинив останній тяжкі тілесні ушкодження. По факту дорожньо-транспортної пригоди була порушена кримінальна справа у відношенні гр. ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України. Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.03.2010 р. ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Гр. ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Граніт», де працював на посаді водія та керував належним ТОВ «НВП «Граніт»автомобілем.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди їй спричинені тяжкі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забива головного мозку середнього ступеня тяжкості, внутрічерепні крововиливи, підкожна гематома лобової області, рвана рана нижньої губи, закрита травма живота, розриви 7-8 сегментів печінки, яка супроводжувалась внутрішньочеревною кровотечею 2-го ступеня, переломи кісток тазу, закритий оскольчастий перелом обох кісток правої голені зі зміщенням. Протягом тривалого часу знаходилась на стаціонарному лікуванні в медичних закладах: Четверта МКЛСНМД ім. Мещанінова, МКБЛ № 25 м. Харкова. У зв'язку з отриманими травмами, на підставі огляду Харківської обласної МСЕК від 26.11.2009 року позивачці була призначена друга група інвалідності.

ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ «НВП «Граніт»суму матеріальних збитків, які нею понесені у зв'язку з лікуванням в розмірі 13 605, 46 грн.

Крім матеріальних збитків, ОСОБА_1 внаслідок ДТП також спричинена моральна шкода, яка полягала в тому, що до ДТП вона була практично здоровою людиною, після ДТП стан її здоров'я значно погіршився. Вона значний час знаходилась на лікуванні в медичних закладах, постійно знаходиться у депресії, порушився сон, постійні сильні болі, які вона відчуває по сьогодення. Її сім'я вимушена була витрачати значні суми коштів, що призвело до утворення великих боргів. Заподіяну моральну шкоду вона оцінює у 250 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ «НВП «Граніт»суму матеріальних збитків, які нею понесені у зв'язку з лікуванням в розмірі 13 605, 46 грн., та моральні збитки в розмірі 250 тисяч грн.

Під час розгляду справи позивачка неодноразово змінювала свої позовні вимоги, та остаточно уточнивши позовні вимоги, позивачка просила стягнути з ПАТ СК «Велта»матеріальні збитки, понесені нею у зв'язку з лікуванням, у розмірі 13 605, 46 грн. та суму в рахунок моральної шкоди -37 394, 54 грн. Також просила стягнути з ТОВ «НВП «Граніт»моральну шкоду в розмірі 212 605, 46 грн.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача -ТОВ «НВП «Граніт» проти задоволення позову заперечував, посилаючись на той факт, що автомобіль ДЕУ «Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, отриманий ТОВ «НВП «Граніт»на підставі договору оренди від 04.04.2008 р. Орендодавцем є ТОВ «Паритет-агро». Крім того, згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/ 327340, автомобіль ДЕУ «Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, застрахований ПАТ СК «Велта». Крім того, між ТОВ «НВП «Граніт»та ПАТ СК «Велта»06.01.2009 р. була укладена додаткова угода № 1 до договору добровільного страхування наземного транспорту № 149 від 27.05.2008 р. серії ТР, відповідно до якої усі обов'язки та зобов'язання страховика за договором страхування в повній мірі відноситься і до ТОВ «НВП «Граніт»як експлуатанта транспортного засобу. Вважає, що ПАТ СК «Велта»повинна відшкодувати збитки позивачці.

В судовому засіданні представник відповідача -ПАТ СК «Велта»позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, в письмових запереченнях посилався на незаконність експлуатації автомобіля ДЕУ «Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди. Вважав, що цей випадок не є страховим. Просив стягнути з ОСОБА_2 та ТОВ «НВП «Граніт»на користь ОСОБА_1 солідарно суму матеріального та морального збитку.

Третя особа по справі ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував факту ДТП, внаслідок якої була травмована ОСОБА_1, пояснив, що за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України він був засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.03.2010 року до 5 років позбавлення волі, з правом позбавлення права керувати усіма видами транспортного засобу на строк 2 роки, з застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням 2 роки, з позбавленням права керування транспортними засобами. Ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Харківської області від 10.06.2010 року вищевказаний вирок в частині покарання залишено без змін, при цьому в частині цивільного позову ОСОБА_1 справу направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, представників відповідачів, 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами, оглянувши матеріали кримінальної справи № 2029/1-320/10 р. у відношенні ОСОБА_2, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних обставин.

Судом встановлено, що 17 травня 2009 року приблизно о 01:00 годині ночі по пр-ту Московський в м. Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме, наїзд автомобіля ДЕУ «Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_2 на позивачку ОСОБА_1, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.03.2010 року водій ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто в порушенні особою, яка керувала транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілій були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя (т.1 а.с.60-68), даний вирок набрав чинності. ОСОБА_1 була визнана потерпілою та цивільним позивачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, в якій вказано, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи стосовно якої ухвалено вирок.

Вина не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи

Судом встановлено, що на час ДТП діяв договір № 149 від 27.05.2008 року добровільного страхування наземного транспорту укладений між ПАТ СК «Велта»та ТОВ «Паритет-агро». Предметом даного договору є добровільне страхування наземного транспорту, який належить страхувальникові та який експлуатується ТОВ «НВП «Граніт»на підставі договору оренди (найму) транспортних засобів № 2-а від 01.01.2009 р.

Відповідно до наказу ТОВ «НВП «Граніт»за № 51/08-К від 03.06.2008 р., гр. ОСОБА_2 прийнятий на постійну роботу на посаду водія з окладом згідно штатного розкладу. В договорі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 03.06.2008 р., гр. ОСОБА_5 був переданий автомобіль ДЕУ «Ланос»державний номерний знак НОМЕР_1.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Як встановлено в судовому засіданні, на момент ДТП ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з ТОВ «НВП «Граніт», керував автобусом на підставі письмового запису в подорожньому листі.

У відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Автомобіль ДЕУ «Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, на праві власності належить ТОВ «Паритет-агро». Згідно договору оренди від 04.04.2008 року, ТОВ «Паритет-агро»передало ТОВ «НВП «Гранит»вищезазначений автомобіль строком до 04.04.2011 р.

Згідно ч. 1 ст. 780 ЦК України, шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.

Таким чином, саме відповідач повинен відшкодувати позивачці матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП при якій була травмована позивачка ОСОБА_1

Але, як встановлено в судовому засіданні, між ТОВ «Паритет-агро»та ПАТ СК «Велта»11.04.2009 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та виданий поліс № ВС/3273401 на застрахований транспортний засіб автомобіль ДЄУ «Ланос», р/н НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 на момент ДТП. За умовами зазначеного договору Страхова компанія несе відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. За договором ліміт відповідальності страховика за майнову шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 грн. на одного потерпілого.

Як встановлено в судовому засіданні, та підтверджується виписками із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1, внаслідок ДТП позивачка знаходилась на лікуванні в Харківській міській клінічній лікарні швидкої та невідкладно медичної допомоги ім. проф. О.І. Мєщанінова та Міській клінічній багато профільній лікарні № 25 та отримувала лікування, при цьому на придбання медикаментів нею було затрачено 13605, 46 грн., що підтверджується фіскальними чеками (т.1 а.с.19-59) та письмовими призначеннями лікарів. Зазначена сума підлягає в повному обсязі стягненню зі співвідповідача ПАТ СК «Велта».

Згідно ст. 1167 ГК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.

Відповідно до положень Конституції України і чинного законодавства, а саме, відповідних Постанов Пленуму Верховного Суду України, фізичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів. Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із Конституцією, законами України, та ратифікованими міжнародними актами, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди. Спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди повинні розглядатися, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено законодавством, як в даному

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року п. 8 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що за моральну (немайнову шкоду), заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою працівник знаходиться в трудових відносинах, останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлене інше.

Позивачкою заявлені вимоги про стягнення із ПАТ СК «Велта»суму в розмірі 37 394, 54 грн. та з відповідача ТОВ «НВП «Гранит»грошову суму в розмірі 212 605, 46 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди. Судом встановлено, що саме працівник підприємства ТОВ «НВП «Гранит» ОСОБА_2 є винним в заподіянні шкоди позивачці, дійсно, у зв'язку з ДТП позивачці були заподіяні моральні страждання, а саме: після ДТП вона вимушена була тривалий час знаходитися на лікуванні, стан її здоров'я значно погіршився, що призвело до утворення боргів у її сім"ї у зв'язку із грошовими затратами. Позивачка знаходиться у депресії, погіршився сон, вона вимушена до цього часу проходити лікування, крім того, вона до цього часу зазнає страх перед автомобілями. При цьому, суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, та стягнення моральної шкоди в сумі 30000 грн. на користь позивачки буде достатнім для відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок пошкодження здоров'я при ДТП.

При цьому, суд вважає, що моральна шкода в сумі 2250 грн. повинна бути стягнута на користь позивачки із відповідача ПАТ СК «Велта», оскільки у відповідності до вимог Закону України «Про страхування», страховик несе відповідальність в межах ліміту страхового полісу за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, страховик сплачує обґрунтовані витрати на лікування особи, підтверджені чеками, та сплату моральної шкоди в розмірі, яка не перевищує 2550 грн.

Сума моральної шкоди 27750 грн. підлягає стягненню на користь позивачки з відповідача ТОВ «НВП «Гранит».

Суд вважає за необхідне відмовити позивачці в задоволенні позову в частині стягнення з ПАТ СК «Велта»моральної шкоди в сумі 34 844, 54 грн. , стягнення з ТОВ «НВП «Гранит»моральної шкоди в сумі 184 855, 46 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1167 ЦК України, ЗУ «Про страхування»від 04.10.2001 р. та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 р., ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212-215, 218 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Велта», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 46, код ЄДРПОУ 23465084 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 13 605, 46 (тринадцять тисяч шістсот п»ять) грн. 46 коп. та моральну шкоду в сумі 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Граніт», яке розташоване за адресою: Харківська область, с. Циркуни, вул. Кірова, 24 код ЄДРПОУ 34445654 на користь ОСОБА_1, моральну шкоду в сумі 27 750 (двадцять сім тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Велта», розташованої за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 46, код ЄДРПОУ 23465084 на користь держави судовий збір в сумі 136 грн. 05 коп. та в сумі 107 грн.30 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Граніт», яке розташоване за адресою: Харківська область, с. Циркуни, вул. Кірова, 24 код ЄДРПОУ 34445654 на користь держави судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя: