Ухвала

від 24.10.2012 по справі 2029/2-250/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2029/2-250/11 Головуючий

2/2029/193/2012

Провадження №22-ц/2090/5563/2012 1-ї інстанції: Глібко О.В. Категорія: відшкодування шкоди Доповідач: Трішкова І.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Трішкової І.Ю.,

суддів: - Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,

при секретарі - Асєєвій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ПРАТ СК "Велта", ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Граніт" на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 4 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Велта", товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Граніт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро", третя особа - ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної безпеки,

ВСТАНОВИЛА:

В 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про стягнення матеріальних та моральних збитків, що спричинені джерелом підвищеної небезпеки.

Зазначила, що 17 травня 2009 року приблизно о 01:00 годині ночі громадянин ОСОБА_5, керуючи автомобілем ДЕУ «Ланос», номерний знак НОМЕР_1 по проспекту Московський в м. Харкові, порушив Правила дорожнього руху та допустив наїзд на пішохода - ОСОБА_4, чим спричинив останній тяжкі тілесні ушкодження. По факту дорожньо-транспортної пригоди була порушена кримінальна справа у відношенні гр. ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КК України. Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.03.2010 р. ОСОБА_5 був визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Гр. ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Граніт», де працював на посаді водія та керував належним ТОВ «НВП «Граніт»автомобілем.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачці спричинені тяжкі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забиття головного мозку середнього ступеня тяжкості, внутрічерепні крововиливи, підкожна гематома лобової області, рвана рана нижньої губи, закрита травма живота, розриви 7-8 сегментів печінки, яка супроводжувалась внутрішньочеревною кровотечею 2-го ступеня, переломи кісток тазу, закритий оскольчастий перелом обох кісток правої голені зі зміщенням. Протягом тривалого часу знаходилась на стаціонарному лікуванні в медичних закладах: Четверта МКЛСНМД ім. Мещанінова, МКБЛ № 25 м. Харкова. У зв'язку з отриманими травмами, на підставі огляду Харківської обласної МСЕК від 26.11.2009 року позивачці була призначена друга група інвалідності. ОСОБА_4 просила стягнути з ТОВ «НВП «Граніт»суму матеріальних збитків, які нею понесені у зв'язку з лікуванням в розмірі 13 605, 46 грн.

Крім матеріальних збитків, ОСОБА_4 внаслідок ДТП також спричинена моральна шкода, яка полягала в тому, що до ДТП вона була практично здоровою людиною, після ДТП стан її здоров'я значно погіршився. Вона значний час знаходилась на лікуванні в медичних закладах, постійно знаходиться у депресії, порушився сон, постійні сильні болі, які вона відчуває по сьогодення. її сім'я вимушена була витрачати значні суми коштів, що призвело до утворення великих боргів. Заподіяну моральну шкоду вона оцінює у 250 000 грн.

Під час розгляду справи позивачка неодноразово змінювала свої позовні вимоги, та остаточно уточнивши позовні вимоги, позивачка просила стягнути з ПРАТ СК «Велта»матеріальні збитки, понесені нею у зв'язку з лікуванням, у розмірі 13 605, 46 грн. та суму в рахунок моральної шкоди - 37 394, 54 грн. Також просила стягнути з ТОВ «НВП «Граніт»моральну шкоду в розмірі 212 605, 46 грн.

Представник відповідача - ТОВ «НВП «Граніт»проти задоволення позову заперечував, посилаючись на той факт, що автомобіль ДЕУ «Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, отриманий ТОВ «НВП «Граніт»на підставі договору оренди від 04.04.2008 р. Орендодавцем є ТОВ «Паритет-агро». Крім того, згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/ 327340, автомобіль ДЕУ «Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, застрахований ПАТ СК «Велта». Крім того, між ТОВ «НВП «Граніт»та ПАТ СК «Велта»06.01.2009 р. була укладена додаткова угода № 1 до договору добровільного страхування наземного транспорту № 149 від 27.05.2008 р. серії ТР, відповідно до якої усі обов'язки та зобов'язання страховика за договором страхування в повній мірі відноситься і до ТОВ «НВП «Граніт»як експлуатанта транспортного засобу. Вважає, що ПАТ СК «Велта»повинна відшкодувати збитки позивачці.

В судовому засіданні представник відповідача - ПАТ СК «Велта»позовні вимоги ОСОБА_4, не визнав, в письмових запереченнях посилався на незаконність експлуатації автомобіля ДЕУ «Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 під час дорожньо-транспортної пригоди. Вважав, що цей випадок не є страховим. Просив стягнути з ОСОБА_5 та ТОВ «НВП «Граніт»на користь ОСОБА_4 солідарно суму матеріального та морального збитку.

Третя особа по справі ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував факту ДТП.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 4 липня 2012 року позов задоволений частково. З ПАТ СК "Велта" на користь ОСОБА_4 стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди 13605,46 грн.; з ТОВ «НВП «Граніт» у відшкодування моральної шкоди -27750 грн.

З відповідачів стягнуто судовий збір по 107,30 грн. з кожного на користь держави.

В апеляційній скарзі ПрАТ СК "Велта" просить скасувати рішення суду в частині стягнення відшкодування матеріальної шкоди з ПАТ СК "Велта" та постановити нове, яким відмовити в цій частині позовних вимог, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального права, не надано належну оцінку доказами, а саме: на те, що водій ОСОБА_5 керував автомобілем без законних підстав, а тому страхова компанія не несе відповідальності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить змінити рішення суду в частині стягнення з ТОВ НВП "Граніт" моральної шкоди, посилаючись на те, що сума відшкодування моральної шкоди не співмірна з наслідками ДТП.

В апеляційній скарзі ТОВ НВП "Граніт" просить скасувати рішення суду в частині стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що рішення суду прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно розглянуті надані докази, дана їм належна оцінка і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.212-215 ЦПК України.

Судом встановлено, що 17.05.2009 року приблизно о 01:00 годині ночі по пр-ту Московський в м. Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме, наїзд автомобіля ДЕУ «Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_5 на позивачку ОСОБА_4, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.03.2010 року водій ОСОБА_5 був визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто в порушенні особою, яка керувала транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілій були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя, даний вирок набрав чинності. ОСОБА_4 була визнана потерпілою та цивільним позивачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, в якій вказано, що вирок у кримінальній справі, що .набрав законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи стосовно якої ухвалено вирок.

Вина не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи

Судом встановлено, що на час ДТП діяв договір № 149 від 27.05.2008 року добровільного страхування наземного транспорту укладений між ПАТ СК «Велта» та ТОВ «Паритет-агро». Предметом даного договору є добровільне страхування наземного транспорту, який належить страхувальникові та який експлуатується ТОВ «НВП «Граніт»на підставі договору оренди (найму) транспортних засобів № 2-а від 01.01.2009 р.

Відповідно до наказу ТОВ «НВП «Граніт»за № 51/08-К від 03.06.2008 р., гр. ОСОБА_5 прийнятий на постійну роботу на посаду водія з окладом згідно штатного розкладу. В договорі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 03.06.2008 р., гр. ОСОБА_6 був переданий автомобіль ДЕУ «Ланос»державний номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Як встановлено в судовому засіданні, на момент ДТП ОСОБА_5 знаходився у трудових відносинах з ТОВ «НВП «Граніт», керував автобусом на підставі письмового запису в подорожньому листі.

У відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Автомобіль ДЕУ «Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, на праві власності належить ТОВ «Паритет-агро». Згідно договору оренди від 04.04.2008 року, ТОВ «Паритет-агро»передало ТОВ «НВП «Граніт»вищезазначений автомобіль строком до 04.04.2011 р.

Згідно ч. 1 ст. 780 ЦК України, шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найом, відшкодовується наймачем на загальних підставах.

Таким чином, саме відповідач повинен відшкодувати позивачці матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП при якій була травмована позивачка ОСОБА_4

Але, як встановлено в судовому засіданні, між ТОВ «Паритет-агро»та ПАТ СК «Велта»11.04.2009 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та виданий поліс № ВС/3273401 на застрахований транспортний засіб автомобіль ДЄУ «Ланос», р/н НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5 на момент ДТП. За умовами зазначеного договору Страхова компанія несе відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. За договором ліміт відповідальності страховика за майнову шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 грн. на одного потерпілого.

За таких обставин суд першої інстанції правильно стягнув матеріальну шкоду, спричинену позивачці, саме з ПАТ СК "Велта".

Згідно ст. 1167 ГК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року п. 8 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що за моральну (немайнову шкоду), заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою працівник знаходиться в трудових відносинах, останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлене інше.

Судом встановлено, що саме працівник підприємства ТОВ «НВП Граніт»ОСОБА_5 є винним в заподіянні шкоди позивачці, спричинив їй тілесні ушкодження під час виконання трудових обов'язків, про що ОСОБА_5 не заперечував під час розгляду кримінальної справи.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно визначив, що ТОВ НВП "Граніт" повинно відшкодувати моральну шкоду, заподіяну працівником підприємства.

У зв'язку з ДТП позивачці були заподіяні моральні страждання, а саме: після ДТП вона вимушена була тривалий час знаходитися на лікуванні, стан її здоров'я значно погіршився, що призвело до утворення боргів у її сім'ї у зв'язку із грошовими затратами. Позивачка знаходиться у депресії, погіршився сон, вона вимушена до цього часу проходити лікування, крім того, вона до цього часу зазнає страх перед автомобілями.

За таких обставин суд правильно визначився з сумою відшкодування моральної шкоди у розмірі 30000 грн.

При цьому, суд стягнув моральну шкоду в сумі 2250 грн. із відповідача ПАТ СК «Велта», оскільки у відповідності до вимог Закону України «Про страхування», страховик несе відповідальність в межах ліміту страхового полісу за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, страховик сплачує обґрунтовані витрати на лікування особи, підтверджені чеками, та сплату моральної шкоди в розмірі, яка не перевищує 2550 грн.

Сума моральної шкоди 27750 грн. стягнута з відповідача ТОВ «НВП «Граніт».

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307 ч1 п.1, 308, 314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ПРАТ СК "Велта", ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Граніт" відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 4 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий:

Судді: