Рішення

від 12.07.2012 по справі 2-2390/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Шевченківський районний суд м.Львова

Справа № 2-2390/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 червня 2012 року

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Едера П.Т.

при секретарі Карпин Н.О.

з участю прокурора Клак Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовною заявою Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави, в особі Брюховицької селищної ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Управління Держкомзему у м. Львові про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним правочину, витребування майна від добросовісного набувача,-

у с т а н о в и в:

29 липня 2011 року Прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся в Шевченківський районний суд м. Львова з позовом в інтересах держави, в особі Брюховицької селищної ради до ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Управління Держкомзему у м. Львові про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним правочину, витребування майна від добросовісного набувача.

Позовні вимоги аргументує тим, що в провадженні прокуратури Шевченківського району м. Львова перебуває кримінальна справа порушена за ознаками злочинів передбачених ст. ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України. Досудовим слідством встановлено, що службові особи Брюховицької селищної ради, зловживаючи службовим становищем, видали державні акти на право власності на земельні ділянки, при тому, ще питання про виділення земельних ділянок вказаним особам на розгляд сесії не виносилось, рішення з цього приводу не приймались, внаслідок чого незаконно відчужено 14 земельних ділянок площею 0,1га кожна.

У державних актах на право власності на земельну ділянку вказано, що такі видавались на підставі рішення 16 сесії 24 скликання Брюховицької селищної ради від 29.09.2005р. № 4, однак за вказаним номером та датою є рішення з інших питань.

Окрім цього, у державних актах зазначено, що земельні ділянки розташовані на АДРЕСА_1, проте, згідно з інформацією виконавчого комітету Брюховицької селищної ради, в селищі такої вулиці не існує, цільове призначення земельних ділянок не змінювалось, квартал забудови за вказаною адресою не розроблявся.

Просив поновити строки позовної давності. Прийняти до розгляду позовну заяву. Постановити рішення, яким: визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земел чу ділянку від 27.10.2005 р. виданий ОСОБА_1, кадастровий № 4610166300:06:002:0012 площею 0.1000 га для дачного будівництва серії ЯБ № 342799; визнати недійсним правочин договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий № 4610166300:06:002:0012 площею 0,1000 га для дачного будівництва, укладений 28.10.2005 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В.; витребувати земельну ділянку в ОСОБА_3 кадастровий номер 4610166300:06;002:0012; зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку - кадастровий номер 4610166300:06:002:0012 - у розпорядження Брюховицької селищної ради.

В процесі розгляду справи уточнив позовні вимоги, якими доповнив вимоги і просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.02.2006 року зареєстрований в реєстрі за №669, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0.1 га. кадастровий №4610166300:06:002:0012, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Та визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_3 серії ЯГ №047110 від 24.02.2006 року.

В судовому засіданні прокурор Клак Ю.Г. позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в тексті позовної заяви. Просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник Позивача, Брюховицької селищної ради Кубай Т.Є, котрий діє на підставі довіреності позов підтримав, надав пояснення, що аналогічні викладеному в тексті позовної заяви, зазначив, що на його думку, позовні вимоги є підставними та законними, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також представник третьої особи - Управління Держкомзему у м. Львові в судове засідання повторно не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку належним чином, що підтверджується відповідними розписками, які наявні в матеріалах справи та журналом вихідної кореспонденції суду. За таких обставин, з метою не допущення подальшого затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи проводити за відсутності сторін, котрі не з'явились в судове засідання, на підставі наявних у справі доказів у відповідності до вимог ст. 169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника Прокуратури, представника Позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Так, судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що 27.10.2005 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий № 4610166300:06:002:0012 площею 0,1000 га для дачного будівництва серії ЯБ № 342799, нібито на підставі рішення 16 сесії 24 скликання Брюховицької селищної ради від 29.09.2005р. № 5 3 4.

Громадяни та юридичні особи, відповідно до ч. 1. 2. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або ооганів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

В процесі розгляду справи віднайшло твердження прокурора при зверненні з позовом, що рішення про надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000 га для дачного будівництва селищною радою не приймалось, - останній не набув права власності на цю земельну ділянку. За таких обставин, підстави для реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий № 4610166300:06:002:0012 площею 0.1000га для дачного будівництва - відсутні.

На підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2005 р. посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., Відповідач ОСОБА_1 відчужив цю земельну ділянку Відповідачеві ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 03.11.2005 року оформив державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №347860, кадастровий номер 4610166300:06:002:0012 площею 0.1000 га розташованої в АДРЕСА_1.

09.02.2006 року Відповідач ОСОБА_2 відчужив зазначену земельну ділянку ОСОБА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу від 09.02.2006 року, яка 24.02.2006 року оформила державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4610166300:06:002:012 площею 0,1000 га розташованої в АДРЕСА_1.

Право розпорядження річчю є похідним від права власності: в контексті ст.ст. 658. 203 ЦК України, правом розпорядження, в тому числі й відчуження, належить власникові.

Правочин вчинено з порушенням вимог Земельного кодексу України, а також особою. яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, тобто з порушенням вимог ч 1 4.2 ст.203 ЦК України, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є підставою для визнання його недійсним.

Отже, правочини вчинено з порушенням вимог Земельного кодексу України, а також особами, які не мають необхідного обсягу цивільної дієздатності, тобто з порушенням вимог ч.1. ч.2 ст. 203 ЦК України, що відповідно до ч. 1 ст. 215. ст. 216 ЦК України, є підставою для визнання їх недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом 3 ч.1 ст.388 ЦК. передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісне придбання, згідно зі сі.388 ЦК. можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майні з чужого незаконного володіння (віндикація).

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 06.11.2009р. ..Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правовиків недійсними", норма ч.1 ст.216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі, не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. В цьому разі майно може бути витребуване від особи., яка не є стороною недійсного правочину. шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача.

Оскільки, в судовому засіданні безперечно встановлено, що Відповідач ОСОБА_3 набула права власності на спірне майне в осіб, які не мали права його відчужувати, тобто не у власника і не в особи, яка вправі була розпоряджатися спірним майном, то суд вважає, що спірне майно підлягає поверненню законним власникам її розпорядникам, так, як перебування у власності Відповідача оспорюваної земельної ділянки обмежує законного власника з праві на розпорядження нею та використання за своїм призначенням, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Оцінюючи зібрані у справі досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про підставність та законність позовних вимог, а тому такі підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України, ст. ст. … Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 10, 11, 15, 59, 60, 88, 107, 208, 209, 212, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку від 27.10.2005 р. виданий ОСОБА_1, кадастровий № 4610166300:06:002:0012 площею 0.1000 га для дачного будівництва серії ЯБ № 342799.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий № 4610166300:06:002:0012 площею 0,1000 га для дачного будівництва, укладений 28.10.2005 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В.

Витребувати земельну ділянку в ОСОБА_3 кадастровий номер 4610166300:06;002:0012.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку - кадастровий номер 4610166300:06:002:0012 - у розпорядження Брюховицької селищної ради.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.02.2006 року зареєстрований в реєстрі за №669, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0.1 га. кадастровий №4610166300:06:002:0012, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_3 серії ЯГ №047110 від 24.02.2006 року.

Стягнути з Відповідача ОСОБА_1 в доход держави 17,00 грн. (сімнадцять гривень, 00 коп.) державного мита та 40,00 грн. (сорок гривень, 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду

Стягнути з Відповідача ОСОБА_2 в доход держави 17,00 грн. (сімнадцять гривень, 00 коп.) державного мита та 40,00 грн. (сорок гривень, 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду

Стягнути з Відповідача ОСОБА_3 в доход держави 17,00 грн. (сімнадцять гривень, 00 коп.) державного мита та 40,00 грн. (сорок гривень, 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подання в десятиденний термін з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: П. Т. Едер