Постанова

від 09.10.2008 по справі 3/582

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н

О В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 09.10.2008 р.                                                                                                              

№ 3/582

Окружний

адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої-судді  Блажівської Н. Є., суддів Кочана В.М.,

Цвіркуна Ю.І., при секретарі судового засідання Серпутько Т.С.

Розглянув у

відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За

позовом                         

ОСОБА_1

до

Фонду

державного майна України,

про

визнання

протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання

провести виплату надбавок за високі досягнення у праці або за виконання

особливо важливої роботи, зобов'язання виплатити середній заробіток за час

вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди

У судовому

засіданні 9 жовтня 2008 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу

адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну

частину Постанови.знанн

                              О Б С Т А В И Н

И   С П Р А В И

ОСОБА_1

(надалі -Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з

позовом до Фонду державного майна України (надалі -Відповідач ) про: визнання

протиправним та скасування наказу з особового складу Фонду державного майна

України від 29 травня 2008 року НОМЕР_1 про службове розслідування; визнання

протиправним та скасування наказу з особового складу Фонду державного майна

України від 1 серпня 2008 року за №802-к; поновлення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на

посаді директора Департаменту фінансової роботи -головного бухгалтера Фонду

державного майна України з 1 серпня 2008 року; визнання протиправним та

скасування наказу Фонду державного майна України від 14 липня 2008 року за

НОМЕР_2 в частині п.1 щодо скасування ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення у

праці або за виконання особливо важливої роботи та щомісячної премії з 1 липня

2008 року; зобов'язання Фонду державного майна України (АДРЕСА_2) виплатити

належні їй суми надбавок за високі досягнення у праці або за виконання особливо

важливої роботи та щомісячні премії за період з 1 липня 2008 року; зобов'язання

Фонду державного майна України (АДРЕСА_2) виплатити їй середній заробіток за

час вимушеного прогулу за період з 1 серпня 2008 року; стягнення з Фонду

державного майна України (АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) моральну

шкоду в розмірі, що складає 1 грн.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що відповідні дії та акти Фонду державного майна України

є незаконними, безпідставними та такими, що порушують права Позивача та

охоронювані законом інтереси.

В

обгрунтування заявлених позовних вимог представником Позивача було зазначено,

що наказ Фонду державного майна України від 

29.05.2008 р. НОМЕР_1 про службове розслідування винесений без достатніх

на це правових підстав та прямо порушує вимоги чинного законодавства, а

складений за результатами службового розслідування Акт від 28 липня 2008 р.

містить висновки, які є беззаперечними свідченнями того, що комісією не було

встановлено жодного факту вчинення Позивачем неправомірних дій; акт про

результати службового розслідування не містить жодних посилань на встановлення

(чи виявлення) фактів здійснення Позивачем корупційних діянь чи обставин, які б

свідчили про порушення Присяги державного службовця.

В

обгрунтування неправомірності наказу ФДМУ НОМЕР_3 від 1 серпня 2008 р. про

припинення державної служби та звільнення з займаної посади представник

Позивача в судовому засіданні зазначив, що посилання Фонду державного майна

України в даному наказі носять загальний характер, без будь-якої конкретизації

пунктів, що містяться у відповідних нормах законодавства та передбачають окремі

види діянь, які забороняється вчиняти державним службовцям, та не містять

зв'язку висунутих ОСОБА_1 звинувачень із діяннями, передбаченими вказаними

нормами закону.

Стосовно

оскаржуваного Наказу ФДМУ № 714к від 14 липня 2008 р. про скасування надбавок

та щомісячних премій представником Позивача було зазначено, що даний наказ є

незаконним, оскільки він був винесений без дотримання вимог чинного

законодавства, що, в свою чергу, надає Позивачу право на відшкодування

незаконно позбавлених сум надбавки за високі досягнення у праці або за

виконання особливо важливої роботи та щомісячної премії.

В

обгрунтування правомірності заявленої позовної вимоги про відшкодування

моральної шкоди в розмірі 1 грн. представник Позивача посилався на те, що в

результаті звільнення Позивач зазнала втрат немайнового характеру внаслідок

моральних та фізичних страждань.

Представник

Відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив в

повному обсязі, посилаючись на те, що Фонд державного майна України діяв в

межах компетенції, керуючись нормами чинного законодавства, при цьому порушень

прав та законних інтересів Позивача не мало місця.

В судовому

засіданні представником Відповідача було зазначено, що ФДМУ мав право та

законні підстави для проведення службового розслідування відносно Позивача

(наказ ФДМУ з особового складу від 29 травня 2008 року НОМЕР_1 „Про службове

розслідування”, Акт від 28 липня 2008 року), а також припинення державної

служби та звільнення Позивача. З боку ОСОБА_1, як зазначив в судовому засіданні

представник Фонду державного майна України, мали місце неналежне виконання

службових обов'язків, що, зокрема, заподіяло моральну шкоду державі в особі

ФДМУ.

Представник

ФДМУ також зазначив, що ФДМУ не відноситься до органів виконавчої влади, а

Прем'єр-Міністр, в свою чергу, має право давати доручення виключно органам та

посадовим особам органів виконавчої влади, а тому відповідні доручення

Прем'єр-Міністра від 25 квітня 2008 року № 78 та від 14 травня 2008 року №

10-1-0062 не підлягали виконанню посадовими чи службовими особами ФДМУ.

Звільнення

державного службовця ОСОБА_1, на думку Відповідача, було пов'язано з

неможливістю подальшого проходження нею державної служби у зв'язку з порушенням

Присяги державного службовця; таким чином, звільнення державного службовця має

певну специфіку і не може розглядатися окремо від припинення державної служби,

яке є причиною звільнення.

Розглянувши

подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника

Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні

обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають

юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний

адміністративний суд міста Києва

                                                              В С Т

А Н О В И В 

ОСОБА_1

працювала у Фонді державного майна України з 5 січня 1997 року. З 23 травня

2007 року по 1 серпня 2008 року -директор Департаменту фінансової

роботи-головний бухгалтер Фонду державного майна України.

Наказом з

особового складу Фонду державного майна України від 1 серпня 2008 року НОМЕР_3

„Про припинення державної служби та звільнення з займаної посади ОСОБА_1” за

порушення вимог ст. 16 та ст. 17 Закону України „Про державну службу” припинено

державну службу та звільнено з займаної посади ОСОБА_1, директора Департаменту

фінансової роботи-головного бухгалтера 1 серпня 2008 року.

Як зазначено

в Наказі, підставою для припинення державної служби та звільнення з займаної

посади ОСОБА_1 є акт за результатами службового розслідування стосовно

перевірки фактів неналежного виконання своїх службових обов'язків директором

Департаменту фінансової роботи-головним бухгалтером ОСОБА_1., затверджений

Головою Фонду державного майна України В.Семенюк-Самсоненко 29 липня 2008 року.

Наказом з

особового складу Фонду державного майна України від 29 травня 2008 року НОМЕР_1

„Про службове розслідування” було оформлено рішення провести службове

розслідування стосовно директора Департаменту фінансової роботи-головного бухгалтера

ОСОБА_1 з 31 травня 2008 р. по 4 червня 2008 р.; на час проведення службового

розслідування ОСОБА_1 було відсторонено від виконання повноважень за посадою.

Наказами з

особового складу Фонду державного майна України від 02 червня 2008 року № 563к та

від 17 червня 2008 року № 618к було продовжено термін службового розслідування

до 16 червня 2008 р. та 29 липня 2008 р. відповідно.

Пунктом 1

Наказу з особового складу Фонду державного майна України від 14 липня 2008 року

№ 714к „Про скасування надбавок та щомісячних премій” ОСОБА_1 було тимчасово,

до закінчення службового розслідування скасовано надбавку за високі досягнення

у праці або за виконання особливо важливої роботи та щомісячної премії з 1

липня 2008 року, підставою чого став наказ про службове розслідування від 29

травня 2008 року НОМЕР_1 та усне розпорядження Голови Фонду.

Наказом з

особового складу Фонду державного майна України від 29 липня 2008 р. № 777-к

“Про поновлення повноважень за посадою ОСОБА_1.” ОСОБА_1 було наказано

приступити до виконання повноважень за посадою.

Як

вбачається із вищезазначених актів, підставою для припинення державної служби

та звільнення ОСОБА_1 із займаної посади є порушення нею вимог статті 16 та

статті 17 Закону України „Про державну службу”, в результаті чого був складений

Акт за результатами службового розслідування стосовно перевірки фактів

неналежного виконання своїх службових обов'язків директором Департаменту

фінансової роботи-головним бухгалтером ОСОБА_1. від 28 липня 2008 року.

Підставою

для проведення службового розслідування став факт підписання ОСОБА_1. платіжних

документів, пов'язаних з виплатою заробітної плати за першу половину травня

2008 року працівникам центрального апарату Фонду державного майна України.

У висновку

Акту  за результатами службового

розслідування стосовно перевірки фактів неналежного виконання своїх службових

обов'язків директором Департаменту фінансової роботи-головним бухгалтером

ОСОБА_1. від 28 липня 2008 року зазначено, що „перебуваючи у відпустці,

ОСОБА_1., взявши до уваги сумнівні документи, а саме наказ з особового складу,

датований 14 травня 2008, нумерований № 18, підписаний Портновим А.В.,

Доручення Прем'єр-міністра України № 25825/1/1-08 від 15 травня 2008, підписала

платіжні доручення в Державному казначействі України на отримання за першу

половину травня 2008 року працівниками центрального апарату Фонду заробітної

плати”. В результаті проведення службового розслідування були вироблені

пропозиції наступного змісту: „у зв'язку з недостатністю у комісії матеріалів

щодо встановлення неправомірності дій ОСОБА_1 вважаємо за доцільне направити

матеріали службового розлідування до Генеральної прокуратури України для вжиття

відповідних заходів реагування”.

Відповідно

до статті 1 Закону України “Про державну службу” державна служба  в 

Україні  - це професійна

діяльність осіб, які займають 

посади  в  державних 

органах  та  їх 

апараті  щодо практичного  виконання 

завдань  і  функцій 

держави  та одержують

заробітну

плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають

відповідні службові повноваження.

Статтею 10

Закону передбачені основні обов'язки державних службовців, серед яких, зокрема:

додержання Конституції України та інших актів законодавства

України;

забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів

відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та

громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових

обов'язків,  своєчасне  і точне виконання рішень державних органів чи

посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження

державної  таємниці,  інформації про громадян,  що

стала їм

відома під час виконання обов'язків державної 

служби,  а також  іншої інформації, яка згідно з законодавством

не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення  організації своєї роботи і підвищення

професійної кваліфікації; сумлінне виконання 

своїх службових обов'язків, 

ініціатива і творчість в роботі.

Положенням

статті 16 Закону встановлено, що державний 

службовець не має права вчиняти 

дії,  передбачені статтями  1 

і  5  Закону  

України  "Про  боротьбу  

з корупцією" Державні службовці не 

можуть  брати  участь 

у  страйках  та вчиняти 

інші  дії,  що 

перешкоджають  нормальному

функціонуванню державного органу. Інші обмеження,  пов'язані 

з  проходженням  державної служби окремими категоріями

державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України.

Відповідно

до статті 17 Закону громадяни України,  

які  вперше  зараховуються 

на  державну службу, приймають

Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу

відповідальність, урочисто присягаю, 

що  буду  вірно 

служити   народові   України,  

суворо дотримувати Конституції та законів України,  сприяти втіленню їх у

життя,

зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси  громадян, 

з  гідністю  нести 

високе  звання державного

службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".Державний службовець    підписує   

текст    Присяги,    який зберігається за місцем  роботи. 

Про  прийняття  Присяги 

робиться запис у трудовій книжці.

Згідно з

статтею 22 Закону невиконання службових 

обов'язків,  що  призвело 

до людських жертв  або  заподіяло 

значної  матеріальної  чи 

моральної  шкоди

громадянинові,  державі,  підприємству, 

установі,  організації чи

об'єднанню громадян,  є  підставою 

для  відсторонення  державного службовця  від 

виконання  повноважень  за 

посадою із збереженням заробітної плати. 

Рішення про відсторонення державного 

службовця від   виконання  повноважень 

за  посадою  приймається 

керівником державного органу, в якому працює цей службовець. Тривалість

відсторонення від виконання повноважень за посадою не  повинна 

перевищувати часу службового розслідування.  Службове розслідування  проводиться 

у  строк  до 

двох  місяців  у порядку визначеному Кабінетом Міністрів

України. Якщо правомірність  

рішення   про  відсторонення 

державного службовця від виконання повноважень за посадою не  підтверджується результатами службового

розслідування, це рішення скасовується.

Відповідно

до вимог частини 2 статті 33 Закону заробітна плата державних службовців

складається з  посадових окладів,  премій, 

доплати за ранги,  надбавки за

вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Статтею 1

Закону України “Про боротьбу з корупцією” передбачено, що під корупцією в

цьому  Законі  розуміється 

діяльність  осіб,

уповноважених   на   виконання  

функцій  держави,  спрямована 

на протиправне використання 

наданих  їм  повноважень 

для  одержання матеріальних благ,

послуг, пільг або інших переваг. Корупційними діяннями є: а) незаконне  одержання 

особою,  уповноваженою  на виконання функцій держави, у зв'язку з

виконанням таких функцій матеріальних благ, 

послуг,  пільг або інших переваг,

у тому числі прийняття чи одержання 

предметів  (послуг)  шляхом 

їх  придбання   за  

ціною (тарифом),  яка  є 

істотно  нижчою  від 

їх  фактичної  (дійсної) вартості; б) одержання   особою, 

уповноваженою  на  виконання 

функцій держави,  кредитів  або  

позичок,   придбання   цінних  

паперів, нерухомості  або  іншого 

майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним

законодавством.

Відповідно

до статті 5 вказаного Закону державний  

службовець   або   інша 

особа,  уповноважена  на виконання функцій держави, не має права:

а) сприяти,   використовуючи   своє  

службове   становище,

фізичним  і  юридичним 

особам  у  здійсненні ними підприємницької

діяльності,  а  так само в отриманні субсидій, субвенцій,

дотацій, кредитів   чи   пільг  

з   метою   незаконного 

одержання  за  це матеріальних благ, послуг, пільг або інших

переваг; б) займатися  

підприємницькою  діяльністю  безпосередньо 

чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб

у  справах  державного 

органу,  в  якому 

вона  працює,  а 

також виконувати  роботу   на  

умовах   сумісництва   (крім  

наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики);

в) входити самостійно  (крім  випадків, 

коли  державний службовець   здійснює 

функції  з  управління 

акціями  (частками, паями),  що 

належать  державі,  та представляє інтереси держави в раді   товариства  

(спостережній  раді)  або 

ревізійній  комісії господарського

товариства), через представника або підставних осіб до  складу 

правління  чи  інших 

виконавчих  органів підприємств,

кредитно-фінансових   установ,   господарських   товариств  

тощо, організацій,   спілок,   об'єднань, 

кооперативів,  що  здійснюють підприємницьку  діяльність; г) відмовляти  фізичним 

та  юридичним  особам 

в інформації, надання якої передбачено правовими актами,  умисно затримувати її, надавати недостовірну

чи неповну інформацію; ґ)  сприяти,

використовуючи своє службове становище, фізичним і  юридичним 

особам  - учасникам процедур

закупівель у досягненні перемоги 

всупереч  вимогам Закону України

"Про закупівлю товарів,

робіт  і 

послуг  за  державні кошти" . Державний

службовець,  який є посадовою

особою,  не має також права: а)

сприяти,  використовуючи своє посадове

становище, фізичним

та   юридичним 

особам  у  здійсненні 

ними  зовнішньоекономічної,

кредитно-банківської  та  іншої 

діяльності  з  метою 

незаконного одержання  за  це 

матеріальних  благ,  послуг, 

пільг  або  інших переваг; б) неправомірно   втручатися, 

використовуючи  своє  посадове

становище,  у діяльність інших державних органів чи

посадових осіб з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень; в) бути

повіреним третіх осіб у  справах  державного 

органу, діяльність якого він контролює; г) надавати незаконні переваги

фізичним або юридичним  особам під  час 

підготовки  і  прийняття 

нормативно-правових  актів  чи рішень.

Порядок

проведення службового розслідування щодо державного службовця регламентований

Порядком проведення службового розслідування стосовно державних службовців,

затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 950 від                13.06.2006 р.

У

відповідності до пункту 1 Порядку стосовно державних службовців може бути

проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного

виконання  ними службових обов'язків,

перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв  або 

заподіяло  значну  матеріальну  

чи   моральну   шкоду громадянинові, державі, підприємству,

установі, організації чи

об'єднанню

громадян; у разі недодержання ними законодавства про  державну 

службу,

про боротьбу

з корупцією, порушення етики поведінки; на вимогу  державного службовця з метою зняття

безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри. За анонімними

повідомленнями,  заявами та  скаргами 

службове розслідування не проводиться.

Відповідно

до пункту 4 Порядку службове  розслідування   проводиться  

з   відстороненням державного  службовця від виконання повноважень за посадою

або без

такого

відсторонення.  Рішення про  відсторонення 

приймається  за поданням  голови 

комісії  з  проведення 

службового розслідування керівником державного органу, в якому працює

службовець. За державним службовцем на час 

відсторонення  від  виконання

повноважень

за посадою зберігається заробітна плата.

Згідно з

пунктом 7 Порядку особа,  стосовно  якої проводиться службове розслідування, має

право в будь-який момент  узяти  в 

ньому  участь,  пояснювати

факти,

робити заяви, подавати відповідні документи і порушувати клопотання про

залучення нових  документів,  вимагати 

додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до справи.

Пунктом 8

Порядку передбачено, що за 

результатами  службового  розслідування 

члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти і суть

звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового

розслідування,  посада, прізвище, ім'я та

по батькові,  рік народження,  освіта, 

термін  служби  у 

державному органі  і

перебування  на  займаній 

посаді особи,  стосовно якої проведено

службове  розслідування,  результати 

щорічної  оцінки виконання  державним 

службовцем  покладених  на 

нього завдань та обов'язків,  види

заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі  у 

виконанні  окремих доручень

(завдань); висновки службового розслідування, 

обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність,  причини та умови,  що призвели до порушення,  вжиті або запропоновані  заходи 

для  їх  усунення 

чи обставини,   що   знімають 

з  державного  службовця 

безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані  пропозиції 

щодо усунення виявлених порушень та притягнення  у 

разі  необхідності винних осіб до

відповідальності згідно  із  законодавством.  У разі  

прийняття   рішення   щодо  

притягнення  державного службовця

до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення  - 

попередження  про  неповну 

службову  відповідність, затримка

до  одного  року 

у  присвоєнні  чергового 

рангу  або  у

призначенні   на 

вищу  посаду,  догана, 

звільнення.  Під час   визначення 

виду  дисциплінарного  стягнення 

члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і

заподіяну  ним  шкоду, 

обставини,  за  яких вчинено проступок,  і

попередню  роботу працівника. У разі   виявлення  

ознак   корупційних   діянь  

та   інших

правопорушень,  пов'язаних з корупцією, комісія вносить

пропозицію щодо надіслання акта службового 

розслідування  до  правоохоронних органів.  Члени комісії мають право викласти свою

окрему думку,  про що до акта додається

відповідний документ.

Вищезазначеними

нормативно-правовими актами регулюється питання припинення державної служби,

звільнення державного службовця та проведення службового розслідування з

означених питань.

Суд звертає

увагу на те, що заявлені позовні вимоги розглядаються в контексті існування та

дотримання чітко встановлених чинним законодавством України формальних підстав

припинення державної служби та звільнення державного службовця (що регулюється

Порядком проведення службового розслідування стосовно державних службовців,

затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 950 від             13.06.2006 р.). Суд не заперечує

посилання представника Відповідача на те, що звільнення державного службовця є

наслідком припинення державної служби, тобто, звільнення державного службовця

має певну специфіку і не може розглядатися окремо від припинення державної

служби, яке є причиною звільнення, але вважає за доцільне роз'яснити наступне.

Порядком

проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженим

Постановою Кабінету Міністрів України № 950 від 13.06.2006 р. чітко передбачено

коло підстав, за наявності яких може бути проведене службове розслідування та

містяться імперативні вимоги, яким повинен відповідати висновок за результатами

такого службового розслідування.

Як випливає

із Наказу ФДМУ від 29.05.2008р. НОМЕР_1 підставою для проведення службового

розслідування стосовно ОСОБА_1 є перевірка фактів неналежного виконання своїх

службових обов'язків ОСОБА_1.

Водночас,

суд звертає увагу, що пунктом 1 Порядку проведення службового розслідування

стосовно державних службовців встановлений вичерпний перелік підстав проведення

службового розслідування щодо державного службовця. Невиконання або неналежне

виконання державним службовцем своїх службових обов'язків може бути підставою

для проведення службового розслідування лише у тому випадку, якщо це призвело

до людських жертв або заподіяло значну матеріальну та моральну шкоду

громадянинові, державі, підприємству, установі, установі, організації чи

об'єднанню громадян.

В Наказі

ФДМУ від 29.05.2008р. НОМЕР_1 посилання на заподіяння означеної шкоди відсутнє,

як і не наведено доказів заподіяння такої шкоди.

Статтею 22

Закону України “Про державну службу” передбачено єдину підставу для

відсторонення державного службовця -невиконання службових  обов'язків, 

що  призвело  до людських жертв  або 

заподіяло  значної  матеріальної 

чи  моральної  шкоди громадянинові,  державі, 

підприємству,  установі,  організації чи об'єднанню громадян.

Як вже було

зазначено, у наказі про проведення службового розслідування та відсторонення

Позивача від виконання нею службових повноважень не зазначено фактів  людських жертв або завдання значної  матеріальної 

чи  моральної  шкоди громадянинові,  державі, 

підприємству,  установі,  організації чи об'єднанню громадян, так як і

не наведено доказів їх існування.

Суд не

приймає надані представником Відповідача в судовому засідані пояснення, що в

конкретному випадку з боку ОСОБА_1 мали місце неналежне виконання службових

обов'язків, перевищення своїх повноважень, що, зокрема, заподіяло моральну

шкоду державі в особі Фонду державного майна України, посилаючись на таке.

Суд вважає,

що Відповідачем не було наведено фактів спричинення моральної шкоди Фонду

державного майна України, а також доказів які підтверджують існування таких

фактів.

Як зазначено

в Акті за результатами службового розслідування стосовно перевірки фактів

неналежного виконання своїх службових обов'язків директором Департаменту

фінансової роботи-головним бухгалтером ОСОБА_1. від 28 липня 2008 року

“підставою для проведення службового розслідування став факт підписання

ОСОБА_1. платіжних документів, пов'язаних з виплатою заробітної плати за першу

половину травня 2008 року працівникам центрального апарату Фонду державного

майна України”.

Відповідно

до Розділу 7 Положення про Департамент фінансової роботи, до завдань та

обов'язків Директора Департаменту входить здійснення контролю за додержанням

розрахунково-платіжної дисципліни по коштам загального та спеціального фонду

Державного бюджету, цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів,

правильним застосуванням трудового законодавства та інших директивних

матеріалів, інструкцій і постанов.

Керуючись

положенням даного пункту, суд відноситься критично до вказаного формулювання

підстави проведення службового розслідування -підписання платіжних документів,

пов'язаних з виплатою заробітної плати, оскільки вказані дії відносяться до

обов'язків головного бухгалтера.

Пунктом 8

Поряку передбачено чіткий перелік реквізитів, які зазначаються у висновку, що

складається за результатами  службового

розслідування.

У висновку

Акту за результатами службового розслідування стосовно перевірки фактів

неналежного виконання своїх службових обов'язків директором Департаменту

фінансової роботи-головним бухгалтером ОСОБА_1. від 28 липня 2008 року

міститься припис наступного змісту: „перебуваючи у відпустці, ОСОБА_1., взявши

до уваги сумнівні документи, а саме наказ з особового складу, датований 14

травня 2008, нумерований № 18, підписаний Портновим А.В., Доручення

Прем'єр-міністра України № 25825/1/1-08 від 15 травня 2008, підписала платіжні

доручення в Державному казначействі України на отримання за першу половину

травня 2008 року працівниками центрального апарату Фонду заробітної плати”.

Стосовно

посилання Відповідача в Акті на „перебування ОСОБА_1 у відпустці”, Суд вважає

за необхідне зазначити, що, як підтверджується Наказом ФДМУ від 14 травня 2008

року № 18 “Про відкликання з відпустки” директор Департаменту фінансової

роботи-головний бухгалтер Фонду ОСОБА_1 була відкликана з відпустки на один

день -15 травня 2008 року з метою забезпечення своєчасної виплати заробітної

плати співробітникам Фонду.

Щодо припису

Акту “...взявши до уваги сумнівні документи...”, суд звертає увагу, що поняття

“сумнівні” є оціночною категорією. Роблячи певні висновки, суб'єкт владних

повноважень повинен уникати оціночних понять та категорій, або ж зазначати, в

чому полягає їх прояв.

В Акті за

результатами службового розслідування стосовно перевірки фактів неналежного

виконання своїх службових обов'язків директором Департаменту фінансової

роботи-головним бухгалтером ОСОБА_1. від 28 липня 2008 року не міститься

роз'яснення, в чому полягає сумнівність зазначених документів та якими доказами

обгрунтовуються дані обставини і факти.

В Акті за

результатами службового розслідування стосовно перевірки фактів неналежного

виконання своїх службових обов'язків директором Департаменту фінансової

роботи-головним бухгалтером ОСОБА_1. від 28 липня 2008 року містяться

наступного змісту пропозиції: „у зв'язку з недостатністю у комісії матеріалів

щодо встановлення неправомірності дій ОСОБА_1 вважаємо за доцільне направити матеріали

службового розлідування до Генеральної прокуратури України для вжиття

відповідних заходів реагування”.

Даний припис

суд трактує не інакше, як свідчення того факту, що комісією, яка проводила

службове розслідування, не було встановлено фактів вчинення Позивачем

неправомірних дій, невиконання або неналежного виконання нею службових

обов'язків, оскільки, як випливає із зазначеного вище припису пункту 8 Порядку

проведення службового розслідування стосовно державних службовців, у акті за

результатами службового розслідування повинні бути зазначені обґрунтовані  пропозиції 

щодо усунення виявлених порушень та притягнення  у 

разі  необхідності винних осіб до

відповідальності згідно із законодавством. В Акті за результатами службового

розслідування стосовно перевірки фактів неналежного виконання своїх службових

обов'язків директором Департаменту фінансової роботи-головним бухгалтером

ОСОБА_1. від 28 липня 2008 року такі пропозиції відсутні, так як і відсутнє їх

обгрунтування. Навпаки, комісія визнає той факт, що матеріалів щодо

встановлення неправомірності дій ОСОБА_1 недостатньо.

Суд також

приймає до уваги той факт, що по завершенню службового розслідування згідно

Наказу з особового складу Фонду державного майна України від 29.07.2008 р. №

777-к “Про поновлення повноважень за посадою ОСОБА_1.” ОСОБА_1 було наказано

приступити до виконання повноважень за посадою. Даний факт Суд сприймає не

інакше як свідчення того, що правомірність рішення про відсторонення не була

підтверджена результатами службового розслідування (виходячи з імперативних

вимог ч. 3 ст. 22 Закону України „Про державну службу”).

Безпідставними

є твердження представника Відповідача про те, що відсторонення має місце саме

під час проведення службового розслідування і не вказує (не впливає) на результат

(висновки) останнього. Допуск державного службовця до виконання покладених на

нього обов'язків після закінчення службового розлідування є свідченням

відсутності в діях останнього ознак протиправності. В протилежному випадку, - в

разі наявності в діях державного службовця ознак протиправності, - правовим

наслідком є видання наказу про припинення державної служби і звільнення

державного службовця із займаної посади, а не тимчасове допущення його до

виконання обов'язків за посадою з подальшим звільненням.

Водночас,

Наказом з особового складу Фонду державного майна України від 01.08.2008 р.

НОМЕР_3 за порушення вимог ст. 16 та ст. 17 Закону України „Про державну

службу” припинено державну службу та звільнено з займаної посади ОСОБА_1

Як зазначено

в Наказі, підставою для припинення державної служби та звільнення з займаної

посади ОСОБА_1 є акт за результатами службового розслідування стосовно

перевірки фактів неналежного виконання своїх службових обов'язків директором

Департаменту фінансової роботи-головним бухгалтером ОСОБА_1., затверджений

Головою Фонду державного майна України В.Семенюк-Самсоненко 29 липня 2008 року.

Як вже

зазначалось, в даному Акті не міститься жодних посилань на конкретні прояви

невиконання чи неналежного виконання Позивачем своїх службових обов'язків, не

наведено проявів завданої громадянину чи державі шкоди та причинного зв'язку

між вказаними діями та наслідками. Представником Відповідача в судовому

засіданні не було надано суду доказів, які підтверджують факти порушення

Позивачем Присяги державного службовця.

Суд не

приймає до уваги посилання представника Відповідача на невнесення Позивачем

відомостей стосовно зміни прізвища Голови ФДМУ до банківських установ та

неповідомлення податкових та інших державних органів, оскільки, по-перше,

доказів існування цих обставин суду надано не було, по-друге, вказані факти не

були зазначені в переліку підстав для службового розслідування стосовно

Позивача та не були відображені у висновках службового розслідування. Посилання

на дані факти Суд вважає необгрунтованими.

Припинення

державної служби та звільнення з займаної посади Позивача в конкретному випадку

є таким, що не грунтується на вимогах чинного законодавства України.

Вищезазначене

також підтверджується висновками Акту службового розслідування щодо

правомірності дій Голови Фонду державного майна України стосовно позбавлення

директора Департаменту фінансової роботи ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу

та щомісячної премії під час проведення службового розслідування від 22 серпня

2008 року, у яких зазначено: „ФДМУ при виданні наказу від 29 травня 2008 р.

НОМЕР_1 порушено вимоги статті 22 Закону України „Про державну службу” в

частині відображення тяжких наслідків, спричинених діями або бездіялюністю

ОСОБА_1., які могли бути підставою для відсторонення її від виконання

повноважень за посадою”, „у Акті за результатами службового розслідування

комісією не зафіксовано наявність тяжких наслідків, спричинених діями або

бездіяльністю ОСОБА_1 та не внесено пропозицій Голові ФДМУ щодо притягнення до

дисциплінарної відповідальності чи припинення їй державної служби”, „висновки

про порушення ОСОБА_1. вимог статей 16, 17 Закону України „Про державну службу”

відсутні, рішення суду про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення

вимог статей 1, 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією” комісії Головної

державної служби з проведення службового розслідування не надано”.

Стосовно

позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Фонду державного

майна України від 14 липня 2008 року за НОМЕР_2 в частині п.1 щодо скасування

ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо

важливої роботи та щомісячної премії з 1 липня 2008 року, суд вважає, що така

вимога є правомірною і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 4

Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців,

затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 950 від 13 червня 2006 р.

за державним службовцем на час 

відсторонення  від  виконання

повноважень

за посадою зберігається заробітна плата.

Відповідно

до частини 2 статті 33 Закону України „Про державну службу” заробітна плата

державних службовців складається з 

посадових окладів,  премій,  доплати за ранги, надбавки за вислугу років

на державній службі та інших надбавок.

Відповідно

до пункту 2 Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 р. „Про упорядкування структури

та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів

прокуратури, судів та інших органів” у разі несвоєчасного виконання завдань,

погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни надбавка за високі

досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи скасовується або

розмір її зменшується.

Суд звертає

увагу, що перелічені вище підстави для скасування або зменшення розміру

відповідних надбавок повинні підтверджуватися відповідними доказами та бути

документально зафіксованими.

Водночас, в

Наказі з особового складу Фонду державного майна України від 14.07.2008 року №

714к „Про скасування надбавок та щомісячних премій” відсутні посилання на

підтверджені факти несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і

порушення трудової дисципліни ОСОБА_1.

Таким чином,

збереження заробітної плати протягом службового розслідування передбачає

збереження виплат усіх надбавок, премій та заохочень, які виплачуються

державному службовцю, в тому числі і надбавки за високі досягнення у праці або

за виконання особливо важливої роботи та щомісячні премії.

Тому, суд

погоджується, що підстави для скасування Позивачу надбавок та щоміячних премій,

були відсутні, а тому відповідний наказ є таким, що порушує вимоги чинного

законодавства (що також підтверджується висновками Акту службового

розслідування щодо правомірності дій Голови Фонду державного майна України

стосовно позбавлення директора Департаменту фінансової роботи ОСОБА_1 надбавки

до посадового окладу та щомісячної премії під час проведення службового

розслідування від 22 серпня 2008 року).

Стосовно

позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 грн., то суд

звертає увагу, що Позивачем не було надано суду належних доказів, які

підтверджують факт завданих моральних страждань, втрати нормальних життєвих

зв'язків, здійснення додаткових зусиль для організації свого життя, істотність

втрачених перспектив тощо, які Позивач оцінює розміром в 1 гривню.

Пунктом 17

Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р.

„Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу

адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” встановлено,

що в адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з

посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та

поновлення на посаді.

 Згідно з вимогами статті 6 Конституції України

органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у

встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Суд звертає

увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають

підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в

межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно

до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов'язані діяти  лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.

Відповідно

до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у

справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних

повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: …(3)

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення (вчинення дії).

Цей критерій

вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість

урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у

конкретній ситуації. Суд вважає, що для цього Відповідач повинен ретельно

зібрати і дослідити матеріали, що мають значення для правильного вирішення

конкретного питання.

Суд звертає

увагу на те, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття

невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними

обставинами.

          На думку суду, під рішеннями суб'єкта

владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства

України необхідно розуміти також і правові акти індивідуальної дії, тобто

рішення, дія яких поширюється на конкретних осіб або як стосуються конкретної

ситуації, і які є актом одноразового, як у випадку з Позивачем, застосування

норм права.

           Виходячи з положень Кодексу

адміністративного судочинства України, під діями суб'єкта владних повноважень

необхідно розуміти, активну поведінку, яка може мати вплив на права, свободи та

інтереси фізичних осіб.

Частиною 1

статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і

вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності

сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом

їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства

України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення.   

Виходячи з

меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства

України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній

заяві посилання Позивача є обґрунтованими частково, та відповідно такими, що

підлягають частковому задоволенню.

           На підставі вищевикладеного,

керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 17, 94, 99, 100, 158, 161, 162, 163 Кодексу

адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста

Києва, -

                                         П О

С Т А Н О В И В

Адміністративний

позов задовольнити частково.

Визнати

протиправним та скасувати пункт 1 наказу Фонду державного майна України від 14

липня 2008 року НОМЕР_2 про скасування ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення у

праці або за виконання особливо важливої роботи та щомісячної премії з 1 липня

2008 року.

Визнати

протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від         1 серпня 2008 року НОМЕР_3 про

припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади директора

Департаменту фінансової роботи-головного бухгалтера з 1 серпня 2008 року.

Поновити

ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту фінансової роботи-головного бухгалтера

Фонду державного майна України з 1 серпня 2008 року.

Зобов'язати

Фонд державного майна України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час

вимушеного прогулу, починаючи з 1 серпня 2008 року.

Відповідно

до ст. 256 КАС України постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді

директора Департаменту фінансової роботи-головного бухгалтера Фонду державного

майна України з 1 серпня 2008 року виконати негайно.

В задоволенні

інших позовних вимог відмовити.

Постанова

відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства

України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було

подано.

Постанова

може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її

складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями  185-187 КАС України, шляхом подання через суд

першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом

двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у

строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча

суддя                                                                                     

Н. Є.  Блажівська

Судді                                                                                                          

В.М. Кочан

Ю.І. Цвіркун