Рішення

від 16.10.2008 по справі 6/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

16.10.08                                                                                          

Справа№ 6/211

За

позовом: Військового

прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави  - Міністерства оборони України в особі

Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський комбінат

побутового обслуговування”, м.Львів

до

відповідача:

Військової частини А 3870, смт.Брюховичі

про: 

стягнення 6683грн. 04коп.                                                                                                          

Суддя  Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від прокуратури: Майорчак В.М.

від позивача: Вирста Н.І. -предст.

від відповідача : Карабін Ю.В. -предст.

Представникам сторін,

роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки,

зокрема, права заявляти відводи. 

Суть

спору: Позов

заявлено Військовим прокурором Львівського гарнізону в інтересах держави  - Міністерства оборони України в особі Державного

підприємства Міністерства оборони України “Львівський комбінат побутового

обслуговування” до Військової частини А 3870 про стягнення 6683грн. 04коп.

заборгованості.

Ухвалою

суду від 29.09.2008р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено

її до розгляду на 16.10.2008р.

В

судовому засіданні представником прокуратури та позивач позовні вимоги

підтримали, просять позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник

відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у запереченні

на позов, зокрема посилається на те, що до 2008р. позивачем надавались послуги

по пранню білизни, а відповідачем підписувались акти контролю якості та

кількості виконаних робіт, однак оплата за надані послуги здійснювалася централізовано

Міністерством оборони України.  Військова

частина продовжує підписувати акти виконаних робіт, оскільки вважає що

централізована оплата послуг Міністерства оборони України не припинена та

заперечує свій  обов'язок щодо оплати

актів зазначених в позовній заяві. Просить відмовити в задоволенні позовних

вимог.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив

наступне:

28.02.2008р.

між Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський комбінат

побутового обслуговування” та військовою частиною А3870  укладено договір №1/08 предметом якого

відповідно до п.1 є надання  послуг з

прання білизни в кількості 1300 кілограм.

Згідно

з п.2.1 договору відповідач зобов'язувався передати позивачу білизну чи інше

майно для прання, проштамповане клеймом військової частини, упаковане в мішках;

вчасно отримати випрану білизну чи інше майно та вчасно і в повному обсязі

оплатити позивачу кошти за надані послуги.

п.

5.1  договору сторони передбачили, що

вартість прання кілограму білизни  разом

з ПДВ становить 3 грн. 72 коп.

За

надані послуги відповідач зобов”язувався проводити оплату не пізніше дня

повернення білизни чи іншого майна, а при неоплаті у 3-денний термін буде

нараховуватися пеня у розмірі 0,3 відсотки за кожен прострочений день (п. 5.2.

договору).

Відповідно

до п.6.6 договору, договір вступає в дію з дня підписання до припинення за

спільною згодою сторін, або одної із сторін, після взаєморозрахунків сторін до

повного їх здійснення.

18.04.2008р.

сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №1/08 від 28.02.2008р.

відповідно до якої  сторони домовились

збільшити обсяг надання послуг у 2008р. до 1350грн. 80коп. кілограм на загальну

суму 5025грн.

15.07.2008р.

між Міністерством оборони України та концерном «Військторгсервіс»було укладено

договір № 271/5/08/9 відповідно до якого концерн «Військоторгсервіс

зобов'язується надавати послуги з прання білизни ряду військових частин,

зазначених в додатку до договору, в тому числі і відповідачу.

З

огляду на викладене, договір №1/08 від 28.02.2008р. укладений між військовою

частиною А3870 та ДП МОУ “Львівський комбінат побутового обслуговування” та

додаткова угода № 1 до нього від 18.04.2008р. втратили свою чинність у зв'язку

з укладенням договору №271/5/08/9.

          Однак, оскільки відповідачем не

сплачено заборгованість по договору №1/08 від 28.02.2008р. в розмірі

6683грн.04коп., прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача

вказану заборгованість, яка підтверджується підписаними сторонами актами

приймального контролю якості та кількості виконаних робіт з прання білизни

військових частин №10/6 від 07.07.2008р. на загальну суму 3870грн.72коп. та

актом №10/7 від 29.07.2008р. на загальну суму 2812грн.32коп.

Відповідно

до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його

виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно

ст.ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова

від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною

1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться.

Відповідно

до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно

до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають

значення для справи.

Обставини

справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними

засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи

викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та

підлягають задоволенню повністю.

Оскільки

спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК

України, покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 526,

530, 625 ЦК України, ст.193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34,  35, 

49,  82,84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

           1.   

Позов задоволити повністю.

2.

Стягнути з Військової частини А 3870, смт.Брюховичі, вул.Незалежності України,

49  (р/р 35229016000507 в УДК у

Шевченківському районі м.Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 0877184) на користь

Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський комбінат

побутового обслуговування”, м.Львів, вул.Плугова, 12 а ( р/р 26008010250980 у

філії Зах.Рег.Управління ВАТ “Банк фінанси та кредит”, МФО 325923, код ЄДРПОУ

22992255) 6683грн.04коп.заборгованості.

3.

Стягнути з Військової частини А 3870, смт.Брюховичі, вул.Незалежності України,

49  (р/р 35229016000507 в УДК у

Шевченківському районі м.Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 0877184) в доход

державного бюджету України 102грн. 00коп. державного мита та 118грн. 00коп.

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Накази

видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя