Постанова

від 02.07.2012 по справі 2а-6053/12/0170/1

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2012 р. Справа №2а-6053/12/0170/1

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у склад головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю

представника позивача - Кус. Ю.В.,

представника відповідача - Усманова Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда"

до Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторія АР Крим

про визнання рішення недійсним,

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2009 року до Окружного адміністративного суду АРК звернулося Державне підприємство "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" (далі - позивач) з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторія АР Крим (далі - відповідач) про визнання недійсним рішень УПФУ в м. Євпаторії №№321,322,323, від 24 березня 2009 року, №№259,260 від 23 березня 2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені Державному підприємству "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" по рішенню №321 в розмірі 150602,64 гривні, по рішенню №322 в розмірі 72701,49 гривень, по рішенню №323 в розмірі 118932,69 гривень, по рішенню №259 в розмірі 119136,31 гривня, по рішенню №260 в розмірі 258267,57 гривень.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АРК від 25 травня 2009 року відкрито провадження по справі №2а-6658/09/0170, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 03.09.2009 року позовні вимоги задоволено частково:

1. Визнано протиправним і скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим від 23.03.2009 №259 про застосування до Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда"фінансових санкцій у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 1611,62 грн. і нарахування пені у сумі 117524, 69 грн.

2. Визнано протиправним і скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим від 23.03.2009 №260 про застосування до Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда"фінансових санкцій у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 258267,57 грн.

3. Визнано частково протиправним і скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим від 24.03.2009 №321 в частині застосування до Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда"фінансових санкцій у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 83911,89 грн. і нарахування пені на суму 58752,44 грн.

4. Визнано частково протиправним і скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим від 24.03.2009 №322 в частині застосування до Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" фінансових санкцій у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 64580,33 грн.

5. Визнано протиправним і скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим від 24.03.2009 №323 в частині застосування до Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" фінансових санкцій у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 118932,69 грн.

6. В задоволенні решти частини позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010 року апеляційну скаргу УПФУ в м. Євпаторії АР Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.09.2009 року по справі №2А-6658/09/4/0170 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2010 року касаційну скаргу УПФУ в м. Євпаторії АР Крим задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 3 вересня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2010 року скасовано, та справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2012 року відновлено втрачене касаційне провадження за касаційною скаргою УПФУ в м. Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 3 вересня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2010 року у справі за позовом Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" до Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторія АР Крим про визнання недіючими рішень.

30.05.2012 року справу №2а6658/09/4/0170 направлено до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, головуючою по справі призначено суддю Трещову О.Р., а справі надано новий номер - 2а- 6053/12/0170/1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 08 червня 2012 року адміністративну справу № 2а-6053/12/0170/1 прийнято до провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові та пояснив, що УПФУ в м. Євпаторії АР Крим прийнято рішення оскаржувані рішення з порушенням порядку та стоків для їх винесення. Але доводів щодо відсутності порушень, за які винесено оскаржувані рішення представник позивача не надав.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнала та заперечувала проти його задоволення, пояснивши, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувані рішення, оскільки позивачем порушувалися строки сплати страхових внесків, строки давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовуються, таке правило повинно розповсюджуватися і щодо строків та застосування штрафів і пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторія АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються органами виконавчої влади та суб'єктами владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 - IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон № 1058- IV) (тут і далі по тексту, в редакції, якій діяв на час спірних правовідносин) страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" являється юридичною особою, зареєстрованою 15.10.2003 року виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим за ідентифікаційним кодом юридичної особи 32679507, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою Головного управління статистики у м. Євпаторії ГУ статистики в АР Крим серії АБ №049695 ( а.с.61,62).

Судом встановлено, що Державне підприємство "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" під час здійснення підприємницької діяльності використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, Державне підприємство "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування до 01.01.2011 року визначені в Законі України № 1058- IV із відповідними змінами та доповненнями.

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону № 1058- IV страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 1058- IV територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058- IV встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону -

один календарний місяць.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону № 1058- IV, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в розмірах, визначених законом.

Частиною 2 статті 106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону №1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій п. 6 частини 1 статті 64 Закону №1058 надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону №1058 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону №1058 (в редакції, чинній на час прийняття спірних рішень) передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду України застосовувати до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок фінансової санкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій. (п. 1 ч. 10 ст. 106 Закону №1058).

Судом встановлено, що рішенням від 23.03.2009 року №259 на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 до ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" застосовано фінансові санкції у розмірі 1611,62 гривень і нараховано пеню у сумі 117524,69 гривень за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 20.12.2005 року по 20.12.2006 року у строк до 90 календарних днів включно (нараховані штрафні санкції у 20% розмірі від суми сплачених внесків).

Згідно із рішенням від 23.03.2009 року №260 застосовано фінансові санкції на суму 258267,57 гривень за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків за той же період у строк понад 90 календарних днів (нараховані штрафні санкції у 50% розмірі від суми сплачених внесків).

30 квітня 2009 року зазначені рішення були вручені відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

В розрахунку фінансових санкцій, застосованих за рішеннями від 23.03.2009 №259 і №260 зазначено, що позивач припустився несвоєчасної сплати сум страхових внесків, за граничними датами сплати з 20.12.2005 року по 20.12.2006 року. При цьому в погашення суми заборгованості зараховувались кошти сплачені в період з 16.05.2006 року по 20.07.2007 року.

Щодо правомірності правових підстав по винесенню рішень від 23.03.2009 №259 і №260 судом встановлено наступне.

Згідно з розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% позивач на 20.12.2005 року мав недоїмку зі сплати страхових внесків у загальній сумі 3410,47 гривень, на 20.01.2006 року - 36646,18 гривень, на 20.02.2006 року - 39595,23 гривень, на 20.03.2006 року - 31283,62 гривень, на 20.04.2006 року - 15427,54 гривень, на 22.05.2006 року - 37455,21 гривень, на 31.05.2006 року - 35832,82 гривень, на 20.06.2006 року - 52169,94 гривень, на 20.07.2006 року - 65873,63 гривень, на 21.08.2006 року - 54102,26 гривень, на 31.08.2006 року - 6238,88 гривень, на 20.09.2006 року - 60340,60 гривень, на 20.10.2006 року - 34040,96 гривень, на 20.11.2006 року - 27073,39 гривень, на 20.12.2006 року - 34635,44 гривень яка була погашена в період з 16.05.2006 року по 09.07.2007 року з затримкою понад 90 календарних днів.

Згідно з розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку 1-5% позивач на 20.12.2005 року мав недоїмку зі сплати страхових внесків у загальній сумі 1440,57 гривень, на 20.01.2006 року - 2287,12 гривень, на 20.02.2006 року - 2481,60 гривень, на 20.03.2006 року - 1983,91 гривень, на 20.04.2006 року - 1027,57 гривень, на 22.05.2006 року - 2395,78 гривень, на 20.06.2006 року - 3204,56 гривень, на 20.07.2006 року - 4216,39 гривень, на 21.08.2006 року - 3477,75 гривень, на 20.09.2006 року - 3960,92 гривень, на 20.10.2006 року - 2161,33 гривень, на 20.11.2006 року - 1679,66 гривень, на 20.12.2006 року - 2221,26 гривень яка була погашена в період з 16.05.2006 року по 20.07.2007 року частково з затримкою у строк до 90 календарних днів включно, частково з затримкою понад 90 календарних днів.

Тому суд приходить до висновку, що позивачем правомірно застосовані фінансові санкції за рішеннями від 23.03.2009 №260 в сумі 258267,57 гривень, №259 в сумі 1611,62 гривень і нараховано пеню у сумі 117524,69 гривень, розрахунок їх здійснено вірно, нарахована пеня вірно розраховувалась на суми сплаченої недоїмки виходячи з 0,1% зазначеної суми за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що рішенням від 24.03.2009 року №321 року на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 до ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" застосовано фінансові санкції у розмірі 88906,29 гривень і нараховано пеню у сумі 61696,35 гривень за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 22.01.2007 року по 22.12.2008 року у строк до 30 календарних днів включно (нараховані штрафні санкції у 10% розмірі від суми сплачених внесків).

Згідно із рішенням від 24.03.2009 року №322 року застосовано фінансові санкції на суму 72701,49 гривень за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків за той же період у строк до 90 календарних днів включно (нараховані штрафні санкції у 20% розмірі від суми сплачених внесків).

Згідно із рішенням від 24.03.2009 року №323 року застосовано фінансові санкції на суму 118932,69 гривень за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків за той же період у строк понад 90 календарних днів (нараховані штрафні санкції у 50% розмірі від суми сплачених внесків).

04 квітня 2009 року зазначені рішення були вручені відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

В розрахунку фінансових санкцій, застосованих за рішеннями від 24.03.2009 року №321, №322, №323 зазначено, що позивач припустився несвоєчасної сплати сум страхових внесків, за граничними датами сплати з 22.01.2007 року по 22.12.2008 року. При цьому в погашення суми заборгованості зараховувались кошти сплачені в період з 09.07.2007 року по 03.02.2009 року.

Щодо правомірності правових підстав по винесенню рішень від 24.03.2009 №321,№322, №323 судом встановлено наступне.

Згідно з розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% позивач на 22.01.2007 року мав недоїмку зі сплати страхових внесків у загальній сумі 53204,17 гривень, на 20.02.2007 року - 24006,60 гривень, на 20.03.2007 року - 20987,00 гривень, на 20.04.2007 року - 24839,70 гривень, на 21.05.2007 року - 45346,10 гривень, на 20.06.2007 року - 61473,65 гривень, на 20.07.2007 року - 84961,18 гривень, на 20.09.2007 року - 87916,98 гривень, на 02.10.2007 року - 11693,41 гривень, на 22.10.2007 року - 92258,27 гривень, на 20.11.2007 року - 93850,670 гривень, на 20.12.2007 року - 79842,44 гривень, на 21.01.2008 року - 86504,54 гривень, на 20.02.2008 року - 74730,11 гривень, на 20.03.2008 року - 77797,19 гривень, на 21.04.2008 року - 87312,84 гривень, на 20.05.2008 року - 112758,34 гривень, на 20.06.2008 року - 120390,41 гривень, на 21.07.2008 року - 115252,24 гривень, на 22.12.2008 року - 84605,78 гривень яка була погашена в період з 09.07.2007 року по 03.02.2009 року з різними термінами затримки - до зо календарних днів включно, до 90 календарних днів включно та понад 90 календарних днів.

Згідно з розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку 1-5% позивач на 22.01.2007 року мав недоїмку зі сплати страхових внесків у загальній сумі 3424,12 гривень, на 20.02.2007 року - 608,02 гривень, на 20.03.2007 року - 480,86 гривень, на 20.04.2007 року - 707,59 гривень, на 21.05.2007 року - 1222,86 гривень, на 20.06.2007 року - 1522,22 гривень, на 20.07.2007 року - 2673,30 гривень, на 20.09.2007 року - 2283,44 гривень, на 22.10.2007 року - 3091,68 гривень, на 20.11.2007 року - 3409,13 гривень, на 20.12.2007 року - 2747,22 гривень, на 21.01.2008 року - 2636,03 гривень, на 20.02.2008 року - 4539,89 гривень, на 20.03.2008 року - 4047,68 гривень, на 21.04.2008 року - 5309,36 гривень, на 20.05.2008 року - 6887,42 гривень, на 20.06.2008 року - 7246,08 гривень, на 21.07.2008 року - 3616,55 гривень, на 22.12.2008 року - 5943,98 гривень яка була погашена в період з 09.07.2007 року по 03.02.2009 року з різними термінами затримки - до зо календарних днів включно, до 90 календарних днів включно та понад 90 календарних днів.

Тому суд приходить до висновку, що позивачем правомірно застосовані фінансові санкції за рішеннями від 24.03.2009 року №322 в сумі 72701,49 гривень, №323 в сумі 118932,69 гривень, №321 у розмірі 88906,29 гривень і нараховано пеню у сумі 61696,35 гривень, розрахунок їх здійснено вірно, нарахована пеня вірно розраховувалась на суми сплаченої недоїмки виходячи з 0,1% зазначеної суми за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини 5 статті 106 Закону № 1058- IV за рахунок сум, що надходять від страхувальника чи державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, фінансових санкції, пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У випадку, якщо страхувальник має несплачену недоїмку, пеню чи фінансові санкції та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми страхових внесків зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені, фінансових санкцій.

Крім того, суд зазначає, що на дані правовідносини не поширюється правило щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлене ст. 250 ГК України, оскільки згідно з ч. 15 ст.106 Закону №1058 строки давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовуються. Зазначена стаття регулює правовідносини як щодо стягнення штрафів, так і щодо їх застосування. До того ж в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2010 року у справі №2А-6658/09/4/0170 викладена аналогічна позиція суду.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, повно і всебічно оцінивши обставини по справі суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними рішень Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторія АР Крим №№321,322,323 від 24 березня 2009 року, №№259,260 від 23 березня 2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені Державному підприємству "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" по рішенню №321 в розмірі 150602,64 гривні, по рішенню №322 в розмірі 72701,49 гривень, по рішенню №323 в розмірі 118932,69 гривень, по рішенню №259 в розмірі 119136,31 гривня, по рішенню №260 в розмірі 258267,57 гривень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача не стягуються.

Під час судового засідання, яке відбулось 02.07.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 06.07.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.