Постанова

від 04.07.2012 по справі 2а-5716/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2012 року 17:59 № 2а-5716/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Вірченка В.В., Іванкової Н.В., Сігнаєвського І.В., відповідача -Алексєєнко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «МТЕК» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 листопада 2011 року № 157581508 та № 157591508, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 квітня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Закрите акціонерне товариство «МТЕК»(далі -ЗАТ «МТЕК») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 листопада 2011 року № 157581508 та № 157591508.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-5716/12/2670 призначено до судового розгляду на 16 травня 2012 року.

16 травня 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на належного відповідача - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

В судових засіданнях оголошувались перерви до 06 червня 2012 року, до 19 червня 2012 року та до 04 липня 2012 року.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «МТЕК»(ідентифікаційний код 30603593) зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією. Вказане товариство розташоване за адресою: 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6.

ЗАТ «МТЕК»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 04 лютого 2002 року за № 14387/5639.

07 листопада 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено камеральну перевірку за звітний податковий період -I, II квартали 2011 року платника податку на прибуток - Закритого акціонерного товариства «МТЕК», за результатами якої складено Акт від 07 листопада 2011 року № 18/1508.

В ході перевірки було встановлено, що при складанні декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року (№ 9006284935 від 09.08.2011 року) ЗАТ «МТЕК»порушено пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями. Зазначене порушення призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 107 402 310 грн. та відповідно, до заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток на 107 402 310 грн. та заниження податку на прибуток за II квартал 2011 року у розмірі 5 883 281 грн.

10 листопада 2011 року ЗАТ «МТЕК»до податкового органу подало заперечення на Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 07 листопада 2011 року № 18/1508.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 17.10.2011 року № 9741/10/15820, висновки, викладені в акті від 07 листопада 2011 року № 18/1508 залишено без змін.

22 листопада 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі Акта перевірки № 18/1508 від 07.11.2011 року прийняла податкове повідомлення-рішення за формою «П»№ 157581508, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 ст. 54 та пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно з п. 123.1 ст. 123 з урахуванням п. 6 підр. 10 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, за порушення пункту 150.1 статті 150 з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 81 822 826,00 грн. за ІІ квартал 2011 року.

22 листопада 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі Акта перевірки № 18/1508 від 07.11.2011 року прийняла податкове повідомлення-рішення за формою «Р»№ 157591508, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 ст. 54 та пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно з п. 123.1 ст. 123 з урахуванням п. 6 підр. 10 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, за порушення пункту 150.1 статті 150 з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 5 883 281 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПА у м. Києві та ДПС України, які своїми рішеннями відповідно від 02 лютого 2012 року № 21/10/10-114 та від 12 квітня 2012 року № 6472/6/10-2115 його скарги залишили без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на судову практику, зокрема на ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 року по справі № 2а/0270/4354/11 та від 12.01.2012 року по справі № 2а/0270/4432/11.

Не погоджуючись з прийнятими Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва податковими повідомленнями-рішеннями від 22 листопада 2011 року № 157581508 та № 157591508, ЗАТ «МТЕК»звернулося до суду та просить визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 334/94-ВР) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 150.1 статті 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

У п. 1 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України зазначено, що Розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

За результатами дослідження податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року та декларацій з податку на прибуток підприємства за 2010 рік та за I квартал 2011 року, які долучені позивачем, встановлено наступне.

В податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, позивачем до складу витрат ІІ кв. 2011 року віднесено від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане ним за результатами здійсненої господарської діяльності за I кв. 2011 року в сумі 107 402 310 грн. із врахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатами господарської діяльності за 2010 рік у розмірі 116 755 298 грн.

Таким чином, суд вважає, що зроблений перевіркою висновок про те, що вказана сума 107 402 310 грн. не підлягає відображенню в складі декларації за ІІ кв. 2011 року, оскільки сформована за рахунок збитків, що утворились станом на 01.01.2011 рік, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на 81 822 826,0 грн. та занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 5 883 281,0 грн., є правильним.

Позивачем, в якості доказів формування від'ємного значення за результатами діяльності товариства у 2010 року було надано договори страхування, додаткові угоди до договорів страхування, додатки до договорів страхування, платіжні доручення, договори про відкриття кредитних ліній, додаткові угоди до цих договір.

Суд вважає, що дані докази не можуть вважатися підтвердженням формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року, оскільки були вже включенні до І кварталу 2011 року за наслідками 2010 року.

Судом також надано оцінку клопотання про задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.2011 року № 157581508 та № 157591508 в зв'язку із набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм»від 24 травня 2012 року № 4834-VI, поданого ЗАТ «МТЕК»в судовому засіданні 04 липня 2012 року, яке, на думку суду, не може бути прийняте як доказ правомірності включення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік до складу витрат 1 кварталу 2011 року при розрахунку об'єкта оподаткування та врахування в подальшому таких збитків при визначенні об'єкта оподаткування у 2 кварталі 2011 року, оскільки зазначені зміни до Податкового кодексу України не стосуються правовідносин, що склалися між сторонами в момент формування від'ємного значення та його декларування, окрім цього, відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Як встановлено під час розгляду справи, не мало місця неоднозначне трактування суб'єктом владних повноважень норм Податкового кодексу України, а отже, відповідач діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні, відповідачем як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятих ним рішень.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2011 року № 157581508 та № 157591508 винесені податковим органом правомірно, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Окрім цього, приписами частини другої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Так, згідно з частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм права, суд вважає, що на відміну від ухвал Вінницького апеляційного адміністративного суду, на які посилається позивач, преюдиціальне значення для вирішення даного спору має лише рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог Закритого акціонерного товариства «МТЕК», у зв'язку із чим в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «МТЕК»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.07.2012 р.