Ухвала

від 28.11.2012 по справі 2а-5716/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/56576/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представників позивача Сігнаєвського І.В., Проніна О.О.,

представника відповідача Алексєєнко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року

у справі № 2а-5716/12/2670

за позовом Закритого акціонерного товариства «МТЕК»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство «МТЕК»(далі -позивач, ЗАТ «МТЕК») звернулось у квітні 2012 року до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.2011 року № 157581508 та № 157591508.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2012 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року апеляційна скарга ЗАТ «МТЕК»задоволена. Скасована постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2012 року та ухвалена нова постанова, якою позов задоволений. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.11.2011 року № 157581508 та № 157591508.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Посадовою особою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено камеральну перевірку позивача за звітний податковий період І та ІІ квартал 2011 року з податку на прибуток підприємств, за наслідками якої складений акт від 07.11.2011 року № 18/1508.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України , а саме ТОВ «МТЕК» до складу витрат ІІ кварталу 2011 року було включено від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане за результатами здійснення господарської діяльності за І квартал 2011 року в сумі 107 402 310,00 гривень із врахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатами господарської діяльності за 2010 рік у розмірі 116 755 298,00 гривень. Зазначене порушення призвело до заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 5 883 281,00 гривня та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 81 822 826,00 гривень.

22.11.2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 157581508, яким на підставі акту перевірки за порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 81 822 826,00 гривень.

Також, 22.11.2011 року ДПІ у Шевченківському йоні м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 157591508, яким на підставі акту перевірки за порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 5 883 281,00 гривня.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включається до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходив з наступного.

Відповідно до абз.5 п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2011 року, крім розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств»цього Кодексу, який набирає чинності з 01.04.2011 року.

Отже, на час подання позивачем декларації з податку на прибуток у І кварталі 2011 року діяли норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону .

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону , без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України , якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що розрахунок об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, результатом якого є від'ємне значення, означає величину збитків за перший квартал 2011 року , що була розрахована відповідно до ст. 3 , п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , які передбачають, зокрема, врахування без будь-яких обмежень у такому розрахунку збитків 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 році, а сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року підлягає включенню до валових витрат ІІ кварталу 2011 року.

Як вбачається з акту перевірки, на думку органу державної податкової служби позивачем неправомірно включено до валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане за результатами діяльності у 2010 році.

При цьому, правильність розрахунку від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року відповідачем не заперечується.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, яка вважає неправомірним такий висновок органу державної податкової служби, оскільки позивачем включене від'ємне значення за результатами податкового 2010 року на підставі тоді ще діючого п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , який дозволяв включати збитки, що утворилися в результаті розрахунку об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік, до складу валових витрат І кварталу 2011 року без будь-яких обмежень, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податковим кодексом України передбачено право платника податків на включення від'ємного значення об'єкта оподаткування при розрахунку об'єкта оподаткування податкових періодів у складі витрат наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, яка, враховуючи вимоги п. 56.21 Податкового кодексу України , відповідно до яких у разі коли норма цього Кодексу припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 17.11.2011 року № 15532/1508 та № 15591/1508 винесені ДПІ у Шевченківському районі м. Києва неправомірно.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року у справі № 2а-5716/12/2670 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько