Постанова

від 12.07.2012 по справі 2а-3743/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2012 року 14:51 № 2а-3743/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Веста» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.01.2012р., за участю:

позивача - Вербицький С.Є., Ткач Л.С.

відповідач -Мазніченко О.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО «Веста»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі по тексту -відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.01.2012р. №000282312 та №000272312.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Веста»за результатами якої 27.12.2011р. складено акт №2603/23-12/36176909 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності, повноти, своєчасності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «ВКП «Трейд-Центр»(код ЄДРПОУ 36351757), ТОВ «Будевростандарт»(код ЄДРПОУ 35851975) та ТОВ «Київспецпромторг»(код ЄДРПОУ 36414041) за період з 01.01.2008р. по 01.01.2011р. (далі по тексту -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 732 789,69грн., а саме: лютий 2009 року -11 230грн., березень 2009 року -16 290грн., квітень 2009 року -1 715грн., травень 2009 року -6 575грн., червень 2009 року -34 131,25грн., липень 2009 року -39 818,34грн., серпень 2009 року -43 958,75грн., вересень 2009 року -51 504,92грн., жовтень 2009 року -41 457,5грн., листопад 2009 року -65 942,05грн., грудень 2009 року -92 126,05грн., січень 2010 року -58 489,01грн., лютий 2010 року - 87 903,5грн., березень 2010 року -91 177,18грн., квітень 2010 року -82 458,06грн., травень 2010 року - 8 013,08грн., п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження всього на суму 915 987,11грн., у тому числі: 1 квартал 2009 року -36 275грн., 2 квартал 2009 року -51 151,56грн., 3 квартал 2009 рок у- 186 004,07грн., 4 квартал 2009 року -257 018,14грн., 1 квартал 2010 року -282 269,73грн., 2 квартал 2010 року -103 268,61грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 18.01.2012р. прийняті податкові повідомлення -рішення №000272312, яким за порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 915 988грн., у тому числі основний платіж -732 790грн. та штрафні санкції 183 198грн. та №000282312, яким за порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 144 984грн., у тому числі -915 987грн. -основний платіж та 228 997грн. -штрафні санкції.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

1. Судом встановлено, що між ТОВ «Веста»(Покупець), в особі директора Панюкова В.В., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і ТОВ «ВКП «Трейд-Центр»(Постачальник), в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, (в подальшому разом іменуються «Сторони», укладено договір поставки № 01-11-Т від 01.11.2009р.

Відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати Товар у власність Покупця, а Покупець прийняти Товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Найменування, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю, асортимент, сортамент, номенклатура, умови поставки товару визначаються відповідно до специфікації чи накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору.

На підставі вище вказаного договору ТОВ «НВО «Веста»отримано від ТОВ «ВКП «Трейд-Центр»накладні.

Суми податку на додану вартість включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за листопад 2009р., грудень 2009р., січень 2010р., лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р.

Директором та засновником ТОВ ВКП «Трейд-Центр»є ОСОБА_5.

Відповідно до протоколу допиту свідка від 16.06.2011р. ОСОБА_5 у місті Києві проживає з народження. Навчався у ЗСШ № 294 на Троєщині, після 9 класу пішов навчатись у ПТУ № 28, на спеціальність машиніст крану, яке закінчив у 2006 році.

Після закінчення навчання був призваний на дійсну строкову військову службу на 1 рік (в/ч А 1317 «Десна»). Після армії пішов на курси підвищення кваліфікації в Управлінні башенних кранів, після закінчення курсів пішов працювати в зазначене управління машиністом крану, де пропрацював приблизно 1 рік. Після цього звільнився, і став працювати в основному неофіційно по спеціальності. Останнє місце роботи - збирач меблів, але також працюю не офіційно.

Про те, що ОСОБА_5 являється директором та засновником ТОВ ВКП «Трейд-Центр»дізнався з телефонних дзвінків від працівників міліції, на домашній номер телефону. В основному з працівниками міліції розмовляли його близькі родичі. Особисто він ніяких показань працівникам міліції не давав з цього приводу.

Оглянувши документи, вилучені у ПАТ «ВТБ Банк»про відкриття та обслуговування рахунку ТОВ ВКП «Трейд-Центр»ОСОБА_5 пояснив, що у них підписи від його імені виконані не ним, однак схожі на його. Що стосується копії його паспорту серії та номер НОМЕР_1, то в паспорті вклеєна його фотокартка, даний паспорт він останній раз бачив вдома, коли оформлювався на курси підвищення кваліфікації в Управлінні башенних кранів. У грудні 2010 року ОСОБА_5 вирішив влаштуватися на роботу і став шукати свій паспорт, але вдома його не знайшов. Після чого звернувся у паспортний стіл Деснянського району м. Києва для поновлення втрачених документів. За яких саме обставин і коли саме зник його паспорт він не може пояснити. Новий паспорт він отримав у січні 2011 року.

ОСОБА_5 не є і не був директором зазначеного товариства. Від імені ТОВ ВКП «Трейд-Центр»податкову звітність (накладні, декларації), договори, видаткові накладні, рахунки-фактур не підписував. Постачання товарів/послуг та перерахування коштів в системі «клієнт-банк»від імені цього товариства не здійснював.

2. Між ТОВ «Веста»(Покупець), в особі директора Панюкова В.В., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і ТОВ «Будєвростандарт»(Постачальник), в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, (в подальшому разом іменуються «Сторони», укладено договір поставки № 2 від 01.01.2009р.

Директором та засновником ТОВ «Будєвростандарт»є ОСОБА_6.

3. Між ТОВ «НВО «Веста»(Покупець), в особі директора Панюкова В.В., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»(Постачальник), в особі директора ОСОБА_8, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, (в подальшому разом іменуються «Сторони», укладено договір поставки № 01-09-К від 01.09.2009р.

Відповідно до вказаних договорів ТОВ «Будєвростандарт»та ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»виписали позивачу податкові накладні.

Суми податку на додану вартість включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ.

Відповідно до постанови про порушення кримінальної справи від 01.02.2011р. у продовж 2008-2011 років у м. Києві та Київської області група осіб, а саме ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_6 та іншими не встановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді мінімізації податкових зобов'язань та сприяння ухиленню від оподаткування інших підприємств, легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом зареєстрували, придбали фіктивні підприємства при наступних обставинах.

Так реалізуючи свій злочинний намір, діючи сумісно та узгоджено ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, отримали від останнього його особисті документи, необхідні для державної реєстрації юридичної особи, а також нотаріальну завірену довіреність на вчинення від його імені дій, спрямованих на юридичне заснування нового суб'єкта господарювання, не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю.

Оформивши від імені ОСОБА_16 всі документи, необхідні для створення суб'єкту підприємницької діяльності, група осіб у складі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, за попередньою змовою у вищезазначений час придбали юридичну особу - ТОВ «Фінпром Груп» (код ЄДРПОУ 35810808) засновником та директором якого виступив ОСОБА_16, за щомісячну грошову винагороду.

Продовжуючи, реалізовувати свій злочинний намір, направлений на умисне вчинення злочину діючи повторно, сумісно та узгоджено ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, отримали від останнього його особисті документи, необхідні для державної реєстрації юридичної особи, а також нотаріальну завірену довіреність на вчинення від його імені дій, спрямованих на юридичне заснування нового суб'єкта господарювання, не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю.

Оформивши від імені ОСОБА_15 всі документи, необхідні для створення суб'єкту підприємницької діяльності, група осіб у складі ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, за попередньою змовою у вищезазначений час зареєстрували у Шевченківській районній м. Києва державній адміністрації юридичну особу - ТОВ «АЛТЕЯ-КОНСАЛТИНГ»(код ЄДРПОУ 36177169), ТОВ «ТПК «Спецпромторг»(код ЄДРПОУ 36351762), а також придбали підприємництва ТОВ «Інжінірингова компанія Астрея»(код ЄДРПОУ 35534294), ТОВ «Експертжитлобуд»(код ЄДРПОУ 35251969) засновником та директором яких виступив ОСОБА_15, за щомісячну грошову винагороду.

Зокрема, діючи навмисно та повторно ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_6, зареєстрували у Печерській районній державній адміністрації м. Києва юридичну особу - ТОВ «Будєвростандарт»(код ЄДРПОУ 35851975) засновником, директором та бухгалтером яких виступив ОСОБА_6, за щомісячну грошову винагороду.

В подальшому, за згодою ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, шляхом проведення безтоварних операцій з підприємствами зареєстрованими у м. Києві, Київській області та інших містах України за грошову винагороду у розмірі 4,5% від загальної суми обігу, мінімізували податкові зобов'язання та сприяли ухиленню від оподаткування інших підприємств, легалізували кошти, отримані злочинним шляхом, з яких сплачували ОСОБА_16 та ОСОБА_6 щомісячно по 2500 грн., кожному, ОСОБА_15, щомісячно 2000 грн., а залишок коштів, отриманих злочинним шляхом вищезазначені особи злочинної групи розподіляли між собою.

Приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Згідно з п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);

Згідно з ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Несплачений ТОВ «ВКП «Трейд-Центр», ТОВ «Будєвростандарт», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, а отже, власністю держави і як наслідок невиконання законодавчо встановлених обов'язків по сплаті податок на додану вартість доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум податок на додану вартість при тому, що контрагент-покупець ТОВ «НВО «Веста»отримав податкову вигоду за рахунок несплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у частині податкового кредиту, сформованого за рахунок ТОВ «ВКП «Трейд-Центр», ТОВ «Будєвростандарт», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг».

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчиняться у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В зв'язку з тим, що договір на «придбання товару (роботи, послуги)»є нікчемним, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Несплачений ТОВ «ВКП «Трейд-Центр», ТОВ «Будєвростандарт», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, а отже, власністю держави і як наслідок невиконання законодавчо встановлених обов'язків по сплаті податок на додану вартість доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум податок на додану вартість при тому, що контрагенти-покупці ТОВ «НВО «Веста»отримали податкову вигоду за рахунок несплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у частині податкового кредиту, сформованого за його рахунок.

Це свідчить, що відбувся правочин, який суперечить моральним засадам суспільства, та вочевидь є таким, що укладений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

В зв'язку з вищенаведеним, операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Згідно пп. 3.1.1 п.3.1. ст. 3 Закону об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: „поставки товарів та послуг місце надання яких знаходиться на митній території України ...".Продаж (поставка) товарів (робіт, послуг), згідно п. 7.1 ст.7 Закону, здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку, відповідно до пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону передбачено, що "право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку...".

Вимогами пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами і доповненнями передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Також, згідно з вимогами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1. ст.6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" зі змінами і доповненнями, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, по даним господарським операціям ТОВ «Веста»в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями) позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 732 789,69грн.

Крім того, виходячи з вимог п. 2. ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", із змінами та доповненнями, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. При цьому дані податкової звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно п. 1. ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно п. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами, також, визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704.

У відповідності до пп. 7.2.3. п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів. Пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 , ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р . зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. цієї статті Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом пункту 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Нафта»до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень -рішень.

Відповідно до п.п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-111 (із змінами та доповненнями) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податкових деклараціях за лютий 2009р., березень 2009р., квітень 2009р., травень 2009р., червень 2009р., липень 2009р., серпень 2009р., вересень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009р., грудень 2009р., січень 2010р., лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р. вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно до вимог п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями, яким визначено, що валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 18.01.2012р. №000282312 та №000272312, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Веста»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «НВО «Веста»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 19.07.2012р.

Суддя В.В. Амельохін