Постанова

від 18.07.2012 по справі 26/140(10)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р. Справа № 26/140(10) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоДунаєвської Н.Г. суддів :Мележик Н.І., Подоляк О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПП "Бірюза" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 та ухвалугосподарського суду Львівської області від 22.02.2012 за скаргоюПАТ "УкрСиббанк" на діїЛичаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (надалі -ВДВС) у справі№ 26/140(10) за позовомПАТ "УкрСиббанк" (надалі -Банк) доПП "Бірюза" (надалі -Підприємство) простягнення коштів за участю представників: від позивача - Лупеко О.А. від відповідача - Чирик А.І. від ВДВС - не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.02.2012 (суддя Деркач Ю.Б.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 (судді: Новосад Д., Михалюк О., Мельник Г.), скаргу Банку на дії ВДВС задоволено частково: визнано недійсною постанову ВДВС від 28.11.2011 про закінчення виконавчого провадження ВП № 27541964 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 06.06.2011 у даній справі про стягнення з Підприємства на користь Банку 160 982 швейцарських франків (що згідно курсу НБУ становить 1 326 032,08 грн.) несплаченої частини кредиту, 2 472,58 швейцарських франків (що згідно курсу НБУ становить 20 367 грн.) прострочених відсотків за період з 31.08.2010 р. по 08.10.2010, 7,16 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 1,56 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 5 000 грн. штрафу, 13 514,08 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині вимоги Банку про зобов'язання голови ліквідаційної комісії Підприємства Маланюка Ю.А. передати ВДВС наказ господарського суду Львівської області № 26/140(10) від 06.06.2011 - провадження у справі припинено. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Підприємство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні скарги Банку на дії ВДВС, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням господарського суду Львівської області від 24.01.2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2011, стягнуто з Підприємства на користь Банку 160 982 швейцарських франків (що згідно курсу НБУ становить 1 326 032,08 грн.) несплаченої частини кредиту, 2 472,08 швейцарських франків (що згідно курсу НБУ становить 20 367 грн.) прострочених відсотків за період з 31.08.2010 по 08.10.2010, 7,16 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 1,56 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 5 000 грн. штрафу, 13 514,08 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 06.06.2011 господарським судом Львівської області було видано наказ про примусове виконання рішення.

12.07.2011 державним виконавцем ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання даного наказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.11.2011 власником Підприємства було прийнято рішення № 14/11/11 про припинення Підприємства шляхом його ліквідації на підставі добровільного рішення власника та створено ліквідаційну комісію у складі трьох осіб, яку уповноважено здійснювати всі необхідні заходи для припинення підприємства.

15.11.2011 до ЄДРПОУ були внесені дані про те, що Підприємство знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності та відомості про ліквідаційну комісію, а заявою від 17.11.2011 Підприємство повідомило ВДВС про вказані обставини.

28.11.2011 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" та передано голові ліквідаційної комісії Підприємства Маланюку Ю.А. на підставі Акту державного виконавця постанову про закінчення виконавчого провадження та виконавчий документ.

Суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про те, постанова ВДВС про закінчення виконавчого провадження винесена за порушенням норм законодавства, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.

Згідно ст. 50 вказаного Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Статтею 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Суди попередніх інстанцій вірно вказали про те, що при здійсненні ліквідації за рішенням власника в порядку, передбаченому ст. 110 ЦК України дія мораторію чинним законодавством не передбачена, а тому виконавче провадження зупиненню та закінченню не підлягає, виконавчі дії повинні були здійснюватися до настання обставини, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", а саме ліквідації юридичної особи -до дня внесення до ЄДРПОУ запису про її припинення, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 111 ЦК України.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що постанова ВДВС про закінчення виконавчого провадження винесена з порушення норм законодавства, а тому правомірно визнали її недійсною.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 та ч. 2 ст. 111 13 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити ухвалу господарського суду першої інстанції або постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржувані судові акти винесено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПП "Бірюза" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 та ухвалу господарського суду Львівської області від 22.02.2012 у справі № 26/140(10) залишити без змін.

Головуючий, суддя Н. Дунаєвська

С у д д і Н. Мележик

О. Подоляк