Ухвала

від 12.07.2012 по справі 793-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

12.07.2012№ 5002-3/793-2010

За заявою кредитора - Українського фінансово-промислового концерну «УФПК», м. Київ

До боржника - Приватного підприємства «Фірма «Дакос», м. Сімферополь (ідентифікаційний код 23439081)

Про банкрутство.

Розгляд грошових вимог окремих кредиторів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос-Т», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос» та ОСОБА_1

Суддя Господарського Суду Автономної Республіки Крим

Соколова І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від Українського фінансово-промислового концерну «УФПК» - представник Бєлкін Л.М. за дов. від 26.01.2011р.

Від Приватного підприємства «Фірма «Дакос» - представник Яблокова А.В. за дов. від 24.05.2012р.

Розпорядник майна - Горюн В.В. - з'явився

Від Управління ПФУ у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - представник Мухтарова Е.Б. за дов. від 27.02.2012р.

Від Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим - представник не з'явився, сповіщений належним чином

Від Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим - представник не з'явився, сповіщений належним чином, ухвала суду повернута поштовим відділенням з приміткою «організація вибула»

Від Сімферопольського міського центру зайнятості - представник не з'явився, сповіщений належним чином

Від Повного товариства Ломбард «Фірма «РОЛ» і компанія» - представник Бєлкін Л.М. за дов. від 06.07.2012р.

Від ТОВ «Дакос» - представник не з'явився, сповіщений належним чином, ухвала суду повернута поштовим відділенням з приміткою «за закінченням терміну зберігання»

Від ТОВ «Дакос - Т» - представник не з'явився, сповіщений належним чином

Від Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» - представник Льошина Н.В. за дов. від 02.02.2012р.

ОСОБА_11 - представник ОСОБА_13 за дов. від 06.07.2012р.

ОСОБА_1 - не з'явився

Представник трудового колективу боржника ОСОБА_12 - не з'явився, сповіщений належним чином

Від Головного управління юстиції в АР Крим - представник не з'явився, сповіщений належним чином

Обставини справи: У січні 2010 року Український фінансово-промисловий концерн «УФПК», м. Київ звернувся до Господарського суду АР Крим (надалі - ГС АРК) з заявою про порушення справи про банкрутство приватного підприємства «Дакос», м. Сімферополь в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями), у зв'язку зі створенням та тривалим непогашенням заборгованості у розмірі 481802,99 грн., що підтверджується рішеннями суду та довідкою виконавчої служби про наявність заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.01.2010р. порушено провадження по справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено підготовче засідання.

02.03.2010р. ініціюючий кредитор надав суду заяву про уточнення кредиторських вимог, згідно якої розмір кредиторських вимог складає 472909 грн. До заяви додав докази викладених у заяві обставин (а.с. 38-39, том 1).

Ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим, прийнятими в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, суд у зв'язку з витребуванням відповідних доказів неодноразово відкладав підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2010р. введено судову процедуру розпорядження майном строком на 6 місяців. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Горюн Віталія Васильовича (ліцензія НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_7Оголошення про введення судової процедури розпорядження майном боржника опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» № 55 від 25.03.2010р. (а.с. 2-3, том 2).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.04.2010р. ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2010р. по справі № 2-19/793-2010 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2010р. затверджений реєстр вимог кредиторів та внесені зміни в ухвалу від 16.03.2010р. у частині дати зборів кредиторів (на 14.10.2010р. на 10 год. 00 хв. за юридичною адресою боржника: м. Сімферополь, вул. Федотова, 25), та у частині зміни дати судового засідання, у якому буде винесена ухвала про санацію боржника, чи про припинення провадження по справі про банкрутство, чи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (на 21.12.2010р. у 14 год. 30 хв.).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (надалі - САГС) від 30.11.2010р. апеляційні скарги УФПК «УФПК», ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», ПТ Ломбард «Фірма «Рол» і компанія», ОСОБА_10 задоволені; апеляційні скарги ПП «Фірма «Дакос» та ТОВ «Дакос - Т» залишені без задоволення; ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2010р. частково скасовано - в частині визначення розміру кредиторських вимог по четвертій та шостій чергам, загальної суми кредиторських вимог за реєстром.

Додатковою постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2011р. визнано кредиторські вимоги ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» до боржника на 2368,31 грн. (судові витрати по іншій справі), які віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; на 361 грн. (судові витрати по цій справі про банкрутство), які віднесені до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Постановою Вищого господарського суду України (надалі - ВГСУ) від 10.03.2011р. касаційні скарги ПП «Фірма «Дакос», гр. ОСОБА_1, ТОВ «Дакос-Т» та ТОВ «Дакос» задоволено частково; постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. та ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2010р. в частині розгляду кредиторських вимог гр. ОСОБА_1, ТОВ «Дакос-Т», та ТОВ «Дакос» скасовано; справу в частині розгляду кредиторських вимог гр. ОСОБА_1, ТОВ «Дакос-Т», та ТОВ «Дакос» направлено на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2011р. визнано грошові вимоги кредиторів: ТОВ «Дакос», ОСОБА_1 та ТОВ «Дакос-Т» до Приватного підприємства «Фірма «Дакос» (ідентифікаційний код 23439081) та включено їх вимоги до четвертої черги вимог кредиторів.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.09.2011р. апеляційні скарги Українського фінансово-промислового концерну «УФПК», ОСОБА_11, повного товариства Ломбард «Фірма «Рол» і компанія», ТОВ «Дакос-Т» та ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2011р. залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2011р. суд призначив судове засідання щодо вирішення подальшої процедури банкрутства ПП «Фірма «Дакос» на 10.10.2011р. о 14 год. 30 хв.

Але, судове засідання 10.10.2011р., яке було призначено ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2011р., не відбулось у зв'язку з тим, що на постанову Севастопольського Апеляційного Господарського суду від 12.09.2011р. надійшла касаційна скарга, та господарська справа за № 2-19/793-10 була скерована до ВГСУ.

Постановою ВГСУ від 07.02.2012р. по справі № 2-19/793-09 касаційні скарги ініціюючого кредитора, ПАТ «ДБ Сбербанку Росії» та ТОВ «Дакос-Т» задоволено частково. Постанову САГС від 12.09.2011р. та ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2011р по справі № 2-19/793-09 скасовані, а справу № 2-19/793 -09 направлено на новий розгляд Господарського суду Автономної Республіки Крим (т. 5 (16) а с. 99-107).

03.03.2012р. матеріали господарської справи № 2-19/793-10 повернуті до Господарського суду Автономної Республіки Крим та передані до розгляду судді Соколової І.О.

Ухвалою від 06.03.2012р. суд прийняв справу № 2-19/ 793-10 до свого провадження, присвоївши номер справі 2-3/793-2010, та призначив судове засідання щодо подальшої процедури банкрутства ПП «Фірма «Дакос» з викликом учасників провадження по справі про банкрутство на 03.04.2012р. о 11 год. 40 хв., залучивши до участі по дійсній справі Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2012р. суд відклав розгляд справи на 08.05.2012р. о 11 год. 00 хв., зобов'язавши кредиторів - учасників провадження справи про банкрутство ПП «Фірма «Дакос», м. Сімферополь - надати свої письмові пояснення з урахуванням доводів, викладених у Постанові ВГСУ від 07.02.2012р.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.05.2012р. суд продовжив строк судової процедури - розпорядження майном боржника - ПП «Фірма «Дакос» та повноваження розпорядника майна Горюн В.В. до 07.08.2012р., відмовив у задоволенні усного клопотання представника гр. ОСОБА_1 про призначення по справі економічного дослідження, призначив засідання суду щодо подальшої процедури банкрутства на 06.09.2012р.о 11 год. 00 хв., відклав судове засідання з розгляду грошових вимог окремих кредиторів на 06.06.2012р. о 11 год. 20 хв.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2012р. суд, у зв'язку з клопотанням розпорядника майна Горюн В.В. про відкладення розгляду справи, відклав судове засідання з розгляду грошових вимог окремих кредиторів на 21.06.2012р. о 11 год. 40 хв.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2012р. суд, у зв'язку з клопотанням представника ініціюючого кредитора про відкладення розгляду справи, справу слуханням відклав на 12.07.2012р. о 11 год. 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні 12.07.2012р. представник ініціюючого кредитора наполягав на тому, що боржник та розпорядник майна Горюн В.В. без законних підстав, необґрунтовано визнали грошові вимоги наступних кредиторів: 1. Гр.. ОСОБА_1, м. Сімферополь; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос», м. Сімферополь; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос - Т», м. Сімферополь, сплачені за договором № 010/02-1/113-04 від 13.05.2004р.

Такої ж думки у судовому засіданні 12.07.12р. дотримується і представник Повного товариства Ломбард «Фірма «РОЛ» і Компанія» та представник кредитора - ОСОБА_11

Представник Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» у судовому засіданні просив суд заявлені вимоги вказаних вище кредиторів не включати до реєстру вимог кредиторів.

Представник Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим відносить наслідки розгляду грошових вимог ОСОБА_1, м. Сімферополь; Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос», м. Сімферополь; Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос - Т», м. Сімферополь на розсуд суду.

Представник боржника у судовому засіданні підтвердив, що Приватне підприємство Фірма «Дакос» визнає грошові вимоги ОСОБА_1, м. Сімферополь; Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос», м. Сімферополь; Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос - Т», м. Сімферополь у розмірах, вказаних в їх заявах.

Розпорядник майна Горюн В.В. у судовому засіданні вважає можливим визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос-Т», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос» та ОСОБА_1

Розглянувши заяви щодо грошових вимог кредиторів : Гр.. ОСОБА_1, м. Сімферополь; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос», м. Сімферополь; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос - Т», м. Сімферополь, додатково надані документи , заслухавши пояснення представників сторін, суд не знаходить законних підстав для їх задоволення у зв'язку з наступним.

Як вже вказувалось вище, 07.02.2012 року Вищий господарський суд України прийняв постанову у справі № 2-19/793-2009 про банкрутство Фірми «Дакос», якою задовольнив частково касаційні скарги та скасував оскаржені постанову та ухвалу.

Зокрема, ВГСУ не погодився із висновками суду першої та апеляційної інстанції, за якими були визнані обґрунтованими кредиторські вимоги ТОВ "Дакос-Т" в сумі 750180,64 грн., гр.ОСОБА_1 в сумі 161.007,47 грн., ТОВ "Дакос" в сумі 278254,00 грн., та були включені до реєстру вимог кредиторів ПП "Фірма "Дакос".

Також, у постанові від 07.02.2012р. Вищий господарський суд України оцінив оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції як такі, що не відповідають зазначеним вище вимогам.

Скасовуючи ухвалу від 01.07.2011р., суд касаційної інстанції у своєї поставної від 07.02.12р. зазначив, що господарський суд Автономної Республіки Крим, повторно розглядаючи справу, належним чином не з'ясував дійсні обставини справи, не дав належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та належним чином законодавчо не обґрунтував свої висновки , посилаючись на попередню постанову ВГСУ від 10.03.11р.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2011 р. було скасовано постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2010 р. в частині розгляду кредиторських вимог гр. ОСОБА_1, ТОВ "Дакос-Т" та ТОВ "Дакос", справу № 2-19/793-2009 в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

В постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2011 р. було зазначено, що судами не досліджено обставини, які підтверджують , чи суперечать вимоги ТОВ "Дакос" до боржника в сумі 278.254 грн. за договорами позики від 29.09.2003 р. та договором купівлі-продажу, не розглянуто договір від 15.04.2010 р. щодо відступлення ТОВ "Днепр" права вимоги до боржника щодо його відповідності вимогам чинного законодавства, належним чином не з'ясовано питання стосовно укладених угод між ТОВ "Дакос-Т" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", а у подальшому - між боржником та ТОВ "Дакос-Т", не було належним чином досліджено висновки, що містяться у судовій експертизі, відповідно до вимог ст.ст. 41, 42 ГПК України, не було належним чином з'ясовано обставини щодо підстав виникнення грошових вимог ОСОБА_1 до боржника.

Також, ВГСУ зазначив про невиконання його вказівок, які містяться в постанові від 10.03.2011 р. щодо обґрунтованості кредиторських вимог ПП "Фірма "Дакос", гр. ОСОБА_1, ТОВ "Дакос-Т" до боржника. При повторному розгляді справи господарським судом першої інстанції ухвала від 01.07.2011 р., яку залишено без змін апеляційною постановою від 12.09.2010 р., Севастопольський апеляційний господарський суд на ці порушення не звернув увагу, чим також порушив норми процесуального права.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. 2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. 3. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вичиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

У зв'язку з цим , судова колегія ВГСУ також зазначила, у порушення вимог діючого законодавства , при повторному розгляді справи, господарським судом першої інстанції також не було досліджено питання стосовно заявлених кредиторських вимог ПП "Фірма "Дакос", гр. ОСОБА_1, ТОВ "Дакос-Т", зокрема, відповідність вимогам податкового та цивільного законодавства виконання податкового зобов'язання не платником податків та погашення боргу за кредитним договором третьою стороною, не були належним чином досліджені надані ОСОБА_1 квитанції на підтвердження наявності боргу, не з'ясовані питання щодо застосування чи відмови у застосуванні строку позовної давності за кредитними договорами від 13.05.2004 р. №010/02-1/113 -04, від 23.05.2003 р. №012/02-1/119 та №010/02-1/121, на яких ґрунтуються вимоги ТОВ "Дакос-Т" до боржника.

Крім того, не було зобов'язано ТОВ "Дакос - Т" надати додаткові докази в обґрунтування своїх вимог, з урахуванням норм ст.ст. 34, 32 ГПК України, враховуючи відсутність у письмовому вигляді договору між ТОВ "Дакос - Т", ПП "Фірма "Дакос" та КРД ПАО "Райффайзен Банк Аваль.

Відносно кредиторських вимог ТОВ «Дакос», суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника та документи, що їх підтверджують, мають право лише конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство,

Вищезазначені конкурсні вимоги, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, який затверджується господарським судом на попередньому судовому засіданні (ст.ст. 14, 15 Закону про банкрутство).

Стаття 1 Закону про банкрутство дає визначення, зокрема, наступним термінам:

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм Закону про банкрутство можна зробити висновок, що законодавець в імперативному порядку визначив, що до реєстру вимог кредиторів включаються лише вимоги конкурсних кредиторів - вимоги, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Стаття 1 Закону про банкрутство, також визначає, що грошовими зобов'язаннями є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах передбачених цивільним законодавством України.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, вимоги ТОВ «Дакос» в сумі 278 254,00 грн. заявлені на підставі договору про уступку права вимоги боргу Фірми «Дакос», укладеного 15.04.2010р. з АП пансіонат «Днепр» та ТОВ «Дакос». Отже, право вимоги за цим договором виникає у ТОВ «Дакос» не раніше 15 квітня 2010 року.

Зважаючи на той факт, що провадження у справі про банкрутство Боржника відкрито 28.01.2010р., вимоги ТОВ «Дакос» виникли після порушення провадження у справі про банкрутство і є поточними кредиторськими вимогами, які, в свою чергу, не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Крім того, за нормою ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, кредитори повинні подати до суду не тільки заяви про наявність боргу, але й документи, що їх підтверджують.

З матеріалів справи вибачається, що договір відступлення права вимоги станом на 25 квітня 2010 року суду не був наданий . Він був наданий через канцелярію суду першої інстанції тільки 5 липня 2010 року. Тобто, ТОВ «Дакос» не надав підтверджуючі документи своєчасно, тому у Боржника не було підстав визнавати ці вимоги, а у суду - включати їх до реєстру кредиторів, оскільки в такому випадку вони (вимоги) вважаються погашеними.

11.06.2010р. арбітражний керуючий Горюн В.В.та боржник спільно розглянули заявлені грошові вимоги, за результатами чого усі вимоги ТОВ «Дакос» визнані та віднесені до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

За висновками судової експертизи борг у сумі 278 254,00 грн. станом на час порушення справи про банкрутство перед ТОВ «Дакос» не існував.

Враховуючи зазначене вище, грошові зобов'язання боржника перед новим кредитором ТОВ «Дакос» виникло після порушення справи про банкрутство, первісний кредитор АП пансіонат «Днепр» не заявляв своїх вимог, новий кредитор не є правонаступником у результаті реорганізації первісного кредитора, а тому ТОВ «Дакос» є поточним кредитором.

Варто зауважити, що згідно із ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Доводи ТОВ «Дакос» відносно того, що поточні кредиторські вимоги не включаються до реєстру вимог кредиторів, співпадають з позицією Президії Вищого Господарського суду України.

Так, відповідно до п. 8.6. Рекомендації Президії Вищого Господарського суду України від 04.06.2004 р. «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Рекомендації), суддя, який розглядає справу про банкрутство, відмовляє у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов'язаннях, які виникли після порушення провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Отже, з огляду на вищенаведеного, суд робить висновок , що є чітке розмежування законодавцем конкурсних та поточних вимог кредиторів в залежності від часу виникнення права вимоги, тому вимоги ТОВ «Дакос» в сумі 278254,00 грн. не є конкурсними вимогами та не підлягають визнанню і внесенню до реєстру вимог конкурсних кредиторів.

Крім того, відповідно до п. 3.2. Договору позики від 29.09.2003р. та п. 3.2. Договору позики від 01.10.2003р., укладеними між АП пансіонат «Днепр» та Фірмою «Дакос», жодна із сторін не має права передати свої права та обов'язки по даному Договору третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Таким чином, для укладення договору про уступку права вимоги боргу Фірми «Дакос» (за договорами позики), необхідно була письмова згода Фірми «Дакос» .

Пунктом 3 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Отже, на думку суду, необхідно застосувати положення ч. 3 ст. 512 ЦК України до цих правовідносин, що є безумовною підставою для відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ «Дакос».

Також, якщо розглядати умови укладеного договору про уступку права вимоги боргу Фірми «Дакос» , то можливо зробити висновок, про те, що він є реальним. Уступка за умовами договору була відплатною. З огляду на відсутність зазначення в даному договорі, з якого моменту переходить право вимоги, слід вважати, що з моменту сплати за договором відбувається перехід, а відтак - право вимоги не перейшло до ТОВ «Дакос», оскільки останній не сплатив на користь ТОВ «Днепр» (правонаступник АП пансіонат «Днепр») передбачену договором плату. У матеріалах господарської справі відсутні таки докази оплати. Тобто, договір не виконаний, уступка права вимоги не відбулась.

В свою чергу, АП пансіонат «Днепр» не заявляло вимоги за Договорами позик в рамках даної справи до Фірми «Дакос», що, в силу ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство, дає підстави вважати вимоги в сумі 278 254,00 грн. погашеними.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що вимоги ТОВ «Дакос» не підлягають задоволенню, а саме - включенню в реєстр кредиторів.

Щодо кредиторських вимог ОСОБА_1, суд вважає зауважити наступне.

23.04.2010р. ОСОБА_1 подав заяву про визнання грошових вимог у сумі 169 864,86 грн., які ним були сплачені за підприємство через арешт рахунків підприємства - боржника.

У підтвердження цих вимог надані:

- звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт у період 2006 - 2010 р.р.

- рішення 2007-2010 р.р. засновника ОСОБА_1 про оплату директором ОСОБА_1 платежів від імені ПП «Дакос», які були надані боржником, а не кредитором ОСОБА_1

По цим звітам ОСОБА_1, який був та є директором приватного підприємства «Дакос», сплатив за приватне підприємство «Фірма «Дакос» кошти по: 1) податковим зобов'язанням, 2) боргам за кредитними договорами, 3) за придбання матеріальних цінностей (пальне, мобільний зв'язок тощо).

11 червня 2010 року арбітражний керуючий Горюн В.В. та боржник спільно розглянули заявлені грошові вимоги, за результатами чого усі вимоги цього кредитора були визнані та вони віднесені до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

За висновками судової експертизи ОСОБА_1 з 05 липня 2006 року по 23 квітня 2010 року витратив 161.007,47 грн. на потреби підприємства, за даними бухгалтерського звіту станом на 31 березня 2010 року числиться борг підприємства перед ОСОБА_1 на 163,1 тис. грн.

Відповідно до частини 1 статті 528 Цивільного кодексу України (на яку посилається кредитор) виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто; у цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою (частина 1).

Згідно з підпунктом 7.1.1. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (з змінами на час здійснення ОСОБА_1 оплати податкових зобов'язань) джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Звернення стягнення у рахунок погашення податкового боргу платника податків також здійснюється на його активи (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі за правом власності або повного господарського відання), що слідує з пунктів 1.6., 1.7. ст. 1 вказаного Закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно із п. 7.5. ст. 7 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» забороняється будь-яка уступка податкового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам, а також уступка контролюючим органом права вимоги податкового боргу платника податків іншим особам.

Таким чином, і наведених вище норм податкового законодавства та суті зобов'язання випливає, що податкові зобов'язання можуть бути виконані лише особисто платником податків (боржником) або примусово, але за рахунок його майна.

Частина 3 статті 528 Цивільного кодексу України до цих відносин, на думку суду, застосована бути не може і тому, що ОСОБА_1 здійснював оплату податкових зобов'язань боржника за його згодою (дорученням), що слідує з рішень цього приватного підприємства, та не був вимушений виконати зобов'язання боржника (та без його згоди) через небезпеку втрати права на майно, яке знаходиться у володінні та/або користуванні третьої особи, а тому ОСОБА_1 не мав права виконувати за приватне підприємство Фірма «Дакос» його податкові зобов'язання.

Щодо оплати ОСОБА_1 зобов'язань приватного підприємства Фірма «Дакос» по кредитним договорам слід зазначити наступне.

Як вказано вище, частина 1 статті 528 Цивільного кодексу України передбачає можливість покладення боржником (у даному випадку приватним підприємством Фірмою «Дакос») на іншу особу ОСОБА_1) виконання своїх обов'язків. Таке покладення обов'язку здійснити оплату по кредиту відбулося, що слідує з рішень боржника.

Але , вказана частина 1 статті 528 Цивільного кодексу України не встановлює такого наслідку виконання третьою особою обов'язків боржника, як заміна кредитора.

Такий наслідок передбачений частиною 3 вказаної статті, але, він настає, якщо третя особа була вимушена виконати зобов'язання боржника (та без його згоди) через небезпеку втрати права на майно, яке знаходиться у володінні та/або користуванні третьої особи.

Однак, докази, які б підтверджували зворотне, в матеріалах дійсної справи відсутні, тому попередні суди помилково застосували ст. 528 ЦК України.

Щодо придбання ОСОБА_1 матеріальних цінностей для потреб приватного підприємства Фірми «Дакос», то суд приймає до ваги наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 237, частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України на підставі акта органу юридичної особи представник має право вчиняти від імені другої сторони, яку вона представляє, правочин (дії спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків).

Як слідує із заяви кредитора та пояснень боржника, ОСОБА_1 , як представник за рішенням юридичної особи - приватного підприємства Фірма «Дакос», придбав за власні кошти для підприємства товари та послуги, про що звітувався перед підприємством.

Частина 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) встановлює, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктами 2.1. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року підприємства здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетне в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України - через касу чи шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Пункт 2.12. вказаного Положення передбачає, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України, звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

З Методичних рекомендацій щодо порядку проведення перевірок по питаннях дотримання суб'єктами господарювання касової дисципліни, повнота оприбутковування виручки від реалізації товарів (послуг), затверджених наказом Державної податкової адміністрації від 23 квітня 2009 року №210 слідує, що при придбанні працівником підприємства за власні готівкові кошти товарів для господарських потреб підприємства вважається, що така фізична особа діє від імені підприємства - юридичної особи і на такі розрахунки відповідно поширюються вимоги Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 не довів належними доказами того, що придбані ним товари (послуги) були необхідні для господарської діяльності приватного підприємства Фірма «Дакос», а надані рішення підприємства про здійснення оплати на господарські потребі не є таким доказом, вони не свідчать про те, що оплачені товари та послуги були оприбутковані та споживані у господарській діяльності Фірми «Дакос».

Також не було надано доказів, що таке придбання здійснено за рахунок власних коштів ОСОБА_1

В рішеннях Фірми «Дакос» вказано лише на доручення на здійснення оплати по господарським операціям придбання товарів та послуг, але , за чий рахунок не вказано.

Частиною 3 статті 96 ЦК України зазначено, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом (законами та статутом боржника по даній справі таких випадків не передбачено).

Отже, подані представником ОСОБА_1 до Севастопольського апеляційного господарського суду додаткові документи (копії квитанцій) взагалі неможна брати до уваги, тому що вони подані з порушенням строків, які встановлені Законом про банкрутство, а саме з порушенням 30 - денного строку з моменту публікації оголошення про банкрутство.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, а саме включенню в реєстр кредиторів.

Щодо кредиторських вимог ТОВ «Дакос-Т», то суд вважає зауважити наступне.

ТОВ «Дакос-Т» перерахувало до АППБ «Аваль» суму 202 835,00 грн. за кредитним договором від 13.05.04р. № 010/02-1/113-04. Правовідносини за цим договором були предметом дослідження Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-10/3908-2007. В рішенні ГС АРК від 07.10.2008р. по цій справі суд встановив таке:

По - перше : Договір поруки між АППБ «Аваль» і ТОВ «Дакос-Т» про забезпечення виконання обов'язків за кредитним договором № 010/02-1/113-04 від 13.05.2004 р. не укладався. У зв'язку з цим добровільне виконання обов'язків боржника перед кредитором третьою особою не тягне наслідків, передбачених п. 2 ст. 556 ЦК України .

По - друге : Договір про співпрацю і взаємодопомогу від 15.05.2003 р., який укладено між ТОВ «Дакос-Т» і Фірмою «Дакос», не є договором поручительства, оскільки у ньому відсутні які-небудь обов'язки перед кредитором підприємства ТОВ Фірма «Дакос-Т». Тому виконання обов'язків ТОВ «Дакос-Т» за договором про співпрацю і взаємодопомогу від 15.05.2003 р., також не тягне наслідків, передбачених п. 2 ст. 556 ЦК України.

По - трете : Виконання обов'язків Фірми «Дакос» по кредитному договору № 010/02-1/113-04 від 13.05.2004 р. з боку ТОВ «Дакос-Т», на думку суду , слід кваліфікувати, як виконання обов'язку боржника другою особою (ст. 528 ЦК України).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України виконання обов'язку боржника третьою особою тягне заміну сторони у зобов'язані . Однак, у цьому випадку правочин відносно заміни кредитора у зобов'язанні здійснюються у тій же формі, що і правочин, на підставі якого виникають зобов'язання, право вимоги з яких передається (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Кредитний договір № 010/02-1/113-04 від 13.05.2004 р., укладений у письмовій формі між ТОВ «Дакос-Т» і АППБ «Аваль», положень про заміну кредитора у кредитному договорі № 010/02-1/113-04 від 13.05.2004 р. не містить.

Оскільки ТОВ «Дакос-Т» не було поручителем за кредитним договором № 010/02-1/113-04 від 13.05.2004 р., а у порядку ст. ст. 512-519, 528 ЦК України договір про заміну кредитора за цим договором не укладався, слід визнати, що заміна кредитора у вказаних обставинах не відбулася.

За таких умов суд визначає, що ТОВ «Дакос-Т» не набув статусу кредитора по відношенню до Фірми «Дакос» в частині договору № 010/02-1/113-04 від 13.05.2004 р.

Окрім того, ТОВ «Дакос-Т» не довело суду того факту, що була небезпека втрати права цього товариства на майно боржника (право оренди, право застави тощо), через що це товариство розуміло, що невиконання боржником зобов'язання може потягнути за собою втрату прав боржника на майно, яке знаходиться у володінні та/або користуванні третьої особи.

Також, слід зазначити, що в матеріалах дійсної справи міститься лист АППБ «Аваль» від 18.05.06р. № 11/894 про погодження погашення кредиту. Але, цей лист не можна визнати договором, оскільки, згідно ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У вказаному вище листі від 18.05.06р. № 11/894 не була погоджена сума погашення та строки погашення боргу.

За таких умов лист від 18.05.06р. № 11/894 про погодження погашення кредиту не можна вважати договором про зміну кредитора у розумінні ч. 1 ст. 513 ЦК України.

Крім того, в суді першої інстанції ініціюючим кредитором та АППБ «Аваль» було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності, що є підставою для відмови у визнанні заявлених вимог, яке було підтримано банком у відповідному клопотанні про застосування наслідків спливу позовної давності.

Слід відмити , що ТОВ «Дакос-Т» заявило свої кредиторські вимоги до Фірми «Дакос» на підставі кредитних договорів № 012/02-1/119 від 23.05.2003р., № 012/02-1/121 від 23.05.2003р., № 010/02-1/113-04 від 13.05.2004р.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Строк позовної давності по кредитним договорам № 012/02-1/119 від 23.05.2003р., № 012/02-1/121 від 23.05.2003р., № 010/02-1/113-04 від 13.05.2004р. - закінчився.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що немає законних підстав для включення до реєстру вимог кредиторів сум, сплачених ТОВ «Дакос-Т» за кредитними договорами № 012/02-1/119 від 23.05.2003р., № 012/02-1/121 від 23.05.2003р., № 010/02-1/113-04 від 13.05.2004р.

На підставі викладеного, суд вважає, що боржник та розпорядник майна Горюн В.В. необґрунтовано визнали грошові вимоги наступних кредиторів: 1. ОСОБА_1, м. Сімферополь; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос», м. Сімферополь; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос - Т», м. Сімферополь, а тому у їх визнанні та включені до реєстру вимог кредиторів ПП «Фірма «Дакос», слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1, 5, 14 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 33,34,89 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволені та включенні до реєстру вимог кредиторів боржника ПП «Фірми «Дакос» грошових вимог наступних кредиторів : 1. гр.. ОСОБА_1, м. Сімферополь; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос», м. Сімферополь; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос - Т», м. Сімферополь

Копію даної ухвали спрямувати рекомендованою кореспонденцією за адресами:

- Українському фінансово-промисловому концерну «УФПК», м. Київ, вул. М. Раскової, 4-А, оф.114;

- Українському фінансово-промисловому концерну «УФПК», м. Київ, вул. М. Раскової, 23, оф. 508;

- Приватному підприємству «Фірма «Дакос», м. Сімферополь, вул. Федотова, 25;

- Розпоряднику майна - Горюну В.В., АДРЕСА_2;

- Управлінню ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, 10;

- Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відділення в АР Крим, м. Сімферополь, вул. О. Невського, 17-а;

- Відділенню Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ким, 56/69;

- Сімферопольському міському центру зайнятості, м. Сімферополь, вул. О. Невського, 7;

- Повному товариству Ломбард «Фірма «РОЛ» і компанія», м. Сімферополь, вул. Ковильна, 54, кв. 55;

- ОСОБА_10, АДРЕСА_8- ТОВ «Дакос», м. Сімферополь, вул. Донська, 41, кв. 135;

- ОСОБА_1, АДРЕСА_4

- ТОВ «Дакос-Т», м. Сімферополь, вул. Федотова, 25;

- Публічному акціонерному товариству «Дочірній банк Сбербанку Росії», м. Київ, вул. Володимирська, 46;

- Представнику фізичних осіб ОСОБА_12, АДРЕСА_6;

- Головне управляння юстиції в АР Крим, м. Сімферополь, вул. Долгоруківська, 16.

Суддя І.А. Соколова