Ухвала

від 10.07.2012 по справі 1821-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

10.07.2012Справа №5002-23/1821-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплопостачання», смт. Молодіжне, м. Сімферополь

до відповідача Керченська міська лікарня № 3, м. Керч

про внесення змін до договору та стягнення 120 283,97 грн.

Суддя І.О. Доброрез

Представники:

від позивача - Білялов М.Р., представник, довіреність № б/н від 02.04.2012р.

від відповідача - Прут П.В., представник, довіреність № б/н від 20.06.2012 р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплопостачання» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Керченської міської лікарні № 3 про внесення змін до п. 6.2 Договору № 10/009 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 06.11.2009 р. шляхом викладення останнього в наступній редакції: «з 01 жовтня 2011 року вартість теплової енергії за даним Договором складає: для реалізації бюджетним організаціям - 999 грн. 90 коп./Гкал (без ПДВ)». Стягнути з відповідача суму боргу по оплаті за послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за Договором № 10/009 від 06 листопада 2009 року в розмірі 110 254, 58 грн., інфляційні втрати ї в розмірі 902, 29 грн., 3 % річних в розмірі 1 495, 33 грн., пеню в розмірі 7 631,77 грн. та судовий збір в розмірі 1 073,00 грн. і 2 405,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неповним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 10/009 від 06 листопада 2009 року в частині оплати теплової енергії, в результаті чого виникла заявлена до стягнення заборгованість. Разом з тим, позивач просить стягнути витрати від знецінення коштів в наслідок інфляції, 3 % річних та пеню. Крім того, позивач просить внести зміни до п. 6.2 Договору № 10/009 в частині вартості теплової енергії, обґрунтовуючи свої вимоги положеннями постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №115 від 30.09.2011р.

Ухвалою суду від 08.06.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

18.06.2012 р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження по даній справі, у зв'язку із вирішенням Господарським судом Автономної Республіки Крим спору між тими ж сторонами, про той же предмет (справа № 5002-17/405-2012).

21.06.2012 р. представником відповідача надане клопотання про долучення доказів до справи, а саме відзиву на позовну заяву з додатками, з якого вбачається, що відповідач вважає, що позивач невірно розуміє та застосовує норми постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №115 від 30.09.2011р.

Сторони явку своїх представників у судове засідання забезпечили належним чином.

Представник позивача надав для долучення до матеріалів справи письмові пояснення по суті спору, в яких зазначає, що підстав для припинення провадження у справі не має, оскільки предмет спору у даній справі та справі №5002-17/405-2012 не є тотожним. Крім того, позивач вказує, що тарифи на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води є державними фіксованими цінами, а тому підлягають застосуванню у розмірі та з дати, визначених безпосередньо у постанові уповноваженого органу - Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України. При цьому позивач посилається на норми п.1 ч.1 ст.8 та ч.1 ст.9 Закон України «Про ціни і ціноутворення».

Представник надав уточнений відзив на позовну заяву, в якому наголошує, що до правовідносин, які існують між сторонам неможливо застосувати положення Закон України «Про основи державної регуляторної оплітки у сфері господарської діяльності» та «Про ціни та ціноутворення». Також вважає, що у виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п,8.1 договору, позивач повинен був попередити відповідача про введення нових тарифів на постачання теплової енергії за 30 днів та проводити нарахування за новими тарифами з 07.11.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне призначити по справі судово-економічну експертизу. Приймаючи вищевказане судове рішення, Господарський суд Автономної Республіки Крим керувався наступним.

Законом України «Про судову експертизу» встановлено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває в провадженні, зокрема суду.

Положеннями статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз» від 27.11.2006 р. № 01-8/2651 передбачено, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно із п.п. 1.2.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (надалі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 р. основними видами експертизи, є, зокрема, економічна експертиза.

Економічна експертиза включає дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, дослідження документів фінансово-кредитних операцій.

Таким чином, для вирішення спору по суті необхідно вирішити питання щодо встановлення реального розміру заборгованості за договором №10/009 від 06 листопада 2009 року, укладеного між сторонами.

Ці факти, на думку суду, неможливо встановити у судовому засіданні без використання спеціальних знань.

У зв'язку з чим, господарський суд дійшов висновку про необхідність призначення по справі судової економічної експертизи, проведення якої доручає Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Чехова, буд. 55А, м. Сімферополь, АР Крим, 95001).

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

Матеріали господарської справи № 5002-23/1821-2012 судом направляються Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Чехова, буд. 55А, м. Сімферополь, АР Крим, 95001).

Крім того, згідно абз. 3,5 п. 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК.

Таким чином, оскільки відповідач надав клопотання про проведення експертизи та заінтересований у цьому, суд покладає на нього оплату витрат на її проведення. Після розгляду справи вищевказані витрати будуть розподілені згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 41, 79, 86 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Призначити по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити проведення якої доручити Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Чехова, буд. 55А, м. Сімферополь, АР Крим, 95001), направивши до нього матеріали господарської справи № 5002-23/1821-2012.

На вирішення експерта поставити наступні питання:

1)Чи підтверджується документально визначена позивачем заборгованість Керченської міської лікарні № 3 за договором №10/009 від 06 листопада 2009 року в розмірі 110 254, 58 грн., інфляційні втрати в розмірі 902,29 грн., 3 % річних в розмірі 1 495, 33 грн., пеня в розмірі 7 631,77 грн.?

2) Яким є розмір заборгованості Керченської міської лікарні № 3 за договором №10/009 від 06 листопада 2009 року за визначений у позові період?

2. Витрати на проведення судової експертизи покласти на відповідача - Керченську міську лікарню № 3.

3. Провадження у справі зупинити.

Попередити сторін по справі про можливість притягнення до відповідальності, передбаченої ст. 83 ГПК України за відхилення від виконання дій, покладених судом на сторону.

Попередити експерта про можливість притягнення до відповідальності, передбаченої ст.ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Матеріали справи разом з експертним висновком, розрахунком вартості експертизи та відомостями щодо її оплати підлягають поверненню до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Суддя І.О. Доброрез