Рішення

від 10.07.2012 по справі 14/255

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/255 10.07.12

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Госпторг" , м. Київ дофізичної особи-підприємця Білоуса Євгенія Михайловича, м. Київ про стягнення збитків Суддя Копитова О.С. Секретар судового засідання Атарщікова А.М. Представники: від позивача:не з'явився від відповідача:Білоус Є.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Госпторг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Білоуса Євгенія Михайловича про стягнення збитків в розмірі 16 200 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на той факт, що відповідач користуючись без належних правових підстав приміщенням позивача не надає останньому можливості використовувати його у власній господарський діяльності, зокрема здавати в оренду, що спричиняє збитків позивачеві. Позивач вказує, що йому надійшла пропозиція від приватного підприємства «Крок-Агро»щодо передачі приміщення в оренду за плату: 37,10 грн. за 1 м. кв., однак, позивач був змушений відмовити в наданні приміщення в оренду, оскільки його займав відповідач і використовував у власних цілях. Позивач вважає, що своїми діями відповідач завдав йому збитків у вигляді упущеної вигоди і розраховує її в розмірі 16 200 грн.

15.04.2005 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог в якій визначив розмір збитків в сумі 18 900 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2005 року порушено провадження по справі № 14/255 та призначено розгляд справи на 15.04.2005 року.

Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2005 року провадження по справі зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва по справі № 30/135-36/336 від 24.11.2004 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва Саранюка В.І. № 01-1/102 від 06.08.2007 року, в зв'язку з призначенням судді Калатай Н.Ф. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, справу № 14/255 передано на розгляд судді Копитовій О.С.

Ухвалою суду від 14.05.2012 провадження по справі було поновлено та призначено до розгляду на 29.05.2012.

В зв'язку з неявкою позивача розгляд справи відкладався.

Під час розгляду справи 21.06.2012 року судом встановлено, що, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, позивач зареєстрований за іншою адресою, ніж зазначено в позовній заяві.

Ухвалою суду від 21.06.2012 року слухання справи було відкладено на 10.07.2012 року.

Відповідач позов не визнав. В наданих поясненнях зазначив, що займав спірне приміщення на підставі укладеного з ЗАТ «Житлокомунсервіс»(попереднього власника) договору оренди № 1 від 31.05.2002 року. Про зміну власника приміщення дізнався лише під час розгляду господарським судом справи № 30/135-36/336. Також відповідач зазначає, що факт його правомірного користування приміщенням в АДРЕСА_1 на умовах договору оренди № 1 від 31.05.2002 року встановлений Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 року по справі № 30/135-36/336-2/429 і просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. При цьому, в своїх поясненнях відповідач просить суд визнати позивача винним в умисному нанесенні збитків відповідачеві та стягнути з позивача на користь відповідача 16 200 грн., як відшкодування частини нанесених збитків. Враховуючи той факт, що відповідачем зустрічний позов до позивача у встановленому порядку не подавався і питання щодо прийняття його до розгляду судом не вирішувалось зазначені вимоги відповідача судом не розглядаються.

Представник позивача в судове засідання призначене на 10.07.2012 року не з'явився, пояснень по суті пору не надав, підстави неявки суду невідомі.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвала суду, якою позивача повідомлялось про розгляд справи, надсилалась на адресу його реєстрації, що зазначена в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та згідно поштового повідомлення отримана його представником 03.07.2012 року, однак позивач своїм правом на участь представників в судових засіданнях не скористався.

Враховуючи, приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників позивача.

В судовому засіданні 10.07.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 06.02.2004 року товариство з обмеженою відповідальністю «Госпторг»є власником нежитлових будівель, що розташовані у м. Києві по віл. Вавілових, 11 та володіє ними на праві колективної власності на підставі мирової угоди від 16.13.2003 року, затвердженої ухвалою господарського суду м. Києва від 29.12.2003 року № 18/716, ухвали господарського суду м. Києва від 26.01.2004 року, ухвали господарського суду м. Києва від 30.04.2004 року.

Згідно матеріалів справи, одне з зазначених приміщень загальною площею 45 м. кв. станом на день звернення з позовом займав фізична особа -підприємець Білоус Є.М.

20.05.2004 року позивач звернувся до відповідача з листом в якому з посиланням на використання належного йому приміщення без законних підстав згідно ст. 387 Цивільного кодексу України просив його звільнити в строк до 24.05.2004 року.

Відповідач на вимогу позивача приміщення не звільнив та повідомив, що використовує приміщення на підставі укладеного між ним та ЗАТ «Житлокомунсервіс»договору оренди № 1 від 31.05.2002 року. Також відповідач в листі направленому позивачеві зазначив, що йому невідомий факт зміни власника орендованого майна.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення збитків, позивач наголошує саме на безпідставному використанні відповідачем у власній господарський діяльності приміщення позивача, в зв'язку з чим позивач не зміг передати його в оренду іншим особам і відповідно отримати прибуток в розмірі 18 900 грн.

За таких обставин при розгляді справи необхідно встановити наявність у відповідача законних підстав для використання спірного приміщення та причинний зв'язок між діями відповідача та втратами про які заявляє позивач.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як убачається з матеріалів справи підставність користування відповідачем спірним приміщенням досліджувалась господарським судом при розгляді справи № 30/135-36/336-2/429 за позовом ФОП Білоуса до ЗАТ «Житлокомунсервіс»та ТОВ «Госпторг»про визнання права на оренду нежитлового приміщення та зобов'язання виконати договірні зобов'язання. Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 року позов ФОП Білоуса задоволено повністю, визнано право на користування приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 45 кв.м., зі строком на 5 років на умовах договору оренди №1 від 31.05.2002 року, укладеного між ЗАТ «Житлокомунсервіс»та ФОП Білоусом. Крім того зобов'язано ТОВ «Госпторг»виконати договірні зобов'язання, передбачені підпунктом «г», п. 3.1 договору оренди №1 від 31.05.2002 року, а саме: забезпечити приміщення електроенергією, теплом, водопостачанням, зовнішньою охороною на користь ФОП Білоус. Зазначена постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2006 року.

Постановою від 16.03.2006 року встановлений факт укладання між відповідачем та ЗАТ «Житлокомунсервіс»(попередній власник) договору оренди № 1 від 31.05.2002 року та його подальшого виконання. Також судом встановлено, що у відповідності до ст. 770 Цивільного кодексу України новим наймодавцем за договором оренди є ТОВ «Госпторг».

Як убачається з матеріалів справи, зокрема копії договору оренди № 1 від 31.05.2002 року договір набирає сили з дати його підписання. Строк дії договору 5 років з 31.05.2002 року по 31.05.2007 року. Таким чином станом на дату звернення позивача до відповідача з вимогою про звільнення спірного приміщення, останній використовував його згідно укладеного договору оренди № 1 від 31.0.2002 року. Жодних доказів його розірвання чи визнання недійсним матеріали справи не містять.

За таких обставин, твердження позивача щодо безпідставного використання відповідачем спірного приміщення, в результаті чого позивачеві завдано збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 18 900 грн., суд вважає необґрунтованими і відповідно підстав для задоволення позову не вбачається.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 року не тільки не встановлено нанесення ФОП Білоус ТОВ «Госпторг»будь-яких збитків, а навпаки зобов'язано самого позивача належним чином виконувати умови договору оренди № 1 від 16.03.2006 року, зокрема забезпечити приміщення, що використовує ФОП Білоус електроенергією, теплом, водопостачанням та зовнішньою охороною.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів суду підставності своїх вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

СуддяО.С. Копитова Дата складання та підписання повного тексту рішення 13.07.12 року