Рішення

від 10.07.2012 по справі 5011-33/7723-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/7723-2012 10.07.12

Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Марфін Банк"

до 1) фізичної особи-підприємця Стеценка Сергія Дмитровича

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс ЛТД"

про стягнення 78 844,51 дол. США

Представники:

від позивача: Землянська Ю.О. -представник за довіреністю № 70 від 12.11.2010 року;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" до фізичної особи-підприємця Стеценка Сергія Дмитровича та товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс ЛТД" про стягнення 78 844,51 дол. США.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.03.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Морський Транспортний Банк», правонаступником якого з 12.11.2010 року є публічне акціонерне товариство «Марфін Банк»(далі - позивач) та фізичною особою - підприємцем Стеценко Сергієм Дмитровичем (далі - відповідач) укладено кредитний договір № 152/К. Предметом договору є кредит на поповнення обігових коштів у вигляді не поновлювальної кредитної лінії на суму 95 000,00 дол. США з 20.03.2007 року і терміном погашення по 20.03.2012 року включно, із сплатою 14% річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за кредитом, а позичальник зобов'язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені даним договором, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, які будуть передбачені умовами цього договору.

На виконання умов кредитного договору, позивач надав відповідачу кредит в розмірі 95 000,00 дол. США, що підтверджується розпорядженням на відображення операції в іноземній валюті № 1 від 22.03.2007 року та меморіальним ордером № 1 від 22.03.2007 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Бумсервіс»(з 12.10.2010 року підприємство змінило найменування та адресу на товариство з обмеженою відповідальністю «Неттелко Люкс ЛТД»(далі - відповідач - 2)) укладено договір поруки № 639-СК від 22.02.2008 року, відповідно до положень п.п. 1.1, 1.2 та 1.4. якого, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань відповідачем -1 за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату відсотків за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, та разом зі боржником відповідає перед кредитором як солідарний боржник.

Відповідно до п. 3.3.7 кредитного договору, банк має право достроково стягнути кредит, відсотки і комісію в порядку, передбаченому в п.п. 3.2.5, 3.3.5 даного договору, а також шляхом звернення стягнення на заставлене майно, за умов, передбачених п.3.3.2 даного договору.

При порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2, 5.5 кредитного договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.1, 3.2.3, 3.3.2 кредитного договору, комісій, передбачених п.п. 3.2.5, 5.6 кредитного договору, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який виплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

В зв'язку з невиконанням фізичною особою - підприємцем Стеценко Сергієм Дмитровичем зобов'язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду з вимогами про солідарне стягнення з фізичної особи - підприємця Стеценко Сергія Дмитровича та товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс ЛТД" заборгованості по кредиту в розмірі 56 565,53 дол. США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 11 170,91 дол. США, пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту в розмірі 10 058,50 дол. США та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 1 049,57 дол. США.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.06.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/7723-2012, розгляд справи призначено на 26.06.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.06.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та невиконанням останніми вимог суду, розгляд справи відкладено на 10.07.2012 року.

В судове засідання 10.07.2012 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких і повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця Стеценко Сергія Дмитровича та товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс ЛТД" заборгованість по кредиту в розмірі 56 565,53 дол. США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 11 170,91 дол. США, пеню за несвоєчасне повернення тіла кредиту в розмірі 10 058,50 дол. США та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 1 049,57 дол. США, а також судовий збір в розмірі 13 859,32 грн.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились вимоги суду не виконали, про поважні причини неявки повноважних представників відповідачів суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належний чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

20.03.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Морський Транспортний Банк»(далі - позивач, банк за договором) та фізичною особою -підприємцем Стеценко Сергієм Дмитровичем (далі -відповідач-1, позичальник за договором) укладено кредитний договір № 152/К.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»(нова редакція), затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів (протокол № 36 від 08.07.2010 року), публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» виступає правонаступником по всім правам та зобов'язанням відкритого акціонерного товариства «Морський Транспортний Банк», з урахуванням зміни назви акціонерного комерційного банку «Морський Транспортний Банк»(протокол № 20 від 26.10.2002 року).

Відповідно до п.1.1. кредитного договору, банк зобов'язується надати позичальнику на поновлення обігових коштів кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії на суму 95 000,00 дол. США з 20.03.2007 року і терміном погашення по 20.03.2012 року включно, із сплатою 14 % річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за кредитом, а позичальник зобов'язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в даному договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, та інші платежі, які передбачені умовами цього договору. Кредит надається з можливістю конвертації у національну валюту України.

Згідно п. 5.1.1. кредитного договору, погашення зобов'язань за даним договором виконується в наступній послідовності: 1) прострочені платежі, 2) сума відсотків, 3) сума комісійних винагород, 4) сума неустойки, 5) сума кредиту. Погашення за кожним видом заборгованості відбувається залежно від терміну її прострочення. У першу чергу погашаються прострочені платежі за кожним видом заборгованості, у другу чергу поточні платежі за кожним видом заборгованості.

Положеннями п. 5.5. кредитного договору встановлено, що позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.1., 3.2.3. даного договору в розмірі, відповідно із п. 1.1. цього договору. Відсотки нараховуються банком на фактичну суму заборгованості за кредитом 25 числа кожного місяця, в день повного (дострокового або із простроченням) погашення кредиту та в день, передбачений для повного погашення кредиту відповідно із п. 1.1. даного договору. Відсотки нараховуються за фактичний період користування коштами з дати попереднього нарахування/дати виникнення заборгованості (включно) до 24 числа поточного місяця включно/дати повного погашення кредиту (не включаючи день повного погашення)/дати, передбаченої для повного погашення кредиту відповідно із п. 1.1. даного договору.

Відсотки сплачуються позичальником банку щомісяця у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.1.1. даного договору, з 26 числа, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а у разі дострокового повного погашення заборгованості - в день фактичного погашення кредиту.

Після закінчення терміну кредитування, передбаченого в п. 1.1. даного договору, відсотки, нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту, позичальник сплачує щомісяця з 26 числа по останній день поточного місяця і в день фактичного повного погашення Кредиту.

Судом встановлено, на виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 95 000,00 дол. США, що підтверджується розпорядженням на відображення операції в іноземній валюті № 1 від 22.03.2007 року та меморіальним ордером № 1 від 22.03.2007 року. Проте, в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 25.03.2012 року в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 56 565,53 дол. США та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 11 170,91 дол. США.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, станом на 25.03.2012 року факт наявності заборгованість за кредитним договором № 152/К від 20.03.2007 року по кредиту в розмірі 56 565,53 дол. США та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 11 170,91 дол. США, позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 10 058,50 дол. США та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 1 049,57 дол. США.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями 6.1. кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником будь-яких термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.1., 3.2.3, 3.3.2 цього договору, сплати відсотків, передбачених п.п. 3.2.2., 5.5. даного договору, та комісій, передбачених п.п. 3.2.5, 5.6. даного договору, позичальник виплачує банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, від простроченої суми.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене та наявність у фізичної особи -підприємця Стеценко Сергія Дмитровича перед публічним акціонерним банком "Марфін Банк" заборгованості по кредиту в розмірі 56 565,53 дол. США та по відсоткам за користування кредитом в розмірі 11 170,91 дол. США, суд погоджується з розрахунками пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 10 058,50 дол. США та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 1 049,57 дол. США, наданими позивачем і вважає їх обґрунтованими.

Положеннями п. 4.1. кредитного договору встановлено, що забезпеченням виконання зобов'язань позичальником за цим договором є: договір іпотеки, договір поруки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

22.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Морський Транспортний Банк»(кредитор за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Група Копаній «Будсервіс»(поручитель за договором) укладено договір поруки № 639-СК, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати за виконання фізичною особою -підприємцем Стеценко Сергія Дмитровича (боржник за договором) зобов'язань за кредитним договором № 152/К від 20.03.2007 року, відповідно до якого кредитор зобов'язується надати боржнику кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії на суму 95 000,00 дол. США з 20.03.2007 року і терміном погашення по 20.03.2012 року включно, із сплатою 14 % річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за кредитом, а позичальник зобов'язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в даному договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, та інші платежі, які передбачені умовами цього договору.

Згідно умов ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/5732 від 16.12.2011 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Бумсервіс»(ідентифікаційний код 35454869) відповідно до реєстраційних дій від 12.10.2010 року було перейменовано на товариство з обмеженою відповідальністю «Наттелко Люкс ЛТД»(ідентифікаційний код 35454869).

У відповідності до положень п. 1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Згідно пункту 1.4. договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно зі статтею 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у фізичної особи-підприємця Стеценка Сергія Дмитровича перед публічним акціонерним товариством "Марфін Банк" заборгованості за кредитним договором № 152/К від 20.03.2007 року встановлений судом, тому позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з фізичної особи-підприємця Стеценка Сергія Дмитровича та товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс ЛТД" заборгованості по кредиту в розмірі 56 565,53 дол. США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 11 170,91 дол. США, пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту в розмірі 10 058,50 дол. США та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 1 049,57 дол. США, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця Стеценка Сергія Дмитровича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс ЛТД" (99038, м. Севастополь, пр.-т. Жовтневої революції, 26, ідентифікаційний код 35454869) на користь публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" (68003, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28, ідентифікаційний код 21650966) заборгованість по кредиту в розмірі 56 565 (п'ятдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) дол. США 53 центи, що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 451 958 (чотириста п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 58 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 11 170 (одинадцять тисяч сто сімдесят) дол. США 91 цент, що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 89 255 (вісімдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. 57 коп., пеню за несвоєчасне повернення тіла кредиту в розмірі 10 058 (десять тисяч п'ятдесят вісім) дол. США 50 центів, що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 80 365 (вісімдесят тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 99 коп., та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 1 049 (одна тисяча сорок дев'ять) дол. США 57 центів, що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 8 385 (вісім тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 81 коп., а також судовий збір в розмірі 13 859 (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 32 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.07.2012 року.

Суддя С.М.Мудрий