Постанова

від 17.04.2013 по справі 5011-33/7723-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2013 р. Справа№ 5011-33/7723-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

позивача: Шеламов І.С. - пред. за дов. №560 від 29.12.2012;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р.

у справі № 5011-33/7723-2012 (суддя - Мудрий С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

Товариства з обмеженою відповідальністю «Неттелко Люкс ЛТД»

про стягнення 78844,51 дол. США

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі №5011-33/7723-2012 позов задоволено повністю: підлягає стягненню солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" заборгованість по кредиту в розмірі 56 565,53 дол. США (що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 451 958,58 грн.), заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 11 170 ,91 дол. США (що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 89 255,57грн.), пеню за несвоєчасне повернення тіла кредиту в розмірі 10 058 ,50 дол. США (що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 80 365 ,99 грн.) та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 1 049,57 дол. США (що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 8 385,81грн.), а також судовий збір в розмірі 13 859 ,32 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач - 1 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати повністю та залишити позов без розгляду, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що судом порушені норми матеріального права, а саме, що позивач не надав суду належних доказів, що підтверджують наявність та розмір заборгованості відповідача - 1 за кредитним договором № 152/К від 20.03.2007, натомість, надав суду лише розрахунок пені за несвоєчасну сплату кредиту та пені за несвоєчасне погашення відсотків. Щодо порушення норм процесуального права, то відповідач - 1 зазначає, що не був повідомлений належним чином про розгляд справи. Також, скаржником до апеляційної скарги додано заяву про застосування позовної давності, яку не мав можливість надати в суді першої інстанції, оскільки дізнався про наявність рішення суду лише від державного виконавця.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач та відповідач - 2 не надали, тобто, не скористалися правом, передбаченим ГПК України.

Ухвалою від 21.03.2013 року відповідачу - 1 відновлено строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою від 21.03.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 17.04.2013 року.

В судове засідання 17.04.2013 представник позивача з'явився, представники відповідачів не з'явилися, не повідомивши суд про причини неявки.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою судом стороною, а в разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження була направлена на адреси відповідачів, зазначені в позовній заяві, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та апеляційній скарзі. Інших адрес для повідомлення сторін матеріали справи не містять, отже, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач - 1 та відповідач - 2 повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99, 101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс ЛТД" заборгованості по кредиту в розмірі 56 565,53 дол. США(що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 451 958,58 грн.), заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 11 170,91 дол. США (що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 89 255,57грн.), пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту в розмірі 10 058,50 дол. США (що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 80 365 ,99 грн.) та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 1 049,57 дол. США(що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 8 385,81грн.) за кредитним договором № 152/К від 20.03.2007.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором № 152/К від 20.03.2007.

Відзиву на позовну заяву відповідачі не надали, тобто, не скористалися своїм правом, передбаченим ст. 59 ГПК України на спростування позовних вимог належними та допустимими доказами (ст. ст. 33,34 ГПК України)

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Морський Транспортний Банк" (правонаступником якого з 12.11.2010 року є Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк") та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (далі - відповідач) укладено кредитний договір № 152/К.

Предметом договору є надання кредит на поповнення обігових коштів у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на суму 95 000,00 дол. США з 20.03.2007 року і терміном погашення по 20.03.2012 року включно, із сплатою 14% річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за кредитом, а позичальник зобов'язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені даним договором, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, які будуть передбачені умовами цього договору. Кредит надається з можливістю конвертації в національну валюту (п. 1.1 Договору)

Як свідчать наявні у справі докази, на виконання умов кредитного договору, позивач надав відповідачу кредит в розмірі 95 000,00 дол. США, що підтверджується розпорядженням на відображення операції в іноземній валюті № 1 від 22.03.2007 року та меморіальним ордером № 1 від 22.03.2007 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бумсервіс" (з 12.10.2010 року підприємство змінило найменування та адресу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс ЛТД") укладено договір поруки № 639-СК від 22.02.2008 року, відповідно до положень п. п. 1.1, 1.2 та 1.4. якого, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань відповідачем - 1 за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату відсотків за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, та разом з боржником відповідає перед кредитором як солідарний боржник.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 5.1.1. кредитного договору, погашення зобов'язань за даним договором виконується в наступній послідовності: 1) прострочені платежі, 2) сума відсотків, 3) сума комісійних винагород, 4) сума неустойки, 5) сума кредиту. Погашення за кожним видом заборгованості відбувається залежно від терміну її прострочення. У першу чергу погашаються прострочені платежі за кожним видом заборгованості, у другу чергу - поточні платежі за кожним видом заборгованості.

Положеннями п. 5.5. кредитного договору встановлено, що позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.1., 3.2.3. даного договору в розмірі, відповідно із п. 1.1. цього договору. Відсотки нараховуються банком на фактичну суму заборгованості за кредитом 25 числа кожного місяця, в день повного (дострокового або із простроченням) погашення кредиту та в день, передбачений для повного погашення кредиту відповідно із п. 1.1. даного договору. Відсотки нараховуються за фактичний період користування коштами з дати попереднього нарахування/дати виникнення заборгованості (включно) до 24 числа поточного місяця включно/дати повного погашення кредиту (не включаючи день повного погашення)/дати, передбаченої для повного погашення кредиту відповідно із п. 1.1. даного договору.

Відсотки сплачуються позичальником банку щомісяця у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.1.1. даного договору, з 26-го числа, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а у разі дострокового повного погашення заборгованості - в день фактичного погашення кредиту.

Після закінчення терміну кредитування, передбаченого в п. 1.1. даного договору, відсотки, нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту, позичальник сплачує щомісяця з 26 числа по останній день поточного місяця і в день фактичного повного погашення Кредиту.

В матеріалах справи міститься реєстр документів по рахунку за період дії кредитного договору № 152/К від 20.03.2007 та виписки по особистому рахунку з 20.03.2007 по 23.05.2012 (а.с. 70-102)

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що позивачем документально підтверджений та позичальником не спростований факт наявності у нього заборгованості перед банком, натомість, матеріали справи не містять доказів повного погашення кредитного зобов'язання зі сторони відповідачів, а саме, заборгованості по кредиту в розмірі 56 565,53 дол. США (що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 451 958,58 грн.) та по відсоткам за користування кредитом в розмірі 11 170,91 дол. США (що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 89 255,57грн.).

Суд апеляційної інстанції погоджується з розрахунком позивача щодо розміру пені, який перевірений судом першої інстанції, та є правильним щодо пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 10 058,50 дол. США (що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 80 365 ,99 грн.) та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 1 049,57 дол. США. (що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 8 385,81грн.)

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно умов ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/5732 від 16.12.2011 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Бумсервіс"(ідентифікаційний код 35454869) відповідно до реєстраційних дій від 12.10.2010 року було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Наттелко Люкс ЛТД" (ідентифікаційний код 35454869).

Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, колегія суддів підтримує позицію місцевого господарського суд щодо солідарного стягнення з відповідачів тіла кредиту та пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2012 року порушено провадження у справі розгляд справи призначено на 26.06.2012 року.

Як свідчать матеріали справи, ухвала направлялася судом першої інстанції на адреси сторін, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб (а. с. 118, 134-138).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та невиконанням останніми вимог суду, розгляд справи було відкладено на 10.07.2012 року.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не порушив норми процесуального права та вчинив всі дії передбачені нормами ГПК України для повідомлення сторони належним чином.

Згідно з частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом зазначеної норми відповідну заяву має бути зроблено в суді першої інстанції до моменту прийняття ним рішення по суті заявлених вимог. Інше означало б можливість скасування апеляційною інстанцією рішення місцевого господарського суду (внаслідок застосування позовної давності та в зв'язку з цим необхідності відмови в позові) за відсутності підстав для такого скасування, передбачених статтею 104 ГПК (див. Інформаційний лист Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» від 12.03.2009 №01-08/163).

У зв'язку з тим, що відповідач - 1 вважається повідомленим належним чином судом першої інстанції про дату, час та місце судового розгляду справи, заява скаржника про застосування позовної давності на стадії апеляційного провадження у справі задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення.

Апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. є необґрунтованою, має формальний характер і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі №5011-33/7723-2012 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-33/7723-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.