Постанова

від 12.07.2012 по справі 5002-23/4959-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 року Справа № 5002-23/4959-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Рибіної С.А.,

Балюкової К.Г.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 22 грудня 2012 року у справі №5002-23/4959-2011

за позовом Ялтинської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №11 Ялтинської міської ради (вул. Південнобережне шосе, буд. 2-А, Ялта, 98600)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 84580,52 грн. та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ :

Ялтинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11 Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 84580,52 грн., що включають: 66390,98 грн. основного боргу по орендній платі, 7857,78 грн. пені, 4418,17 грн. заборгованості по оплаті за користування земельною ділянкою, 883,63 грн. і 5029,96 грн. штрафу. Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача підписати акт приймання-передачі (повернення) бетонного майданчика площею 225,28 кв. метрів, розташованого за адресою: АДРЕСА_2; та покласти на відповідача судові витрати (а.с. 4-5, том 1).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 1 оренди нерухомого майна, що виражається в несплаті відповідачем орендних платежів за користування об'єктом оренди та платежів за користування земельною ділянкою за період з 01.05.2009 року по 10.10.2010 року. Також Ялтинською ЗОШ № 11 відповідно до п. 6.2 договору нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, відповідно до п. 6.10 договору штраф у розмірі 20% від простроченої суми плати за користування земельною ділянкою. У зв'язку з порушенням відповідачем обов'язку щодо своєчасного повернення орендованого майна, позивачем, у відповідності із п. 6.3 договору оренди, заявлений до стягнення штраф у розмірі 10% річної суми орендної плати.

05.12.2011 року на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшло клопотання про зміну і доповнення позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Ялтинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим грошові кошти в розмірі 84580,52 грн., що включають: 66390,98 грн. основного боргу по орендній платі, 7857,78 грн. пені, 4418,17 грн. заборгованості по оплаті за користування земельною ділянкою, 883,63 грн. і 5029,96 грн. штрафу. Визнати договір № 1 оренди нерухомого майна від 15.11.2006 року, таким, що припинив свою дію 10.10.2010 року. Бетонний майданчик площею 225,28 кв. метрів, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, визнати поверненим Ялтинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим з моменту припинення дії договору № 1 оренди нерухомого майна від 15.11.2006 року (а.с. 58, том 1).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2011 року у справі №5002-23/4959-2011 позов задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Ялтинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим 66390,98 грн. основного боргу по орендній платі, 4418,17 грн. заборгованості по оплаті за користування земельною ділянкою, 883,63 грн. штрафу, 1196,43 грн. судового збору.

В частині позовних вимог про визнання договору № 1 оренди нерухомого майна від 15.11.2006 р., укладеного між Ялтинською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №11 Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, таким, що припинив свою дію 10.10.2010р. та визнання поверненим Ялтинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим бетонного майданчику площею 225,28 кв. метрів, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, з моменту припинення дії договору № 1 оренди нерухомого майна від 15.11.2006 року у позові відмовлено.

Повернуто Ялтинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим 85,00грн. державного мита, сплаченого згідно платіжного доручення №18212 від 20.10.2011 року у дохід Державного бюджету м. Сімферополя 22090200.

Повернуто Ялтинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим 845,81грн. державного мита, сплаченого згідно платіжного доручення №18213 від 20.10.2011р. у дохід Державного бюджету м. Сімферополя 22090200.

Повернуто Ялтинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених згідно платіжного доручення №18211 від 20.10.2011 року у дохід Державного бюджету м. Сімферополя.

В частині стягнення 7857,78грн. пені та 5029,96 грн. штрафу у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції постановлене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Заявник апеляційної скарги вважає, що договір №1 оренди нерухомого майна від 15.11.2006 року є неукладеним, оскільки сторони не дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору оренди, а саме: предмету договору та виконання пов'язаних із цим зобов'язань. На думку заявника, суд першої інстанції не врахував вимог Закону та помилково встановив, що додаткова угода №1 від 23.02.2008 року є належним доказом у справі, тим самим невірно встановивши строк оренди.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 травня 2012 року апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийнята до провадження та призначена до розгляду у складі судової колегії: головуючий суддя -Дмитрієв В.Є., судді -Гоголь Ю.М. та Рибіна С.А.

За розпорядженням секретаря судової палати від 24 травня 2012 року, відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.12.2010 та на підставі ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України замінено у колегії суддю Гоголя Ю.М. на суддю Голика В.С.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 12 липня 2012 року замінено суддю Голика В.С. на суддю Балюкову К.Г.

У судове засідання, призначене до розгляду на 12 липня 2012 року представники сторін не з'явились, час і місце судового засідання повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами у матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

15 листопада 2006 року між Середньою загальноосвітньою школою I-Ш ступенів №11 Ялтинської міської ради (далі-Орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі-Орендар) був укладений договір № 1 оренди нерухомого майна, а саме: бетонного майданчика площею 225,28 кв. м, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12-15, том 1).

Відповідно до пункту 1.2. договору вказане майно є комунальною власністю Ялтинської міської ради і належить позивачеві на правах повного оперативного управління відповідно до чинного законодавства.

Згідно з підпунктом 3.4.2 договору орендар в рамках договору зобов'язується своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату та плату за користування земельною ділянкою.

Додатковою угодою №1 від 25.02.2008 року (а.с. 18, том 1), сторони змінили пункт 4.4. договору, погодивши розмір орендної плати станом на 01.11.2007 року на рівні 2704,50 грн. з урахуванням ПДВ (розрахунок орендної плати в додатку №1 до додаткової угоди). Додаткова угода підписана сторона та скріплена печатками.

Також, згідно з підпунктом 4.4.2 договору розмір плати за користування земельною ділянкою складає 857,22 грн. на рік (розрахунок в додатку №6 до договору). Плата за користування земельною ділянкою додатково збільшується на суму інших витрат орендодавця, пов'язаних з цією ділянкою.

Додатковою угодою №4 від 29.12.2007 року до договору (а.с. 19, том 1), сторони змінили пункт 4.4.2 договору, виклавши його в наступній редакції: 4.4.2 розмір плати за користування земельною ділянкою згідно зі статтею 13 Закону України „Про плату за землю" №2535 від 03.07.1992 року складає 881,38 грн. (розрахунок у додатку №1 до даної додаткової угоди); плата за користування земельною ділянкою додатково збільшується на суму інших витрат орендодавця, пов'язаних з цією ділянкою. Додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

Відповідно до підпункту 5.3.1 договору передбачено, що орендна плата за наступний місяць вноситься орендарем щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Згідно з пунктом 5.1 договору, він набирає сили з 15.11.2006 року та діє до 10.11.2007 року.

Додатковою угодою №1 від 25.02.2008 сторони погодили строк припинення дії договору 10.10.2010.

На виконання Договору 15.11.2006 між сторонами підписаний акт прийому-передачі бетонної площадки площею 225,28 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 17, том 1).

26.07.2010 року за вих. №06-01 позивач направив листа відповідачу, у якому просить погасити заборгованість по орендній платі у розмірі 91499,690 грн. включно по серпень 2010 року, по сплаті за користування земельною ділянкою 4848,53 включно по серпень 2010 року, а також просить підписати направлений на адресу відповідача акт прийому-передачі (повернення) майна та повернути один екземпляр на адресу позивача не пізніше 11.10.2010 року (т.1, а.с. 20-23). Проте, відповіді позивачем не отримано.

Наведене стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України унормовано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГПК України.

Крім того, правові засади організаційних відносин, пов'язаних з передачею в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності, та майнових відносин між орендодавцями щодо господарського використання даного майна, визначені Законом України «Про оренду державного та комунального майна»вiд 10.04.1992 № 2269-XII (у редакції чинній на час вчинення правовідносин, далі -Закон № 2269-XII).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 2269-XII, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджуються ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України, згідно з якими, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачу) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання укладеного Договору 15.11.2006 орендодавець передав, а орендар прийняв майно -бетонний майданчик, що сторонами не заперечується.

Додатковою угодою №1 від 25.02.2008 сторони погодили продовжити строк дії договору до 10 жовтня 2010 року.

Доказів повернення орендованого майна позивач суду першої інстанції не надав та просить стягнути з відповідача борг зі плати орендних платежів за період з 01.05.2009 по 10.10.2010.

Проте, 21.05.2012 через канцелярію Севастопольського апеляційного господарського суду відповідач надав документи, які свідчать про відсутність орендних правовідносин із позивачем у спірний період, а саме: акт прийому-передачі майна з оренди від 30.11.2008, з якої вбачається факт повернення орендованого майна 30.11.2008 та додаткову угоду №2 від 30.11.2008 щодо припинення дії Договору з 30.11.2008, які підписані обома сторонами та скріплені відбитком печатки позивача, а також лист відповідача від 15.12.2008 на адресу Ялтинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим щодо розірвання Договору з 30.11.2008. Також, до апеляційної скарги відповідачем долучена письмова пропозиція позивача про розірвання договору з 30.11.2008 (т.2, а.с. 15).

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

З матеріалів справи вбачається, що жодної ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим відповідач не отримував. Отже відповідач був позбавлений можливості надати вищевказані документи суду першої інстанції.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за можливе прийняти в якості доказів вищезазначені документи.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зі змісту Договору вбачається, що орендодавець має право відмовитись від Договору та вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить орендну плату за користування майном протягом трьох місяців поспіль. У випадку відмови орендодавця від Договору, він вважається розірваним з моменту отримання орендарем повідомлення орендодавця щодо відмови від Договору (пункт 6.11 Договору).

Так, листом від 01.12.2008 за вих.№2-08/354 орендодавець надіслав орендареві пропозицію щодо дострокового розірвання Договору з 30.11.2008. Орендар погодився із отриманою пропозицією, про що листом від 15.12.2008 повідомив орендодавця.

Додатковою угодою №2 від 30.11.2008 сторони погодили змінити пункт 5.1.2 Договору, зазначивши, що він припиняє свою дію 30.11.2008.

Статтею 785 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт повернення орендованого майна орендарем орендодавцю підтверджується актом прийому-передачі від 30.11.2008, підписаним обома сторонами та скріпленим відбитком печатки позивача (орендодавця).

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 66390,98 грн. та за користування земельної ділянки у розмірі 4418,17 грн. за період з 01.05.2009 по 10.10.2010, оскільки у зазначений період орендоване майно не знаходилось в оренді у відповідача. Доказів протилежного суду не надано.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 883,63 грн. штрафу, 7857,78 грн. пені та 5029,96 грн. штрафу також задоволенню не підлягають, як похідні від основної суми заборгованості, яку судова колегія вважає недоведеною.

Ураховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що в свою чергу є підставою для скасування рішення відповідно п. 1, 3 статті 104 ГПК України.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2012 року у справі № 5002-23/4959-2011 скасувати в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Ялтинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим основного боргу по орендній платі у розмірі 66390,98 грн., заборгованості по оплаті за користування земельною ділянкою у розмірі 4418,17 грн., штрафу в розмірі 883,63 грн., та 1196,43 грн. судового збору.

Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

1. У позові відмовити.

2. Повернути Ялтинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим (Південнобережне шосе, буд. 2-А, м. Ялта, АР Крим, 98650; ідентифікаційний код 25871693) 85,00 грн. державного мита, сплаченого згідно платіжного доручення №18212 від 20.10.2011 року у дохід Державного бюджету м. Сімферополя 22090200 (р/р 31115095700002 в ГУ ДКУ в Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, ЗКПО 34740405, МФО 824026).

3. Повернути Ялтинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим (Південнобережне шосе, буд. 2-А, м. Ялта, АР Крим, 98650; ідентифікаційний код 25871693) 845,81грн. державного мита, сплаченого згідно платіжного доручення №18213 від 20.10.2011р. у дохід Державного бюджету м. Сімферополя 22090200 (р/р 31115095700002 в ГУ ДКУ в Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, ЗКПО 34740405, МФО 824026).

4. Повернути Ялтинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим (Південнобережне шосе, буд. 2-А, м. Ялта, АР Крим, 98650; ідентифікаційний код 25871693) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених згідно платіжного доручення №18211 від 20.10.2011 року у дохід Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002 в ГУ ДКУ в Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, ЗКПО 34740405, МФО 824026).

Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв

Судді С.А. Рибіна

К.Г. Балюкова