Рішення

від 16.07.2012 по справі 19/17-2426-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2012 р.Справа № 19/17-2426-2011

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Морозов В.С. за довіреністю №09/04/12 від 09.04.2012р.

Від відповідача: Добров Р.М. за довіреністю №01-13/1624 від 21.03.2012р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Лайн";

до відповідача : департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

про стягнення 18681,81 грн.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Втор-Лайн" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 18681,81 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2011р. суддя Петренко Н.Д. прийняла позовну заяву до розгляду, порушила провадження по справі №19/17-2426-2011.

05.09.2011р. рішенням господарського суду Одеської області по справі №19/17-2426-2011 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Лайн" -задоволено.

22.11.2011р. постановою Одеського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Одеської області від 05.09.2011 р. по справі № 19/17-2426-2011 -скасовано, в позові товариства з обмеженою відповідальністю „Втор-Лайн" відмовлено.

23.02.2012р. постановою Вищого господарського суду України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 р. та рішення господарського суду Одеської області від 05.09.2011 р. у справі №19/17-2426-2011 скасовано, справу №19/17-2426-2011 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

За допомогою системи автоматичного розподілу справу №19/17-2426-2011 призначено до розгляду суддею Никифорчуком М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2012р. суддею Никифорчуком М.І. прийнято до свого провадження справу №19/17-2426-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.2012р. продовжено строк розгляду спору по справі №19/17-2426-2011 на 15 днів до 22 травня 2012 р.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 14.05.2012р., в зв`язку з перебуванням судді Никифорчука М.І. у відрядженні справу №19/17-2426-2011 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Меденцеву П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2012р. суддя Меденцев П.А. прийняв до свого провадження справу №19/17-2426-2011.

За розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 18.06.2012р. справу №19/17-2426-2011 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Никифорчуку М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2012р. суддею Никифорчуком М.І. прийнято до свого провадження справу №19/17-2426-2011.

В засіданнях суду оголошувались перерви з 22.06.2012р. до 11.07.2012 р., з 11.07.2012р. до 13.07.2012р. та з 13.07.2012р. до 16.07.2012 р., згідно правил ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

14 червня 2002 року між представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Втор-Лайн" (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 125/35, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, поверх (цоколь, підвал) -підвал, загальною площею 129,2 кв.м., на підставі розпорядження міського голови №869-01р від 14.06.2002 року під пункт приймання склотари.

Відповідно до п. 2.2 договору за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший місяць після підписання договору оренди -587,13 грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції); розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Відповідно до п. 2.4 договору орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до п. 7.12 договору визначено, що вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням відповідного розпорядження про передачу в оренду нежитлового приміщення, договору оренди та акта приймання-передачі вказаного приміщення.

За період з 2 жовтня 2005 року по 11 грудня 2007 року ТОВ "Втор-Лайн" було оплачено представництву 18681,81 грн. орендної плати.

12.06.08 р. Приморським районним судом м. Одеси винесено рішення у справі № 2-1016/08 за позовом ОСОБА_3 до Одеської міськради, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, ТОВ „Втор-Лайн" та інших про визнання права власності на допоміжне приміщення, визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання недійсним договору оренди, яким позовні вимоги задоволено частково, зокрема, визнано недійсним договір оренди № 125/35 від 14.06.2002 р. та додаткові угоди до нього від 26.07.06 р., 05.04.07 р. та 08.10.07 р., що укладались між Представництвом та ТОВ „Втор-Лайн".

Вищевказане рішення районного суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13.10.2009р. та ухвалою Верховного Суду України від 26.04.10 р.

21.06.2011 року ТОВ "Втор-Лайн" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 18681,81 грн. на підставі ст.ст. 11 , 215 , 216 , 1212 ЦК України , ст. 193 ГК України .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач в період з 02.10.2005 року по 11.12.2007 р., сплачуючи у встановленому договором порядку орендну плату, фактично не користувався орендованим приміщенням у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок повернути зайво сплачені кошти.

Предметом даного позову відповідно до позовної заяви про стягнення заборгованості є зобов'язання повернути зайво сплачену позивачем орендну плату за період з 02.10.2005 року по 11.12.2007 року .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач сплатив орендну плату в сумі 18 681, 81 грн. за договором оренди № 125/35 за приміщення, яким фактично не користувався з 02.10.2005 року до моменту винесення рішення суду про визнання договору оренди недійсним, у зв'язку з чим відповідач повинен повернути зайво сплачені кошти в сумі 18 681, 81 грн. на підставі ст. ст. 215, 216, 1212 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, у ст. 216 ЦК України передбачено правові наслідки недійсності правочину, у ст. 1212 ЦК України врегульовано загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, а у ст. 193 ГК України передбачено загальні умови виконання господарських зобов'язань.

Підстави позову, зазначені в позовній заяві (сплата орендної плати згідно з договором оренди №125/35 за період, коли позивач фактично не користувався орендованим приміщенням , що зумовлює виникнення у відповідача обов'язку з повернення зайво сплачених коштів) не відповідають нормативному обґрунтуванню позовних вимог (ст. ст. 216, 1212 ЦК України, ст. 193 ГК України).

Під час розгляду справи 21.05.2012 р. позивачем надана заява ( т.2 а.с. 15-17) про зміну предмета позову згідно якої позивач просить застосувати правові наслідки недійсності правочину - визнання вказаного договору оренди № 125/35 від 14.06.2002 р. недійсним згідно вказаного рішення Приморського районного суду м. Одеси - шляхом застосування односторонньої реституції та стягнення з відповідача -Департаменту сплаченої орендної плати в сумі 18 681,81 грн.

Також, 11.07.2012 р. позивачем надана ще одна заява про зміну предмета позову яка за своїм змістом аналогічна заяві від 21.05.2012 р.

Відповідач вимоги позивача не визнає, про що зазначив у відзивах на позов.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з наявних у справі доказів вимоги позивача про застосування правових наслідків недійсності правочину - визнання вказаного договору оренди № 125/35 від 14.06.2002 р. недійсним, згідно вказаного рішення Приморського районного суду м. Одеси - шляхом застосування односторонньої реституції та стягнення з відповідача - Департаменту сплаченої орендної плати в сумі 18 681,81 грн., на думку суду, є обґрунтованими та підтверджуються наданими позивачем доказами виходячи з такого.

Згідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Як зазначено вище вказаний договір оренди № 125/35 від 14.06.2002 р. визнаний рішення Приморського районного суду м. Одеси -недійсним. Вказане рішення суду залишено Верховним судом України без змін. Отже набрало законної сили.

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, вказані рішення є обов'язковими для господарського суду Одеської області при вирішення спору по даній справі.

Із змісту вказаного рішення випливає що ОСОБА_3 незаконно захопив вказане приміщення чим перешкоджав позивачеві у користуванні цим приміщенням на підставі вказаного договору оренди.

З приведеного випливає, що позивач оплачував орендодавцю ( відповідачу) орендну плату за приміщення по договору який визнаний судом недійсним. Тому в силу ст. 216 ЦК України його вимоги є законними.

Зворотнього відповідач в силу ст. 33 ГПК України не довів.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги з урахуванням заяв позивача про зміну предмета позову є законними, обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32,33,43,44,49,82-85 ГПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Лайн" -задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ( код ЄДРПОУ 26302595, адреса: 65039, м. Одеса, вул.Артилерійська,1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Лайн" (код ЄДРПОУ 31545344, юридична адреса: 65020, м.Одеса, вул.Садіковська,2, кв.10, р/р 26006150000267 у ПАТ «ВАБанк», м.Київ, МФО 380537 ) сплаченої орендної плати в сумі 18 681 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 81 коп., державне мито у сумі 186 (сто вісімдесят шість) грн. 82 коп. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Повне рішення складено 17.07.2012р.

Суддя Никифорчук М.І.