Постанова

від 11.07.2012 по справі 12-22/17-3697-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2012 р.Справа № 12-22/17-3697-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лавриненко Л. В.,

суддів:Картере В. І., Пироговського В. Т.,

при секретарі судового засідання: Ткачук Є. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2012 р.

по справі № 12-22/13-3697-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі Одеської регіональної дирекції «Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»м. Одеса

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Одеса

за участю третьої особи , яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Одеса

про стягнення 930 182,15 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився (повідомлений належним чином)

від відповідача: не з`явився (повідомлений належним чином)

від третьої особи: не з`явився (повідомлений належним чином)

21.06.2012 р. внаслідок повторного автоматичного розподілу справу № 12-22/13-3697-2011 передано на розгляд колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі головуючого: Лавриненко Л. В., суддів Картере В. І., Пироговського В. Т.

Призначення повторного автоматичного розподілу справи № 12-22/13-3697-2011 обумовлено перебуванням судді Беляновського В. В. на лікарняному.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2012 р. прийнята до провадження та призначена до розгляду апеляційна скарга ОСОБА_1 м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2012 р. по справі № 12-22/13-3697-2011.

Сторони по дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень та реєстр відправлення поштової кореспонденції.

Поштова кореспонденція направлялась за адресами відповідача та третьої особи, визначеними в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційна скарга розглянута в межах процесуального строку, встановленого ст. 102 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.01.2012 р. по справі № 12-22/13-3697-2011 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі Одеського регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 м. Одеса за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 м. Одеса, про стягнення грошових коштів в сумі 930 182,12 грн., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 861 996,99 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 63 960,93 грн., штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 1 885,17 грн., штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату кредиту, в сумі 1 580,17 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 364,84 грн., 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 305,84 грн., інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату процентів в сумі 47,91 грн., інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 40,30 грн.

Судове рішення мотивоване посиланням на норми Закону України «Про банки та банківську діяльність», ЦК України та ГК України.

Не погодившись з наведеним судовим рішенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Одеса, звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій наполягає на його скасуванні.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 м. Одеса посилається на те, що місцевим судом не повністю встановлено обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Так, матеріали справи не містять належних доказів перерахування банком грошових коштів на виконання зобов`язань за кредитним договором, недоведеним залишився факт направлення банком вимоги достроково погасити всю заборгованість за кредитом.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників від 16.07.2010 р. Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк»м. Київ перейменоване у Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»м. Київ, про що свідчить п. 1.1 долученої до матеріалів справи копії Статуту Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»м. Київ (а. с. 47-76, т. 1).

18.04.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»м. Київ та фізичними особами -підприємцями ОСОБА_2 м. Одеса та ОСОБА_1 м. Одеса укладено Генеральну угоду № 32 (а. с. 22, т. 1), за умовами якої банк прийняв на себе зобов`язання надавати ОСОБА_2 м. Одеса кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, укладених в рамках цієї угоди, а ОСОБА_1 м. Одеса прийняла на себе зобов`язання відповідати за виконання Клієнтом 1 -ОСОБА_2, визначених цією угодою зобов`язань в порядку та умовах, що передбачені пунктами 3.1, 3.2 цієї угоди.

Загальний розмір позичкової заборгованості ОСОБА_2 м. Одеса за наданими в рамках цієї угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 1 000 000 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту.

18.04.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», в особі Одеської філії ВАТ «ВТБ Банк»,фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 м. Одеса та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 м. Одеса укладено кредитний договір № 13.64-32/08-СК (а. с. 23-27, т. 1).

Предметом цього договору є надання банком фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 м. Одеса кредиту в сумі 1 262 500 грн. зі строком користування по 17.04.2015 р. Плата за користування кредитом складає 16 % річних.

Відповідно до п. 2.2 та п. 2.3 цього договору кредит надається шляхом перерахування кредитних коштів у валюті кредиту на рахунок Клієнта 1 (фізичної особи -підприємця ОСОБА_2) в Одеській філії ВАТ «ВТБ Банк».

Кредит надається після набуття чинності кредитного договору протягом 30 банківських днів за умови підписання з банком договорів щодо забезпечення виконання зобов`язань Клієнта 1 за кредитним договором.

18.04.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», в особі Одеської філії ВАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_1 м. Одеса, як поручителем, укладено договір поруки № 13.64-32/08-ДП1 (а. с. 44, 1). За умовами цього договору ОСОБА_1 м. Одеса поручилась перед банком за виконання фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 м. Одеса зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін, умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором від 28.04.2008 р. № 13.64-32/08-СК.

Додатковою угодою від 06.11.2008 р. № 1 (а. с. 45, т. 1) до договору поруки від 18.04.2008 р. № 13.64-32/08-ДП1 внесені зміни в частині збільшення процентної ставки за користування кредитом до 22 % річних.

Крім того, 18.04.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»в особі Одеської філії ВАТ «ВТБ Банк», ОСОБА_2 м. Одеса та ОСОБА_1 м. Одеса укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелевою Т. В.

За умовами цього договору ОСОБА_2 м. Одеса передав в іпотеку Відкритому акціонерному товариству «ВТБ Банк»складський блок № 2, загальною площею 3 186,4 кв. м., який належить йому на праві власності на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11.03.2004 р. по справі № 2-2426/2004.

Предмет іпотеки оцінено сторонами на суму 14 482 188 грн., що на день підписання договору за офіційним курсом НБУ складало 2 867 760 доларів США.

Відповідачем до матеріалів справи надано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2011 р. (а. с. 34, т. 2) про звернення стягнення на складський блок № 2, загальною площею 3 186,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Разом із тим, доказів фактичного звернення стягнення на майно та закінчення виконавчого провадження матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати

послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11

цього Кодексу.

За приписами ч. 1 наведеної норми цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 м. Одеса кредитного договору від 18.04.2008 р. № 13.64-32/08-СК, Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк» в особі Одеської філії перерахувало на рахунок фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1 262 500 грн.

Факт перерахування банком цих коштів підтверджено долученим до матеріалів справи витягом з рахунку НОМЕР_1, відкритим на ім'я ОСОБА_2 (а. с. 11-20, т. 1), а також меморіальним ордером від 18.04.2008 р. № ТR.8501.1 на суму 1 262 500 грн.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 м. Одеса стосовно того, що банк не перерахував фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 м. Одеса грошових коштів у виконання кредитного договору від 18.04.2008 р. № 13.64-32/08-СК, оскільки доказів оспорювання кредитного договору на тій підставі, що грошові кошти насправді не були одержані ОСОБА_2 м. Одеса матеріали справи не містять.

Більш того, з наявного в матеріалах справи витягу з особового рахунку ОСОБА_2 м. Одеса вбачається, що ним здійснювались певні платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18.04.2008 р. № 13.64-32/08-СК.

Графік погашення кредиту та процентів за кредитним договором від 18.04.2008 р. № 13.64-32/08-СК наведений в графіку № 1, який є невід'ємною частиною кредитного договору, і містить підписи фізичних осіб -підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 м. Одеса.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа -підприємець ОСОБА_2 м. Одеса 19.09.2011 р. припустився порушення графіку погашення процентів за користування коштами за кредитним договором від 18.04.2008 р. № 13.64-32/08-СК.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На виконання приписів наведеної норми листами від 13.07.2011 р. № 954/2300-08-2 та № 955/2300-08-2 (а. с. 146-147, т. 1) Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Одеської регіональної дирекції повідомило ОСОБА_2 м. Одеса про наявність у нього простроченої заборгованості за кредитами, одержаними в рамках генеральних угод від 18.04.2008 р. № 31, № 32 та № 33, та про необхідність погасити заборгованість у повному обсязі протягом 30 днів.

Факт вручення цих листів -вимог ОСОБА_2 м. Одеса підтверджується долученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 54, т. 2).

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що цей документ не може бути належним та допустимим доказом відправки ОСОБА_2 м. Одеса листів -вимог про дострокове повернення кредиту, оскільки відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Доказів того, що в поштовому конверті, одержаному від працівника підприємства поштового зв'язку 28.07.2011 р., містилися не листи -вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", а інші документи, відповідач у справі, а також третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, суду не надали.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.1 кредитного договору від 18.04.2008 р. № 13.64-32/08-СК встановлено обов'язок позичальника сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи той факт, що фізична особа -підприємець ОСОБА_2 м. Одеса доказів своєчасного погашення зобов'язань за кредитним договором від 18.04.2008 р. № 13.64-32/08-СК не надав, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду від 27.01.2012 р. по справі № 12-22/13-3697-2011 прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 85, 91, 99, 101 -105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2012 р. по справі № 12-22/13-3697-2011 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Одеса -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 16.07.2012 р.

Головуючий Л. В. Лавриненко

Судді В. І. Картере

В. Т. Пироговський